«Черкащино - моя ти вишиванко, земля козацька вільна і свята» - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

«Черкащино - моя ти вишиванко, земля козацька вільна і свята»

VI.  Тваринний світ Черкаського краю

         Тваринний світ Черкащини різноманітний, але кількість особин не значна, адже багато винищено людьми.

Водяться в області косулі, зайці – русаки, дикі кабани, хижі вовки, а також лисиці, куниці. Живуть землерийні кроти, їжаки. Акліматизувалися на території області борсуки, видри, ондатри, єнотовидні собаки.  У Білогірському мисливському господарстві прижилися плямисті олені, завезені з Далекого Сходу, а в Смілянському заказнику розмножуються хутрові звірі.

         На полях поширені гризуни – польові миші, ховрахи, тушканчики.

         У ріках водяться різні риби. Найпоширеніші соми, окуні, щуки, лящі, судаки, бички.

У заплавах рік водяться перелітні птахи: дикі качки, гуси. На луках сірі куріпки. Біля стоячих водойм багато лелек, на полях – перепілок.

Високі береги Дніпра усіяні численними норами, в яких гніздяться бджолорийки.

Прислів’я та приказки

·   Вовка ноги годують.

·   За двома зайцями не гонись, бо жодного не спіймаєш.

·   Не бий бобра – не буде добра.

·   Щур у млині не згине.

·   На мені покатаються, як на їжаку.

·   Вороні соколом не бути.

·   Горобець маленький, а серденько має.

·   Не сули журавля в небі, а дай синицю в руки.

·   Не бачить сова яка сама, зате інших бачить.

·   І сорока розказує, та толку мало.

·   Щебече як соловейко, кусає як гадюка.

·   Риба ще у річці, а він до неї вже петрушку кришить.

·   Став, як окунь проти води.

·   Лякали щуку, що в озері її топити будуть.

·   Що комар, то й сила.

·   Співає, як муха в глечику.

·   Цвіркун на видноті не цвірчить.

·   Бджоли раді цвіту – люди літу.

 

Загадки

Сама мала, шубка пухка,

З гілки на гілку стрибає,

Шишки, горішки збирає.  (Білка)

 

Майстер має гарний хист:

Він умить збудує міст –

Без сокири й молотка

І без жодного гвіздка!  (Бобер)

 

Вдалині посеред ночі

Засвітились хижі очі.

Мов жаринки, спалахнули,

Жахом на усіх дмухнули.

Як полинув спів протяжний,

Навіть місяць зблід відважний.

Тож чиї блискучі очі

Всіх лякають серед ночі?  (Вовк)

 

У біленькім кожушку,

Непомітний він в сніжку,

Тільки вухами пряде,

Чи де хижий вовк не йде?  (Заєць)

 

Їх, голочок, багато в мене,

Жалять, знаю достеменно,

А дітей я не колю,

Часом молочко в них п'ю.

Осінь тільки-но  до лісу –

Кину бігать, в схов залізу. (Їжачок)

 

Гострий носик вона має

Слід хвостом все замітає.

Та й полює тишком – нишком

То на зайця, то на мишку. (Лисиця)

 

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів – обід приніс:

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.  (Лелека)

 

Понад хмарами літає,

Пильно здобич виглядає.

Як  попобачить її вмить

Камінцем униз летить. (Орел)

 

Не дзвінок і не сопілка,

Й колотушка не така.

В полі чуєш її тільки,

Як по подружок виклика. (Перепілка)

 

До життя я маю хватку

Скрізь ношу з собою хатку.

Як від хатки відіб'юся,

Комусь в зуби попадуся.  (Равлик)

 

Має клешні й довгі вуса.

Я і сам його боюся:

Він щипає, мов гусак,

Ну, а звуть щипаку … (Рак)

 

Гострі зуби у кота,

Відкусив він їй хвоста.

А вона йому на те:

- Завтра хвіст мій відросте.  (Ящірка)

 

VII.  Сторінками історії

 

         Поселення на території Черкаської області з'явилися 30 тис. років тому назад. Виявлено більше ста городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів, зарубинецьких часів та черняхівської культури. Багато історичних подій відбувалося в нашому краї.

 

*   *   *

         У часи Київської Русі в XІ – ХІІІ ст. в цій місцевості були південні міста – фортеці, які слугували для боротьби з войовничими кочовими племенами Причорномор'я. Більшість з них назавжди зникли з лиця землі в часи нашестя на Придніпров'я у 1239 – 1240рр. монгольських орд хана Батия. Боротьба з монголо – татарськими загарбниками тривала 250 років.

 

*   *   *

         У 1545р. у листі кримський хан писав великому князю литовському:

"Вышедши з Черкас, и с Києва, и с Канева…и з инших городов господарських Украины, и собравшее на поли за Черкасами мнозство козаков… громили… коровани купців турецьких и перекопських…"

 

*  *  *

         Справжніми захисниками українського народу від загарбників виступали козаки.

         Резиденцією Богдана Хмельницького в 1646 -1660 рр. стало місто Чигирин. На Черкащині було утворено 6 козацьких полків (Канівський, Корсунський, Кропивнянський, Уманський, Черкаський, Чигиринський).

         На легких човнах-чайках, що будувалися на Митниці у Черкасах, козаки досягали берегів Туреччини, щоб визволити з неволі своїх людей.. Вони загрожували навіть столиці Султана - Стамбулу.

Вміли воювати козаки та вміли  дружити і захищати один одного.

         Піснями і музикою супроводжувалося нелегке життя і походи козаків. Їх вірними друзями були сурми, труби, котли, тарбани, кобзи.. Дуже популярною серед простих людей була пісня «Ой на горі та й женці жнуть» про народних героїв Сагайдачного та Дорошенка…

 

 Ой на горі та й женці жнуть,

А попід горою яром, долиною

Козаки йдуть.

Попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Військо запорізьське,

Хорошенько!

 

         Гетьман Петро Дорошенко був родом із козацької сім’ї Чигиринської сотні. Його дід теж був гетьманом і загинув у бою з турками.

 

Прислів’я

 

·        Козак не боїться ні тучі, ні грому.

·        Зроду-віку козак не був і не буде катом.

·        Козацькому роду нема переводу.

·        Де козак там і слава.

 

VIII. Походження назв населених пунктів Черкащини

 

Черкаси – обласний центр Черкаської області. Одна із версій походження назви міста така. У 1282 році баскак татарський закликав черкес із П'ятигорська, заселив ними слободи під іменем козаків. Розбій і грабунки, які вони чинили, викликали численні скарги на них. Нарешті Олег, князь курський, за дозволом ханським зруйнував їх житло, багатьох з них повбивав, а інші розбіглися. Вони тривалий час чинили скрізь на шляхах грабунки, ховаючись в лісах і ярах. Багато сил потрібно було, щоб їх вигнати. Багатолюдна їх ватага, не відчуваючи для себе небезпеки, відійшла до Канева, до баскака, який визначив їм місце перебування нижче по Дніпру. Тут вони побудували собі містечко і назвали його Черкаське у зв'язку з тим, що більша частина їх була за походженням черкесами.

         Перші козаки – черкаси давно перевелися, проте ж перша назва Черкас залишилася.

    Городище – місто Черкаської області. Назва походить від старослов'янського слова град, город. На цій території були городища Жабокрич, Теличівка, Бугаївка. Наявність кількох поселень (городищ) на порівняно невеликій території й спричинилася до такої назви.

     Жашків – місто Черкаської області. Дослідник Л.І. Похилевич наводить переказ, за яким Жашків раніше називався Рашковом.

Краєзнавець Г.Ю. Храбан говорить, що місто дістало назву від імені Жашко, яке мав перший поселенець. Це місто існувало на Україні ще в XVI ст.

 Звенигородка – місто Черкаської області. Виникло за часів Київської Русі. За легендою, воно стояло поблизу сучасного міста навколо насипаної гори. На одній із веж висів дзвін, що ним попереджали містян про наближення ворога чи скликали на раду. Тому й місто назвали Звенигородом, а пізніше Звенигородкою.

 Золотоноша місто Черкаської області. Лежить на р. Золотоношці, від найменування якої, гадають, і пішла назва міста. Річку названо так за дно, вкрите піщаними наносами, що виблискують, наче золото. Ця назва викликала ряд «золотих» легенд. За однією, у річці затоплено татарські човни із золотом. За другою (її навів М.О. Максимович) – Золотоноша була збірним місцем податків князя Вишневецького, що їх сюди приносили переважно золотом.

 Канів – місто Черкаської області. Вперше згадується 1147 р. Про походження назви є кілька гіпотез. Одні тлумачать її з тюркської як «ханський перевіз», другі – як «місце крові» – від жорстоких кровопролитних битв у цій місцевості. Народний переказ пов'язує назву з птахом каня (хижак із родини яструбових, схожий на шуліку). З.А. Никонов виводить назву з особового імені Кань або Кан з суфіксом належності  -ів.

  Корсунь-Шевченківський – місто Черкаської області. Засновано при впадінні р. Форсунки в р. Рось. Назву пов'язують із кримським Корсунем (Херсонесом). За переказами, вихідці з Криму після хрещення Русі були священиками Київської десятинної церкви. Діставши від князя Володимира право збирати данину на Надроссі, вони нібито й дали назву поселенню, що своєю природою нагадувало їм рідний південний Корсунь. 1944 р. м. Корсунь було перейменовано в Корсунь-Шевченківський на честь Т. Г. Шевченка, який народився поблизу в с. Моринцях і бував у Корсуні 1859р.  

Мокра Калигіркаселище міського типу Черкаської області. Згадується на початку XVIII ст. За народними переказами, назва виникла від того, що в селищі стояв караул російських військ (нібито внаслідок видозміни слова «караул» з'явилося Калигірка). Можливо, що безіменний струмок, на якому лежить селище, мав колись назву Калигірка. Дехто виводить калга від словосполуки калга султан – «намісник хана». Імовірно, що в основі «калга» лежить старотюркське келгін – «повінь» або ж кол – «водоймище».

Монастирищеселище міського типу Черкаської області. Деякі дослідники говорять про існування на цьому місці великого поселення перед татарською навалою. До того часу належить і заснування монастирів. На місці одного з них відновилося поселення, яке дістало назву Монастирище.

   Сміла – місто Черкаської області. Дехто вважає, що місто дістало свою назву за активну участь і сміливість його населення в боротьбі проти загарбників. За легендою, назва походить від імені дівчини Сміли, яка під час татарського нападу показала дорогу руським воїнам. Науковці розглядають цю назву як балтійську й виводять з литовського  smill- «пісок». Отже, «сміла» - це значить «піщана».

Уманьмісто Черкаської області. Лежить на р. Уманка. За одним переказом, давніше звалося Умінь від тих умільців-майстрів, які нібито втекли сюди з Києва під час татарської навали. За другим, – місто дістало назву від р. Ума, що згадується в літописі. Гідронім виводять від давньоруського уманья – «покинута людьми земля, закуток, небезпечний для життя». За третім, – поселення тут заснували переселенці з Полісся з-понад р. Уманки.

Чигирин місто Черкаської області. Назва, як гадають дослідники, походить від слова чагарник. Отже, Чигирин – «місцевість, покрита чагарниками». За другим переказом, у цьому місці на перехресті шляхів стояла криниця, біля якої висів чигир – «дерев'яний черпак для води». Письменник В.І. Дарда подає ще один переказ, який виводить топонім від назви чудодійної отруйної й цілющої чигар – трави. Присвійний суфікс -ин дає підставу припустити, що назва походить від особового імені. В документах давнього часу трапляється прізвище татарина Чигир-богатиря.
 

Підготували:

С.А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

Л.Н. Добровольська, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

 

http://www.oipopp.ed-sp.net
Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: [ADM]Irina (30.08.2009)
Переглядів: 1277 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!