Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу

Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу

 

Школа — це життєвий простiр дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому вся дiяльнiсть навчального закладу має бути організована таким чином, аби сприяти становленню особистостi дитини, ґрунтуючись на iдеї самовартiсностi дитинства.

12 шкiльних рокiв — це величезний шлях, що долає дитина. Вона росте,  її органiзм досягає зрiлостi, формуються iнтелект, стосунки з навколишнiм світом. Усе це відбувається з поколiння в поколiння за одними й тими самими законами розвитку.

Якщо прийняти розвиток дитини вiд народження до повнолiття за 100%, то цi вiдсотки вченi розподiляють так: на вiк до трьох рокiв припадає 45%, до шести — 90%, на перiод навчання у загальноосвiтньому закладі — 10%, з них на перiод навчання у початковiй ланцi — 7%. Як бачимо, з того моменту коли дитина потрапляє до школи, виключно важлива роль в її психiчному розвитку вiдводиться початковому ступеню освiти. Вона повинна не тiльки сформувати в учнiв умiння та навички, а й розвинуги пiзнавальнi процеси: пам’ять, увагу, мислення, мовлення, уяву. Тим паче, що мiж цими комплексами психiчних властивостей iснує глибокий та органiчний взаємозв’язок.

Проблема розвитку пiзнавальних процесiв учнiв молодших класiв не втрачає своєї актуальностi та є вкрай необхiдною i сьогоднi. Проводячи дiагностичнi дослiдження, психологи зазначають, що рiвень сформованостi основних розумових операцiй (а саме аналiз та синтез, встановлення логiчних зв’язкiв мiж поняттями, узагальнення, видiлення суттєвих ознак предметiв, рiвнi розвитку пам’ятi, уваги) суттєво зиизились за останнi декiлька рокiв. Порiвняльний аналiз рiвня навчальних досягнень учнiв з показниками дiагностики рiвня розвитку основних розумових операцiй вказує на те, що успiшнi у навчаннi дiти мають досить високi дiагностичнi показники.

Таким чином, можна сказати, що високий рівень розвитку пiзнавальних процесiв молодших школярів є запорукою успiшного навчання. У початковiй школi навчання є провiдною дiяльнiстю дiтей. Результати, якi одержують дiти, дуже часто сприймаються ними як оцiнка особистостi в цілому. Успiшне навчання формує позитивну самооцiнку та впевненiсть. В.Сухомлинський писав: «Треба мати на увазi деякi пiдводнi каменi педагогiчного процесу навчання. Воно просякнуте постiйною перевiркою, контролем, щогодинним порiвнянням одного учня з успiхами iншого. За усiм цим криється небезпека розчарування, невпевненостi у власних силах, замкнутостi, озлоблення, тобто таких душевних зрушень, якi призводять до огрубiння душi, втрати чуйності».

Л. Тихомирова у книзi «Розвиток пiзнавальних здібностей» надає данi опитування викладачiв середньої ланки. На їхню думку, учням, якi закiнчили початкову школу, бракує таких рис для успiшного навчання:

— розвитку мовлення (70 % опитаних вчителiв);

— розвитку пам’ятi (53 %);

— розвитку уваги (33 %);

— пiзнавального iнтересу (18 %).

На думку 75 опитаних учителiв донецького НВК №78, учням, які закiнчили початкову школу, бракує таких рис для успiшного навчання:

— вiдсутнiсть мотивації до навчання (48 %);

— недостатнiй розвиток мислення, пам’ятi, уваги, мовлення (39 %);

— вiдсутнiсть систематичностi в навчальнiй дiяльностi (13 %).

Коли вчитель ставить перед учнями навчальнi завдання, вiн повинен знати, наскiльки сформованi в них пiзнавальнi процеси. Таке знання дозволяє певним чином модифiкувати запропонованi завдання — розчленити їх на бiльшi чи меншi одиницi, знижувати чи пiдвищувати рiвень їхньої складностi, надавати учню окремi пiдказки, навiднi запитання, коротше кажучи, — здiйснювати особистiсно орiєнтований пiдхiд у навчаннi.

Як необхiдно дiяти, щоб досягти максимального розвитку пiзнавальної сфери дитини?

 Використовувати на різних уроках завдання з розвитку логічного мислення.

• Проводити iнтелектуальні iгри, головною метою яких є розвиток пiзнавальної активностi учнiв, логiчного та творчого мислення, вмiння використовувати знания у нестандартних ситуацiях, виховати риси iнтелектуального лiдера.

• Проводити корекцiйно-розвивальні заняття під час індивідуальних годин чи гурткової роботи.

 Правила проведення занять:

1. Заняття мають бути послiдовними, де поступово збiльшується навантаження (з урахуванням фізіології дитини).

2. Вправи повиннi бути достугiними для виконання всiх учасникiв занятгя (добiр за складнiстю у групах з рiзним ступенем ураження).

З. Заняття мають бути систематичними, не рiдше одного разу на тиждень.

4. Кожна вправа маж певну мету i є виконаною, коли кожен учасник заняття навчився її виконувати.

5. Обов’язковим має бути закрiплення засвоєного матерiалу вдома за допомогою батькiв чи опiкунiв.     

Мислення за правилами – логічне мислення. Воно лежить в основі розв’язання математичних, граматичних, фізичних, хімічних та багатьох інших видів задач, з якими діти зустрічаються в школі. Таким чином саме такі задачі є умовою розвитку такого мислення.

         Хороше логічне мислення, розвинута здібність міркувати необхідні кожній дитині. Як відомо, і в навчанні, і в житті стійкий успіх тільки в тих, хто робить правильні висновки, діє розумно, мислить послідовно, міркує за певними законами.

         Розв’язання задач з логічним навантаженням можна порівняти з подорожжю за невідомим маршрутом, адже знайти правильний розв’язок можна лише тоді, коли звернеш зі звичного напрямку мислення та міркування. Саме це приносить дитині радість і гостроту задоволення.

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: [ADM]Irina (18.11.2008)
Переглядів: 3602 | Рейтинг: 1.6/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!