Диктанти. 4 клас - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Диктанти. 4 клас

Диктанти

4 клас

 

                                                                 Диктант
       Запорожці – це народ , на всякі діла здатний. Були такі, що й грамоти не вчилися. Зате читали так добре, що й учений так не прочитає.

   А сила яка в них була! Хоч у старого, хоч у малого!

   Воювали вони так.

    Стануть, а проти них двадцять ворожих полків вийдуть. Полки самі себе поріжуть, а запорожцям байдуже!  Стоять та сміються.

 Запорожців не зігнали з Січі, а вони самі пішли кудись на райські острови. Там і живуть.   (74 слова. З народних переказів)

 

  Творче завдання

1.       Перечитай ще раз перший абзац.

2.        Вислови свої міркування щодо твого ставлення до прочитаного тексту.

 

*******

      Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю.

      Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть.

     Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість.

     Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.

 (73 слова.)

 

 Творче завдання:

-висловити власне ставлення до рідної мови;

- розказати, якою мовою спілкуються у вашій сім'ї і як дбаєте саме ви про збереження рідної мови.

Книгозбірня Ярослава Мудрого

         Князь Ярослав Мудрий мав нахил до книг. Читав їх удень і вночі. При ньому було привезено з інших країв багато книжок, які перекладалися і розмножувались. Кожна книжка бібліотеки коштувала вельми дорого. За одну книгу можна було купити ціле село з людьми, землею й майном. У книгозбірні були літописи, Євангеліє, опис життя Олександра Македонського, збірники мудрих висловлювань. На жаль, сліди книгозбірні загубилися.

(З журналу)

 

Творче завдання

1.       Вислови своє ставлення до книги (4-5 речень).

2.       Напиши вислів про бібліотеку (свою чи шкільну) (4-5 речень).

 

Хто дужче любить маму

         Сестри, Валя та Ніна, гралися на подвір'ї і чекали маму. От Валя й каже Ніні, що треба до приходу мами полити квіти, підмести підлогу, помити посуд. Ніна відмовилася і чекала на подвір'ї маму. Валя тим часом взялася за роботу. Незабаром показалась мама. Ніна так і кинулась до неї. Вона сказала, що довго сиділа і чекала маму. У цей час з хати вийшла Валя. Мама запитала, чому вона її не зустрічає. Дівчинка відповіла, що підмітала підлогу, поливала квіти, мила посуд. Ніна обняла матір і залепетала, що вона дужче її любить.

         Мати уважно поглянула на дочок. Потім Валю пригорнула і міцно поцілувала. Ніна тоді все зрозуміла. Вона почервоніла і мало не заплакала.

 (За О.Пархоменком)

 

Творче  завдання

1.       Як сестри чекали маму.

2.       Як дівчата зустріли маму.

3.       Мамина оцінка.

 

Кобзарі

   Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу.

    Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі.

   Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях.

Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-які зброю.

                                                                                   За А.Григоруком  ( 72 слова)

 Висловіть свою  думку : «Чому кобзарева пісня була сильнішою за зброю?»

                                                            

Степи

            Степи нашої країни дуже видозмінені. Внаслідок обробітку грунту , сінокосіння , створення лісосмуг дуже змінилися рослинний  і грунтовий покрив , тваринний світ.

            Рослинний покрив значною мірою замінений посівами озимої і ярої пшениці, кукурудзи , соняшнику , проса, розвинуто баштанництво і садівництво, в  заплавах – овочівництво.

            Фауна степів немає нічого спільного з фауною лісової зони , проте лисицю, вовка , барсука можна зустріти всюди.Серед гризунів найпоширеніші ховрахи. Часто зустрічаються полівка , хом'як , тушканчик, степовий тхір.

            З птахів характерні жайворонок , дрохва , степовий орел , перепел , степовий лунь.

            У степах основну господарську цінність являють орні землі, сінокоси і водні ресурси.

Завдання.

1.               Які культури вирощують в степовій зоні ?

2.               Які тварини зустрічаються в степу?

3.               Назвіть представників пташиного світу  степів ?

 

ЯРОСЛАВОВА СЛАВА

             Широко й далеко линула Ярославова слава. Дбав він про військо, дбав про школи й церкви, щоб ширити слово Боже. Робив заклики, щоб батьки посилали дітей у школу. Заясніли вершки Києва золоти­ми банями церков, між якими найславнішою була — собор св. Софії. І заходив Ярослав у келії до ченців, що писали книжки-літописи. Найславніший між ними був Остромир. Остромир допоміг князеві списати закони в одну книжку, що звалася "Руська Правда": списа­не право, що ним князі мали правити й судити.

Мудрий і запопадливий був Ярослав. Любили його кияни, як бать­ка рідного, так само, як любили його батька Володимира Великого. (98 сл.)      (Антін Лотоцький)

Про Богдана Хмельницького

(легенда)

У селі Суботові жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загортань в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.

Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. І вирішили:

-                  Богданом назвемо, бо бог дав, а що знайшли під хмелем, то хай і зветься Хмелем, або Хмельницьким.

Так і виріс у них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом України.(83 сл.)

  

Україна

Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю...

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки...

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі.

Поема жалю і смутку, краси і недолі...       (71 сл.)      (С.Васильченко)

Древній Київ

Давній народ, який оселився над Дніпром, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів. Були серед них три брати: одного звали Кий, другого Щек, третього – Хорив. І була у них сестра Либідь.

Поселився Кий на одній горі. Щек – на другій, що тепер зветься Щекавицею. А Хорив – на третій горі. Від нього вона називалася Хоревицею. Збудували брати місто і на честь старшого брата назвали його Києвом. Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. А в місті жили люди працьовиті.    (80 сл.) (Н.Забіла)

*******

Місто слави – Севастополь,

А корисне – Сімферополь,

І медове – Мелітополь,

Маріуполь – град Марії,

Нікополь про славу мріє.

Назви міст – це не просто слова,

Це історія краю жива.

Промовляють до нас крізь віки

Їх засновники й будівники.

Кий, і Лев, і Житомир, Чернігів –

Імена їх народ наш зберіг.

Скільки назв лише з коренем „слав”:

Борислав, Берислав, Ізяслав.

Часто назву вели від ріки,

 Що тепер пересохла й пропала

Або інше наймення дістала.

Вже нема в Україні Олтави,

Та живе і квітує Полтава.

Річку Харків чи й знайдеш на карті,

Та відоме усім місто Харків.                       (А.Свашенко)

Наша історія

            Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від нападників. На горі вони ставили міцні будівлі. Оточували їх високим муром. На мурах були бійниці, через які люди давали відсіч чужинцям.

            Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Хусті, Острові, Олеську.

            Були замки в Києві та Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти! Це наша історія.

Завдання. Запиши міркування: Замки треба берегти! Вони...

 

Герб-тризуб

Найдавніші археологічні знахідки тризуба на українських землях походять з першого

століття нашої ери. Очевидно, він міг бути символом племені, яке проживало тоді, чи знаком влади.

            Зображення тризуба належить до рубежу десятих-одинадцятих століть, часів князювання в києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.

            Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира. і сьогодні тризуб є символом України.

 

Завдання. Аргументуй свою позицію з цього приводу.

 

Наші предки

Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.

            Слов’яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляки, а далі на захід -  древляни.

            Були ще сіверяни, хорвати, уличі. Кожне плем’я мало свої землі, свого князя. Слов’яни торгували з іншими народами, охороняли свої володіння.

            Слов’янські племена згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.

 

Завдання. Склади асоціативний кущ до слова „українці”

 

Сторінки нашої історії

            Чумаки жили вільно, працювали як могли і стільки, скільки сили вистачило. Головне – аби вони були добрі. Тоді легко землю топтати до Криму та від Криму. Чумаки були здоровими людьми. Доводилося і мокнути під дощем, і ночувати надворі під вітром, і річку перепливати холодної осені. Часом сяде чумак коло воза, задрімає, а його снігом присипне. І нічого, не хворіли. Одного разу поставили вози із сіллю на паром, щоб Дніпро переїхати. Возів було сорок, а ще  воли та сіль. паром почав осідати в воду. Чумаки швидко повипрягали волів. Воли пішли вплав, за ними й чумаки. А вози й сіль потонули. Добре посолили Дніпро.

 

Завдання. А як би ти вчинив...

 

Про Богдана Хмельницького

(легенда)

            У селі Суботові  жили колись одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ганок. Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.

І вирішили:

- Богданом назвемо, бо бог дав, а що знайшли під хмелем, то ще хай зветься  Хмелем, або Хмельницьким. Так і виріс в них Богдан Хмельницький, а згодом став гетьманом  України.          ( З журналу)

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: [ADM]Irina (26.09.2010)
Переглядів: 3448 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!