Каталог статей

Формування у молодших школярів здоров’язберігаючих компетентностей

Якість початкової освіти визначається не лише  засвоєнням учнями предметних компетентностей, а й ключових, які мають бути найважливішим особистісним надбанням кожного випускника початкової школи. Запровадження компетентнісного підходу в європейську освіту стартувало ще у 1996 році. Тоді в доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття "Освіта. Прихований скарб" було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися отримувати знання, навчитися працювати, навчитися жити (змістовно, достойно). Ці принципи було розвинуто у подальших тривалих дослідженнях. Їх результати висвітлено у доповіді ради Європи "Ключові компетентності для Європи" (2006), у якій стрижневою ідеєю є центрованість на практико-орієнтованих результатах усіх ланок освіти, переосмислення ролі знань (найважливіше для учнів "знаю, як" ніж "знаю, що"). Це є особливо значущим для початкової ланки, де треба досягти обов'язкового засвоєння учнями широкого кола загальнонавчальних і загальнокультурних умінь. Ґрунтуючись на європейському досвіді, враховуючи потреби адаптації учнів до швидкозмінюваного соціуму, підготовки до подальшого навчання, українські вчені визначили такі ключові компетентності: уміння вчитися, здоров'язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, підприємницька (основи економічної культури), соціальна, інформаційно-комунікативна. Кожна ключова компетентність дає учням "ключ" для розв'язання широкого кола навчальних і життєвих завдань, тому вони формуються на міжпредметній основі. Компетентнісний підхід передбачає особистісно-діяльнісне навчання, заохочуючи активність учнів. У формуванні ключових компетентностей на різному змісті необхідно забезпечити:

- чітке усвідомлення дитиною мети роботи

- мотивацію на одержання виховного результату;

- оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками;

- рефлексію своїх досягнень;

- можливість використання одержаних знань і умінь для розв'язання різних типів навчальних і життєвих задач (серед яких є обов'язково творчі);

- набування індивідуального досвіду завершеної справи;

- успішної співпраці у різних групах, для виконання комплексних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих роботах, виставках, громадських дорученнях тощо), які вимагають застосування різних компетентностей, фізичної і вольової готовності до продуктивної праці;

- навчання дітей приймати рішення, спираючись на знання, досвід, елементарне прогнозування.

При роботі з учнями початкових класів важливим є формування здоров’язбережувальних компетентностей.  Для кращого розуміння сутності здоров'я заняття можна розпочати з розповіді вчителя про здоров'я взагалі і здоров'я окремої людини, розкрити значення здоров'я для держави, суспільства. Важливо навести кілька філософських та медичних визначень здоров'я. Діти мають усвідомити, що здоров'я — це і показник цивілізованості держави, і відображення соціального стану суспільства, і характеристика розвитку та подальшого існування людства, і умова реалізації здібностей кожного. Слід зазначити, що здоров'я людини значною мірою залежить від її духовності — від того, який її внутрішній світ, як вона ставиться до інших людей, чого прагне в житті.

Варто повідомити учням, що здоров'я кожної людини залежить від багатьох факторів (спадковість, довкілля, комплекс медичних заходів), але головним чином воно зумовлюється поведінкою самої людини, її способом життя. Витоки уявлень про здоров'я криються в глибині віків і тому учням можна розповісти про історію розвитку вчення про здоров'я. Під час уроків та годин спілкування необхідно розглянути державні заходи, спрямовані на поліпшення стану здоров'я населення і, зокрема, дітей та підлітків. Під час проведення уроків та виховних заходів вчителю варто зазначити, що здавна в народних піснях, казках, легендах, прислів'ях, приказках український народ оспівував, возвеличував фізично дужу, сильну, здорову людину. Про те, що увага здоров'ю людини приділялася завжди, свідчить наявність в українській мові образних порівнянь: «здоровий, як вода», «здоровий, як дуб», «здоровий, як лось». Батьки власним прикладом, за допомогою народних приказок учили дітей співчувати, допомагати хворим, старим, немічним, калікам.

Доцільно наголосити, що наш народ мас традиції народної медицини. Здавна люди використовували цілющі трави і мед для лікування, профілактики захворювань та збереження здоров'я.

Особливим повинен бути для учнів початкової школи урок здоров’я. Для них заняття доцільно провести у формі гри, подорожі за здоров'ям до лісу, в поле, до моря, до українських традицій формування культури здоров'я, використовуючи матеріали українського фольклору (народні пісні, казки, вірші, прислів'я, загадки, приказки про здоров'я).

Наочність на уроці в початкових класах школи є обов'язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров'я очима дитини», «За здоров'ям на природу», «Діти, рух, здоров'я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні», «Люби своїх рідних»), українські загадки, прислів'я і приказки про здоров'я («Найбільше багатство — здоров'я», «Нема щастя без здоров'я», «Веселий сміх — здоров'я», «Здоров'я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо»).

Урок здоров'я зорієнтує не лише дітей, а й педагогів на більш зважену та активну позицію щодо проблем здоров'я, у тому числі власного, допоможе розширити уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних, інтелектуальних, психоемоційних, творчих ресурсів, спонукатиме турбуватися про здоров'я своїх вихованців, користуючись золотим правилом: «Даючи знання — не забирай здоров'я», сприятиме впровадженню в навчально-виховний процес сучасних здоров'язберігаючих, здоров'яформуючих та здоров'язміцнюючих технологій навчання, які стануть міцним фундаментом формування культури здоров'я та ефективного засвоєння учнями знань, умінь, навичок з усіх предметів.

Література

1.     Крок за кроком до здоров’я. Досвід впровадження цільової комплексної програми у школі// Початкова школа. Вкладка.- 2005.-№13

2.     Байбара Т. Компетентнісний підхід у початковій ланці освіти / Байбара Т. // Початкова школа.- 2010.-№ 8.-с.46-50.

3.     Бібік Н. Компетентність і компетенції у результаті початкової освіти /Бібік Н.//Початкова школа.-2010. -№9. -с.1-4.

Строкань Лідія Семенівна,

Степанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Драбівського районної ради Черкаської області