Каталог статей

Найпоширенiшi нестандартнi уроки

Уроки фантазії і мислення

Тiльки поєднання ерудицiї з вiльним володiнням розумовими, аналiтичними дiями приносить успiх.

Тому паралельно з розширенням свiтогляду молодших школярiв працюю над опануванням чотирьох основних розумових дiй:

• порiвняння;

• абстрагування — конкретизацiя;

• аналіз — синтез;

• індукцiя - дедукцiя.

Це найкраще робити в початкових класах на нестандартних роках — уроках фантазiї і мислення.

З їх допомогою збагачується лексичний запас дiтей, слова пасивної лексики переходять до активної, розвивається мислення та пiзнавальна активнiсть дiтей.

Дитячу фантазiю розвиваю, використовуючи хвилинки ерудита. Тiльки не потрiбно зупиняти дiтей. Навченi мислити («правильно», ми так само вчимо мислити і творити дiтей. Не варто їхнi нестандартнi думки сприймати як дурницi, що не заслуговують на увагу.

Пiд час виконання деяких завдань доцільно застосовую парну та групову форми роботи.

У молодшому шкiльному вiцi думки часто зароджуються лише завдяки дiалогу, який виникає в ході обговорення.

Учнi виконують разом посильне для них завдання i повiдомляють про результат своєї роботи. Це може бути вiдповiдь одного з них, iнсценiзацiя, дiалог.

Аналогiчно проводиться робота в групах (по 4 - 8 дiтей).

Урок-інтелектуальна розвага

Завдання урокiв-інтелектуальних розваг:

• перевірка кмiтливостi, ерудиції учнiв;

• активiзацiя розумової та пiзнавальної дiяльностi школярів;

• задоволення і радiсть вiд iнтелектуальної розваги.

Добираючи iнтелектуальнi розваги, враховую вiковi особливостi учнiв початкових класiв, їх попередню освiтню підтотовку; не залишаю поза увагою iнтерес до рiзного роду телетурнiрів, вiкторин, конкурсiв тощо. В бiльшостi випадкiв при проведеннi iнтелектуальних розваг iз молодшими школярами користуюся рiзноманiтними малюнками, схемами, таблицями та iншим яскравим iлюстративним матеріалом.

Загальнi правила та iгровi дiї повиннi бути добре знайомi або в доступнiй формi доведенi до виконавцiв.

Але найголовнiше: розвага повинна залишатися розвагою й в жодному разi не повинна перевантажувати учнiв.

Це залежить вiд учителя, його вмiння збуджувати в кожного учасника первинний iнтерес, надавати розвагам характеру «Турнiрiв ерудитiв», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», Брейн-ринг» тощо.

Бажання досягти перемоги стимулює активнiсть, доведення розпочатої справи до кiнця, пошуку виходу зі «скрутного» становища. У розвагах з молодшими школярами повиннi бути хитрiсть, загадковiсть, видумка, забава, якi вимагають зосередженостi, обдумування, зiставлення мети з кiнцевими результатами.

Урок-екскурсія

Екскурсiю варто розглядати як органiзацiйну форму навчання. Саме слово «екскурсiя» (лат. «вибiгаю») вказує на те, що навчальне заняття проводиться поза класом, чи школою, в природi, на виробництвi, в музеї, на виставці тощо.

Основний метод навчання — спостереження предметiв, явищ, процесiв. Він поєднується з поясненням вчителя і бесідою, демонструванням певних об’єктiв, зi збиранням матерiалу для гербарiїв i колекцiй, з виконаням робіт практичного i дослiдницького характеру.

Етапи уроку-екскурсiї:

• підготовка вчителя до екскурсiї;

• підготовка учнів до екскурсiї;

• проведення екскурсiї;

• підсумки екскурсiї.

Екскурсiї iлюструють словеснi образи й створюють повнiше уявлення про предмети та явища навколишнього свiту. Рiзноманiтнi спостереження в природi сприяють збагаченню лексичного запасу учнiв та розвитку їхнього мовлення.

У сприйманнi об’єктiв екскурсiй беруть участь рiзнi органи чуттiв. Це сприяє досконалiшому вивченню спостережуваних предметiв i явищ, а також розвитку самих органiв чуттiв.

Спiлкування з природою викликає прагнення у дiтей молодшого шкiльного вiку не тiльки глибше пiзнавати. а й охороняти, збагачувати її, виховує їхнi естетичнi почуття i смаки. Пiд час екскурсiї дитячий органiзм загартовується й змiцнюється фiзично.

Урок-гра

Усі дiти люблять гратися, змагатися, уявляти себе казковими героями, зображувати рослини, тварини, рiзнi явища. І цю любов до гри можна з успiхом використати в навчанні. Граючись, діти iз задоволенням вчаться, легко запам’ятовують те, на що марно витрачається багато годин «зубріння», не вiдчувають труднощiв при ознайомленнi зi складними абстрактними поняттями.

Уроки-ігри та елементи гри на уроках успiшно застосовуються при вивченнi майже всiх шкiльних предметiв. Вони є цінним засобом виховання i розвитку, активiзують психiчнi процеси, викликають в учнiв живий інтерес до процесу пiзнання, виробляють у них активну життєву позицiю, привчаючи до колективних та iндивiдуальних форм роботи.

Дидактичнi iгри будую по-рiзному. В деяких з них можуть бути всi елементи рольової гри: сюжет, роль, дiя, iгрове правило, а в iнших тiльки правило тощо.

Проведення iгор i вдале керiвництво в початкових класах вимагають великої майстерностi вiд учителя. Перед проведенням гри складаю сюжет, розподіляю ролi, готую дидактичний матерiал, необхiдне обладнання та iн.

У бiльшiсть iгор включаю елементи змагання.

Урок-подорож

Урок-подорож впроваджую в рiзних варiантах.

Наприклад, на уроках громадянської освiти використовую «подорож» по картi України. За основу уроку можна взяти факти з бiографії вiдомого дiяча, що роз’їжджав по певних місцях. У разi потреби використовувати карту інших територiй. Учнi немовби з ним (поетом чи письменником) «подорожують» i слухають твори митця.

Деякi уроки читання корисно присвятити виникненню та розвIиткові певного лiтературного жанру — школярi мандрують по рiзних епохах i країнах, слухаючи i виконуючи відповiднi твори чи уривки з них (наприклад, казки народів світу).

Може бути подорож у пори року. Таку мандрiвку використовую на уроках образотворчого мистецтва, музики, природознавства. «Подорож» відбувається по картинах.

Можна подорожувати по морях i океанах на уроках природознавства. А на уроках музики, вiдповiдно «подорожуючи» школярi слухають музичнi твори певного характеру  i тематики, виконують «морськi пісні» тощо.

Великий виховний потенцiал мiстить у собi синтетичну форма виховної роботи — гра-подорож, що дозволяє цілiсно органiзовувати дитячу дiяльнiсть на тривалому промiжку часу.

Організація i проведення iгор-подорожей у початковій школі має вiдповiдати певним вимогам, зокрема

• чiтке формулювання виховної мети гри-подорожі та пiдпорядкування її змiсту дiяльностi на всiх етапах проведення гри;

•  розробка маршруту i складання карти гри-подорожі;

• попереднiй пiдбiр i виготовлення необхiдних атрибутiв (iгровий реквізит, маршрутний лист, ілюстративний матеріал);

• варiативне використання пiд час гри-подорожi рiзних форм виховної роботи (бесіди, конкурси, свята) задля оптимiзацiї виховного впливу в цiлому;

• обов’язкове узгодження складностi завдань та час його регламенту з вiковими можливостями учнiв;

• залучення до пiдготовки i проведення абсолютно всіх учнiв класу, з метою активiзацiї творчого потенцiалу кожної дитини.

Урок-конкурс

Урок-конкурс грунтується на творчiй дiяльностi учнiв.

Проводжу конкурси на краще декламування авторських віршiв, пісень, складених легенд, казок, оповiдань тощо. Кожна дитина має право взяти участь у конкурсi.

Серед учнiв класу обирається спецiальне журi, яке оцінює і коментує якiсть виконання певних творiв. Слiдкує за тим, шоб висловлювання членiв журi не були занадто с’бєктивними. Для цього доцiльно на попереднiх уроках роз’яснити критерiї оцiнювання: чiтка дикцiя, виразність виконання, змiст твору, його оригiнальнiсть.

На цих уроках конкурсанти зазнають радiсть творчості, а їхні суддi матимуть можливість проявити самостiйність уміння оцiнювати почуте та грамотно висловлювати судження.

Важливо, щоб склад журi на рiзних уроках змiнювався (з виховної точки зору).

Оцінюючи творчiсть дiтей, треба бути дуже тактовними, щоб не образити їх необережною реплiкою.

Урок-концерт

Проводжу такi уроки в кiнці року або семестру. Програма планується завчасно: учнi на такому уроцi можугь виконувати пiсні, вірші, уривки (інсценiзувати), якi вивчили за семестр чи рiк. Рiзновид цього року — концерт за заявками; а ще твори може виковувати учитель разом з учнями.

Якщо є діти, що грають на музичних iнструментах, то вони теж візьмуть участь у концертi.

Значущість таких урокiв у початкових класах безсумнівна: все повторення вивченого, i розширення свiтогляду учнів.

Солісти, читці, що беруть участь, вчаться поводити себе на сцені.

Особливо цінним у педагогiчному планi є те, що в процесi таких урокiв у школярiв формується просвiтницький iнтерес. А цей iнтерес може стати стимулом для подальшої відповiдної освiти (самоосвiти) учня, розвитку мислення, артистизму.

Не забуваю про складнi психологiчнi особливості молодшого шкiльного вiку i про те, що кожному учневі треба дати можливiсть самоствердитися. Уроки-концерти зокрема сприяють цьому.

Якщо програму такого уроку складено заздалегідь, призначається ведучий концерту (конферансьє).

Урок-інтерв’ю

Урок-інтєрв’ю проводжу на уроках читання для аналiзу вивченого твору, з громадянської освiти — для бесiди на певну тему та iн.

Спочатку показую, як це робити, а потiм у ролi інтерв’юерів виступають школярi.

Вони не раз слухали iнтерв’ю в рiзних телевiзiйних передачах, на радiо, читали в пресi, тому можугь зорiєнтуватися на уроцi.

Програму інтерв’ю узгоджую з темою уроку, що вивчається.

Уроки-iнтерв’ю кориснi й для тих, хто ставить запитання, й для тих, хто слухає, й для тих, хто вiдповiдає. Вони сприяють розвитковi зв’язного мовлення, логiчного мислення, творчої уяви, вмiння слухати й спiлкуватися, виховують культуру поведiнки школярiв.

Урок-гра-драматизація

Гра-драматизацiя - цiкавий рiзновид театралізованого дiйтва. Вона використовується в початкових класах як синтетичний вид естетичної дiяльностi дiтей.

Гру-драматизацiю використовую на уроках читання, позакласного читання, ознайомлення з навколишнім світом.

У процесі підготовки до iгор-драматизацiй за сюжетами українських народних казок у вихованцiв успiшно формується гуманнi почуття та вмiння їх виражати з допомогою засобiв емоцiйної виразностi (iнтонації, жестів, характерних рухів, пози, ходи) через систему спеціально розроблених вправ. За основу беруться українськi народнi казки, бо їм притаманнi динамізм сюжету, виразнiсть образiв, доступнiсть мови твору. Втілення в них доброти i зла пробуджують емоцiйну активність дiтей, спрямовуючи їх на спiвпереживання, співчуття, внутрiшню співдію.