Каталог статей

Види аналізу уроку

Аналіз уроку здійснює ряд функцій: контрольну (допоміжну), навчальну (основну) й виховну (надає допомогу вчителю у визначенні напряму самоосвіти та самовиховання). У зв'язку з цим в аналізі уроку повинні бути чітко охарактеризовані: по-перше, науковість досліджуваного матеріалу, його відповідність програмі, якість отриманих в інституті знань (контрольна функція); по-друге, відзначені досягнення й недоліки в роботі вчителя, відповідність методів навчання передовому досвіду та рекомендаціям науки, дані конкретні рекомендації з підвищення педагогічної майстерності (навчальна функція); по-третє, оцінені ділові й етичні якості вчителя, його мова, культура спілкування і т. д. (виховна та розвивальна функція).

Аналіз уроку повинен починатися самоаналізом і закінчуватися самооцінкою, конкретними вимогами вчителя до самого себе. При самоаналізі він дає коротку характеристику проведеному уроку, меті, яку ставив, аналізує їх досягнення, обсяг змісту матеріалу та якість його засвоєння учнями, застосовувані методи та їх оцінку, активність учнів і прийоми організації їхньої праці, самооцінку якостей і сторін своєї особистості (мова, логіка, характер стосунків з учнями). На закінчення учитель висуває свої пропозиції з поліпшення якості уроку, робить загальні висновки й намічає заходи для вдосконалення своєї педагогічної майстерності. Але педагог зобов'язаний пояснити при цьому, чому саме так вирішив провести урок, що його змусило вибрати дану методику, стиль і характер власної діяльності та роботи учнів. Усяка методика уроку є виправданою, якщо вона дає максимальний навчальний і виховуючий ефект, відповідає силам і здібностям даного вчителя.

При аналізі уроку вчителя необхідно враховувати його індивідуальність, особливості, здібності, сильні сторони. Не можна нав'язувати загальні, однакові рекомендації, прийоми, методи. Що годиться для одного, недоцільно для іншого. Усякі рекомендації з поліпшення проведення уроків повинні обов'язкового спиратись на досягнення вчителя, на його сильні сторони. Недоліки та слабкості треба пояснити таким чином, щоби було ясно, як треба працювати над собою. При аналізі уроків важливо заохочувати їх творче проведення, спонукати вчителя до самостійної розробки структури та методики уроку, виходячи зі змісту матеріалу, дидактичних і виховних задач, рекомендацій науки та своїх власних можливостей.

Аналіз уроку повинен проводитись не окремою особою (методистом, інспектором, директором, завучем), а групою осіб, до якої входять представник адміністрації школи, товариші по роботі, передові вчителі. Груповий аналіз уроку необхідний і як засіб навчання вчителів комплексному підходу до методики навчання, як спосіб обміну досвідом, його узагальнення. При груповому аналізі можливий більш глибокий підхід до оцінки дій учителя й учнів, більш об'єктивна самооцінка. Можна не погодитися з думкою однієї людини, але не можна не погодитись, коли на ті чи інші недоліки вказують усі.

Досить доцільні взаємовідвідування уроків. Аналіз уроків колег у присутності директора, заступника директора - добра школа виховання вимогливості до себе й інших. Зауваження й рекомендації вчителю повинні бути чітко сформульовані, записані у спеціальний зошит.

Структурно-часовий аналіз уроку

Для навчання студента, молодого вчителя раціональному використанню часу, дбайливому ставленню до кожної хвилини уроку варто використовувати його структурно-часовий аналіз. При цьому звертається увага на такі сторони уроку:

·                  раціональний розподіл усього часу (45 хв.) між окремими елементами уроку, тобто чи розумно було в даних умовах виділити саме такий час на опитування, на психологічну підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу, на пояснення нового, на закріплення засвоєного матеріалу або домашнє завдання;

·                  раціональність кожного зі структурних елементів уроку, тобто скільки часу в цілому було виділено на освоєння нового матеріалу, на якому етапі (початок, середина, кінець) уроку це відбувалось, як при цьому проводилась психологічна підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу, його подача й закріплення, застосування. Точно так само аналізується час здійснення таких елементів уроку, як опитування учнів, перевірка та домашнє завдання;

·                  якісне використання часу на окремі елементи уроку, тобто, наприклад, як раціонально й ефективно при вивченні нового матеріалу був використаний час на опитування, що він дав, як працював при цьому клас, скільки часу говорив учитель;

·                  раціональність використаних прийомів і методів навчання, тобто наскільки доцільні в даних умовах були ті чи інші види бесіди, самостійна робота, форми опитування і т. д.;

·                  розумність зв'язку між змістом матеріалу й тими методами, за допомогою яких він повідомлявся та засвоювався.

Щонайменше 3-4 рази в період практики аналіз уроків повинен проходити саме в такому вигляді, щоб виховати в учня дбайливе ставлення до кожної хвилини уроку.

Психологічний аналіз уроку

Психологічний аналіз уроку вкрай необхідний для навчання молодих учителів умінню бачити та розуміти клас, вивчати учнів, підтримувати з ними постійний контакт. Такий аналіз дуже важливий і для досвідчених педагогів з погляду того, як він допомагає створенню умов для ефективної розумової діяльності, організації уваги, розвитку пам'яті і т. д. У цілому при психологічному аналізі уроку варто виділити три основних ланки: психологія вчителя (діяльність, розум, ерудиція, емоційність, мова, поведінка, ставлення до дітей), психологія навчання (діяльності дітей) та емоційний зв'язок між учителем та учнями.

Психологічний аналіз містить у собі такі елементи:

·                  характеристику пізнавальних процесів - сприйняття, осмислення, закріплення, уваги, мислення, пам'яті;

·                  характеристику якості засвоєння знань - роботу над поняттями, виділення головного, засвоєння теорії та її зв'язок із практикою, формування переконань, точність знань;

·                  характеристику інтелектуальної атмосфери уроку - наскільки правильно спонукав учитель до активного мислення всіх учнів, як розвивались пізнавальні інтереси, задовольнялась допитливість, ставились і вирішувались пізнавальні проблеми, як використовувались колективні форми навчальної праці, уміння думати разом, сперечатись, доводити, спростовувати і т. д.;

·                  характеристику емоційної атмосфери уроку - яким був настрій учнів, як підтримувався мажорний тон уроку, як забезпечувались позитивні емоції для виховання інтересу до навчання, формування відповідальності за свою роботу, наскільки зацікавлений, закоханий у свою справу вчитель, як емоційність уроку впливала на працездатність учнів;

·                  характеристику розвитку учнів у процесі навчання - які вміння й навички були ними придбані чи закріплені, які пізнавальні сили та здібності при цьому розвивались, які моральні якості виховувались (у першу чергу відповідальність, працьовитість, воля).

Такий психологічний аналіз уроку складний, він вимагає поступового впровадження у практику: спочатку аналіз присвячений характеристиці пізнавальних інтересів, потім якості засвоєння знань, потім характеристиці інтелектуальної атмосфери уроку і т. д.

Психологічний аналіз уроку

Дата

П. І. Б. учителя

Клас

Предмет

Тема уроку

Методика проведення уроку

Комплексний аналіз уроку

Найбільш складний і доцільний з позиції обміну досвідом - це комплексний аналіз уроку. При такому аналізі пропонуються конкретні завдання. Наприклад, один з учителів протягом уроку ретельно фіксує час, що витрачається на активну розумову діяльність, прийоми та способи активізації мислення дітей. Потім дає характеристику розумової діяльності дітей протягом уроку. Інший стежить за змістом матеріалу, фіксує послідовність викладу ідей, використання на уроці нових досягнень науки і т. д., даючи характеристику науковості досліджуваного матеріалу. Подібним же чином фіксуються показники інших сторін педагогічної діяльності. Один педагог спеціально звертає увагу на стиль і характер діяльності вчителя, інший спостерігає й аналізує такі важливі сторони діяльності, як методика навчання, розмаїтість прийомів і способів викладання нового матеріалу, закріплення й поглиблення пройденого; організація діяльності учнів на уроці; стосунки вчителів та учнів, педагогічна етика на уроці. Спеціально дається педагогічна характеристика особистості вчителя: його культура, зовнішність, манера говорити, якість мови, точність, логічність та образність мови, стиль стосунків з дітьми і т. д.

Зміст комплексного аналізу уроку може бути різним. В. Симонов, М. Скаткін указують на деякі його напрями.

Перший напрям

Аналіз розв'язуваних учителем задач: як ураховуються й відбиваються принципи навчання у змісті методики роботи вчителя, наскільки повно досягнуті дидактична й виховна цілі уроку, якою мірою активізувалась пізнавальна діяльність школярів на різних етапах уроку, що стимулювало відповідальне ставлення учнів до навчальної праці, наскільки об'єктивно оцінювались їхні знання, уміння, навички, як здійснювався зв'язок теорії з практикою, наскільки вдало сполучилися зміст і методи навчання. Чи застосовувались традиційні та нові види навчання, технічні засоби, що робилось для врахування вікових та індивідуальних особливостей, можливостей і здібностей школярів.

Другий напрям

Аналіз виховного впливу уроку: що на уроці служило ідейно-моральному, естетичному, розумовому, фізичному розвитку, трудовому вихованню та профорієнтації учнів, як знання допомагали осмислити й оцінити явища соціальної діяльності, події в житті країни, республіки, краю, міста, села, школи, класу, які виховні стосунки між учнями, між учителем та учнями, наскільки сприяла організація праці формуванню особистісних якостей і т. д.

Третій напрям

Аналіз педагогічних можливостей та особливостей учителя: які особистісні якості вчителя виявлялись на різних етапах уроку (педагогічна етика та культура, зовнішній вигляд, естетика одягу вчителя, його мова, манера триматись, авторитетність, уміння бачити клас, активізувати та мотивувати працю дітей, визначати типові помилки в їхній роботі й усувати їх, оцінювати результати своєї праці та підсумки роботи школярів, вносити корективи).

Четвертий напрям

Аналіз діяльності учнів на уроці: урахування вчителем вихованості й навченості дітей, результатів попередніх занять, працездатність учнів на уроці, уміння мислити, працювати самостійно, надавати допомогу товаришу, допитливість, стійкість інтересів, розвиток мови, уміння застосовувати теорію на практиці тощо.

У цілому діагностика навчального процесу дає уявлення про результати навчання, якості праці вчителя та рівня вихованості школярів. Тому в навчальній роботі можуть бути отримані деякі дані, необхідні для діяльності класного керівника, створюються можливості для формування єдиної оцінки учнів учителями, які працюють у класі (педагогічний консиліум). Багатоаспектність вивчення навчального процесу та його багатоцільове призначення - важлива умова органічного включення аналізу роботи вчителя в цілісну педагогічну діагностику навчально-виховної роботи школи.

Психолого-педагогічний аналіз уроку

У внутрішньошкільному контролі важливу роль відіграє відвідування уроків керівниками шкіл, їх цілеспрямований аналіз, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів, проведення відкритих уроків і взаємовідвідування уроків.

Відвідування уроків планується на тиждень, виходячи із загальних задач, намічених у річному плані роботи школи. У плані відвідування відзначаються класи, предмети, зміст і мета відвідування. Мета відвідування може бути загальною, спрямованою на підвищення ефективності навчального процесу всієї школи. Мета відвідування може бути і більш приватною, наприклад, вивчення системи роботи окремих учителів і способів рішення ними окремих педагогічних задач на уроках. Якщо у школі є молоді чи нові вчителі, керівники шкіл планують ознайомлення з їхнім стилем і системою роботи та надання їм методичної допомоги. Уроки досвідчених учителів керівники шкіл відвідують, щоб виявити й узагальнити передовий педагогічний досвід.

Керівники шкіл повинні ретельно готуватись до відвідування уроків. Із цією метою насамперед вивчається класний журнал, що дає уявлення про успішність учнів з даного предмета за визначений період, а також із теми, що вивчалась на попередньому уроці, звертається увага на динаміку оцінки знань.

Спостереження на уроці ведуться цілеспрямовано, тобто так, щоб зібрати повний і достатньо аргументований матеріал для успішного рішення поставлених у плані задач.