Каталог статей

Чесність і правдивість

Мета: розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; виховувати чеснiсть та правдивiсть.

Обладнання: таблицi, вiршi та оповiдання за темою.

Хід години спілкування

І. Органiзація класу

II.Основна частина уроку

1. Розiгрування моральної ситуацiї «Розбите вікно»

 Учитель.

-  Дiти, давайте уявимо і розiграємо ситуацiю. Для цього нам потрiбнi два хлопчики для участi в експериментi.

(Виходять два учнi, учитель по черзi пояснює роль кожного з них.)

Учитель.

-  Петрик вдарив по м’ячу, i мяч влучив у вiкно. Вiкно розбилося, а м’яч, вiдскочивши вiд рами, впав прямо в руки Андрiйковi, який проходив бiля вiкна. Виходить учителька. Оцiнивши побачене, вона звертається до Андрiя:

-  Андрійку, хiба ти не знав, що гратись м’ячем пiд вiкнами не можна? Це призвело до того, що ти розбив вiкно.

(Можливi два варiанти розвитку дiалогу.)

І варіант. Андрiй, не бажаючи видати Петрика, бере провину на себе.

ІІ варіант. Петрик зiзнається, що це вiн розбив шибку.

Дiти висловлюють своє ставлення до вчинкiв Андрiя i Петрика, оцiнюють їх.

2. Робота над змiстом таблиць

Таблиця 1

Щось накоїв

Не вивчив урок

Неправда

Я не вивчив урок тому, що загубив пiдручник

Чому вiн так сказав?

Було соромно, вiн не хотiв отримати погану оцiнку, бо батьки будугь сварити

Результат

Боїться наслідків

Таблиця 2

Щось накоїв

Не вивчив урок

Правда

Я не вивчив урок тому, що цiлий день грав у футбол

Чому вiн так сказав?

Паленіє вiд сорому, його мучить почуття провини

Результат

Погана оцiнка, тому що вiн не мав мужностi визнати свою провину

Учитель.

-           Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.

3. Робота з тлумачними словниками

Дiти знаходять слова «чесність» i «правдивість», читають їх тлумачення.

4. Читання вiрша Д. Павличка «Мухомори»

Мухомор сказав до мухомора:

— В нашiм лiсi ти — найкращий гриб! —

І подумав: «От яка потвора —

де ти взявсь, чорти тебе взяли б!»

Мухомор одмовив мухомору:

— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! —

 І подумав: «Хто таку потвору

Сотворив i виставив на смiх!»

Таблиця 1

— Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?

— Яких людей вони нагадують?

—      Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?

5. Читання казки «Хлопчик-пастух»

Учитель.

— Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними. Як це i трапилося в однiй казцi.

Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, одразу дути в рiжок. Не встигли брати вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати розсердилися i знову почали спускатись з гори.

Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки малого пустуна. Та на цей раз небезпека була насправдi: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.

— Що неправильно зробив молодший брат?

—      Що б ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним?

—       

6. Читання та обговорення оповiдання Г.М.Кирпи «Маленька брехня»

— Послухайте iсторiю про дiвчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм.

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.

Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.

Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi. В класi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.

— Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

— Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.— Я зовсiм трiшечки збрехала.

Учитель.

-  Як ви гадаєте: брехня може бути малою чи великою?

-   Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що i велика. Адже i мала брехня - це неправда, i пiв брехнi — теж неправда. І починається все завжди з малого: пiшов у кiно, а мамi сказав, що був у школi. Гасав у дворi, а вдома сказав, що ходив до хворого товарища.

Здавалося б дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом переростає у велику брехню, якiй немає прощення.

7. Гра «Дайте вiдповiдь».

Учитель.

-  Як ви вчините, коли:

• знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?

• соромно сказати правду?

8. Iнсценування пiдготовленими учнями смiшинки П.Кальченка «Мiй тато»

Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарствi, до школи не пiшов. Раптом — телефонний дзвiнок...

Данилко впiзнав по голосу свою вчителъку.

— Чому сьогоднi Данилко в школу не прийшов?

— Тому, що вiн захворiв.

— А хто це зi мною розмовляє?

—      Мiй тато...

— Як можна назвати вчинок Данилка?

— Як, на вашу думку, оцiнять вчинок Данилка учнi його класу?

—Як би ви вчинили на його мiсцi?

ІІІ. Підсумок

— Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад не повернешся».

Та й вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я. Про брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна — з усiх бокiв».

Отож, дiти, будьте з усiма чесними — i вам буде легко жити, бо ви нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.