Каталог статей

Сашко. Всi труди пропали нашi...

Маринка. Схожий наш пирiг на кашу...

Сергiй. Мамо, вибач, ми хотiли пiднести сюрприз тобi…

Мама. Це вдалось вам!

Мийте руки,

Вас чекає мiй обiд!

Кiлька учнiв продовжують:

— Хто завжди нам допоможе?

— Хто все вмiє i все може?

— Хто все зробить як годиться?

— Хто ця мудра чарiвниця?

— В цiлiм свiтi найдобрiша,

Найдорожча, наймилiша,

Лагiдна i нiжна сама?

Всi. Ну звичайно, наша мама!

— А тепер ми вам розкажем,

Як ми щиро любим вас

І якi хорошi, милi,

Гарнi мамочки у нас!

Виходять ще учнi.

1 учень. У моєї мами руки золотi,

Очi карi, вiї — довгi i густi!

2 учень. А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова i така весела!

3 учень. А моя — як нiжний лiсовий дзвiночок!

Нiжнi в неї руки, нiжний голосочок!

4 учень. А моя матуся гарна, як калинка,

В неї чорнi брови, губки — як малинка.

5 учень. Моя мамочка привiтна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, i тендiтна,

Нiби пролiсок, вона!

6 учень. Вашi мами гарнi,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

Всi. І моя красуня!

Вчителька. Нiде правди дiти!

Мабуть, тут зiбрались

Всi красунi свiту!

7 учень. Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина —

Люба мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб, як квiти, ви цвiли,

Щоб завжди здоровi, гарнi

І щасливi ви буди!

Вчителька. А ось якi гарні твори написали про вас вашi дiти.

Читає уривки з дитячих творiв, показує малюнки тощо.

Учень. А ще ми на свято жiноче даруєм вам пiсню охоче!

Дiти виконують кiлька пiсень, частiвок про мамине свято.

— Приготуйте свої вушка!

Ми даруєм вам частушки!

Колектив наш чоловiчий

Готував частiвки сам,

Щоб всмiхнулися обличчя

Наших кращих в свiтi мам.

ЧАСТIВКИ

Я для мами так старався,

Шiсть десяток получив,

А мiй ґудзик одiрвався,

То я сам його пришив!

Та хiба це допомога?

Я для мами посуд мив!

Потiм вимив ще й пiдлогу

Всiх сусiдiв затопив!

Я для мами теж трудився,

У тазок води налив.

Наш будильник запилився,

То я з милом його мив!

Наймилiшi, найдобрiшi,

Дуже любимо ми вас,

А тепер ловiть скорiше,

Поцiлуночки вiд нас!

Посилають мамам повiтрянi поцiлунки.

На сцену виходять ще 2 - 3 учнi.

1 учень. Приймiть вiд нас вiнок вiтань,

Вiнок найкращих побажань!

2 учень. Бажаєм вам радостi,

Щастя й любовi,

Бажаєм, щоб завжди були ви здоровi!

3 учень. Спасибi за вашу турботу, за ласку!

Хай буде життя ваше

Добрим, як казка!

Дiти дарують мамам вiночок — сувенiр у формi 8-ми сердець. На «серцях» написи: здоров‘я, щастя, успiхiв, радостi, достатку, шани, любовi, довголiття.

4 учень. Якби сердець я вiсiм мав,

Матусю, всi б тобi вiддав!

Учитель.

Для почуттiв найкращих на землi

Створили люди сотнi добрих слiв.

Таких як щирiсть, нiжнiсть. Їх багато.

Це — милосердя, спокiй, чистота,

Це вiрнiсть, спiвчуття i доброта,

Любов, надiйнiсть. Всiх i не назвати!

Та i навiщо, коли є одне,

Що вмiстить все це? Слово головне — Мама.

Додаток

ПРИСВЯЧУ МАМІ ПIСНЮ

Присвячу тобi пiсню,

Променисту, барвисту,

Рiдна мамо, веселка i радiсть моя!

Про твою добру душу

Розказати я мушу.

Хай летить понад степом i горами пiсня моя!

Хай почують земля,

І лiси, i поля,

Як безмежно люблю тебе я!

Розказати я хочу

Про палкi твої очi,

Руки лагiднi, теплi, умiлi твої,

Твоє серце вiдкрите,

Щире, тепле, як лiто.

Хай почують долини i гори,

Сади i гаї,

Хай почує земля,

I лiси, i поля,

Як безмежно, безмежно, безмежно

Люблю тебе я!

МАМИНА ГОРДIСТЬ

Всiм вiдомо: гарнi дiтки!

І тому у лiсi влiтку

Звiрi конкурс влаштували,

«Святом юностi» назвали.

Хто ж найкращий серед них —

Юних звiрiв лiсових?

Лиска каже: «Мiй найкращий!

Зубоньки бiленькi в пащi,

Мiй синочок чепурненький,

Хвiст пухнастенький, гарненький!»

А ведмедиця — у смiх:

«Ведмежатко краще всiх!

Ось погляньте: що за вушка!

Вiн м’якенький, як подушка,

Мiй синочок, мiй руденький,

От хто справдi чепурненький!»

І зайчиха там була,

Теж розмову повела:

«Гляньте: ось i мiй синочок,

Сiв мiй красень на пеньочок

Що за вушка! Що за носик!

А який гарненький хвостик!»

Вийшла з-за кущiв свиня:

«Все це через незнання!

Бачили б ви поросятко,

Дороге моє дитятко,

Ви б зізнались, що нiзащо

Не знайти дитини краще!

В нього хвостик, як гачок,

І рожевий п’ятачок!»

Тут не втрималась вiвчиця:

«На вовчисько подивiться:

Просто диво мiй сiренький!

Гарний, спритний, проворненький!»

А в дуплi своїм Сова

Слухала цi всi слова

й думала, що совенятка —

Найгарнiшенькi малятка.

І не дивно, бо для мами

Свiй малюк — найкращий самий!

Горобчисi — гороб’я.

А моїй матусi — я!

                                     Валентина Бутрім