Каталог статей

Масляна

Інформаційна хвилинка

Останнiй тиждень перед Великим постом — це Масляна (Масниця, Сирна недiля, Масляниця, Запусти, Колодка, Колодiй тощо).

Це свято символiзує перемогу сили свiтла та тепла над темрявою та холодом. Масляну на Українi називали «колодiєм». Так iменували i майстра,

що робив колеса. Таке iм’я могло бути i у стародавнього слов’янського божества, яке робило колесну дорогу замiсть санної та перетворювало зиму на весну.

Масляна складається з трьох частин: зустрічi, що починається у понеділок, кульмiнацiї або «перелому» у «широкий» четвер i «прощальної недiлi».

Головною їжею українців на Масляну були вареники з сиром і сметаною, які годилося варити щодня, а також гречанi млинцi, смаженi на маслi або на смальцi.

Ідея пробудження, котра становила сутнiсть Масляної, не обмежувалася, однак, пробудженням людських почуттiв, а стосувалася оновлення всього живого. Люди намагалися магiчними способами прискорити цей процес, звiльняючись вiд зими, смертi, мороку: зокрема спалювали або розривали солом’яне опудало Морани - Слов’янської богинi смертi. При цьому характерно, що вони немовби повертали її землi, аби дати тiй силу для нового врожаю.

Масляна — час iгор i розваг. На масляному тижнi по селах носили солом’яне опудало, в яке дiти кидали снiжки. Опудало потiм спалювали або топили у рiчцi.

Масляна завершувалася «прощальною недiлею», коли всi прощалися з масляним, смачним i веселим тижнем i водночас просили у близьких вибачення за всi образи.

У сучасному життi своє мiсце знайшло трансформоване свято Весни (або проводи Зими), що увiбрало в себе чимало рис давньої слов’янської Масляної. Розважальну частину свята складають народнi iгри та звичаї.