А ще був страшний голодомор в Українi у 1932-1933 рр. Від голоду вмирали i дорослі, і діти, вимовляючи своє останнє слово «хліб»… Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дiтей вiд голодної смертi. Шматок хліба коштував стiльки,скiльки саме життя.
Хлiб - частина iсторiї і її майбутнє, вiн початок і щастя життя. Ранiше люди говорили про хлiб як про живу iстоту: «Хлiб-годувалъник!», «Хлiб-батечко».
Учень. Пахне хліб
Пахне хлiб,
Як тепло пахне хлiб!
Любов’ю трударiв і радiстю земною.
І сонцем, що всмiхається весною,
І щастям наших неповторних дiб...
Духмяно пане хлiб...
П. Воронько
Учениця. Хліб
Я сiяв хлiб у степовому краї,
Косив та молотив і нiч i день, Тому я добре знаю хлiба цiну,
Бо заробив його на трудодень.
Їж, синку, та пам’ятай, що в ньому
Сили життя закладує людей.
І сонце українське, звуки грому,
Й мозолi трудових людей!
О. Буцень
(Пісня «Вийшли в поле косарi»)
Вчитель. Я думаю, ви зрозумiли, яка ж велика цiна хлiба, нехай же щодня ми і нашi нащадки маємо ось цей хліб насущний.
Давайте поважати працю iнших і шанувати й любити хлiб тихою любов’ю.
Учень. І кожен день, і кожну мить
дай Боже, хлiб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були безумнi.
Учениця.
Молись до хлiба, не кидай,
Хай хлiб спасiнням буде,
Бо не черствiє хлiб святий,
Черствiють тiльки люди.
Захарко М.В. м. Нововолинськ Волинська обл.
| 