Каталог статей

Когнітивна криза. Як часто батьки та  вчителі спостерігають, як дитина нервується, коли не може реалізувати те, що задумала,розриває невдалий малюнок і каже: «Все, я більше ніколи не буду цього робити!» І не буде робити, коли дорослі чи якійсь життєві обставини не допоможуть їй здолати когнітивну кризу. І ось гинуть прекрасні задуми, людство втрачає ще одну творчу особистість.

Як показали численні дослідження стратегіального мислення людей різного віку, маючи різні труднощі в реалізації ефективних стратегій мислення, дитина поступово відмовляється від них і виробляє менш ефективні, поступові, надійні засоби поведінки у проблемній ситуації. І серед дорослих стає дедалі менше осіб, обдарованих особливими оперативними можливостями, здібностями до подолання когнітивних криз. Зокрема, працюючи з піддослідними, які мали ресурси для висунення та реалізації ефективних мислительних стратегій топологічного проектування, ми відкрили, що існують деякі засоби подолання інформаційної когнітивної кризи. Досить типова когнітивна криза виникає тоді, коли людина має намір перш, ніж висувати гіпотезу чи приходити до висновку, розглянути та проаналізувати весь інформаційний простір завдання. Для цього їй треба мати одночасно в полі зору велику кількість одиниць інформації в їх взаємозв»язку та взаємозалежності. Як писав Джером Брунер у своїй класичній роботі «Дослідження мислення», для реалізації стратегії «одночасне розгортання» при створенні поняття в інформаційному просторі завдання, що представлене 81-ю карткою (4 ознаки, що приймають 3 значення) піддослідному треба  було проаналізувати 256  альтернатив(8). Як ми вже згадували, більшість піддослідних в експериментальних дослідженнях і більшість людей у повсякденному житті «здаються» через брак оперативних можливостей та високий рівень когнітивної напруги, якої вони не витримують. Їх інтелектуальним надбанням стають засоби поведінки у проблемній ситуації, які не гарантують досконалості результату, але й не перевантажують їх психіку. Ефективні стратегії стають через брак засобів подолання таких криз в процесі навчання та  виховання рідкісним надбанням найбільш обдарованих та стійких особистостей.

В наших дослідженнях психологічних особливостей перебігу когнітивних криз, що виникають в процесі реалізації стратегій мислення різної ефективності, ми знайшли, що одним з засобів подолання когнітивної кризи, що виникає при намаганнях людини застосувати інтегративний підхід до  аналізу проблемної ситуації через конфлікт між вимогами інтегративності(брати до уваги всі інформаційні одиниці проблемної ситуації) та оперативними можливостями суб»єкта, і його активні дії по перетворенню інформаційного простору задачі. Мова йде про зміну форми представлення інформації про проблемну ситуацію з такої, як  веде до підвищення когнітивної напруги у разі комплексного  аналізу всієї інформації, на таку, як  дозволяє вести такий  аналіз у рамках оперативних можливостей суб»єкта.

В наших експериментальних дослідженнях суб»єкти, які мали високу мотивацію досягнення і ставили перед собою мету врахувати всі елементи досить складної проблемної ситуації, долали інформаційну когнітивну кризу за допомогою перетворення інформаційного простору завдання - переходу від креслень з величезною кількістю об»єктів  аналізу до розробки спеціальних списочно-ескізних та списочно-табличних методів представлення інформації.

Компьютерні технології - справжня знахідка  для маніпулювання з інформаційним простором завдання. Коли ми навчимо учнів свідомо і творчо підходити до інформаційного простору завдання, змінювати форму представлення знань та  даних таким чином, щоб можна було розглянути весь інформаційний простір, ми полегшимо формування в учнів ефективних стратегій мислення, будемо сприяти підвищенню їх самооцінки, впевненності у своїх силах.

Як ми вже відмічали, інформаційні технології надають величезні можливості у розширенні ерудиції дитини. Рекомендуємо  активно заохочувати дітей до подорожей музеями світу, бібліотеками, країнами. Це сприяє не тільки розширенню знань дитини,  але й підтримує її різноманітні здібності.     

Є ще одна приваблива  риса інформаційних технологій в контексті розвитку здібностей дитини. Всім нам знайома  проблема - дитина  вже може створити подумки цікавий проект чи образ,  але не володіє навичками реалізації цього проекту, скажімо, навичками малювання. Виникає когнітивний конфлікт між бажаним і усвідомленим проектом чи образом і неможливістю його здійснення. Мені доводилося спостерігати справжню дитячу трагедію нездійсненої мрії. І тут на допомогу може прийти компьютер. Пригадаємо виставки дитячих малюнків, що були зроблені за допомогою інформаційних технологій. Це ж як раз ті самі досконалі проекти та уявлення, які ми з вами ніколи б не побачили, коли б не допомога ліпшого друга -компьютера. Отже і тут можна сприяти розвитку здібностей дитини.     

Тепер розглянемо формування здібностей, які притаманні професійному застосуввнню інформаційних технологій.    Є така професїя - програміст. Її психологічні особливості вивчають фахівці вже майже 40 років. Оскільки нові інформаційні технології все більше розповсюджуються у світі і стають все більш досконалими, професія «програміст» стає все більш масовою та привабливою. Багато батьків хотіли б, щоб їх діти обрали професію «програміст» - модно, надійно, сучасно... Але не все залежить від нашого бажання. Для успіху потрібно мати не аби який інтерес до справи та розвинені загальні та спеціальні здібності.  

Інтерес до справи. Звідки він береться і чи дійсно він такий важливий? Буває, що інтерес до справи, у нашому випадку до компьютерної справи, виникає легко і одразу. Буває, що батьки та вчителі вміло і терпляче такий інтерес виховують. Але в будь якому випадку інтерес дитини до справи треба підтримувати. Наведу такий випадок з моєї практики. Десь років 12 тому наш відділ психології т  ерногоміки компьютеризації Інституту прикладної інформатики запросив на практику учнів 145-ї київської центральної математичної школи. Це були обдаровані підлітки, які цікавились новою технологією і з задоволенням спілкувались з нашим фахівцем С.М., добре обізнаним не тільки в компьютерних справах, але й в мистецтві роботи з підлітками. Навкруги нього створився своєрідний клуб за інтересами. Але душею клубу був хлопчик Сергій Ж., який не був учнем цієї елітарної школи, не відзначався визначеними видатними математичними здібностями. Він палко любив цю справу,  а  доросла людина розділяла  з ним цю любов. Цікаво та приємно було дивитися на цих двох Сергіїв, коли молодший показув в свої нові знахідки, як вони на рівних це перевіряли та засвоювали. Пройшли роки. Зараз Сергій Ж. один з самих знаних та   авторитетних в Києві фахівців в галузі інформаційних технологій. І я знаю, що батьком цього успіху в значній мірі є Сергій старший, який пестив та підтримував цей шалений інтерес підлітка.     

А тепер уявімо, що могло бути у досить типовій для шкіл та  сімей ситуації. Приходить дитина у клас чи додому з новими ідеями чи інформацією щодо компьютера , а їй говорять: «Що ти мені показуєш? А уроки ти вивчив(вивчила)? Ось вивчи зпочатку уроки, зроби те, що мати  тобі загадала, а потім і підходь».

Ще один випадок з моєї практики. Батько, талановитий вчений в галузі кібернетики, вирішив підтримати інтерес 12-річного сина до математики і показав йому дуже цікавий та простий метод вирішення рівнянь. Хлопцеві це дуже сподобалось, і він вирішив наступного дня показати це вчительці та учням свого класу. Він підніс руку на уроці математики, і, коли його попросили до слова, сказав: «Я знаю цікавий метод вирішення рівнянь». Що він почув у відповідь? Не важко здогадатись: «Сядь негайно на місце. Навчись спочатку робити те, що я вимагаю. А потім ми може тебе колись і послухаємо!» Дитина повернулася додому і сказала: «Все я математикою займатися не буду!» І дійсно, ця дитина не мала більше у житті справ з математикою. Хто зна, що втратив хлопчик, а що - суспільство?

Отже підтримання інтересу дитини до справи - це творча  педагогічна робота для вчителів та батьків над важливою складовою творчих здібностей дитини.   Вище ми наводили деякі рекомендації щодо співпраці дорослого та  дитини при опануванні роботи з компьютером та підтримці інтересу дитини до нових інформаційних технологій, її самооцінки.

Ще один з найвидатніших фахівців в галузі розробки та застосування мов програмування Пітер Наур наголошував на тому, що засоби діяльності, які використовує людина, впливають на характер цієї діяльності. Зокрема, Пітер Наур відмічав, що характеристики мови програмування(засоби вирішення задачі) прямо впливають на мислительну діяльність програміста(9). І.Веселов пішов ще далі. Він визначив, що ефективність роботи програміста знаходиться у прямій залежності від тієї «метафори» мислення, як  є визначальною для для тих засобів діяльності, які застосовуються(10). Йдеться про такі метафори: метафора функціонального стилю програмування (школа ЛІСПу, штучного інтелекту); метафора графічного предметного образу (навчання програмуванню, особливо дітей); метафора об»єктного програмування(бази даних, інтегративні системи); метафора логічного стилю програмування(ідеологія 5-го покоління ЕОМ); процедурно-орієнтована метафора(традиційне програмування); середо-орієнтована метафора(інтерактивні системи, що забезпечують екранний характер інтерфейсу «людина-машина»)(10).     

Аналізуючи характер діяльності програміста, І.Веселов приходить до висновку, що у процесі розробки програми програміст знаходиться як би на метарівні по відношенню до тієї програми, яку він(вона) створює. Одиницями мислення людини, що створює програму, є не самі об»єкти, дії т  середовища, їх описи. Має місце певне раздвоєння мислення на дві системи понять: об»Єктну та описову(10).

Довгий час серед професійно важливих якостей програміста фахівці виділяли: стабільність, комунікабельність, кооперування з іншими робітниками, вміння працюв ти у команді, тощо. Серед необхідних загальних здібностей виділяли: інтелектуальні здібності, хорошу пам»ять, вміння висловлювати свої думки, увагу до деталей, вміння мислити логічно, незалежність своєї точки зору. Ще виділяється: швидкість розумових реакцій, гнучкість мислення, здатність структурувати об»єїкти, встановлювати ієрархічні зв»язки між ними. Сюди можна ще додати: розвинуте сприйняття візуальної інформ ції; уважність, зокрем  вміння враховувати деталі; динамічність та гнучкість мислення; абстрактне мислення; здатність створювати та реалізовувати стратегії діяльності; вміння планувати свої дії та свою діяльність; вміння структурувати об»єкти; вміння самостійно приймати рішення, зокрема локалізувати помилки. Отже, зрозуміло, які здібності треба розвивати у дитини, коли вон цікавиться новими інформаційними технологіями і думає обрати відповідну професію. Про те, як можн  застосовувати для цього самі компьютери, ми з вами говорили вище.

І ще одна важлива проблема, яку нам треба обговорити. Це проблема морального розвитку дитини –компьютерного користувача, дитини, що мандрує шдяхами Internet. Весь світ здрігнувся, коли стало відомо самогубство 39 компьютерних професіоналів з Каліфорнії. Але ще гірше було те, що вони залишили у системі Internet інформацію про свою теорію, що призвела до їх колективного самогубства, розраховуючи вплинути на інших людей. Це раз світ здрігнувся, коли компьютерний фахівець з Санкт Петербургу  пограбував через мережу Internet Сity Bankу Нью Йорку, а третій раз - коли Загребські школярі відкрили секретні коди Пентагону. Виявилося, що зараз моральні проблеми всесвітнього інформаційного простору є мабуть одними з найголовніших. Дедалі важливішим стає виховання дітей у нормах кращих зразків моралі - поваги до життя людей, до миру між людьми та нвродами, до чужої власності, тощо. Можна сказати, що нові інформаційні технології спонукають людство до підвищеної уваги до морального виховання людини.      І нарешті, про проблеми безпеки дитини, щр користується компьютером. Можна назвати головні фактори ризику для здоров»я дитини від застосування компьютерів:

-компьютерні випромінювання;

-якість зображення на екрані;

робоча поза користувача;

оформлення та освітлення приміщення;

кількість часу, що дитина проводить за компьютером;

ергономічна та психологічна якість програм;

стреси, що виникають у зв»язку зі специфікою застосування компьютерів(11).

Було проведено багато досліджень впливу роботи з компьютером на стан здоров»я людини, і, хоч  остаточно фахівці не прийшли до висновку про наявність професійних захворювань у користувачів компьютерів, Всесвітня Організація Охорони Здоровля зафіксувала деякі напрямки аналізу стану здоров»я користувачів:

захворювання очей та зорові порушення;

порушення кістково-м»язової системи;

порушення, що пов»язані зі стресом;

шкіряні захворювання;

несприятлеві порушення вагітності.

Обговорювалася ще і фотоепілепсія,  але досить мляво. Потрібен був,мабуть, струс громадської думки від сотень випадків захворювань фотоепілепсіїю японських дітей після перегляду мультфільму з використанням ефектів штучної реальності, щоб світ, нарешті, замислився над проблемою збереження здоров»я дітей, що є заручниками досягнень цивіліз ції.

За даними нашого останнього дослідження, лише 23,8% опитаних підлітків відмічають, що вони не втомлюються, працюючи з компьютером, а 6,45% втомлюється вже через 15-30 хвилин, 17,2% - через 1 годину, 50,54% - протягом кількох годи. 16,7% відчувають біль у спині, 22,1% - біль у м”язах шиї, 36,4% - головний біль, 62,3% - дискомфорт очей, 37,7% - загальний дискомфорт, у 12,9% падає зір.       

Що треба знати зараз про безпечне використання компьютерів?  Виявляється досить багато - і про те, як оздобити кімнату, щоб у дитини не виникало додаткового навантаження на зорову систему, і як розташувати компьютер по відношенню до джерел  освітлення,  і які меблі використати для компьютеризованого робочого місця, і скільки часу можна безпечно проводити біля компьютера, тощо. Існує ціла культура використання компьютерів. Але це інша тема для обговорення. Ми лише хотіли привернути увагу до цієї проблеми.

Таким чином, нові інформаційні технології розкривають величезні перспективи розвитку здібностей дитини. Одночасно ці технології створюють нові проблеми виховання дитини та збереження її здоров»я.

                                                                   Валентина Бондаровська

                                                                  Президент Асоцiацiї компьютерної екологiї

Л і т е р а т у ра

1.Солпітер Джуді, Дети и компьютеры. Настольная книга

родителей.- «Бином».­Москв .-1996.-185 стор.

2.Горвиц Ю.М., Демьяненко В.Ю. Эргономическое

проектирование нового поколения компьютерных систем для детей

дошкольного возраста.- Синтез.- Советско-французский семинар по

информатизации начального образования.­ Переславль Залесский, Москва.

-1992.-стор. 15-19.

3.Гольцман М.А., Дуванов А.А., Первин Ю.А. Концепции развития

ребенка   в курсе «Роботландия», Ibid.- стор. 7-15.

4.Бондаровская В.М. Стратегиальный подход к изучению процессов

решения задач. Некоторые теоретические вопросы, результаты

исследований//Сб.”Мышление и общение в производственной

деятельности”. Ярославль.-1981.

5. Бондаровская В.М., Хоменко Л.В. Опыт использования результатов

психологического исследования для совершенствования системы

искусственного интеллекта//ж. «Кибернетика».-1979.- #3. Стор. 77-81.

6. Бондаровская В.М., Рыбалка В.В. Опыт изучения стратегий

конструкторского проектирования средств вычислительной техники//

ж. Вопросы психологии.­1979.-# 3. Стор. 87-95.

7. Bondarovskaia V.M., Chmola O.B. Problem-solving Strategy and

Eye-movements. XXII Intern. Congress of Psychology. Abstract Guide.-

Leipzig.- 1980.-vol. 1.- July 6-12.- P. 92.

8. Bruner J.S., Goodnow J.J., Austin G.A. Study of Thinking.- N.Y.

-1956.

9. Naur P. The Place of Programming in a World of Problems// Tools

and People// Proceedings of the IFIP Congress.-1965.

10. Веселов И.Н. Средо-ориентированная технология в сознании

современных интерактивных систем//В мире персональных компьютеров.

1988.-# 1.- Стор. 27-32.

11.Бондаровська В.М. Компьютер в школі та вдома: як забезпечити

безпеку дитини? ж. Компьютер в школі та  в сім»ї.- 1998.-# 1.

12. Видеодисплейные терминалы и здоровье пользователей//ВОЗ.

-Женева  ­Москва.-1989.- 150 стор.                 

                               «Комп»ютер у школі та сім»ї»

                                №1, 2000р., стор.49