Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Урок 8. Мої рідні. Моя родина 1 клас Мета: формувати у дітей уявлення про сім'ю, як спільноту рідних людей, про належність кожного учня до певної сім'ї; про любов Бога до людей і до всього живого; розвивати позитивне ставлення до рідної домівки – найріднішого місця на землі; виховувати шанобливе ставлення до свого роду. Обладнання: сімейні альбоми, диск із записом „Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської, диск з записом пісні Л. Кириченко. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми і завдань уроку. Сьогодні на уроці ми розповідатимемо про сім'ю, дізнаємося, що таке рід, родина. III. Вивчення нового матеріалу. 1. Учитель дає учням завдання. – Назвати своє прізвище та ім'я. Назвати ім'я та по-батькові матері, батька. Назвати ім'я братика, сестрички. – Як ви звертаєтесь до своїх рідних? Про що ви любите розмовляти з мамою, татом, братиком, сестричкою? – Тато, мама, братик, сестричка – це ваша сім'я або родина. Тато – господар дому. Мама – берегиня роду. Без дітей родина не буде по-справжньому щасливою. Вони – малі помічники, радість для своїх батьків. –Послухайте прислів'я. Поясніть, як ви розумієте їх. • Яка сім'я, такі й діти. • Нащо ліпший клад, коли в сім'ї лад. • На сонці тепло, а біля матері добре. – Відгадайте загадку. Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це? (Мама) Діти слухають музичний супровід "Молитва матері" сл. Н. Позняк, муз. Л. Херувимської. – Як ви називаєте свою маму? (Матуся, матінка). – Мама ... Усе найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Матінка. – Уся гордість світу від неї. Без сонця не цвітуть квіти, без матері немає ні поета, ні героя... – Матуся – найдорожча у світі людина, берегиня роду. Вона народжує дитину, пестить її, голубить, вчить добра і любові. Діти слухають пісню Р. Кириченко. – Про яке найдорожче слово співала артистка? (Мама). – Хто для вас мама? (Сонечко, бджілка, красуня). – Якби ви були чарівником, що ви зробили б для мами? – За що ви любите свою маму? – Кого ще ми називаємо матір'ю? (Матінку Божу, Батьківщину). Усі діти Марії любовно звертаються до Богородиці – Матінко Божа. І Батьківщину у віршах і піснях народ називає ненькою або матір'ю. Мати Хто тебе так щиро любить І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе від злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Марійка Підгірянка – Чи добре ви знаєте тата? – Який улюблений колір вашого тата? – Яка улюблена страва? – Яка улюблена телепередача? – Що тато любить дарувати мамі? – Чого ви навчилися у свого тата? Про що розповідаєте татові? – Запам'ятайте батькову науку: • Хто хоче більше знати, мусить менше спати. • Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. • Шабля ранить голову, слово – душу. – Скрізь по Україні знають слово тато. Закарпатці називають тата няньком. А в урочистих випадках уживають слово батько. У багатьох місцевостях побутує ще й слово отець. Тепер це слово вважають застарілим, а колись часто промовляли: "Шануй отця й матір своїх". Збереглося слово отець у значенні Бог, Отець небесний. Головна наша молитва починається звертанням "Отче наш..." А ще це слово вживають як шанобливе звертання до священика: Отче, панотче. – Чи знаєте, що означають слова рідня, рід? Дідусь, бабуся, тітка, дядько та їхні діти для тебе – рідня. Вони не просто близькі й дорогі тобі, а ще й одного із тобою роду. У народі кажуть: "У кожної деревини – свій плід, а в кожної людини – свій рід." – У дідуся і бабусі завжди з'явиться для вас вільна хвилинка. 2. Робота з підручником "Дорога добра " 8 урок. а) Діти слухають вірш Василя Симоненка "Я вірив, що краще всього". б) Відповіді на запитання. – Чим радісне для тебе спілкування з дідусем чи бабусею? – Як ти маєш ставитися до старших коли виростеш? IV. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Продовжити речення:; Моя мама... Мій тато... Бабуся – це мама... Дідусь – це тато... Прабабуся – це... Прадідусь – це... 2. Послухайте оповідання. Родовідне дерево. Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю. А він не знав. – А як же ти дідуся кличеш? – Діду, дайте меду. Смішно та й не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як і тата й маму звуть. – Е-е-е, – каже дід Петро. – Хто не має коріння, той як перекотиполе. Куди вітер подме, туди й котиться. А гарні дітки знають свій рід: і батьків, і дідів, і прадідів, і прапрадідів знають. Вони мають такий альбом, де вміщують знімки своїх родичів і добре слово про них. І складають родовідне дерево. Воно коренисте, гіллясте, а що гілка, то член красного роду. Що глибше коріння в такого дерева, то міцніше воно стоїть на землі. – А яке коріння у твого дерева? 3. Робота в зошиті"Дорога добра ",8 урок. Вчитель показує свої родинні фотографії з дитинства і розповідає про себе і рідних. Створює власне дерево родоводу як зразок його побудови. Дітям вчитель пропонує у дерево родоводу в зошиті вписати імена своїх рідних. V. Підсумок уроку. – Що цікавого ви дізнались на уроці? Що нове відкрили для себе? Требух О. О., вчитель ЗНЗ № | |
| Переглядів: 2841 | Рейтинг: 1.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |