5 ігор проти дитячої агресії в молодшій школі - Я - класний керівник - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Я - класний керівник [ Додати статтю ]

5 ігор проти дитячої агресії в молодшій школі

«Чи ти бачив розгніваного Павлика?»
Тривалість — 10-25 хвилин

Попросіть дітей сісти в коло. Не принципово — на килимок чи на стільці. Одна дитина ходить серед інших та обирає собі напарника. Зупиняється і питає: «Чи ти бачив розгніваного Павлика?»

На це запитання слід завжди відповідати: «Так!» Тоді перша дитина продовжує запитувати: «А що він робив?» А напарник показує, що міг би робити розгніваний Павлик. Це може бути різкий рух чи звук. Усі інші діти повторюють. Після цього міняються ролями та продовжують грати.

Який ефект?

Під час такої гри діти дізнаються та вчаться моделювати свої можливі реакції і дії в тих випадках, коли почуваються роздратованими чи агресивними.

Дехто з дітей може навіть не знати, як можна реагувати. Тоді підкажіть потенційні варіанти: порвати папір на клаптики, покричати в подушку чи рюкзак, сказати «Гррр» та ін.

«Мова емоцій»
Тривалість — 15-20 хвилин

Роздайте кожному учню аркуш паперу, на якому написана назва певної емоції: «злість», «роздратованість», «образа», «радість», «сум», «страх». Можна замість емоцій коротко описати певні ситуації. Наприклад: «Ти отримав омріяний подарунок», «Тобі подарували кота», «Тебе образили друзі», «Мама сказала, що ти неуважний».

Завдання дітей — продемонструвати написане. Після кожного виступу діти пробують здогадатися, яку емоцію чи реакцію на ситуацію показує однокласник.

У кінці гри обговоріть з дітьми: «Як можна зрозуміти, що я злий, радісний, стурбований? Що було найлегше показати, а що — значно важче? Які емоції настільки схожі, що ми можемо помилитися, коли пробуємо їх вгадати?»

Який ефект?

Одна з характерних ознак емоційного інтелекту — розрізняти не лише свої емоції, а й емоції інших людей. Для цього із самого дитинства варто навчати дітей проговорювати: «Зараз я є злий, тому стискаю кулаки» чи «Я радісний, дякую за подарунок».

«Намалюй свою емоцію»
Тривалість — 13-15 хвилин

Роздайте дітям аркуші паперу, на яких зображені трафарети для емоцій. Їх можна скачати в інтернеті або виготовити самостійно. Це силуети людських облич без промальованих рис. На один аркуш формату А4 має поміститися 4-6 трафаретів. Можна також запропонувати дітям такі трафарети з обрисами облич героїв їхніх улюблених мультфільмів.

Озвучте перелік емоцій або напишіть їх прямо на аркушах з трафаретами. Наприклад: радість, сум, гнів, страх, відраза. Запропонуйте учням показати, як вони, на їхню думку, виглядають під час переживання тієї чи іншої емоції. Зробіть коротке обговорення. Після цього дайте 5-7 хвилин, щоб учні заповнили та замалювали трафарети.

Який ефект?

Такі завдання вчать дітей, що одну й ту саму емоцію різні люди можуть проявляти по-різному. Учні можуть обмінятися намальованим та порозпитувати про те, як вони почуваються в ті чи інші моменти життя.

Запропонуйте дітям розповісти їхнім напарникам історію: «Я був дуже радісний, коли…» Це допоможе зблизити дітей і відкрити їх до спілкування.

«Ображалки»
Тривалість — 10 хвилин

Запропонуйте дітям стати в коло. Завдання — кидати м’яч однокласникам, називаючи їх різними «образливими словами», які насправді зовсім не ображають. Це можуть бути назви овочів, фруктів, звірят.

Діти звертаються один до одного: «А ти, Аню, морквочка!» Або: «А ти, Остапе, кошенятко!» Нагадуйте учням, що це — гра, і дійсно образливі речі говорити не варто. Наприкінці гри нехай кожен назве іншого лагідним словом, наприклад: «А ти, Іване, сонечко!»

Після цього проведіть гру в швидкому темпі, щоб діти мали рухливий перепочинок.

Який ефект?

Під час таких ігор діти розуміють, що не обов’язково використовувати лайливі слова, навіть коли емоції зашкалюють. Ми навчаємо учнів висловлювати агресію в тих проявах, які не шкодять ні їм самим, ні оточуючим.

«Я злюся!»
Тривалість — 7-10 хвилин

Об’єднайте клас у групи по 3-4 дитини в кожній. Роздайте старі газети, журнали, списані аркуші паперу. Запропонуйте порвати їх на дрібні клаптики після того, як ви скажете: «Почали!»

Обмежте завдання в часі: дайте хвилину на те, щоб порвати папір. І три хвилини на те, щоб кожна групка зробила з клаптиків аплікацію чи колаж.

Який ефект?

Під час розривання паперу діти вивільнюють назбирану агресію. Так вони дізнаються ще один спосіб, за допомогою якого можна впоратися зі злістю та агресією. Тобто переймають соціально прийнятні форми прояву емоцій.



Джерело: https://osvitoria.media/experience/5-igor-proty-dytyachoyi-agresiyi-v-molodshij-shkoli/
Категорія: Я - класний керівник | Додав: (04.06.2018) | Автор: Освіторія
Переглядів: 60 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!