Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Бесіда - казка "Духовне здоров’я"
Тема: Бесіда-казка « Духовне здоров’я» ( 4кл.)
Мета : Формувати навички свідомого читання , особистісного спілкування і спілкування у невеличких групах; розвивати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки, узагальнювати, доводити. Розширювати словниковий запас. Викликати бажання творити добро і уникати злих вчинків. 
Обладнання: прислів’я, оповідання, вірші, таблиці.
Тип уроку: комбінований.
Методи і прийоми, форми: 
«Передбачення», дискусія в групах, гронування, шкала цінностей, робота в групах, парах, питання Блума. 
Хід уроку

І Актуалізація опорних знань.
1. Розминка « Кому і за що..»
Я хочу передати цю квітку…
2. Розшифруй назви.
- Якщо виключиш зайве слово, то інші віднесеш до однієї групи. (Діти обговорюють завдання в групах і повідомляють відповідь: зайве слово – духовність)

защіздро   заздрощі
нанелижервість   ненажерливість
дібжаність   жадібність
пустароз    розпуста
щідогор    гордощі
нощілі    лінощі
стьзлі    злість
ховдуність    духовність
- Які це риси характеру?
3.Ґронування.
Духовність

4.Шкала цінностей.
5.- Які прислів’я ви знаєте? ( Заздрість здоров’я їсть)
ІІ. Усвідомлення нового матеріалу.
1. – Зараз ми прочитаємо оповідання, а ви придумаєте заголовок, зверніть увагу про які риси характеру, поведінку, вчинки йде мова.

Одна маленька дівчинка-першокласниця сказала : « А я люблю усіх людей!Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!». І при цих словах її оченята іскрились, як дві зірочки,випромінюючи тепло і світло. Справді – це чудо!. У її маленькому сердечку живе доброта і любов, і це не тільки слова, вона так відчуває, так мислить, і тому до віх усміхається привітно і щиро, кожному хоче допомогти і сказати добре слово. Це великий дар – носити у серці щедрість, доброту і світлу любов. У більшості дітей є ці прекрасні почуття, вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчительку, однокласників… Діти щирі, у них чисті помисли, вони добрі один з одним, стараються допомагати, порадити, сказати щире словечко.
Та, на жаль, не про всіх можна так сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли у дитячому сердечку ці почуття з якихось причин зникли, натомість посилилось зло, заздрість, скупість, жорстокість. Ці бідні діти, бо вони не знають, що таке щастя, любов, щирість,щедрість і яку радість приносять ці почуття. Їм можна тільки співчувати. А ось негативні почуття погано впливають на здоров’я, недаремно у народі кажуть : « Заздрість здоров’я їсть», так воно і є, бо що таке заздрість? Це коли людина весь час мучиться від того, що хтось має більше, хтось має краще, що хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний, А ТА ЛЮДИНА ПОХМУРА І ЗЛА, БО ПРАВДУ КАЖУТЬ : « Беруть завидки на чужі пожитки» Або « Залізо іржа їсть, а заздрісний від заздрощів погибає», « Заздрісний від чужого щастя сохне». Тай злиться людина від того заздрісна і зажерлива, що всього їй мало, все їй не так , що хоче вона як у казці щоб було « за щучиним велінням» . Але ж так не буває, бо все залежить від самої людини, нічого не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусилля, розум, наполегливість, старанність, працю. Один трудиться і отримує за це задоволення, працює над собою, виробляє хороші звички, чудові риси характеру, бореться з лінню, не заздрить людям, не носить у серці злість на них, а всіх любить і кожному радить допомогти, а інший нічого такого не робить, а все хоче мати, от і злиться. Кажуть люди : « Злості повні кості!» або « Серце не буває сите».
Коли людина життєрадісна, оптимістична, роботяща, любляча, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо у неї менше негативних емоції, вона нас віт дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров’я до якого треба прагнути кожному.
Та дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, тоді вона має негативні вчинки, і серце її аж ніяк не наповнюється добротою, а живе вона в ньому ненависть, злорадство. Від чого вона буде здоровою? Кажуть що людина може мати сім гріхів, за які вона карається смертю, це : заздрощі, ненажерливість, розпуста, гордощі, лінощі, злість. А чому це так? Ці гріхи посилюються на людину, щоб вона вчилася боротись у цьому світі за себе, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю і мудрою, здоровою не тільки фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли захоче. Та , коли вона може, але не хоче, то за цей гріх і карається. Бо кожна людина у світ приходить для добра.
2.Знайдіть прислів’я та поясніть, як ви їх розумієте.
3.Питання Блума.
- Для чого людина приходить у світ? ( Для добра)
4.Порушена послідовність.
Вірш «Твори добро»
Твори добро і будь завжди привітна,
Дитино!Ти приходиш для добра
Любов у серденьку хай сонцем квітне,
Збагнути це тобі пора.
Бо ти ростеш і мудрість п’єш з кринички
Свого народу. Цього ти не забудь.
Старайся виробляти добрі звички,
Ніколи жадібним і заздрісним не будь.
Розпусту, злість до себе не пускай.
І ненажерливість жени від себе геть.
А гордощі і лінь - це не для тебе!
Любов’ю серденько наповни вщерть!
5.- Придумайте кінець для казочки « Пригоди Любочки»
Жила-була собі у світі маленька дівчинка. Вона була дуже гарненька, а кучеряве волоссячко робило її схожою на принцесу. Всі задивлялися на неї. Звали цю дівчинку Любочка. І все було чудово, та тільки одне заважало їй – це її поведінка. Як тільки вона входила в двір, обов’язково когось ображала, забирала у дітей іграшки і билася. Всі навкруги дуже дивувалися з такої поведінки Любочки, адже вона була така гарнесенька, як лялька, і це їй зовсім не пасувало. Їй про це не раз говорили і просили змінити свою поведінку, та де там! Тільки вона бачила, як діти граються красивими іграшками, яких у неї не було, серце її стискалося від заздрощів, вона просто не могла пережити, що у дітей є такі привабливі іграшки, а в неї нема, і вона….

ІІІ. Міркування.
1.- Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим і говорити більше добрих слів.
Кажімо більше добрих слів
Знайомим, друзям і коханим,
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
Чи перший біль, чи то останній
Коли б то ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві.
Кажімо більше ніжних слів.
Нам би про душу хоч не забувати,
Нам хоч би трохи добрішими

2.Ми маємо великий скарб, захований у серці. І називається він – хотіти.
Він найбільший , бо в нім – усе. Навчимося хотіти, щоб була у серці
доброта,любов, щедрість,милосердя, правдивість, працьовитість,
мудрість,чистота…

3. Шкала цінностей.
- Де тепер знаходяться ваші знання?
 

5.- Які прислів’я ви знаєте? ( Заздрість здоров’я їсть)

4 Підсумок.
Творімо добро і уникаємо злих вчинків.

Категорія: Уроки | Додав: (11.10.2013) | Автор: Красникова Світлана Миколаївна E
Переглядів: 1645 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!