Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Бесіда - казка "Духовне здоров’я"
Тема: Бесіда-казка « Духовне здоров’я» ( 4кл.) Мета : Формувати навички свідомого читання , особистісного спілкування і спілкування у невеличких групах; розвивати вміння встановлювати причино-наслідкові зв’язки, узагальнювати, доводити. Розширювати словниковий запас. Викликати бажання творити добро і уникати злих вчинків. Обладнання: прислів’я, оповідання, вірші, таблиці. Тип уроку: комбінований. Методи і прийоми, форми: «Передбачення», дискусія в групах, гронування, шкала цінностей, робота в групах, парах, питання Блума. Хід уроку І Актуалізація опорних знань. 1. Розминка « Кому і за що..» Я хочу передати цю квітку… 2. Розшифруй назви. - Якщо виключиш зайве слово, то інші віднесеш до однієї групи. (Діти обговорюють завдання в групах і повідомляють відповідь: зайве слово – духовність) защіздро заздрощі нанелижервість ненажерливість дібжаність жадібність пустароз розпуста щідогор гордощі нощілі лінощі стьзлі злість ховдуність духовність - Які це риси характеру? 3.Ґронування. Духовність 4.Шкала цінностей. 5.- Які прислів’я ви знаєте? ( Заздрість здоров’я їсть) ІІ. Усвідомлення нового матеріалу. 1. – Зараз ми прочитаємо оповідання, а ви придумаєте заголовок, зверніть увагу про які риси характеру, поведінку, вчинки йде мова. Одна маленька дівчинка-першокласниця сказала : « А я люблю усіх людей!Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!». І при цих словах її оченята іскрились, як дві зірочки,випромінюючи тепло і світло. Справді – це чудо!. У її маленькому сердечку живе доброта і любов, і це не тільки слова, вона так відчуває, так мислить, і тому до віх усміхається привітно і щиро, кожному хоче допомогти і сказати добре слово. Це великий дар – носити у серці щедрість, доброту і світлу любов. У більшості дітей є ці прекрасні почуття, вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчительку, однокласників… Діти щирі, у них чисті помисли, вони добрі один з одним, стараються допомагати, порадити, сказати щире словечко. Та, на жаль, не про всіх можна так сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли у дитячому сердечку ці почуття з якихось причин зникли, натомість посилилось зло, заздрість, скупість, жорстокість. Ці бідні діти, бо вони не знають, що таке щастя, любов, щирість,щедрість і яку радість приносять ці почуття. Їм можна тільки співчувати. А ось негативні почуття погано впливають на здоров’я, недаремно у народі кажуть : « Заздрість здоров’я їсть», так воно і є, бо що таке заздрість? Це коли людина весь час мучиться від того, що хтось має більше, хтось має краще, що хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний, А ТА ЛЮДИНА ПОХМУРА І ЗЛА, БО ПРАВДУ КАЖУТЬ : « Беруть завидки на чужі пожитки» Або « Залізо іржа їсть, а заздрісний від заздрощів погибає», « Заздрісний від чужого щастя сохне». Тай злиться людина від того заздрісна і зажерлива, що всього їй мало, все їй не так , що хоче вона як у казці щоб було « за щучиним велінням» . Але ж так не буває, бо все залежить від самої людини, нічого не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусилля, розум, наполегливість, старанність, працю. Один трудиться і отримує за це задоволення, працює над собою, виробляє хороші звички, чудові риси характеру, бореться з лінню, не заздрить людям, не носить у серці злість на них, а всіх любить і кожному радить допомогти, а інший нічого такого не робить, а все хоче мати, от і злиться. Кажуть люди : « Злості повні кості!» або « Серце не буває сите». Коли людина життєрадісна, оптимістична, роботяща, любляча, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо у неї менше негативних емоції, вона нас віт дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров’я до якого треба прагнути кожному. Та дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, тоді вона має негативні вчинки, і серце її аж ніяк не наповнюється добротою, а живе вона в ньому ненависть, злорадство. Від чого вона буде здоровою? Кажуть що людина може мати сім гріхів, за які вона карається смертю, це : заздрощі, ненажерливість, розпуста, гордощі, лінощі, злість. А чому це так? Ці гріхи посилюються на людину, щоб вона вчилася боротись у цьому світі за себе, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю і мудрою, здоровою не тільки фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли захоче. Та , коли вона може, але не хоче, то за цей гріх і карається. Бо кожна людина у світ приходить для добра. 2.Знайдіть прислів’я та поясніть, як ви їх розумієте. 3.Питання Блума. - Для чого людина приходить у світ? ( Для добра) 4.Порушена послідовність. Вірш «Твори добро» Твори добро і будь завжди привітна, Дитино!Ти приходиш для добра Любов у серденьку хай сонцем квітне, Збагнути це тобі пора. Бо ти ростеш і мудрість п’єш з кринички Свого народу. Цього ти не забудь. Старайся виробляти добрі звички, Ніколи жадібним і заздрісним не будь. Розпусту, злість до себе не пускай. І ненажерливість жени від себе геть. А гордощі і лінь - це не для тебе! Любов’ю серденько наповни вщерть! 5.- Придумайте кінець для казочки « Пригоди Любочки» Жила-була собі у світі маленька дівчинка. Вона була дуже гарненька, а кучеряве волоссячко робило її схожою на принцесу. Всі задивлялися на неї. Звали цю дівчинку Любочка. І все було чудово, та тільки одне заважало їй – це її поведінка. Як тільки вона входила в двір, обов’язково когось ображала, забирала у дітей іграшки і билася. Всі навкруги дуже дивувалися з такої поведінки Любочки, адже вона була така гарнесенька, як лялька, і це їй зовсім не пасувало. Їй про це не раз говорили і просили змінити свою поведінку, та де там! Тільки вона бачила, як діти граються красивими іграшками, яких у неї не було, серце її стискалося від заздрощів, вона просто не могла пережити, що у дітей є такі привабливі іграшки, а в неї нема, і вона…. ІІІ. Міркування. 1.- Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим і говорити більше добрих слів. Кажімо більше добрих слів Знайомим, друзям і коханим, Нехай тих слів солодкий мед Чиюсь загоїть рану. Чи перший біль, чи то останній Коли б то ніжних слів, Комусь всміхаймось ненароком, То не життя людське коротке, Короткі в нас слова черстві. Кажімо більше ніжних слів. Нам би про душу хоч не забувати, Нам хоч би трохи добрішими 2.Ми маємо великий скарб, захований у серці. І називається він – хотіти. Він найбільший , бо в нім – усе. Навчимося хотіти, щоб була у серці доброта,любов, щедрість,милосердя, правдивість, працьовитість, мудрість,чистота… 3. Шкала цінностей. - Де тепер знаходяться ваші знання? 5.- Які прислів’я ви знаєте? ( Заздрість здоров’я їсть) 4 Підсумок.
Творімо добро і уникаємо злих вчинків. | |
Переглядів: 1645 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |