Бюджет освіти і науки 2016: що прийняли депутати - Вчительська - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Вчительська [ Додати статтю ]

Бюджет освіти і науки 2016: що прийняли депутати

Бюджет освіти і науки 2016: що прийняли депутати

Проект Державного бюджету на 2016 рік викликав у Верховній Раді досить бурхливу реакцію депутатів. Зокрема, його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки - проект було вирішено відправити в уряд на доопрацювання. Другу версію бюджету в ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом із пакетом супроводжуючих змін у Бюджетний кодекс і соціальне законодавство. Аналіз того, як був доопрацьований бюджет і що чекає на освіту і науку наступного року від експертівАналітичного центру Cedos Ірини Когут і Єгора Стадного.

Середня освіта: повільне зростання

Освітня субвенція, з якої, власне, фінансуються школи, з минулого тижня зросла ще на 655,5 млн гривень і є на 2% (а це понад мільярд гривень) більшою, ніж минулого року — 44,8 млрд. На проведення ЗНО порівняно з проектом додали 1,7 млн, і УЦОЯО отримає на 26% більше фінансування, ніж минулого року. Переважну більшість дрібних статей видатків, які стосуються середньої освіти, залишили у тому ж обсязі, який був у проекті бюджету, або збільшили на кількасот тисяч грн.

Отже, сенсаційних змін, які стосуються саме шкільних фінансів, бюджет не приніс. Відмовилися законодавці і від іншої пропонованої у проекті змін до Бюджетного кодексу новації — розподіляти залишки освітньої субвенції на здійснення визначених Кабміном "централізованих заходів" (закупівлю шкільних автобусів, фінансову підтримку опорних шкіл у сільській місцевості тощо).

Неуникна оптимізація

Втім, кілька суттєвих новацій все ж пройшли крізь Верховну Раду. Насамперед йдеться про норму у Прикінцевих положеннях Закону №3628, згідно з якою школи (окрім початкових), у яких навчається менше 25 учнів, не фінансуватимуться з коштів освітньої субвенції. У новій версії проекту, за яку, власне, проголосували, з’явилося застереження про те, що початкових шкіл це не стосується — відповідно до декларованого урядом принципу доступності початкової освіти за місцем проживання дитини. А от малокомплектні школи, які мають 5-11 класи, доведеться до 1 вересня об’єднати з іншими або перевести їхніх учнів у навчальні заклади у сусідніх селах. Загалом, як вимагає прийнятий закон, протягом січня-лютого 2016 р. обласним та Київській держадміністраціям необхідно затвердити регіональні плани створення освітніх округів та об’єднання навчальних закладів (орієнтовне скорочення на 5% від загальної кількості), забезпечити скорочення кількості технічного та адміністративного персоналу шкіл на 10% (згідного з новими примірними штатними нормативами, які має розробити Кабмін).

Зважаючи на те, що області України дуже помітно відрізняються між собою по кількості малокомплектних шкіл, ідея встановити однакову для усіх норму скорочення шкільної мережі і технічних працівників видається досить нелогічною (і відверто безглуздим є вимагати скорочувати кількість шкіл від Києва, де їх і так відчайдушно не вистачає).

Серйозні зміни чекають на школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Аби сприяти соціальній інтеграції цих дітей, з наступного року навчатимуться вони у звичайних школах, а школи-інтернати перетворяться на інтернати, де діти лише житимуть.

Видатки, не пов’язані безпосередньо з навчанням, все ж перекладуть на місцеві бюджети або батьків: розмір плати за харчування у дитсадках встановлюватиме місцева влада, і якщо раніше батьки мали платити не більше 60% вартості, то тепер від них можуть вимагати повну вартість. З місцевих бюджетів будуть покриватися видатки на харчування дітей із соціально вразливих категорій населення та дітей з особливими освітніми потребами у садках, школах та ПТНЗ.

Об’єднані територіальні громади, у яких цього року відбулися вибори, зможуть отримувати кошти на середню освіту безпосередньо з державного бюджету, минаючи рівень області та району.

Вчителі тепер зможуть отримувати пенсію за вислугу років лише після 55 (раніше для цього треба було мати 25-30 років стажу незалежно від віку).

РОЗПОРОШЕНІСТЬ ВИДАТКІВ: ВИЩА ТА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Університети, коледжі та технікуми

Видатки на вищу освіту і надалі досить розпорошені. Загалом на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації припадатиме 21,5 млрд грн, з них лише 16 млрд – у віданні Міносвіти. Підготовку кадрів різного рівня фінансуватимуть 20 різних відомств, підвищення кадрів – 21. Загальна сума, яку закладають на 2016 рік на 2.1 млрд грн більше, ніж у 2015 році. Зросли видатки на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особливо у підпорядкуванні Міноборони (1,28 –> 1,89 млрд грн), МОН (10,76 – 11,39 млрд грн), МВС (458 –> 730 млн грн), МОЗ (714-800 млн грн), ДФС повернула собі передане до МОН у минулому році фінансування (123 млн грн). Підготовка кадрів ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації у системі МОН загалом збільшилась з 3,86 млрд до 4 млрд грн.

Бюджет закладає підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів під кількома окремими відомствами: МОН, МОЗ, Мінкульт, ДФС, Міноборони, Нацгвардія, СБУ тощо. Система вступу на бюджет, яка передбачена Законом «Про вищу освіту» у 2016 році, вимагає, аби державні кошти, передбачені на підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів (окрім силових відомств) закладались в єдиному рядку Держбюджету, адже передбачається загальний конкурс, а не для кожного відомства окремо. Інакше при автоматизованому розподілі вступників із загального рейтингу за результатами ЗНО та виставленими пріоритетами буде виникати колізія, адже не буде зрозуміло з коштів кого саме (МОН, МОЗ чи Мінкульту?) фінансується навчання.

Також Верховна Рада зобов’язала уряд до березня 2016 року реформувати систему державного замовлення, визначивши показники державного замовлення у відповідності до потреб економіки та суспільства. Імовірно така аморфна норма стала результатом змагання між Міносвіти та Мінфіном. Економічний блок уряду намагається звузити обсяги державного замовлення лише до потреб держави, що означало би скорочення державних видатків на вищу освіту до підготовки лише медиків, педагогів та силовиків. Водночас відомо, що Міносвіти вже деякий час розробляє проект реформи державного фінансування вищої освіти, який не передбачає таких кроків. Таким чином, Міносвіти досягло вигідної для себе норми, яка передбачає досить широке трактування та обов’язок уряду розробити пакет змін до законодавства.

Професійна освіта

Підготовка робітничих кадрів переводиться на рівень місцевих бюджетів (ст. 27 Бюджету). Натомість коледжі та технікуми все ж таки залишаються на фінансуваванні з центрального Держбюджету.

Уряд майже не заклав підтримки ПТНЗ на центральному рівні, як це було у минулому році, коли в бюджеті була передбачена субвенція місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів у розмірі 5,8 млрд. грн. Власне зміни до Бюджетного кодексу скасували можливість такого фінансування. Фактично централізоване фінансування залишилось лише для закладів соціальної реабілітації та адаптації, пенітенціарної служби та аграрної сфери.

Ухваливши згаданий вище законопроект № 3628, Верховна Рада зобов’язала місцеві адміністрації до березня 2016 року розробити регіональні плани освітніх округів, які, окрім шкіл, передбачатимуть укрупнення ПТНЗ, коледжів та технікумів.

Окрім цього в самому Законі "Про Бюджет на 2016 рік" уряд зобов’язали здійснити укрупнення мережі ПТНЗ, водночас не допустивши при цьому їх закриття чи перепрофілювання впродовж 2016 - 2018 років, а також скорочення чисельності працівників більше 10 відсотків щороку. Хоча у текст самого Бюджету вочевидь закралась граматична помилка: "не допустивши… скорочення… не більше 10 відсотків щороку".

Також за підсумками першого кварталу 2016 року уряд повинен провести моніторинг фінансового забезпечення ПТНЗ за рахунок коштів обласних та міських (міст обласного значення) бюджетів та у разі необхідності внести пропозиції щодо змін до бюджетного законодавства.

Фінансувати освіту та науку по мірі можливостей

Як і у 2015 році проект Бюджету передбачає дозвіл Кабміну виконувати будь-які норми освітнього та наукового законодавства в тому обсязі, в якому на це є кошти. Також уряд муситиме затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (державного та місцевого) та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік. Як відомо, попри аналогічну норму у ЗУ "Про бюджет 2015 року", уряд так і не розробив такого порядку у 2015 році.

Скасувати позаконкурсний вступ

Законопроект № 3628 повністю скасовував позаконкурсний вступ до ВНЗ, приводячи норму ЗУ "Про вищу освіту" у повню відповідність до норми Конституції: «громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі». Водночас Верховна Рада дозволила вступати не за ЗНО, а за вступними іспитами дітям-сиротам та особам, у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО.

Зважаючи на чинну систему охорони здоров'я, в якій кожна медична довідка має свою ціну, останнє нововведення закладає високі корупційні ризики під час прийому до ВНЗ. Окрім цього Закон «Про вищу освіту» був доповнений нормою з вже чинного законодавства про прийом до ВНЗ учасників АТО за вступними іспитами.

Платні послуги

Прийнятий Верховною Радою законопроект № 3628 передбачає, що уряд до квітня 2016 року розширить перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, та їх вартість. Існує небезпека, що уряд повторить досвід 2009-2010 років, намагаючись надати ВНЗ право робити платним фактично будь-що: від оплати пропусків до користування бібліотеками, спортзалами чи інтернетом.

Згубна практика оплати пропущених занять існує і зараз у медичних ВНЗ та деяких інших університетах, чим останні порушують законодавство. Водночас, існує цілий ряд платних послуг, яких бракує університетам. Наприклад, можливість платного повторного вивчення усієї дисципліни після академічної заборгованості або ж право залучати кошти, отримані від благодійників чи від орендарів приміщень, для нарощення депозитів.

Окрім цього зміни до Бюджетного кодексу (законопроект 3629) надали право державним та комунальним ВНЗ або науковим установам зараховувати до власних надходжень відсотки, нараховані на залишок на поточних рахунках, відкритих у державних банках для розміщення коштів отриманих як благодійні внески, гранти чи як плата за послуги.

БЮДЖЕТ НАУКИ

Як відомо, Президент підписав новий Закон "Про наукову та науково-технічну діяльність". Проте прийнятий Бюджет фактично не враховує потреб на його впровадження. Всього на видатки, пов'язані з дослідженнями, у 2016 році виділять 5,3 млрд грн, які розподілені між 25 розпорядниками. Левова частка цих коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій.

Порівняно з минулим роком, усі академії, окрім медичної, отримують менше фінансування. Водночас планується збільшення витрат на дослідження у системі МОН (власне дослідження + внесок за участь у програмі Горизонт 2020), а також для Державного космічного агентства (49 -> 223 млн грн).

Окрім цього, понад 185 млн грн розпорошені між різними відомствами та міністерствами на оплату прикладних досліджень та наукових експертиз. Ці кошти, на відміну від обсягів фінансування НАН та національних галузевих академій, ніколи не потрапляють до поля зору прихильників аудиту та скорочення державних видатків на науку.



Джерело: http://osvita.ua/news/49218/
Категорія: Вчительська | Додав: [ADM]Irina (30.12.2015) | Автор: Osvita.ua
Переглядів: 930 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!