Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Чим ми бачимо. Чим ми чуємо
Урок 2
Тема. Чим ми бачимо. Чим ми чуємо
Мета: розширити знання учнів про орган зору — очі та орган слу­ху — вуха; розвивати вміння спостерігати за різними ознаками (розміром, формою, кольором предметів, відстанню між предметами); вчити дізнава­тися, рухається чи нерухомий предмет, далеко він чи близько, виявляти властивості обстежуваних предметів; розвивати чутливість слуху (вміння розрізняти приємні та неприємні звуки, крапання, шум, шарудіння, дзюр­чання, гуркіт), а також уміння слухати інших людей; сприяти розвитку вмінь розпізнавати різноманітні форми предметів, знаходити між ними подібне і відмінне, виділяти істотні ознаки; виховувати дбайливе став­лення до свого здоров'я, до оточуючих; переконувати дітей, що носити окуляри не соромно.
ХІД ПРОВЕДЕННЯ

1. Вправа «Погода».
Тепло чи холодно надворі?
Яке небо?
Чи є дощ?
2. Робота із загадками.
Було собі два брати Й обидва Кіндрати, Через доріжку живуть,
А один одного не бачать. (Очі)
Маленьке, кругленьке, А весь світ бачить. (Око)
Два віконця маємо, Добре про них дбаємо, Обидва близько себе, Як зорі до неба. (Очі)
Прийшла біда — тече вода. (Око, сльози)
— Яка відгадка до усіх цих загадок?
Методом «мозкового штурму» з'ясуйте, для чого потрібні очі. (Щоб сприймати світло; розрізняти колір предметів, їхній розмір, форму; дізна­ватися, далеко вони чи близько, рухаються чи ні тощо.)
Порада вчителеві
«Мозкова атака», або «мозковий штурм» («брейн стромінґ»), — це ме­тод заохочення до творчої активності та швидкого генерування великої кількості ідей. Всі нові ідеї записуються, проте не давайте їм оцінки. Свої власні ідеї висловлюйте лише тоді, коли потрібно заохотити учнів до дії.
Цей інтерактивний метод колективного обговорення спонукає учасників виявляти власну уяву та творчість, що досягається шля­хом висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити декіль­ка розв'язань конкретної проблеми. Оскільки під час цієї вправи ви­словлюються тільки бажаючі (найчастіше це одні й ті ж найактивніші учні), то вчитель може запропонувати учням форму роботи «Коло», яка дає можливість всім присутнім на уроці дітям висловити свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи обов'язково відповіді будуть повторюватися.

3. Робота за підручником (С. 7).
1) Учитель читає статтю про очі, після чого доповнює відповіді учнів про те, яку роботу виконують очі.
2) Вправа на спостережливість.
Учні розглядають малюнки і знаходять 6 розбіжностей.

4. Гра «Що змінилося?»
На набірне полотно виставити предметні малюнки. За командою «День-ніч» учні заплющують та розплющують очі. Учитель змінює по­рядок, кількість предметів і запитує, що змінилося.
Варіант цієї гри описаний у підручнику (С. 94).

5. Розповідь учителя.
— Зір легко зіпсувати, особливо в дитячому віці. Якщо ти читаєш при поганому освітленні або лежачи, без відпочинку дивишся телевізор, граєш у комп'ютерні ігри, твої очі стомлюються, а отже псується зір.
Учи уроки при денному світлі, а якщо потрібно щось прочитати або написати увечері, то вмикай настільну лампу. Пам'ятай, що світло від неї повинно падати зліва і не сліпити очі.
Щоб перевірити відстань від очей до книжки чи зошита, постав руку ліктем на стіл, а кінчиками пальців торкнися скроні. Саме такою і має бути відстань, на якій потрібно тримати книгу, класти зошит.
Споживай більше овочів і фруктів, розглядай обрій, хмари, зірки. Це корисно для твоїх очей.

6. Робота в зошиті з друкованою основою (С. 7). Завдання 3
Учні роздивляються малюнки і складають речення про те, що роблять діти на кожному малюнку, розповідають, від чого псується зір.

7. Робота за підручником (С. 8—9).
Учні відгадують загадку, перевіряють, чи можуть із заплющеними очи­ма розбірливо написати своє ім'я. Необхідно скористатися загадкою про сльози, вміщеною у підручнику (С. 95).
Щоб вчити учнів виділяти істотні ознаки, запропонуйте розглянути малюнок-переплутанку і довести, що на ньому не так. (На малюнку — 5 переплутанок.)
Розвивати зорову пам'ять, уміння знаходити між предметами подіб­не і відмінне допоможуть вправи (С. 9). Працюючи над першою вправою, можна запропонувати учням намалювати малюнки, які запам'ятали, на дошці, а іншим учням назвати їх. Або можна виконати цю роботу в гру­пах — хто більше запам'ятав.
Виконуючи другу вправу, запропонуйте учням назвати одним словом групи предметів, доповнити цей ряд своїми словами.
Учитель. Деякі люди змушені носити окуляри, тому що у них слабкий зір. При короткозорості людина чітко бачить тільки ті предме­ти, які знаходяться близько від неї, при далекозорості — тільки віддалені. Лікар-офтальмолог (або окуліст) визначають, чи поганий зір і наскільки, чи потрібні окуляри і які саме.
Точну дату винайдення окулярів не знає ніхто, але вже у XIII ст. ними користувалися у Європі та Китаї. Особливо популярними вони стали у XV ст., коли з'явилися книги і люди почали багато читати.
Сидить Пахом на коні верхом. Книги читає, а грамоти не знає. (Оку­ляри)
Вправа «Мікрофон»
— Чи соромно носити окуляри?
Висновок. Окуляри носити не соромно. Вони лікують очі. Робота в групах
Складання порад у підручнику (С. 8).
Не можна дивитися на яскраве сонце без темних окулярів.
Не можна довго дивитися телевізор.
Не працюй за комп'ютером понад 30 хвилин.
Під час письма сиди рівно.
Будь обережним із гострими предметами.
Лежачи не читай.
8. Фізкультхвилинка.
ВЕСЕЛА ПЕРЕРВА
Фізкультуру любим дуже,
Тож вставай з-за парти, друже.
(Встати, зробити декілька кроків на місці)
Вгору руки підніми,
(Руки вгору)
Вгорі пальцями струсни. (Стряхнути пальцями) Спину добре розправляй (Прогнутися назад) І на місці пострибай. (Пострибати). Потім вмій тихенько сісти. (Сісти на своє робоче місце)

9. Гра «Хто краще чує».
Щоб розпочати розмову про орган слуху — вуха, проведіть гру «Хто краще чує».
Запропонуйте дітям заплющити очі, зосередитися і намагатися запам'ятати всі звуки, які вони почують протягом однієї хвилини. Потім діти розплющують очі і називають все, що вони почули. Перемагає той, хто почув більше звуків.
Попросіть дітей зосередитися і намагатися почути, як працює їх ор­ганізм: як стукає їх серце, які звуки видають під час руху суглоби тощо. Після цього діти розповідають все, що вони почули, а також про звуки свого організму.

10. Відгадування загадки.
Самі мовчать, а нам допомагають почути тих, Хто розмовляє й весело співає. (Вуха)

11. Робота в групах.
Складання розповіді «Для чого потрібні вуха...»:
а) людині;
б) слону;
в) кажану;
г) зайцю.

12. Розповідь учителя і слухання музики.
Приємно бувати у лісі. (Учні розглядають перший форзац підруч­ника.)
Які звуки там можна почути? (Дітирозповідають за малюнком і чи­тають склади, що імітують звуки тварин.)
У лісі можна почути спів птахів, стукіт дятлу, кумкання жаб, шелест листя, шум вітру, дзижчання метеликів, гудіння бджілок і джмелів, які збирають із квітів нектар. (Грамзапис.) Прийшовши у місто (село), ми чуємо шум машин, гамір вулиці. Усі ці звуки людина розрізняє за допо­могою органів слуху —вух.

13. Робота за підручником (С. ІЗ).

1) Робота за малюнком.
Що зробила дівчинка? (Затулила вушка руками.)
Закрийте і ви свої вушка руками. Що змінилося? (Не чути жод­них звуків.)У чому нам допомагають вуха? (Розрізняти звуки.)
Що можна почути в класі?
Які звуки ми чуємо вдома? На вулиці? У лісі?
Які звуки видають півник, джміль, поїзд, машина, трактор?
— Чи можна відтворити звуки птахів, комах? Читання та обговорення казки «Равлик і дощик».
Назвіть дійових осіб казки. Хто першим постукав до хатинки Рав­лика?Як стукав Жук?
А як постукав Їжачок?
Як ви гадаєте, чому Равлик не відчинив двері Жукові та Їжачку?
Як стукав Дощик?
Чому Равлик відчинив йому двері?
Чий голос був приємним?
Назвіть приємні і неприємні для вас звуки.
Відтворіть ті звуки, які вам подобаються.
2) Вправа «Мікрофон».
Чого навчила вас ця казка?

14. Розповідь вчителя з елементами бесід.
Чи бачили ви страшні фільми?
Які звуки і музика використовуються в них?
А якщо під час такого фільму вимкнути звук, або увімкнути весе­лу музику, чи буде так страшно?
Музика відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини. Вона може бути приємна для слуху, може піднімати настрій, розслабляти, заспо­коювати. Звуки викликають різні почуття: крики — жах, плач — співчуття, мамині колискові — сон. Якщо звук є дуже гучним або неприємним, ми називаємо його шумом. Дуже гучний звук шкідливий для вух. На фабри­ках і заводах рівень шуму контролюють, стежачи, щоб він не перевищував норму. Постійний гучний шум псує слух і може призвести до глухоти.
Від голосного звуку стомлюється організм і погіршується слух. Намагай­тесь не кричати, розмовляйте неголосно. Щоденне тривале прослухування надто гучної музики призводить до погіршення слуху. Гучна музика також не всім приємна, особливо людям похилого віку. Тому не потрібно вмика­ти музику на повну потужність, коли батьки прийшли з роботи, або при­бивати щось до стіни пізно ввечері, коли стомлені сусіди полягали спати.
Бережіть вуха від застуди. Не виходьте в холодну, особливо у вітряну погоду на вулицю без головного убору.

15. Робота за підручником (С. 11). Читання жарту вчителем. Учні дають поради Степанкові.
Далі діти розглядають малюнки (С. 11), розповідають, що на них зо­бражено.
Чим шкідлива гучна музика і гучні голоси?
Чому приємно бувати у лісі?
Чому серед тиші найкраще відпочивати?
Які звуки приємні, а які відлякують?
Учитель пропонує зробити разом із другом іграшковий телефон за інструкцією (С. 94).

16. Робота в зошиті з друкованою основою (С. 8, завдання 2).
Учні роздивляються малюнки і розповідають, яких помилок припу­стилися герої мультфільмів.

17. Читання інформації для допитливих «Чи знаєш ти» (С. 95).
Про що ви дізналися?
Як відрізняються вуха у більшості людей?
Складання порад Щоб мати добрий слух: • регулярно мий вуха, щоб у слуховому проході не збиралася сірка (від цього слабшає слух);
не чисти вуха сірником або гострими предметами;якщо у вухах є сірка, звернися до лікаря, який почистить слуховий прохід. Або нехай це зроблять дорослі, скориставшись ватним там­поном;
якщо у вухо потрапив сторонній предмет або виник біль, негайно звернися до лікаря;
у приміщенні, де знаходиться багато людей, не галасуй;
гучна музика псує слух.

18. Підсумок уроку.
Що ми розрізняємо за допомогою зору? (Колір предметів, їхній роз­мір, форму; дізнаємося, далеко вони чи близько, рухаються чи ні.)Яку ще роботу виконують очі?
Чому потрібно берегти зір?
Дайте поради, щоб поліпшити зір.
Які вправи знімають втому очей?
Як перевірити відстань від очей до зошита?
Як перевірити зір?
Чому потрібно бути обережним із гострими предметами?
Як видалити смітинку з ока?
За допомогою чого ви розрізняєте спів пташок?
Для чого потрібні вуха?
Чому небезпечно колупатися у вусі гострими предметами?
Чим шкідлива гучна музика?
Назвіть приклади порушень правил поведінки, які впливають на слух оточуючих.Як потрібно розмовляти у приміщенні?
Як слід розмовляти на перерві?
Як необхідно говорити на уроці?
Чому найкраще відпочивати на природі?
Які звуки можна почути в природі?
Що потрібно робити, щоб мати добрий слух?
Які загадки і прислів'я ви запам'ятали?
На уроці можна також використати такі завдання.
• Чи знаєш ти?
ЯК БЕРЕГТИ ОЧІ
Люди навчилися сьогодні боротися із найважчими хворобами. Якщо потрібно, лікарі навіть можуть замінити людині її хворе серце штучним. А от очі замінити нічим не можна. Учені не зуміли поки що зробити такі штучні очі, які бачили б так само, як живі. І напевно, ще довго не зуміють цього зробити — адже наше око влаштоване набагато складніше, ніж най­сучасніший комп'ютер.
Природа сама потурбувалася про те, щоб зберегти наші очі від бага­тьох неприємностей. Наприклад, брови не дають поту потрапляти в очі, а вії захищають їх від пилу. І блимаємо ми, виявляється, неспроста — коли наша повіка рухається, вона очищає поверхню ока від найдрібні-ших порошинок.
Але жоден природний захист не допоможе, якщо ти раптом почнеш чесати і терти очі брудними руками. В око потраплять мікроби, воно поч­не сльозитися і боліти.
Трапляється і так — зір вже став помалу погіршуватися, а ми цьо­го ще не помічаємо. А потім раптом лікар повідомляє неприємну нови­ну — потрібно лікувати очі. Щоб із тобою такого не трапилося, намагай­ся свої очі не стомлювати. Запам'ятай, вони дуже втомлюються, якщо ти читаєш лежачи, та ще й при цьому водиш носом по сторінці або, напри­клад, протягом дня просиджуєш біля телевізора чи комп'ютера.
Гра «Ділимо на частини».
Усі учасники гри розподіляться на команди по рядах.
Кожному учасникові гри дати смужку паперу. Учитель дає завдання: не згинаючи аркуша, розділити його на 4 частини, позначивши межу кожної частини ручкою.
За допомогою згинання учитель перевіряє правильність поділу смуж­ки. Ті учасники, в кого позначки ручкою і місця згинів збігаються, дода­ють у скарбничку своєї команди по 1 балу.
Чи знаєш ти?
ЖИТТЯ У ТЕМРЯВІ
Є люди, сліпі на одне або два ока. Сліпих народжується мало, най­частіше люди втрачають зір внаслідок хвороб або травм.
Сліпі орієнтуються у просторі, активно застосовуючи добре розвине­ний слух, нюх і дотик. Більшість сліпих, коли ходять, то носять із собою довгу білу палицю. Нею вони обмацують шлях, намагаючись виявити перешкоди. Одночасно вона є попередженням для інших людей — пе­ред ними сліпий.
Щоб пояснити дітям, як «бачать» сліпі люди, проведіть вправу «Що
це таке».
Групі дітей зав'яжіть очі, а на столі розкладіть предмети з різних матеріалів: дерева, металу, тканини, паперу тощо. Дітей із зав'язаними очима попросіть торкнутися пальцями цих предметів і відгадати, з чого вони зроблені.
ЯК ЗБЕРЕГТИ ХОРОШИЙ СЛУХ
В одних людей вуха великі, в інших — маленькі. Та будь-які вуха при­значені для одного — вловлювати звуки. Саме завдяки вухам ми чуємо музику, пісні, голоси інших людей. Правда, деякі звуки для вух є шкід­ливими. Наші вуха дуже чутливі і тому бояться занадто сильного шуму,
гучної музики, пронизливих криків та гуркотіння. І якщо ти хочеш на­довго зберегти хороший слух, не слід вмикати телевізор або магніто­фон на повну гучність. Пам'ятай і про те, що вуха легко застудити. Тому в транспорті краще не сидіти біля відкритого вікна, де тебе може проду­ти. А коли на вулиці сильний вітер, обов'язково прикривай вуха капю­шоном або шапкою.
Шкіра усередині вуха дуже ніжна. Тому в жодному разі не можна ко­лупати у вухах гострими предметами. І чистити їх потрібно дуже обереж­но м'якими ватяними джгутиками.
Гра «Що я бачу».
Ведучий учень вигукує: «Кругле!» Усі відгадують, що побачив учень. Це може бути, наприклад, годинник. Хто першим правильно назвав круг­лий предмет, той називає іншу ознаку. Це може бути матеріал, з якого зроблений предмет, або форма, розмір:
а) предмети певного кольору;
б) прямокутні;
в) дерев'яні;
г) металеві;
д) кам'яні;
ж) назви яких починаються з певної букви.
Вправи, що сприяють поліпшенню зору і зменшенню втоми очей. Вправи виконуються сидячи.
Заплющ очі на 3—5 с, потім розплющ на 3—5 с (6—8 разів).
Швидко кліпай очима протягом 1—2 хв.Трьома пальцями кожної руки легко натисни на повіки очей протя­гом 1—2 с, потім забери пальці (3—4 разів).
Дивися вдалечінь прямо перед собою 2—3 с, переведи погляд на кін­чик носа на 3—5 с (6—8 разів).
Голова нерухома. Почергово піднімай та опускай очі, а потім повер­тай їх праворуч та ліворуч (6—8 разів).
Роби кругові оберти очима за та проти годинникової стрілки (3—5 разів).
Рухи аналогічно до вправи 5 (тільки із заплющеними очима).
Поради «Якщо в око потрапила порошинка».
Порошинку можуть вимити власні сльози або ватка, змочена теплою водою.
Якщо в око потрапив уламок скла, або дрібний камінець, або шма­точок дерева чи металу, — негайно звертайся до лікаря!
Чи знаєш ти?
ЖИТТЯ У ТИШІ
За допомогою вух люди чують звуки. Деякі люди повністю глухі, зовсім не можуть чути. В інших втрата слуху є частковою, вони можуть сприймати
деякі звуки. Глухі люди теж потребують спілкування. Вони можуть роз­мовляти особливою мовою жестів, в якій використовують різні положен­ня рук і верхньої частини тіла, міміка обличчя. Цією мовою можна гово­рити так само швидко, як звуковою.
Будова вух однакова майже у всіх ссавців (хоча плазуни, земноводні, птахи мають чудовий слух, незважаючи на те, що їхні вуха мають іншу бу­дову). У китів і риб немає зовнішнього вуха, але у них є чудовий слух. Між собою деякі види китів та риб спілкуються за допомогою звуків, які нази­вають піснями. У комах органи слуху розташовані на тулубі або кінцівках. Кажани під час пошуку шляху у темряві користуються більше вухами (ло­каторами), ніж очами. Кажани видають звуки, які, відбиваючись від най­ближчих предметів, луною повертаються назад. За допомогою цієї луни ка­жан дізнається про форму, розміри предметів і відстань до них. Змії взагалі глухі, але відчувають найменші коливання поверхні землі навколо, й одразу ж реагують на ці вібрації. Надто чуткі вуха зайців часто рятують їм життя.
Гра «Імітатор».
Один учень — ведучий — імітує звуки тварин. Хто відгадав — стає ведучим.
Гра «Упізнай за голосом».
Гру можна провести між командою хлопчиків і дівчаток. Один учень виходить до дошки, стає спиною до дітей. Хтось його кличе. Учень відга­дує, хто саме. Виграє та команда, яка відгадала найбільше голосів.
Інший варіант гри — гра «Впізнай за голосом» описана у підручни­ку (С. 94).
Висновок. Необхідна умова спілкування між людьми — це ім'я лю­дини.
Гра, пов'язана з іменем.
На листочках кольоровими олівцями учні пишуть своє ім'я так, щоб всі бачили, що воно їм подобається.
А поки діти будуть працювати, учитель може розповісти їм дещо з іс­торії імен.
— У різних країнах власні імена утворювалися по-різному. Німці та більшість народів Швеції, Англії мають два імені: власне і родове.
Наприклад, шотландське Макдональд означає син Дональда, ірланд­ське О'Кейсі — син Кейсі. Болгари, поляки, чехи майже не називають одне одного по батькові. Вони носять тільки ім'я і прізвище! А у чукчів — всього одне ім'я, яке є і прізвищем, і власним ім'ям.
В Іспанії, Італії, Франції, навпаки, полюбляють давати новонародже­ним три-чотири, а іноді й п'ять власних імен. Іспанці мають по двоє пріз­вищ: матері і батька. В'єтнамці мають ім'я, яке теж складається з двох або трьох частин — прізвища батька (характерної, але не обов'язкової час­тини «ван» для чоловіків і «тхі» для жінок) та власного імені: наприклад, Нгуєн Ван То, Фам Тхі Тхіч.
На Україні кожна людина має прізвище, ім'я та по батькові. Батьки обирають ім'я для дитини, а раніше ім'я дитині давав священик. Мама або тато намагаються обрати найгарніше ім'я, щоб усім подобалось. Кра­сиве ім'я легко вимовляється, добре запам'ятовується. Від нього мож­на утворити багато зменшено-пестливих форм. Наприклад, ім'я Іван: Іванко, Іванчик, Івасик, Іванцю, Івашечко. Або, наприклад, ім'я Галина. Воно теж має багато зменшено-пестливих форм: Галя, Галюся, Галинка, Галочка, Галиночка. Зменшувальні форми дозволяють передати найтон-ші відтінки стосунків між людьми. Ласкаве материнське Іванко, Іваси-ку; Наталочко, Наталцю свідчать про ніжність люблячого серця найдо­рожчої людини на землі.
Не проста справа обирати красиве ім'я! Цьому зарадять гарні родин­ні традиції, наприклад, називати сина або доньку іменем батька, матері, дідуся чи бабусі. Обранням імені вшановують видатних осіб, літератур­них героїв.
• Робота в групах.
— Що означає вислів «Не пропускай повз вуха пояснення вчи­теля»?
— Коли говорять «Ведмідь на вухо наступив»? Вправи для зовнішнього вуха.
Потерти за вушною раковиною вгору — вниз (8 разів).
Загнути вушну раковину наперед (8 разів).
Відтягнути внизу мочку вуха (8 разів).
Категорія: Уроки | Додав: (09.10.2013)
Переглядів: 1726 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!