День Святої Трійці. Свято "Зелені свята - українська традиція" - Барви сонячного літа - Літній оздоровчий табір (пришкільний та ін.) - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Літній оздоровчий табір (пришкільний та ін.) » Барви сонячного літа [ Додати статтю ]

День Святої Трійці. Свято "Зелені свята - українська традиція"

День Святої Трійці. Свято "Зелені свята - українська традиція"

Мета: ознайомлювати учнів із традиціями святкування Зелених свят в України; виховувати повагу до народних традицій.
Дійові особи:
Учитель
Ведучий
Ведуча
Дівчина

 

Події відбуваються в лісі
 

                                                                               ХІД ЗАХОДУ
 

Двоє читців одягнені в українське вбрання. Голова Дівчинки прикрашена барвистим вінком із квітів, стрічок. Приміщення, де проводиться захід, устелене скошеним зіллям, клечанням, на стінах вишиті рушники та скатертина, на столі — букети польових квітів, свічечка.
Учитель. Сьогодні, любі діти, ми ближче ознайомимося з особливостями традиційних обрядів на Зелені свята в Україні. Ми дізнаємося про значення трав, що використовують на Зелені свята, та прадавні українські звичаї.
Попрошу наших ведучих запалити свічечку на столі.
Ведучі виконують прохання.
Тож слово — нашим учасникам читань.
Дівчина
Там все моє
Чомусь згадалось,
як на свято
Мене чекали мама й тато.
І нова церква коло хати.
Насправді, є, що пригадати.
Там все моє: і річка, і стежина,
Під плотом запашна малина,
І навіть в небі журавлі —
Усі мої, усі мої.
А старі липи, як були
З пахучим медоцвітом,
Знову рясно розцвіли,
Ще не зустрівшись з літом.
Тут стережуть сади вишневі
Півонії червоні та рожеві.
А зорі, зорі — задивляйся
Та батьківщини не цурайся.
У кожного краплина світу є,
Що розтривожить спогади бурхливо.
Там все моє, там все твоє.
(Тетяна Левицька)
Ведучий. Трійця — церковне дванадесяте свято, що відзначається у 8-у неділю після Паски. Через те, що це свято припадає на 50-й день після Паски, Церква називає його ще П'ятидесятницею. Зміст християнської Трійці відповідає розповіді новозавітної книги «Діяння апостолів», де йдеться про сходження на апостолів у 50-й день після воскресіння Христа Духа Святого, після чого вони заговорили різними мовами, хоча ніколи цього не навчалися.
В е д у ч а. У християнстві цей переказ слід розуміти, як завдання Христа учням нести звістку про його вчення усім народам. Цей момент називають народженням Церкви.
У богослужінні свято сходження Святого Духа відзначається разом із появою перед людьми Трійці. Тому у православ'ї П'ятидесятниця називається Трійцею. У центр храму в цей день виносять ікону Святої Трійці.
Ведучий. Напередодні Трійці, в суботу вранці, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля. То що ми знаємо про трави, що використовуються під час Трійці?
Дівчина. Перед тим як уранці збирати трави, до схід сонця ходили босоніж по росі для того, щоб повернути собі здоров'я, умивалися росою, щоб бути гарними. Уважалося, що трави, зібрані на Зелені свята, мають цілющу силу, упродовж року ними лікувалися — робили настої, пили чаї тощо.
Хлопець показує гілочки любистку.
Ведуча Символом Трійці вважається любисток, який використовували від багатьох хвороб. Зокрема, любисток гарно впливає на нирки, допомагає лікувати серце, хвороби дихальних шляхів, шлунка та нервові хвороби.
Дівчина демонструє канупер.
Дівчинка. Канупер раніше в Україні всі знали й шанували. Він ріс на кожному городі або в палісаднику. Його застосовували в солінні, квашенні, додавали до компоту, узвару, салатів, із ним заварювали чаї. Ним лікували кишкові хвороби, нервову систему, дихальні шляхи, захворювання шкіри. Канупер позбавляє болі під час ударів, допомагає загоювати рани тощо. Характерно, що канупер не росте там, де місцевість забруднена.
Ведуча.М'ята — обов'язковий атрибут Зелених свят, а ще вона є цілющою рослиною. М'яту застосовують як заспокійливий засіб при хворобах серця, нирок, верхніх дихальних шляхів, безсонні тощо. Бажано щодня заварювати і пити чай із двох-трьох листочків м'яти, меліси та смородини. Це смачно і корисно.
Дівчина демонструє аїр, або татарське зілля.
Дівчина.
Татарське зілля називають ще пахучою лепехою, аїром. У народі вважали, що татарське зілля відлякує злидні та не допускає до хати нечисту силу. За легендою, на українську землю це зілля принесли татари. Ним лікують легеневі хвороби, шлунок. Татарське зілля очищує кров. Колись засушений, подрібнений корінь аїру змішували з попелом соняшника й чистили зуби, тому ніколи не хворіли на пародонтоз.
В е д у ч а. У день Трійці з часів раннього християнства храми й будинки прикрашають свіжими зеленими гілками дерев (клену, липи, ясеня та осики). Люди вірили, що це приносить людям спокій в оселю, добро, на город і в сад — добрий урожай. Перед дверима будівель, на воротах, а також і в загороді, де ночує худоба, ставлять гілля зеленої осики. Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору й хати, називаються клечанням.
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів і трав християнська церква запозичила від іудейської релігії. Так, на свято П'ятидесятниці давні євреї, за Мойсеевим законом, приносили до храму початки жнив, що у Палестині завершувалися у цей час, тобто приблизно у середині травня. Саме тоді у пам'ять про закони, що були одержані Мойсеєм на Синайській горі, в іудеїв прийнято було прикрашати будинки, площі та храми квітами і гілками, що у весняну пору були найкращою прикрасою.
Увібравши в себе багато рис іудейської П'ятидесятниці, християнська Трійця поєднала й національні риси прадавніх слов'янських свят, із традиціями яких вона частково злилася. Так, у росіян Трійця зблизилася з Семиком, у білорусів — із Зеленими святками, Се- мухою, а в українців — із Зеленими святами.
Хлопець. Переповім вам, шановні гості, про прадавні українські звичаї, пов'язані із Зеленими святами.
У неділю батько оглядав комору, подвір'я та будив усіх дітей. Діти, вставайте, Сонце вітайте. Бо Зелене свято У травах іде, Роси до рук кладе.
Діти виходили та вмивалися росами. А потім ставали навколішки і казали:
Сонце вітайте.
Бо Зелене свято
З собою косицю несе.
Хліб — для поля, для достатку,
Сонечко — для доброти та усмішки,
А нам на життя!
Після цього мати роздавала гостинці, а діти обдаровували ними самотніх, немічних, сиріт. Як усіх обдарують, то сідали снідати. Батько клав на стіл лепеху і бажав дітям:
Живіть у згоді, Один одного пам'ятайте, А меча між собою не кладіть.
Після цього м'яли татарник, клали його у воду, щоб настоювалась.
А ввечері, як сонце до землі хилилося, то набирали кварту води, що була настояна на татарнику, брали хліб, спечене яйце та йшли на могилки для того, щоб пом'янути померлих рідних і близьких. Носили на могилки зіллячко, що росло біля хати, три гілочки лепехи, клали яєчко, поливали настояною водою і казали:
Душі померлих пам'ятаємо. Пам'ятає земля І ми — діти твої. Спіть спокійно, не тривожтесь. На свято у травах вийдіть, Запахніть, усміхніться квітками.
(Галина Дацюк)
Ведучий. Основа троїцької обрядовості — культ рослинності, що в цей час починає розквітати. Майже у всіх давніх народів гілля і квіти були прикрасою храмів у дні свят та жертвоприношень.
Святкування починається з четверга. У цей день дівчата йдуть у поля, в левади або до лісу і там завивають вінки «на всі святки». Вінки в'ють із конвалій, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полин — як засіб від русалок.
На Харківщині колись був відомий звичай «водити тополю». Для цього дівчата вибирали з-поміж себе найвищу дівчину, яка мала зображувати тополю. Її рясно прикрашали намистом, стрічками, барвистими хустками і потім водили по селу й по полях, де на той час уже колосяться жита. Якщо зустрічалися люди, «тополя» їм низько вклонялася, а господарі пригощали дівчат, давали їм подарунки або гроші «на стрічки».
Інколи аналогічний звичай мав назву «водити куща». Прикрашання дерев та їх ушанування свідчить про бажання заручитися могутньою допомогою природи у повсякденних справах хлібороба.
Дівчина. Здавна в українців існували різноманітні традиції, що пов'язані зі святкуванням Трійці.
У «зелений четвер» готували й пили меди, узвари з різних трав, щоб не образити жодну квітку, яка цвіте в цей час. На стіл ставили пучечки зілля: м'яту, васильки (ті, що під хатою ростуть), спориш, незабудку, безсмертник. Запалювали свічку, клали на стіл хліб — «узвач», схожий на калач, але зроблений у вигляді суцільної косиці.
Співали у такі дні «зеленуватих» пісень, що закликали весну,
сонце, дощ. Зверталися до комах.
Сонечко, сонечко,
прилети Да на мій поріг.
Хай через поріг гості
Прийдуть...
Трійця не тільки у силі,
Трійця в нашій родині.
(Галина Дацюк)
Ведуча. Не дивно, що зілля, трави та квіти, що використовуються на Трійцю, мають цілющі властивості, адже зібрані вони в найактивнішу фазу свого розвитку. Застосовуючи їх, люди вшановують благодатну Божу силу та щедру землю, що так рясно ними вкрилася.
Хлопець
Мене навчила рідна мати Звичаї рідні шанувати, І рідну мову, й рідний спів. І славну пам'ять прадідів.
Я буду вірний син громади, Цуратимусь невіри й зради, Бо вірність, сильна і палка,— Окраса серця юнака.
І де я не піду між люди, Про мене всяк питати буде: «Хто він такий і звідкіля? Де прадід на його земля?»
Не бійся, земле, за морями, На честь твою не кину плями, І ти в далекій стороні Свята зостанешся мені.
(Роман Завадович)
Учитель. От і завершуємо сьогодні нашу зустріч, що присвячена одному із найшанованіших в Україні свят — Трійці. Ми з вами частково ознайомилися зі звичаями та обрядами цього періоду. Сподіваємося, що Зелені свята навчать вас любити берегти і навколишнє середовище.

Вихователі: Вітряченко ТВ., Дема Ю.В., Червона К.А.



Джерело: https://drive.google.com/file/d/0B5amUkAU9q7RSmpnRVhURzRPN3c/edit
Категорія: Барви сонячного літа | Додав: (06.06.2015) | Автор: Вітряченко ТВ., Дема Ю.В., Червона
Переглядів: 895 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!