Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

День великої Родини

День великої Родини
 

Мета: cтимулювати появу інтересу у дітей до історії свого роду, сім’ї, розширити знання дітей про сім'ю та її значення для людини. Допомагати дітям зрозуміти поняття «сім'я», «рід», «обереги». Формувати почуття духовної єдності поколінь, виховувати любов і повагу до батьків, рідної землі. Створювати атмосферу емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів, сприймань дитини.

Ведуча: Як багато слів можна сказати про рід, рідню, родину. Рід, рідня, родина. Родина до родини — то народ. Отже, знаючи, зберігаючи й примножуючи родовідну пам'ять, ми примножуємо пам'ять свого народу. У давнину в Україні було обов'язком знати поіменно свій рід. І з роду-віку існував такий зв'язок: батьки намагалися передавати дітям сімейні реліквії і традиції, продовжуючи бачити себе в дітях.

Сім'я — це велике слово. Давайте прислухаємось до нього, як звучить слово «сім’я»? Здається, в ньому є два слова: «сім» і «я». Що це означає? Давайте це і з'ясуємо.

Важко собі уявити оселю без дідуся. Та й казок починається багато словами «Жили собі дід та баба». Скільки усього він знає: то жартом, то приказкою, то спогадом розмову присмачить. І бери все, що говорить, мотай собі на вус, бо недарма в народі мовиться: «Що старий на гум, то малий на ум».

Ведуча. Як багато доброти дарують невтомленні дідусеві руки. Дідуся завжди шанували в сім'ї, йому вірили. Діти, а ви любите своїх дідусів? (Відповіді). А сьогодні (ім'я хлопчика) приготував вірш про дідуся, і зараз він його розповість.

ЗІЙДЕТЬСЯ РОДИНА ВСЯ
На горбочку, де вербичка,
Викопав дідусь криничку.
Ой глибока ж та криничка,
Прохолодна в ній водичка.
Все дідусь Іван зробив:
І дашок там спорудив,
Й приладнав під ним вервечку,
Корбу, кухлик, відеречко,
Сад навколо посадив
З вишень, яблунь, груш і слив.
Ми приїдем до вербички,
До садочка і кринички.
До бабусі й дідуся
Зійдеться родина вся.
                                       Н. Бугай

ДІДУСЬ
Оцей дідусь колись весною
Маленькі яблуньки садив...
Розрісся сад, умивсь росою,
З плодами віти опустив.

Тепер дідусь погожим літом
У гості внука вигляда,
І яблуневим білим цвітом
Його сміється борода.
                              П. Засенко
Ведуча. Уклін Вам від всіх, здоров'я та довгого життя. У кожному місті та селі можна зустріти мудрих, народних учительок.
Скільки казок вони знають! А скільки пісень! І шити навчать, і вишивати, в'язати. Руки в них «золоті». Діти, хто це? (Відповіді дітей).
Пісня « Хатиночка»
Учень:
Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.
Учень:
Ой, бабусенько рідненька,
Чарівниченько любенька.
Твої руки — золоті,
В невсипущому труді,
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую.
І тебе я поважаю.
Сонечко хай зустрічає?
Учениця:
Рушнничок
Я вишиваю рушничок
До маминого свята:
Фіалки сині і бузок,
І пролісків багато.
Я вишиваю рушничок –
Мережки шию білі:
Розвів букет живих квіток
Моїй матусі милій.
Нехай святковий ніжний цвіт
На рушничку іскриться:
Я весняний даю привіт
Бабусі і сестричці.
Учениця:
Бабусині казки
У бабусі руки вмілі,
А казки – чудові, милі,
Миготять в повітрі спиці,
За клубочком скаче киця.

А нитки все в’ються, в’ються,
А казки рікою ллються…
Ляжу в ліжко, та не спиться –
Нову казку в’яжуть спиці.
(Танок з рушниками).
Ведуча. Дякуємо Вам, бажаємо здоров'я та щастя. У давнину старі люди говорили, що хата, оселя, усе, що в ній є, оберігається піснею, добрим словом берегині роду — матері, її святою називали.
Пам'ятайте:
У нашім краї на землі,
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая,
З своїм дитяточком малим.
                                   (Т. Г. Шевченко)
Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо гладить по голівці рідна рука, як лагідно звучить колискова пісня. Ніжний мамин спів зігріває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до всього живого. Пісня про рушник.
Учениця:
МАТІНЦІ
Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!
Учениця:
МОЇЙ МАМІ
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать.
М. Познанська

Ведуча На все життя дитині залишається від матері пісня. І ми звертаємось з пошаною до матері. Діти, а як ви ласкаво називаєте свою матусю?
(Відповіді дітей).
Ведуча. Молодці. У давнину маму називали сивою ластівкою, ясним сонечком.
Учень
Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
Мати, матінка, матуся.
Мама, мамочка, мамуся, —
Рідна ненечко моя!
Учениця:
ЯК В ГНІЗДЕЧКУ ПТАШКА
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.

Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.

Пригорне до серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добре біля мами.
                       О. Роговенко
Ведуча:
Діти, а які приказки, прислів'я ви знаєте про сім'ю, маму?
1. Одна мати - вірна порада.
2. Нема того краму, щоб купити маму.
3. На сонці тепло, а біля матері добро.
4. У дитини заболить пальчик, а у матері - серце.
5. У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

Ведуча. У народі кажуть: «Як під сонцем квітам, так з матір'ю дітям.»
Священну заповідь шанувати неньку промовляємо словами Тараса:
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає.
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Щастя вам усім, матері! (Уклоняються).
Ведуча:
Для кожної людини є ще одне святе слово — це татусь. Роль батька у сім'ї з давніх-давен беззаперечна. А скільки оберегів пов'язано зі словом «батько» — Батьківщина, батьківська хата, батькова криниця.
Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками — вони як притиснуть дитя до себе, то аж тріпоче мале серденько, боїться від радості вистрибнути з грудей. А як усміхається тато, то скільки ласки і тепла в його погляді! І де не глянеш — всюди видно татову руку: ось вішак прибитий, ось вимикач зроблений, а ось яким гарним візерунком мисник вирізьблений, та багато іншого.
Ведуча: Діти, ви знаєте, чому називають батька татусем? Чому татусь? А я вам зараз розкажу. Легенда розповідає так: «Давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй їхній синочок на ім'я Тато. Гарненький хлопчик привітно усміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньку «Татонько, татунько!». Виріс хлопчик у гарного парубка. З'явилися у нього свої діти, і їх Леля навчила кликати свого батька «Тато».
Діти, а як ще лагідно можна назвати тата? (Татусю, таточко) Молодці!
Чи справді було так, чи ні, але всі українські діти з давніх-давен кличуть свого батька татком, таточком, татусем.
Пісня: «Батьківська стежина»
Учень:
ВІРШ ПРО ТАТА
Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,

Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..
                                      Т. Корольова
Учень:
Тато Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?

Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
                        С. Гордієнко
Іще є багато гарних приказок та прислів'їв про татусів:
— Яка хата, такий тин Який батько, такий син.
— Як батька покинеш, то й сам загинеш
— Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив
Ведуча :
Поклонімося щодня
Батькові низенько,
Бо його серденько
До твого близенько.
Поклонімося щодня
Матінці ще нижче,
Бо серденько в неї
До твого ще ближче.
Батькова хата, матусина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка — усе це наша родовідна пам'ять, символи України, наші обереги.
Одна із головних заповідей говорить: Шануй своїх батька і матір — це святе! Українська пісня «Моя Вкраїна».
Конкурс для мам:«Впізнай свою дитину»
Мами з зав'язними очима впізнають свою дитину на дотик. А діти стоять рядочком з витягнутими вперед руками.
Учень:
На світі білому єдина,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне — оселя наша і сім'я
В щасливі і важкі години
Куди б нам не стелився шлях,
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалених серцях
В родині згода — горе плаче,
Коли гризня — життя собаче,
Слабка сім'я — погана слава,
Міцна сім'я — міцна держава!
Ведуча:
Ось і наблизилося до кінця наше свято. Дякуємо всім, хто брав участь у ньому, і запрошуємо щиро до святкового столу.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (20.12.2014) | Автор: Світлана Кметик
Переглядів: 1621 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!