Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Дизайн. Сценічне мистецтво. Художнє оформлення мюзиклу

Половець Діана Станіславівна,

вчитель образотворчого мистецтва,

спеціаліст вищої категорії

Уманської ЗОШ №5 ім.В І.Чуйкова

7 клас

Тема уроку: Дизайн. Сценічне мистецтво. Художнє оформлення мюзиклу.

Практичне завдання: Створити імітацію фактури, найпростішу бутафорську роботу

Мета уроку: формування ключових компетентностей:

Вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії, доводити роботу до кінця; орієнтуватися в часі та раціонально його використовувати; самостійно виконувати практичне завдання; здійснювати самоконтроль і самооцінку.

Загальнокультурна компетентність: духовно-моральні основи життя людини; особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері; роль мистецтва у житті, засвоєння художньої картини світу.

Інформаційна компетентність: здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією.

міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного ставлення до мистецтва, в різних сферах діяльності людини; оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтв.

предметних компетентностей: ознайомити учнів із художнім оформленням мюзиклу, поглибити знання учнів про сценічне мистецтво; сформувати уявлення учнів про художнє оформлення сцени, розвивати уяву, фантазію; виховувати інтерес до музичного мистецтва; прагнення до особистої творчості.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: пап’є-маше, аплікація, колаж.

Оснащення уроку:

1.     Технічні (інформаційні) засоби навчання.

2.     Художні світлини.

3.     Схеми поетапного створення композиції.

4.     Зразки дитячих робіт з теми даного уроку.

5.     Кольоровий папір, фарби, пензлі, папір, клей, вода, палітра.

Методи і прийоми, використовувані вчителем на уроці: коментар, бесіда, демонстрування наочності, організація процесу сприймання, практичної діяльності учнів, стимулювання творчої активності учнів.

Форма організації: виконання вправ та творчої роботи - у парах.

Терміни і поняття: бутафорія, декорації, художньо-бутафорське мистецтво.

Види мистецтв (предметів), що інтегруються на уроці: музичне мистецтво

    Музичний ряд

    Міжпредметні зв’язки – література, музичне мистецтво

    Структура використання на уроці навчального часу:

1. Організація уваги учнів (1 хв.).

2. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.).

3. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями (2-5 хв.).

4. Виклад вчителем нового матеріалу (5-7 хв.).

5. Динамічна пауза (1 хв.).

6. Самостійна практична діяльність учнів(20-30 хв.):

- виконання вправи (3-5 хв.);

- бесіда з техніки безпеки (1-2 хв.);

- виконання практичного завдання (20 хв.);

- оцінювання учнівських робіт (3-5 хв.).

7. Підсумок уроку, рефлексія (3-5 хв.).

8. Домашнє завдання (1 хв.).

Хід уроку

І. Організація уваги учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями

ІV. Виклад вчителем нового матеріалу

1. Слово вчителя

       Мюзикл (англ Музичний.) (Іноді називається музичною комедією) - музично-сценічний твір, в якому переплітаються діалоги, пісні, музика, важливу роль відіграє хореографія. Великий вплив на мюзикл надали багато жанрів: оперета, комічна опера, водевіль, бурлеск. Як окремий жанр театрального мистецтва довгий час не визнавався.

        Мюзикл - жанр, як правило, складний в постановочному відношенні і тому дорогий. Багато бродвейських мюзиклів славляться своїми спецефектами, що можливо тільки в умовах стаціонарного мюзиклу, де вистави йдуть щоденно протягом багатьох років, поки вони користуються успіхом у публіки.

       Мюзикл - один з найбільш комерційних жанрів театру. Це обумовлено його видовищністю, розмаїттям тем для постановки, необмеженістю у виборі засобів вираження для акторів.

        За формою мюзикл найчастіше представляє собою двухактовий спектакль.

       2. Зародження мюзиклу

       Попередниками мюзиклу були безліч легких жанрів, де змішалися шоу вар'єте, французький балет і драматичні інтерлюдії. У вересні 1866 на сцені Нью-Йорка пройшла постановка «Чорного Крук», де спліталися романтичний балет, мелодрама і інші жанри. Саме вона вважається вихідною точкою нового жанру. Музичною комедією охарактеризував один зі своїх хітів «Хористка» англійський продюсер Джордж Едвардс. Музична комедія мала на увазі легкий розважальний зміст, де важливим був не сюжет, а скоріше популярні вокальні номери у виконанні кумирів публіки. Постановки Едвардса здобули приголомшливий успіх в Нью-Йорку, і до початку XX століття моду в новому жанрі диктували англійські уявлення.

         3.Розвиток мюзиклу

          В кінці 1960-х років під впливом нових музичних стилів приходить нове розуміння мюзиклу як жанру. У виставі «Волосся» («Hair», 1967) знайшли відображення модні тоді ідеї хіппі, тим самим постановка отримала назву «мюзиклу первісного американського ліричного року».

З 1970-х років кількість вистав скорочується, проте декорації і костюми нових мюзиклів стають більш розкішними. Кардинальні зміни в поняття мюзиклу піднесла постановка «Ісус Христос суперзірка» («Ісус Христос Суперзірка», 1971) композитора Ендрю Ллойда Уеббера і лібреттиста Тіма Райса. Серйозна тема мюзиклу «Евіта» («Evita», 1978) довела великий шлях, який пройшов жанр за час свого розвитку.

        Творіння Уеббера «Кішки» («Cats», 1981) за мотивами віршованого циклу Т. С. Еліота «Популярна наука про кішок, написана Старим опосумів» («Популярна наука про кішок, написана Старим опосумів») представляє яскраві образи, що запам'ятовуються, пластичні і гнучкі танці, впізнавані котячі інтонації в музиці. Іншим популярним твором Уеббера став мюзикл «Привид Опери» («Привид Опери»), який поєднує в собі риси детективу і трилера.

          Англо-американська монополія мюзиклів припинилася в 1985 році, коли на лондонській сцені відбулася прем'єра французької постановки «Знедолені» («Les Miserables») за мотивами однойменного роману Віктора Гюго. Авторами є композитор Клод Мішель Шонберг і лібретист Ален Бубліль. Високий рівень мюзиклу як жанру доводить «Міс Сайгон» («Міс Сайгон»), осучаснена опера Пуччіні «Мадам Батерфляй».

        4.Українські мюзикли

        «Фемінізм по-українськи» (1998 р, друга редакція - 2008) - перший національний український мюзикл. Автор лібрето, композитор, режисер і сценограф - Олексій Коломійцев.

        «Кицькин Дім» (2012 р) - український дитячий мюзикл (актори 11-16 років). Мюзикл за однойменною п'єсою С. Я. Маршака «Котячий Будинок». Автори лібрето: Маршак Самуїл, Рогань Костянтин, Каіло Віталій, композитор - N'Pongo, режисер-постановник - Маматенко Владислав, балетмейстер - Божчук Сергій, хормейстер - Кочарян Лусіне, Рогань Костянтин, художник по костюмах - Чепіга Анна, сценографія - Шова Вероніка, художник по гриму - Куземко Катерина. Прем'єра відбулася в Києві 3 травня 2012 року (мюзикл йде українською мовою)

http://www.parter.ua/img/item/6887/2.jpg    http://parter.ua/img/item/624/3.jpg

         «Бджілка» (2010 р) - перший український дитячий мюзикл «Бджілка» (2010). Актори - 7-18 років). Автор ідеї та тексту поет-пісняр Микола Гнатюк, композитори Віктор Тиможинський, Василь Чепелюк, балетмейстер-постановник Леся Косаківська, музичний керівник Ія Яценко-Жук, сценографія Павло Гарбуз. Прем'єра відбулася в Луцьку 1 червня 2010 (мюзикл йде українською мовою).

      5. Мистецькі компоненти мюзиклу

         Мюзикл виник на театральній сцені, але згодом опанував і естраду: як відомо, сьогодні постановки мюзиклів здійснюються переважно на концертних майданчиках великих розважальних комплексів, палаців, залів.

          До системи мистецьких компонентів мюзиклу входять:

* акторська гра (артист мюзиклу повинен мати неабияке акторське обдарування);

* сценічне мовлення (наявність мовних діалогів обов’язкова для мюзиклу – це можна назвати своєрідною даниною театральному походженню жанру);

 * музика (назва жанру говорить сама за себе);

* спів (співають в мюзиклі – і це принципово – самі артисти вживу, дубляж або фонограма неприпустимі);

* хореографія (і знову ж таки танцюють самі виконавці, в мюзиклі немає чіткого розмежування на вокальну і танцювальну групи артистів);

* часто в мюзиклах можна побачити циркові елементи – акробатичні трюки, пантоміму, жонглювання, клоунаду, еквілібристику, проте наявність цього компоненту необов’язкова.

           Головна ж риса мюзиклу, на наш погляд, полягає в особливій взаємодії всіх цих елементів, а саме: плавному, невимушеному перетіканні одного компоненту в інший (діалогу – в пісню, пісні – в танець, танцю – в монолог тощо) за повної відсутності так званих вставних номерів, адже кожний мистецький елемент за своїм змістом продовжує розвиток сюжету.

      6.  Словникова робота

         Бутафорія (італ. Muttafuoria) — муляж, спеціально виготовлені предмети (скульптура, меблі, посуд, прикраси, зброю та ін.), що вживаються в театральних спектаклях на заміну справжнім речам. Предмети бутафорії відрізняються дешевизною, міцністю, підкресленою виразністю зовнішньої форми (при їх виготовленні зазвичай відмовляються від відтворення деталей, не видимих ​​глядачеві).

         Бутафорія багатозначне слово: 1). Зроблені з легких і дешевих матеріалів копії справжніх речей (меблів, посуду і т. ін.), що використовуються в театрі як предмети сце­нічної обстановки.

2). Копії наявних у продажу товарів, спеціально виготовлені для обладнання вітрин, реклами тощо. Бутафорія, або муляж — зменшена копія чого-небудь, зовні максимально схожа на свій функціональний оригінал річ, чи декорація.

       7.  Матеріали для виготовлення бутафорії

         При виготовленні бутафорії використовуються: дерево, картон, метал, пластик, тканини, лаки, фарби і безліч інших матеріалів. Основні технології виготовлення бутафорії: пап'є-маше, робота з металом, пластмасами, синтетичними матеріалами, мастиками і пастами. Вклеювання виробів з паперу по відлитій формі є одним з найпоширеніших методів виготовлення театральної бутафорії. Процес роботи з пап'є-маше ділиться на чотири основних етапи. Перший етап - ліплення моделі з глини. Другий — формування моделі гіпсовою масою. Третій - відтиск вироба папером по гіпсовій формі. І, нарешті, четвертий -  монтування та відбитком.

            Пап’є-маше - паперова маса, змішаного з клейкими речовинами. У техніці пап’є-маше ви, діти, зможете виготовити декоративний  посуд. 
              Для роботи з пап’є- маше використовують пористий папір, який легко промокає (обгортковий газетний). 
         Форму для пап’є-маше виготовляють з з глини, пластиліну або здійснюють обклеювання на готовій площині. Щоб легко відділяв папір від форми , бажано зммастити її поверхню вазеліном або розчином мила. 
     8. Демонстрація зразків виробів, виготовлених способом пап’є-маше

                    http://p3.storage.canalblog.com/37/28/581738/56927554.jpg        http://media.paperblog.fr/i/641/6415720/recette-faire-papier-mache-L-QuyKpU.jpeg

     9. Послідовність виконання роботи

         Сьогодні ми виготовлятимемо декоративну тарілку.

1.За форму візьмемо готову тарілку.

2.Нарвіть папір клаптиками і розмочіть його. 
3.Змочіть форму вазеліном і нанесіть на нього перший шар паперу змоченого у воді. 
4. Решта шарів паперу має бути змочена у клейстері 
(Для виготовлення клейстеру потрібно на 0,5 літр води - 3 столові ложки муки – клей готується вдома).

5. Кожен наклеєний клаптик паперу наклеєний на форму, щільно пригладьте, поряд наклейте інший клаптик так, щоб краї кожного наступного трохи перекривали попередній.

6. На заокруглених краях тарілки клаптики паперу беріть менші, слідкуйте щоб не утворювалися складки і зморшки. Наклеєний папір має висохнути. 7.Тримайте виріб у сухому, але не жаркому місці, бо він може деформуватися. 
8. Висушений виріб зніміть з форми, а якщо не знімається, то розріжте на дві половини. Коли вивалите тарілку, потрібно склеїти половинки смужкою паперу. 
9. Підготовлену поверхню покривають ґрунтом використовуючи водоемульсійну фарбу .
10.Тарілку можна розфарбувати орнаментом або наклеїти бісер (оздоблення за бажанням).

V. Динамічна пауза

Пальчикова гімнастика

VІ. Самостійна практична діяльність учнів

Діти виконують роботу в парах.

Бесіда з техніки безпеки.

Інструктаж поетапності виконання практичного завдання.

Виконання практичного завдання (вчитель у процесі самостійної практичної діяльності учнів здійснює індивідуальне консультування та стимулювання творчої ініціативи школярів).

VІІ. Підсумок уроку, рефлексія

Загальна оцінка уроку, виставка закінчених творчих робіт учнів з подальшим аналізом кращих досягнень та допущених помилок.

Рефлексія у формі незакінчених речень:

Я зрозумів, що можу ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

У мене вийшло ...

Мені захотілося ...

Мене надихнуло ...

VІІІ.  Домашнє завдання

Визначення завдання з підготовки до наступного уроку.

 

Категорія: Уроки | Додав: [ADM]Irina (10.07.2015) | Автор: Половець Діана Станіславівна
Переглядів: 1317 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!