Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Народознавче свято "До доброї криниці стежка втоптана"
До доброї криниці стежка втоптана 

НАРОДОЗНАВЧЕ СВЯТО НА ПАРАЛЕЛІ 3-Х КЛАСІВ

22 березня 2012 року

Ведуча. - Добридень, шановна родино! Добридень, шановні гості!Я рада вітати вас у нашій світлиці. Для кожного із нас , мабуть, немає нічого найріднішого за його дім. Тут ми вперше відчули любов батьків своїх і самі полюбили їх. Рідна хата-лагідна і тепла пристань для наших душ. Переступимо поріг, уклонімося образам на покуті, барвистим рушникам на стінах, поглянемо на розмальовану піч…Усе це - обереги дому, символи добробуту й злагоди. Маємо знати і шанувати їх, адже це означає – знати свій народ. Знати – хто ми, чиїх батьків діти. Маємо знати своє минуле, щоб бути гідними майбутнього.

- Чи замислювались ви, діти, чому в народі поширене прислів’я: «Хліб-батько, вода-мати», або бажаючи чогось гарного людині, промовляють: «Будь здоровий , як вода»?Бо вода-основа життя на землі, безцінний дар природи. Де немає води, там немає життя.

Учні 3-А та 3-Б класів працювали над проектом «Повернімось обличчям до криниць своєї духовності». Вони багато дізналися про воду, про те, як шанобливо й бережно ставилися наші предки до криничних джерел. І сьогодні вони підготували свято «До доброї криниці стежка втоптана».

РОЗПОВІДЬ УЧНІВ ПЕРШОЇ ГРУПИ ПРО ВОДУ.

1 учень - Більша частина поверхні нашої планети
вкрита водою, саме тому її називають «блакитною планетою». На жаль, 97% води на Землі-це солона вода морів і океанів, яка непридатна для споживання людьми. Решта 3%- прісна вода. Її ми знаходимо у річках і озерах, під земною поверхнею, в живих організмах і в льодовиках. 

2 учень - За даними досліджень люди використовують лише 1% загальної кількості води, що існує на планеті. У повсякденному житті людям необхідна вода для приготування їжі, пиття, особистої гігієни, прибирання , прання, зрошення посівів, господарських потреб, перевезення людей та вантажу, виготовлення різноманітних товарів. 

Учні демонструють плакат «Як люди
використовують воду?» 

3 учень читає вірш

Вода-прекрасна рідина
Життя без неї
неможливе. 
Без запаху й смаку вона,
Корисна і завжди
важлива. 

Оазис там, де є вода,
А де нема - пустеля дика. 
Там, де волога пропада,
У тім краю біда велика.

З водою квітка зацвіте,
У небі райдуга весела.
Вода- це є саме життя
Що живить і міста, і села.
                                           Івон Гуцол 

РОЗПОВІДЬ УЧНІВ ДРУГОЇ ГРУПИ

«СТАТИСТИКИ»

1 учень - Ми збирали інформацію про водні ресурси
нашої області, району, селища. І ось що ми з’ясували. 
Водні ресурси Кіровоградщини. Річки Кіровоградщини належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Усього в області 438 річок загальною довжиною 5 558 км , у т.ч. довжиною понад 10 км – 120, понад 25 км - 45. Є ще 1 074 річечки і струмочки загальною довжиною 2 595 км . 

На північно – східній межі протікає Дніпро (його
притоки Цибульник та Інгулець) , на південно -західній - Південний Буг (його притоки Інгул ,Синюха, Синиця) Річки рівнинного типу , мають широкі долини , що звужуються в місцях виходів кристалічних порід . На північному сході Кіровоградщину омивають Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища, у межах області створено багато водосховищ і ставків. За об’ємом водних ресурсів Кіровоградська область знаходиться на 19 –му місці в Україні. Поверхневі водні ресурси Кіровоградської області формуються в басейнах двох річок – Південний Буг 63% та Дніпро 37% . Основними великими річками області є Південний Буг та Дніпро, середніми - Синюха , Інгул, Інгулець, Тясмин, Чорний Ташлик, Велика Вись, Висунь, Ятрань. 

Підземні водні ресурси області незначні та
малодоступні для використання. Близько 30% пробурених свердловин виявляються безводними. Використовуються підземні води шляхом будівництва водозабірних свердловин. Водозабезпеченість одного жителя області становить 220 м3 на рік Що майже втричі менше , ніж у середньому по Україні. 70% населення сіл області користується питною водою з індивідуальних колодязів. 

Водні ресурси Маловисківського району .
Річки Маловисківського району належать до басейну Південного Бугу. Це Мала Вись, Кільтень, Велика Вись, Плетений Ташлик з притокою Сухий Ташлик . 

- А чи знаєте ви, діти, на якій річці збудована база
відпочинку шахтарів нашої шахти?
- Так. Це річка Синюха.

Хлопчики розповідають про Синюху.

1 учень – Синюха…Хто тільки не бував на її берегах,
не пив її чисту воду.Славний отаман гайдамаків Гнат Гомич збирав загін на берегах Синюхи, щоб потім штурмувати замок Звенигородки, де за його мурами засіли ляхи , які знущались з українського народу. Річка поїла своїми водами козаків отамана Івана Сірка, які неодноразово громили татарів . 

2 учень – Багато років тому на берегах Синюхи біля
Торговиці відбулася Синьоводська битва, яка стала початком звільнення України від татар. 

3 учень – Це далеко не повний перелік історичних
подій і фактів , пов'язаних з Синюхою. Та всі вони свідчать про те, що наша річка вічно ділила свою долю з народом : поїла , годувала, рятувала від спраги та спеки , від ворогів, зціляла від втоми та недуг. 

Хлопчики виконують українську пісню
«Понад ставом стежечка» 

3 ГРУПА УЧНІВ «ЛІТЕРАТОРИ» ПРЕЗЕНТУЄ

«Віршограй краплинок»

1 учень - Ми шукали вірші , прислів’я, загадки про воду.

Пропонуємо вам «Віршограй краплинок»


Памятаймо, люди, назавжди,
Неможливо жити без води.
Це життя колиска,, 
Це - дощі,
Це роса і квітка на межі,
Це тумани, ріки і моря,
Джерело у спеку -
це життя, 
Це кришталь озер і джерело.
Це хмаринка в небі, це село
У тополях й вербах над ставком,
Шурхіт хвиль і шторму дикий рев,
Це струмок у травах між дерев,
Зелень трав, веселки кольори.
Це криниця, квітка під вікном,

ВИСТУП УЧНІВ 4 ГРУПИ «НАРОДОЗНАВЦІ»

1 учень -Ми пропонуємо заглянути в світ легенд і переказів наших предків.

2 учень -Ми проведемо вас доріжкою від перехрестя доріг, де б'є холодне джерело до сільської криниці- журавля, із села в село, від діда до прадіда.

3 учень -Б’є маленьке джерельце. А навколо нього відбуваються дива. Чудодійна сила джерелиці скрізь:на листочках рослин, у чашечках квітів, на кінчиках травинки,в озерцях калюж, де п’ють воду комахи, тварини, птахи, де купається ясне Сонечко, а вночі пробігає Місяць.

4 учень -Ковток прозорої джерелиці зцілює мандрівників, поповнює сили хліборобам у спекотливі днини жнив, дарує радість пастухам.

5 учень -Майже в кожному селі, на перехресті доріг або просто в полі цебенять живі джерела. Незвідь-
ким їхню невгамовну течію прихорошено турботливими руками.

Індивідуальний проект «Скільки криниць на землі, стільки зірок на небі» презентує Саргсян 

Артур, учень 3-Б класу . Разом з мамою він оформив
презентацію проекту з використанням ІКТ. 

В уявленнях українців вода була божеством, з якого почалося життя на землі. Тому і криниці є
символом здоров я, сили, безсмертя народного духу. Українці вірили, що «у криниці живе окремий криничний дід–криничник». У фольклорі часто постає образ криниці як пахучої квітки, живої істоти. 

З особливим смаком люди оздоблювали зовнішнє цямриння. Криниці, немов маленькі диво-музейчики. 
Стоять криниці з вежами, з різноманітними силуетами тварин, квітів,з художніми розмальовками. 

А ще я прочитав цікаву легенду про криницю і хочу
розказати її вам. 

ЛЕГЕНДА.

Напали на нашу землю вороги. Спалили село, отруїли криниці. Залишилася тільки одна старенька
хата. В ній жили мама і двоє дітей. Не знали вони, що вода отруєна. 

Вийшла з хати дівчинка Катруся. А була вона гарна, мала довгі коси, а на шиї носила червоне
намисто. Напилася вона води і перетворилася на кущ калини з червоними кетягами. 

Вийшов з хати хлопчик Іванко у сірому
полотняному одязі. Випив води і перетворився на журавля. 

Вийшла з хати мати. Побачила , яке лихо сталося з дітьми ,- завмерла з горя, посивіла та й
перетворилася га сріблясту вербу. 

З того часу біля криниці стоять:срібляста верба-
мати біля своєї доньки-калини і синочка-журавлика 

Група дівчаток виконує народну пісню «Веснянка».

Учениця читає вірш.

Де стали в ряд стрункі ялиці,

Гойдають зелень молоду,

Там й досі батькова
криниця

Хлюпоче в рідному саду.

Було колись, як спрага
брала,
Ми – невгамовні дітлахи-

До неї низько припадали,
Немов знесилені птахи.

Прийти б до неї знов,

напитись

Її прозорої снаги і

низько- низько їй

вклонитись

За всі несплачені борги.
2 учень- А скільки пісень зі словом «криниця» створив

український народ. Їх так багато , що не переспівати.

Живуть вони у душі народу,як сама любов до

живильного джерела.

Діти виконують попурі «Український віночок»

1 Ой у полі криниченька,

Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,

Катерина воду несе.
2 Копав , копав криниченьку

У вишневому саду

Вийди, вийди , дівчинонько,

Рано,вранці по воду

3 Несе Галя воду,
коромисло гнеться,
А за ней Іванко ,
як барвінок в’ється.

3 учень - Здавна криниця виступала символом любові.

Через те й оспівується побачення хлопця з дівчиною

біля криниці. «Копати криниченьку»- це значить

любити дівчину,сватати її.
Група дівчат:

- Не каламуть , дівчина , воду-скаламутиш щастя й

вроду.

- Воду бережи, козаче, і вона тобі віддячить.

- В огороді криниченька некопаная,

А де ж моя дівчина несватаная.

В огороді криниченька викопаная,

А вже моя дівчинонька висватаная.

Група дівчаток виконує народну пісню «Тихо над

річкою»

Сценка . Мати ,батько, донька сидять за столом.

Донька . - Мамо, а чи є свято Води і Землі?

Мати. - Від найдавніших часів Християнська Церква

вважає освячену воду за велику святість та приписує

їй чудодійну силу. Опівночі на Богоявлення Господнє

люди приносять додому освячену воду, і ця вода

стоїть цілий рік , не псується, а весь час свіжа.

Християне кропили святою водою свої будинки і

все господарство, щоби відігнати усяку нечисту силу.

Батько -Йорданська вода – це велика святість .

Вона зцілює душу і тіло людини, очищає її від усякої

скверни, позбавляє різних хвороб. Освячували воду і на

свято Господнього Стрітення. Стрітенській воді

приписується чудодійна сила. Нею кропили худобу і

додавали її до пійла , «щоби худоба не хворіла» ,а

пасічники також кропили вулики , «щоби відвернути

усякі хвороби від пчіл».

Мати - Воду глибоко шанували наші предки . Особливо

велику магічну силу , вірили вони , мала так звана
«непочата» вода , набрана в криниці до схід сонця. У

ній , настояній на зірницях, купали новонародженого ,

нею напували корів, щоб давали більше молока, і

вмивалися , щоб не боятися лихого ока.

Донька. - Я чула від бабусі,що біжуча вода – у річці чи

струмку – могла забрати і понести далеко всі

хвороби, варто було лише викупатись в ній до схід

сонця у чистий четвер перед Великоднем чи на самий

Великдень опівночі.

Батько. - Пішли до криниці.

-Краще, краще сапай,бо люди скажуть , що ми не

поважаємо нашої криниці.

-(донці)А ти, що там ляпаєш, від душі старайся .Бо

яка криниця, такий і господар, який пиріг, така

господиня.

Мати. - Зранку вже завівся, все буде гаразд, та не

осоромимося перед сусідами.

Донька. - Глянь, батьку, яка чарівна в нас

криниця.

Мати. - Доню, то неси хліб-сіль, свічки, стіл будемо

готувати,а ти старий, води хрещенської подай. Ось

тут колове стоятиме.

Заходять дівчата.

1-я- Сплели вінок для вашої криниці, щоб чудодійною
булла

2-я- А я кину татарське зілля , щоб лихі сили боялися.

3-я- А я любисток, щоб добрі сили любили.

Мати. Дякуємо , добрі люди,що зайшли до нашої

криниці, відігнали злих духів, а задобрили охоронців

колодязя.
Дівчата та хлопці , ставши навколо криниці,

розповідають.

- Край стежки у полі ,в дзвінку косовицю

Я викопав людям глибоку криницю.

- Вода в ній прозора, як небо, ясна,

Щ о й квітами ,травами пахне вона.

- В ній райдуга стрічки свої умивала,

І навіть, повірте, гарнішою стала.

- Сюди прилітали , що й диво – жар-птиці,

Пили, смакували водицю з криниці.

- Несли косарі на луги її вранці,

Пили комбайнери, спітнілі у праці.

- Скликає людей студениця-криниця,

У сонячну днину водиці напиться.

- Всі хвалять цілющу, в баклаги беруть,

І далі , забувши про втому- у путь.

- В людей веселіють, світлішають лиця.
Ім силу бадьору вернула криниця!

1 учень- А я чула від бабусі, якщо хочеш до старості

бути красною та гожою, то як почуєшь перший

весняний грім, біжи до наших криниць, студеною

водою вмивайся, червонною хустиною обтирайся.

Немає близько криниці – біжи хоч і до річки.

2 учень –Щоб щасливо жилося в житті і в новій хаті,

то треба викопати сім криниць у полі.

3 учень – В першу купіль закладали те, що хотіли

перелити в дитячу долю. Хлопчику – дубових листків

на силу , а ще молоток, цвях. Дівчинці на красу

березового листя та ще й голку , веретенце – на

рукоділля.

4 учень -А хто з вас знає прислів'я про криницю.

 До доброї криниці стежка утоптана.

 Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
 Не знаємо ціну водиці, поки не висохла криниця.

 Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
 До води, як і до хліба, завжди пошана велика.

Дівчатка виконують хороводну пісню

Ведуча А у мене ,діти, є для вас загадка. Хто

відгадає, того пригощу водою з нашої криниці.

Із-під гори, із-під крутої

Прокрадається порою.

Та й до моря утіка

Через гори по ярках.

- Вірно. Це джерело.

(Пригощаю дітей криничною водою.)

-Хто казав, що вода не має смаку? У нашій криниці

вода найсмачніша.
Учень – А ви справді підмітили те, що і я хотів

сказати. Я теж ніде не можу напитися по-

справжньому, лише вдома. Бо вода з нашої криниці –

найсмачніша.

Ведуча. – Ще б пак! Бо тут твої корені, як і в тої

верби, що біля неї виросла,твоя батьківщина,

найрідніша сторона.Вдома все наймиліше, найрідніше

Ведуча.- Джерела, річки, моря- окраса землі,

справжнє диво. Та не тільки окраса й диво.Вони-

невтомні трудівники:озеленяють, омолоджують наші

луки, поля, ліси, поповнюють їх щедродайність. Тому

нині усе частіше кажемо : крапля води дорожча за

алмаз. Справді чиста вода , потрібна людині , як

повітря і хліб. Вона – колиска усього живого на землі.

Але в останні роки вчені б ють тривогу:її стає все

менше. Усі люди мають усвідомити : турбота про
воду - це турбота про життя. Тому кожна людина

зобов’язана ставитися до запасів цієї дивовижної

рідини з такою шаною , як і до хліба. В народнім

уявленні недаремно вони злиті воєдино.

Ой раю, мій раю,

Пшеничний короваю-

Семи стогів пшениця,

Семи криниць водиця.

Отже , дорогі друзі ,щоб не згасали зірки на небі,

оберігайте батьківські криниці. Хочеться , щоб все

почуте вами сьогодні пройшло крізь ваше серце, щоб

ви полюбили обереги свого народу, шанували традиції

та звичаї. Невмирущою називають криницю. І ми

розуміємо: вона невмируща, поки оточена людською

турботою і любов’ю.
Дівчата виносять гостям хліб на вишитім

рушнику.
1 учень -Хліб на вишиванім рушникові

Хай у нашій хаті буде кожен день.

Будьте всі щасливі і здорові

І співайте щиро радісних пісень.

2 учень-Пригощайтесь теплим хлібом, добрі люди,

І веселі будьте й радісні завжди.

Хай у вас на серці світло й гарно буде,

Дякуємо дуже, що прийшли .

3 учень - Вся земля кохана в вербах і калинах,

В зелені і квітах, наче у вінках!

Не загине наша ненька –Україна,

Процвітай, наш крає, в славі у віках.

Дівчата виконують пісню «На нашій Україні».

Підготувала: Подиряко О.А., педагог-організатор Смолінської загальноосвітньої школи № 3 І ступеня


Джерело: http://dfiles.ru/files/fljc803sz
Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (25.03.2013) | Автор: Подиряко О.А.
Переглядів: 4380 | Рейтинг: 4.3/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!