Каталог статей
| Головна » Статті » Готуємо уроки разом з дитиною! » Я і Україна | [ Додати статтю ] |
ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА « Різнобарв'я життя рідного краю» (Флора і фауна Отрадівського степу Артемівського району)
МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ АРТЕМІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 12 АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ «Різнобарв'я життя рідного краю» Автор роботи Несторук Микола Керівник Дмитришина Катерина Вікторівна Художнє оформлення Сіденко Світлана Олександрівна м. Артемівськ, 2013 МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ АРТЕМІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 12 АРТЕМІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА « Різнобарв'я життя рідного краю» (Флора і фауна Отрадівського степу Артемівського району) Автор роботи Несторук Микола Керівник Дмитришина Катерина Вікторівна Художнє оформлення Сіденко Світлана Олександрівна м. Артемівськ, 2013 Тема дослідницької роботи «Різнобарв'я життя рідного краю». Мета: - ознайомитись з різноманітністю флори і фауни степової зони Отрадівського степу; - розширити практичне уявлення про різноманітність степів Донецької області; - поглибити знання з краєзнавства рідного краю; - створити і показати на прикладах «ланцюжка харчування» про загрозу дикій природі і необхідність збереження та відродження природних об’ єктів; - виховання дбайливого ставлення до біологічного різноманіття; - зацікавити друзів та однокласників пошуковою діяльністю щодо вивчення природи рідного краю. ІІ. Об’єкт спостереження Отрадівський степ - пам'ятник природи місцевого значення, заказник біоценозу степової флори і фауни. Має ботанічне і зоологічне призначення. Займає площу 3,9 га , що становить 0,002% території району. Видовий склад Отрадівського степу. Види, які занесені в Червону книгу: - рослини : оносома Донська, чебрець крейдяний, короставник китайбеля, ковила волосата, адоніс, шафран сітчастий, півонія вузьколиста; - комахи : дозорний імператор, дідок звичайний, богомол звичайний, дубка степова, подалирий, адмірал, перламутровка польова, чорнушка - медуза, язикан звичайний, джміль норний і каманний; - птахи: боривітер, одуд, лунь; - ссавці : ласка; - плазуни: гадюка степова; - земноводні : жаба сіра. Велике природниче значення має місцевість, де розкинувся Отрадівський степ. Особливо привабливий степ навесні. Наприкінці квітня, як тільки пригріє весняне сонце, яскрава смарагдова зелень пробуджених мохів, лишайників протягом декількох днів зарясніє квітками зростаючих між ними рослин. Наповнюючи повітря ніжним ароматом, зацвітають жовті і лілові іриси. Вони утворюють місцями великі яскраві картини, між якими з'являється весняна крупка-розетка, листя зі стрілкою крихітних білих квітів. Раніше всіх злаків зацвітають приземистий тонконіг (краща трава пасовищ) та степова осока. Через кілька днів весь степ покривається строкатим килимом квітучих тюльпанів. За ними розпускаються рожеві китиці валеріани, розцвітають густо плодові жовтці, незабудки, фіалки. Унизу, біля землі, степові гіацинти випускають стрілки своїх сірувато-пурпурних квіток. У березні з’являються квіти, ліщина, мати-й-мачуха. Квіти мати-й-мачухи схожі на квіти кульбаби, але набагато менші. Крім того, у кульбаби спочатку з’являється листя, а потім квіти. У лісах крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, фіалка. Ранньовесняні рослини швидко ростуть завдяки достатній кількості світла і вологи в грунті. На вологих луках зацвітає калюжниця. Де-не –де з являється дикий мак, шафран сітчастий (крокус). Більшість рослин зацвітає наприкінці весни. Особливу радість людям приносить конвалія. Вона росте дружньою родиною: з одного коріння може вирости кілька рослин. Конвалія цвіте недовго. Пахучі квіти у вигляді маленьких білих дзвіночків змінюються спочатку зеленими, а потім червоними ягодами. Ягоди отруйні, а особливо для людини. Але це веселе весняне свято цвітіння степу буває недовгим. Проходить 8-10 днів розкішного цвітіння , і в середині травня викидають свої пухнасті стебла пір'ясті ковили. Тоді весь степ перетворюється в безмежне сиве море, яке хвилюється при кожному пориві вітру. « Шовкова трава»- так називають на Україні ніжно-білі суцвіття квітучої ковили з вузьким і жорстким листям. Насичені сонцем степові трави видають тонкі пахощі. Кожна квітка, кожна билинка випускає свій аромат. Багато рослин -посухостійкі, багаті ефіроолійними речовинами. Цікаво знати, що ефірні олії, випаровуючись в жаркі дні, утворюють над рослинами немов хмарину, яка затримує теплові промені і захищає рослини від надмірної втрати вологи. Влітку над степом панує велична пахуча тиша, і тільки стрекотіння численних пташок порушують її. Ось відцвіла тремтлива сива ковила, побуріли, пожовтіли її стебла, не видно кольорів. Однак варто в червні дощу добре зволожити землю, як степ знову зазеленіє, знову покриється буйними сходами ковили волосистої, або тирси. Настає найгарячіша пора літа. Спека та вітер виснажує грунт, розпечена земля тріскається. Трави вигорають і тільки тирса – сама живуча рослина з ковили - витримує палючу спеку. Дозріваючи, вона розкидає свої довгі ости з міцними і гострими, як голки, насінням на кінці. Насіння тирси під дією вітру , немов штопором, вгвинчуються в суху землю ( іноді на 10-15 см), залишаючи на вершині тільки тоненькі жорсткі хвостики. Тут вони можуть лежати, не втрачаючи схожості по кілька років, поки рясні дощі не викличуть їх проростання. Більшість степових трав встигають перецвісти рано навесні, коли грунт насичений вологою. До літа вони засихають, лишивши в землі на наступний рік бульби і цибулини. Навіть невибагливий полин скидає свої листочки і переживає стан тимчасової «уявної смерті». Крім тирси, влітку ще продовжують рости і розвиватися самі посухостійкі рослини: різак, курай, кермек, верблюжа колючка. Їх потужні кореневі системи проникають в грунт іноді глибше, ніж на 1 метр, і харчуються вологою низьких прошарків грунту, інші, навпаки, мають поверхневе коріння, що широко розростається у пошуках води і поживних речовин. Достигнув і висохнувши, кулясті кущики цих рослин восени відламуються, розсіюючи всюди своє насіння. Їх називають перекотиполе . Настає осінь, і степ знову змінює своє обличчя. Пройде дощ у серпні або вересні - і він знову оживе. Зацвітуть мохи та лишайники, з’являться свіжі паростки у полину, проросте озиме насіння однорічних злаків,інде іще з'являться навіть гриби . І ця осіння зелень часто зберігається до самих морозів, знову доставляючи їжу диким тваринам степу. Будьте уважні, багаття у степу поряд з висохлою травою або з хлібами, що дозрівають, може спричинити пожежу! З приходом весни дерева прокидаються після довгого зимового сну. Дуже гарна природа навесні. Білі стовбурі молодих беріз яскраво блищать на сонці і від них стає ще світліше. Ще тут цвітуть ромашки, конюшина. Гордовито стоять колючі малиново-червоні шишки будяка, над ними кружляють джмелі. В степах від спеки трави вигорають. Степ стає непримітним. За оселями, шумними дорогами дуже багато лісопосадок. Вони є зеленими друзями людей. Справді, вони дають чисте повітря, щиро запрошують до відпочинку. Біля кожного будинку ростуть різноманітні дерева: клени та кучеряві берези, широколисті каштани та запашні липи, кремезні дубі та осокори. Тішать око фруктові дерева: вишні, черешні, яблуні, груші, абрикоси. Цей перелік можна продовжувати дуже довго, все це говорити про те, що люди цінують та поважають ці рослини. Першою з дерев зацвітає вільха. Її довгі сережки гойдаються від вітру, здіймаючи хмарини жовтого пилу. У шишечках вільхи міститься насіння, яким ласують птахи. Над пахучими китицями верби кружляють бджоли, джмелі, та інші комахи. Вони ласують солодким соком і збирають пилок. Ніжно-білі квітки черемхи дуже пахнуть. Квітки і листя цієї рослини виділяють речовини, від яких гинуть мікроби. Ранньої весни, тільки-но розтане сніг, сонце світить усе щедріше, зігріває землю. Довкола, скільки сягає око, розкинувся зелений степ, а в ньому кущі терену, шипшини, бузини. Багата й щедра наша земля. На її безкраїх ланах визрівають золота пшениця, кукурудза, технічні і кормові культури. Чудовими, багатими врожаями віддячує родюча земля хліборобам за їх працю. ІІІ. ТВАРИННИЙ СВІТ На пагорбках, в балках, а частіше в лісопосадках можна зустріти диких тварин. Навесні у більшості звірів з’являється потомство. І це не випадково: весною природа прокидається. Стає тепліше, з’являються молоді рослини. У тварин народжуються діти. Зайчата, поросята, вовченята, їжаченята, мишенята, лисенята й інші дітлахи швидко підростають на життєдайному материнському молоці. У полі ще сніг лежить, а в зайчихи вже народжуються зайченята, схожі на маленькі сірі грудочки. Народжуються вони зрячими, тіло вкрите густою, сірою шерстю. У кінці березня у кублі, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються сліпі лисенята, через два тижня вони прозрівають. Лисиця – це корисний звір. Це один із видів хутрових. Крім того, основною їжею лисиці є мишоподібні гризуни. Знищуючи їх, вона приносить велику користь. На домашніх птахів лисиця нападає дуже рідко. Усе довшим стає нічний ланцюжок слідів лисиці. У пошуках здобичі вона за ніч долає до 20 км. Куниця свій шлях на полюванні малює подвійним ланцюжком. Вона заглядає в дупла, старі гнізда. Не боїться заглядати і в сільські курники. Дуже хочеться поласувати куркою, голубом. Куниці дуже шустрі та ловкі. Наприкінці березня народжуються поросята у диких свиней. У маленьких поросят на спині і по боках помітні подовжні смуги, які через три місяці зникають. У самки народжується по 10 – 12 поросят. Ростуть вони швидко. І через півроку порося вже важить 100 кілограмів. Перші два тижні малята не покидають лігво. Дикі кабани бродять групами. Шукаючи корм вони долають великі відстані. Іноді підходять до тваринницьких ферм, щоб підібрати залишки корму. Велика кількість гризунів приваблює в степ численних птахів. Дуже цікавий мешканець степів сліпець. Він все життя проводить під землею. І шукаючи коріння рослин, прокладає довгі ходи. Очі в сліпця не розвинені, вони йому під землею не потрібні. Степові байбаки живуть сім ями, а сім ї утворюють великі об єднання – колонії. У байбаків мирний характер. Серед сусідів і родичів бійок майже не буває, але до прибульців маленькі звірці налаштовані вороже. Побачивши незнайомця, байбак піднімається на задні лапи. Стає стовпчиком погрозливо стукає зубами. Якщо байбаки пересвистуються , це добра ознака. можна і далі займатися своїми справами. Одним із корисних наших тварин є їжак. Вони живляться дуже різноманітною їжею. Переважно це комахи та їх личинки, черв’яки. Зрідка вони поїдають жаб, ящірок, дрібних гризунів, яких добувають під землею, розкопавши їх нори. За літо їжаку треба накопичити якнайбільше жиру, щоб восени, з першими заморозками, затишно влаштуватися у теплій сухій нірці і 240 днів проспати. Перечікуючи холодну зиму, накопичений за літо жир допомагає їжаку дожити до весни. Якщо звірятко засне без достатнього запасу жиру, то під час зимової сплячки воно може померти від холоду. Після зимової сплячки стають активними тоді, коли сонце вже добре прогріває землю і не буває нічних заморозків. Цієї пори у них з’являється потомство – від трьох до семи маленьких, усього близько 7 сантиметрів завдовжки, безпомічних їжаченят. Проте мине трохи часу , і у малят виростають ще зовсім не колючі м’які голки. Їжачиха зігріває їх і годує смачним жирним молоком. Люди!Не ловіть їжаків. Не робіть з них живих іграшок. Ці тямущі, рухливі і симпатичні тварини мають жити на волі. ІV. Пташки – частина живої природи. На птахів наша місцевість багатша, ніж на тварин. У нас є горобці, ластівки, сороки, снігурі, синиці, голуби, дятли, дикі качки. Степові птахи гніздяться на землі. Це степові перепелиці, деркачі та куріпки. Вони харчуються рослинами і комахами, на них самих полюють хижі степові птахи – степовий орел, беркут, чорна шуліка. Жайворонок польовий повертається, коли земля вже тепла. На оброблених полях, серед зеленіючих сходів хлібів, жайворонок-мати сідає на гніздо-ямку вистелену соломинками і травинками. Жайворонок-батько дзвінко співає над полем на такій висоті, що його не видно зовсім. Яйця жайворонка розписані бурувато-сірим сітчастим малюнком. Пташенята в них з’являються майже одночасно. Від третьої години ранку і до одинадцятої вечора жайворонки близько ста двадцяти разів прилітають до гнізда, несучи пташенятам нові порції їжі. Спритно бігають жайворонки по полю, розшукуючи корм: навесні і восени – насіння буряків, улітку – комах. Сіра куріпка живе в степу під чагарниками, перелісками, біля скирт. Взимку куріпки зариваються в глибокий сніг, прокладаючи в ньому довгі тунелі. Це допомагає куріпкам сховатися від морозу і хижаків .До того як земля вкриється снігом, куріпки збираються невеличкими зграйками і, притискаючись одна до одної зігріваються під кущем або в низині – там менше дме вітер. До Червоної книги занесено ще одну степову тварину – рідкісного птаха дрохву. Вона прогулюється степом пішки, тому що літає цей птах дуже низько. Піднятися в повітря дрохві важко: заважає вага - близько п’ятнадцяти кілограмів. Розміром з індичку, дрохва довго біжить перед тим, як підніметься у повітря. Проте політ неї легкий і швидкий. В цьому їй допомагають сильні крила, розмах яких сягає 2,5 метра. У степу дрохви живуть парами або невеличкими зграйками. Дрохва відкладає всього два яйця. Харчуються дрохви жуками, сараною, насінням. Квітами і молодими пагонами рослин. Улітку дрохви полюють на мишей, ховрашків, жаб і ящірок, а взимку відшукують під снігом їстівні корені та іншу рослинну їжу. Будьте обережні з пташиними гніздами. Не підходьте до них близько, і тим більше не беріть у руки пташенят. Птахи бояться запаху людини і не повертаються в гніздо. Пташенята без допомоги батьків гинуть. В лісопосадках можна побачити велику кількість ластівок. Вони літають із швидкістю 44 км/год. А на землі вони безпорадні: не можуть ходити, їм важко злітати, проте вони добре чіпляються за стіни. Більшу частину дня вони проводять у повітрі. Живляться ластівки переважно літаючими комахами: мошками, мухами. З давніх-давен увагу людей привертає соловей, своєю дзвінкою мелодійною піснею. Оселяється він у садах, лісах, чагарниках. Гніздо влаштовує на землі, в густих чагарниках із сухого листя і стебел трав. Живляться солов’ї комахами, більше мухами, павуками, черв’яками, ягодами. Грак, або гайворон, знищує численних шкідливих комах, жуків, коників, гусінь. Він приносить користь сільському і лісовому господарству. Чимало клопоту завдають людям колонії граків у містах і селах. Інколи граки шкодять сільськогосподарським культурам, зокрема кукурудзі. Та в жодному разі не слід нищити цих птахів, адже вони поїдають силу-силенну шкідників лісів і городів. До тієї родини, що і грак належать ворони, сороки, галки і найбільший представник цієї родини – крук. Цей птах чи й не найкорисніший птах з усієї родини. Він живиться переважно мишоподібними гризунами. Величезне значення має лісовий хірург і санітар дятел. Скільком деревам дарує він життя, звільняючи їх від шкідників. Крім птахів, шкідливими комахами харчуються земноводні і плазуни –жаби, змії. ящірки, гадюки. Вони дають велику користь ,поїдаючи мишей-полівок, пацюків, хробаків, стоніг, комах та їхніх личинок. Більшість комах відіграє у природі важливу біологічну роль – стають їжею для інших тварин. Мурахи та їх личинки самі поїдають рештки тварин, вони є санітарами природи. Багато комах, такі як бджоли, джмелі, метелики, збираючи пилок з квітів персикових дерев, яблунь, груш, соняшнику, огірків, динь, гречки, запилюють під час їх цвітіння і тим самим допомагають людині вирощувати багаті врожаї. Бджоли дають людям мед і віск, шовкопряд дає шовк. З силою ще одного жителя степу – мурахи – не може зрівнятися навіть слон. Маса слона 5 т, але піднімає він вагу масою не більше 1,5 т. Мураха може тягти мертвого жука масою 500мг.Це означає, що мураха піднімає вантаж у 10 разів важчий за свою власну вагу. Учені підрахували, що за одну годину мурахи збирають навколо свого гнізда 100 тис. попелиць і 2 тис. гусениць. Якби лісових санітарів – мурах не було, гусениці знищили б за цей час понад 10% зелених рослин. V. Заключна частина Люди, любите и берегите природу. Сохраним ее для наших потомков! Ще довго можна висловлюватись про красу та яскравість Отрадівського степу. Але … Яке ж місце відіграє людина поруч з дикою природою ? Чи завжди вона приносить користь дикій природі? 1. Косулі, зайцеподібні, дрохви зникають тому, що їм треба ховатися у високій траві, але людина розташувала будівлі, зорала землі. На їхньому місці розкинулися неозорі поля пшениці, кукурудзи, соняшника. 2. Байбака, вужа, степову гадюку, пагорбок мурашок бачимо менше, тому що людина піднесла до сухої трави сірника «під час відпочинку», і тим самим, знищила мікрофлору та мікрофауну у грунті. 3. Виводка пташенят куріпки, гніздечко з яйцями перепілки важко знайти, тому що людина безконтрольно полює, знищуючи рідкі види тварин та пташок. Я вважаю, що слід видовий склад відновлювати і зберігати, бо постраждає ланцюг харчування. Тварини не можуть існувати без рослин, а рослини – без тварин. Хочеться сказати: «Люди! Залиште нам на згадку фарби життя!» Говорять, що краса врятує світ. Але сьогодні прийшов час рятувати її саму. Якщо кожен з нас зробить маленьку справу: підгодує пташку взимку, прибере сміття в лісопосадці, посадить разом з батьками деревце, тим самим збереже велике різноманіття « маленької батьківщини». Приємно те, що ця робота зацікавила не тільки мене. Разом з вчителем та однокласниками ми : - провели вікторину « У царстві рослин степу»; - брали участь у шкільній акції «Першоцвіт», «Пташина хатка»; - провели свято для малюків 1-4 класів«Природа і мистецтво»; - організували виставку малюнків «Цей світ-мій», конкурс сімейних плакатів« Природа-наш дім»; - улаштовуємо виставку композицій з природного матеріалу. В школі відзначаємо свята, як Всесвітній день охорони навколишнього середовища (5 червня), День Землі (22 квітня), День Води (22 березня),Весняне свято посадки дерев, Свято квітів. Восени я мандрував степом і побачив маленьке джерельце, яке було закидане камінням та гілками дерев. Серце мені підказало, що моя дослідницька робота на цьому не закінчилась… Я буду вивчати ще одне багатство степів – водні ресурси. VІ. Використана інформація: 1. Донецька область. Довідник. – Донецьк: Донбас 2009р. 2. Природа Донбасу. Для юних любителів природи. - Донецьк: Донбас 2009р. 3. Журнали: «Юний натураліст» та «Мир природи». 4. Stranitsi.narod.ru. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://yandex.ua/yandsearch/ 5. Источник: http://Новосельский А. М. 6. 1990-2011 ПСМИ ЧП «Газета Провинция». № 45 (1088) 09.11.2011 7. По материалам земской статистики. Сантуриновка: Заселение. Источник: http: //Новосельский А. М. 8. Природознавство для початкових класів:Навч.посібн.-К.:А.С.К.,2002.Форощук О.О., Форощук Н Є. | |
| Переглядів: 2675 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |