Есе за власними спостереженнями "Бабине літо" - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Есе за власними спостереженнями "Бабине літо"

Есе за власними спостереженнями
"Бабине літо"

 

Мета: поглибити і уточнити знання про осінні явища, вчити спостерігати за бабиним літом в природі, дати наукове визначення цього явища, збагачувати словниковий запас, зв’язне мовлення учнів, розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, виховувати любов до природи.

Обладнання: малюнки осені, картки з текстами, тлумачний словник, музика П.І.Чайковського «Пори року», «Осіння пісня», репродукція картини І.Купріянова «Золота осінь».

                                                                                     Хід уроку

І. Організація класу до уроку.
- Дітки, до нас на урок завітав Павучок. Послухайте який віршик він нам приніс.
Бабине літо
За горами, за лісами,
Сам не відаю, де саме,
Лунко прядка стугонить,-
Баба Осінь суче нить.

Крутить прядку швидко, швидко,
Ти не рвися, вийся, нитко,
Не вовниста, не лляна,-
Шовковисто-срібляна.

Я тобою розгаптую
Сукню жовто-золотую,
Розгаптую, надягну −
Буду краща за весну.

Враз – ну де взялися в лиха? –
Два Вітри підкрались стиха,
В баби видерли нитки
І порвали на шматки.

Білі клапті в небі в’ються,
Пустуни Вітри сміються.
Літо бабине вгорі –
Отже, осінь на порі.
О. Пархоменко

ІІ. Актуалізація опорних знань.
У народі кажуть:
«Осінь щедра і багата».
- Чому багата?
- Що означає щедра?
- А ще кажуть, що осінь золотокоса.
- Як ви розумієте ці слова?
- Осінь – ніби справжня художниця, без пензлика, без олівця розфарбувала дерева, кущі, трави і запросила нас на свій прощальний карнавал.
2. Робота над віршем.
Минуло літо швидко, дуже швидко.
І десь в траві маленький павучок
Із бабиного літа тягне нитку,
А їжачок – осиковий листок.
− Про яке осіннє явище розповідається у вірші?
Діти, а чи знаєте ви, що воно таке «бабине літо»?
- Хочете про це дізнатись?
- Давайте спробуємо.

ІІІ. Визначення теми та мети уроку.
То якою буде тема та мета нашого уроку?
Про що ми маємо дізнатись на уроці?

ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда про осінні явища.

Бабине літо, діти, це повернення на короткий час літа восени. Ось-ось скінчиться тепло, але поки ще гріє ясне сонечко, навкруги, ніби золотом прибрані стоять дерева, такі гарні, що хочеться на них дивитися й дивитися. Назбирала діброва осіннього жару. Вже скоро забере свої права холодна осінь. Комахи поховалися в свої шпаринки. Лише де-не-де павучки, забувши про осінь та холод, плетуть між гілками дерев павутиннячко. Певне, хочуть піймати в нього осяйне тепле сонечко, щоб хоч трішечки притримати літо.

2. Робота з тлумачним словником.
Павучок виписав значення вислову бабине літо із тлумачного словника
Давайте зачитаємо його.
Бабине літо – пора, коли після осіннього похолодання настає значне потепління. Цей природний феномен пояснюється ефектом виділення великої кількості тепла в результаті реакції швидкого розкладання опалого листя.
Бабиним літом називають теплі, сонячні дні на початку осені, а також павутиння, що літає в цей період.
− То скільки значень має вислів бабине літо?
− Чи доводилось вам спостерігати це явище в природі?
− Що ви можете про нього розказати?

3. Побуваємо в храмі мистецтв.
Розгляд картини І. Купріянова «Золота осінь».
Художник зумів передати на картині «бабине літо». Ліс стоїть, ніби задумався, спокійно, величаво. Надворі по-літньому тепло.
Злегка стелиться по землі туман. Світле, прозоре повітря. Скрізь павутиння натягнуте колами із блискучими крапельками роси.
Але важко сказати, хто більше й краще оспівав рідну природу − художники чи композитори. Музика − мистецтво звуків, і тому вона теж може відтворити, якщо не всі, то в усякому разі багато звуків і шумів, які існують в природі.
Слухання музики.
- Зараз послухаємо «Осінню пісню» Чайковського. Яку картину природи ви уявляєте?
Розповідь учнів.
- День ясний і сонячний. По небу пливуть хмарки. У повітрі летить бабине літо. У повільному вальсі закружляли золоті листочки, опускаючись до землі. Чути тужливу мелодію відлітаючих журавлів.

4. Звертання до джерел народної мудрості.
Повідомлення пошуковців
- Люди здавна спостерігали за природними явищами, тому існує багато прикмет. Є серед них і про бабине літо. Пояснимо їх.
Багато павутиння у період бабиного літо – на ясну осінь і холодну зиму.
Шовкові нитки бабиного літа стеляться по землі, по рослинах − тепло триватиме.
А тепер послухайте кілька народних переказів та легенд, пов’язаних з бабиним літом.
- Чому все ж таки цей період осені назвали бабиним літом?
Згідно з однією з версій, літаюче павутиння дуже схоже на жіноче волосся.
Згідно з другою версією, в цей період осені шинкують капусту й починаються жіночі вечори, на яких жінки та дівчата їдять пироги з капустою, співають пісні, жартують й одночасно при цьому займаються рукоділлям.
Ще одна назва пов’язана із закінченням жнив. У жінок усе літо минало у виснажливій праці, й небесні сили, у які вірили наші предки, їм немов би дарували літо восени − теплі ясні дні з виблисками русалчиного волосся − павутиння.
У Канаді це явище зветься індійським літом( за схожістю з барвистим вбранням індійців).
У Чехії − павутинним літом.
У Німеччині − «літом бабусь».

V. Творча робота в групах.
Усний опис бабиного літа за запитаннями
1. Коли настає ця чудова пора?
2. Які в цей період сонце, небо, вітер, дерева, квіти?
3. Яка особлива ознака бабиного літа?
4. Що нагадують павутинки з краплинами вранішньої роси?
5. Як ти ставишся до цієї пори?

− Щоб краще описати це явище, давайте заглянемо до скриньки Павучка
Виберіть з неї потрібні вам вислови.

після перших осінніх холодів
у кінці вересня чи на початку жовтня
на початку осені
перед холодними осінніми дощами

сонце щедро дарує своє тепло
гріє по-літньому
ніжно пестить землю своїм теплом

небо синє, чисте
над головою бездонна синь неба
на синьому небі ні хмаринки
вітер лагідний і теплий
повіває легенький вітерець
ледь гойдає віти теплий вітерець

дерева насолоджуються останнім теплом
стоять задумані й сумні
милуються своїм вбранням

останнє тепло ловлять осінні квіти
бабине літо прикрашають осінні квіти

павутиння, як сиве волосся
заплуталося в гілках дерев і кущів
поснувало траву

срібляться на сонці, як намисто
виблискують, як діаманти

VІ.Фізкультхвилинка.
Зупинимо навчання час.
Фізкультпауза у нас.
Руки, наче крила в птаха,
Що летить й не знає страху.
Вгору-вниз їх підіймаю
І доверху підлітаю.
А тепер − метелик я,
Рух дає мені життя.
До плечей згорну я руки,
Колові зроблю я рухи.
А голівкою покрутим −
небезпек не має бути.
Якщо ж поруч небезпека,−
Геть втікаємо далеко.

VІІ. Зачитування зразків.
Повідомлення літературознавців.
− Ось послухайте, як гарно описували це явище письменники в українській літературі.

Ось після холодних днів стало сонячно, тепло, немов улітку.
Засновигали метелики, зашерхотіли прозорими крильцями бабки, а павучки – у повітрі літають, верхи на павутинні. Простяглися срібні ниті в повітрі, проснувалися між деревами, кущами. А небо синє-синє, повітря чисте, а вода в озерах, мов дзеркало. Така тиша, і спокій, і радість, і смуток. Радість, що літо. Смуток, що літо бабине.
Це останнє тепло. Хоч удень і припікає ласкаво сонце, та вечорами залягають тумани, насилають на землю холод. Мовби літо ще випросило в осені трохи днів надолужить прогаяне.
Дмитро Чередниченко

Жовтогаряча осінь. По садах загуляли золотаві падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами.
Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що відлітають у вирій…
Іван Цюпа

VIІІ. Самостійна робота. Запис опису в зошити.

(Зразки творів)
Бабине літо
Почалося бабине літо. Стоїть погожа безхмарна днина, лагідно пригріває сонце.
Летить павутина, зависає на паркані і на кущах. На кінчиках павутинок сидять легенькі павучки. Таким чином павуки мандрують на далекі відстані. Тільки-но настане бабине літо, вони залазять на дерева і починають випускати клейку речовину. Вона одразу ж застигає і утворює павутину. Дмухне вітерець, і павучок полетить подалі від гнізда. Іноді довго летить , а як зачепиться – кидає павутину й шукає собі схованку, щоб перезимувати, а навесні звити в ній гніздечко.

Бабине літо
Після перших осінніх холодів настає пора бабиного літа.
Сонце щедро дарує землі своє тепло, гріє по-літньому. На синьому небі немає жодної хмаринки. Повіває лагідний і теплий вітерець. Різнобарвні дерева радіють, насолоджуючись останнім теплом. Окрасою бабиного літа є осінні квіти, що милують наше око. Легесеньке і ніжне павутиння заплуталося в гілках дерев і кущів, поснувало траву. Павутинки з краплинками вранішньої роси срібляться на сонці, як намисто.
Я захоплююся осінньою красою бабиного літа.

ІX. Перевірка написаного.
«Крісло автора».
- Прошу авторів зачитати свої твори.
Презентація власних творів, редагування.

X. Підсумок уроку.
- Про яке осіннє явище ми говорили?
- Що нового і цікавого дізналися?

Додатковий матеріал
Де беруться срібні павутинки
Сидить старенька бабуся на сонці. А сонечко осіннє не пече, а тільки гріє ласкаво. Дивиться бабуся – в повітрі пливуть срібні павутинки.
− Звідки вони пливуть, де вони беруться? – питає у бабусі внучка.
А бабуся розповідає казку про ткача-павука . На високій тополі, що стоїть над шляхом, живе ткач-павучок. Сидить він високо-високо, аж під самою хмарою. Ось як пливе біла хмаринка над тополею, то з неї сиплеться пух. Падає пух на тополю, а павучок ловить його й ловить. І пряде з пушинок тонесенькі ниточки. З ниточок тче собі гніздечко. А зайві ниточки падають із тополі й летять-летять. В. Сухомлинський

Легенда про бабине літо.
Легенда говорить, що колись у середині жовтня настали сильні холоди, а селяни не встигли ще зібрати всі плоди садів і городів, і частина врожаю могла загинути. Зібралися тоді жінки і узялися благати Творця сущого: «Господи! Дякуємо тобі за все, дароване нам на прожиток, але поверни хоч ненадовго тепло, щоб закінчити всі роботи, інакше голодно буде нашим родинам і малим дітям навесні». Почув Господь їхню молитву і послав ще кілька днів тепла і світла. Тому і називається тиждень на початку жовтня «бабиним літом».
Як відомо, о цій порі у повітрі починає літати павутиння. Легенда стверджує, що це нитки, які пряде Божа Матір у небесній обителі, тому летючу павутину так і назвали – «Пряжа Богородиці». А вже якщо сама Приснодіва сідала за прядку, то і жінки послідували її прикладу: пряли, шили, в’язали, щоб вся родина була тепло одягнена взимку.

Категорія: Уроки | Додав: ЛюдаХ (07.05.2017) | Автор: Холодович Людмила Миколаївна E
Переглядів: 146 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!