Евристичні методи навчання - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Евристичні методи навчання

Застосування евристичних методів навчання

(Досвід роботи О.Я.Митника)

Презентація вчителя початкових класів Доброкриничанської ЗОШ Коптєвої І. А. 2013 рік

З метою застосування цього методу на уроці вчителеві треба добирати такі завдання, зміст яких спонукатиме кожну дитину запропонувати власну ідею, що, в свою чергу, сприяє формуванню готовності до інтелектуального ризику ( дитина має багато ідей, уміє і не боїться їх висловлювати ).

Наприклад, на уроках української мови у 4 класі, під час узагальнення й систематизації вивченого за курс початкової школи, можна запропонувати учням наступні завдання, застосовуючи метод мозкової атаки.

Завдання а):

1) Постав дієслово розмерзати в теперішній час.

2) Утвори прикметник від слова тепло, постав його в родовий відмінок однини.

3) Перетвори на іменник прикметник льодовий.

4) Постав у родовий відмінок однини іменник слово.

5) Пригадай з цими словами та відповідними прийменниками прислів'я. ( Від теплого слова і лід розмерзає.)

Завдання б):

1) Перетвори на іменник прикметники: сильний, розумний.

2) Перетвори на дієслово іменник допомога.

3) Постав дієслово узяти в майбутній час.

4) Пригадай з цими словами та відповідними прийменниками прислів'я. ( Де сила не візьме, там розум допоможе.)

Пояснення. У групі кожна дитина виконує завдання, описане у відповідному пункті, потім всі разом намагаються з отриманого набору слів скласти речення: з'ясовують, закінчення яких слів треба змінити; в якій особі має бути дієслово теперішнього часу ( завдання а) та майбутнього часу (завдання б), які прийменники дібрати. Якщо вчитель будує кожний урок як урок мислення – спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як проблемно – пошуковий діалог, то він постійно користується методом ключових ( евристичних) запитань. Застосовуючи елементи проблемного навчання, вчитель привчає своїх вихованців розглядати кожну навчальну задачу ( засвоєння нового матеріалу, розв'язування навчальних задач ) з різних точок зору. З цією метою він тренує дітей відповідати на евристичні запитання де?чому?коли?як?звідки?чим?хто?що?, вчить ставити їх перед собою та перед іншими. Розглянемо застосування цього методу під час засвоєння нового матеріалу. Відповідаючи на евристичні запитання, виконуючи самостійну роботу, учні на основі спостереження, аналізу, порівняння ряду окремих фактів, міркувань, як самостійно, так і під керівництвом вчителя, виявляючи при цьому здогад, творчий підхід ( евристичний і дослідницький спосіб отримання знань ), приходять до відкриття і формулювання граматичного правила, арифметичної властивості, окремої закономірності. Цей метод являє собою пошук ідей розв'язування навчально – творчого завдання у нових несподіваних напрямках, які підказуються формальною логікою та інтуїцією. Застосування цього методу сприяє розвитку діалектичного мислення учнів.

Математика

Види завдань

 розв'язати задачу іншим способом ;

 скласти різні задачі до одного числового ( буквеного ) виразу - розв'язання;

 розв'язати завдання на кмітливість;

 розв'язати завдання на конструювання;

 завдання з логічним навантаженням

Читання

Види завдань

 створення уявних образів на основі прочитаних текстів;

 доповнення і зміни тексту: домислення подій, які б передували зображеним та могли б продовжити розповідь про персонажів оповідання, уявлення наслідків подій, явищ, які могли б відбутись за інших умов, придумування різних варіантів закінчення оповідання, введення у твір нових подій і персонажів;

 складання оповідання за малюнком або картиною, словесне змалювання подій, які могли б передувати зображеному на картині чи продовжити можливий розвиток подій, вибірковий перегляд 3- 4 кадрів діафільму, за якими відтворюється весь сюжет.

Даний метод вчитель застосовує у навчально – виховному процесі, якщо впроваджує інсценізацію, елементи змагальності, театрального дійства. Як організувати уроки узагальнення й систематизації вивченого матеріалу розділу ( теми ) з математики, української мови, читання так, щоб кожна дитина із зацікавленістю, активно включалася у процес повторення, а не сиділа мовчки, нудьгувала, чекаючи, поки її викличуть? Вихід бачимо у застосуванні методу емпатії, а саме в « оживленні» абстрактних понять.

Наприклад. Урок читання. Байка Л.Глібова « Чиж та голуб».

Для кращого усвідомлення моралі байки, з метою застосування моральних норм на практиці можна запропонувати учням інсценізувати таку морально – етичну задачу: « Уяви, що твій друг потрапив у пастку, яка необачно була залишена мисливцями на галявині.

Що ти робитимеш?

Що скажеш другові? Яким тоном?»

Урок читання. «Зимонька – Снігуронька», « Прийди, Весно, з радістю».

З метою становлення соціальної сфери особистості молодшого школяра, формування вміння взаємодіяти з іншими, виховання емпатії бажано на узагальнюючих уроках за порами року, щоб у ролях Осені, Зими, Весни виступали діти та вели такі уроки. Це мають бути звичайні уроки, під час розгортання яких учні разом із учителем розмірковують, як краще зустріти, наприклад, Зиму, привітати її ( поза, рухи, міміка ), як запитувати, як відповідати на запитання, доповнювати, не перебиваючи один одного. Зима( дівчинка ) самостійно оцінює відповіді дітей, частково перебираючи на себе роль учителя. Уроки узагальнення й систематизації вивченого, побудовані на казковому сюжеті, з елементами гри, змагання, театрального дійства, викликають в учнів інтерес до вивченого матеріалу, потребу в пізнавальній активності на заняттях. Така робота допомагає вчителеві одночасно забезпечувати розвиток поняттєвого та асоціативно – інтуїтивного мислення дитини. Даний метод сприяє виробленню адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу тощо.

Метод інциденту застосовується під час виконання завдань, у яких важлива робота кожного учня для перемоги команди.

Наприклад. Математика. Під час усного рахунку можна запропонувати учням змагання між командами (рядами) у розв'язуванні « ланцюжкових» прикладів, коли відповідь одного є початком іншого. Під час ознайомлення учнів із табличним множенням і діленням, можна запропонувати завдання: « Складіть приклади на табличне множення і ділення так, щоб відповідь одного прикладу була початком іншого». Час обмежений. Отже, кожний учень перебуває у своєрідній стресовій ситуації, відчуваючи певну відповідальність за свою відповідь. Дитина повинна сконцентрувати свою увагу, швидко і правильно відповісти, щоб не підвести свою команду.

Саме перебуваючи в умовах гри, як зазначав Л.Виготський, молодший школяр діє « вище своїх можливостей». Застосування навчальної гри як методу пізнання забезпечує максимальну емоційність та зацікавленість учнів до виучуваного матеріалу. Навчальна гра є дійовим засобом формування єдності когнітивних (інтелектуальних ) , емоційних та вольових компонентів особистості. У грі задовольняються фізичні, духовні потреби дитини, формується її мислення, почуття, воля. В умовах гри, беручи на себе певну роль, вона позбувається напруження, яке блокує адекватні психічні реакції, необхідні для продуктивної діяльності. Ігри сприяють підвищенню здібностей дитини до продукування настандартних ідей і вироблення оригінальних розв'язків. Через образ, у який вживається, через роль дититна відкриває для себе неоднозначність, багатоваріантність об'єктних позицій та відношень. Творча сутність навчальної гри полягає в тому, що через неї дитина перетворює світ, своєрідно відображаючи його, тобто реалізується соціальна потреба, яка виражається в прагненні дитини впливати на навколишній світ, стати суб'єктом, « госпдарем» своєї діяльності.

Якщо вчитель застосовує метод синектики, то урок він будує як цілісний творчий процес у формі, наближеній до ділової гри. Це сприяє розвиткові евристичного рівня творчої активності учня.

Форми роботи: Проведення ділової гри вимагає вибору стратегії поведінки, плануванням дій на три – чотири кроки вперед (діти планують результат, якого вони мають досягти наприкінці уроку, подолавши певні випробування). У ході гри забезпечується єдність змістового, операціонального і мотиваційного компонентів – необхідних елементів структури творчого мислення. Бо під час ділової гри для кожного учня характерне певне напруження думки, вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомагає дитині долати труднощі, які виникають при розв'язуванні певного творчого завдання, що має бути вирішене. Успіх підкріплює мотив досягнення і надихає на подальшу творчу діяльність. Завдяки роботі думки, фантазії, уяви діти створюють власні «продукти»: граматичні вправи, математичні задачі, головоломки, лінгвістичні і математичні казки, вірші тощо. В основі таких ігор лежить конструктивна взаємодія в підсистемах «учитель- -клас», « учитель – учень», « учень – учень», « учень – клас». Значення. Саме в процесі конструктивної взаємодії вчитель формує в учнів уміння сприймати точку зору іншого, узгоджувати свої думки партнерів, тобто привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, формує у своїх вихованців адекватну самооцінку.

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: innakopteva2302 (21.11.2015) | Автор: Інна Коптєва E
Переглядів: 531 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!