Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Галявина доброти та ввічливості
Галявина доброти та ввічливості Сценарій виховного заходу Мета: (очікувані результати) Після виховного заходу учні зможуть: – пояснити значення слів добро і зло; – зрозуміти суть визначення: ■ Люби ближнього свого, як себе самого. ■ Стережись злого, чини добро. ■ Життя дано людині на добрі справи. ■ Дружба - найбільший скарб. – визначити чинники, що впливають культуру поведінки; – розробити правила для учнів; – бути відповідальним у дружньому ставленні один до одного; – проводити агітацію серед молодших школярів про почуття порядності, милосердя, терпимість; – допомагати і навчати один одного першооснов – ДОБРА, ЛЮБОВІ, ВВІЧЛИВОСТІ; – відстоювати свою думку; – усвідомлювати неминучість кари за вчинене зло; – робити висновки та аналізувати поведінку інших. Методи: театралізована вистава, групова робота. Тип заходу: засвоєння нових знань, термінів, умінь і навичок. Обладнання: Плакат 1. Сказав мудрець: ■ Живи, добро звершай! Та нагород не вимагай! Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара – Людина починається з добра. Вислови ■ Люби ближнього свого, як себе самого. ■ Стережись злого, чини добро. ■ Життя дано людині на добрі справи. ■ Дружба - найбільший скарб. Вступне слово вихователя Звучить музика (на галявині з'являється Фея). Заходить Фея Ввічливості. Заходьте до залу будь ласка!
Я казку хочу вам розповісти. Є двері золоті, чарівні Далеко десь на світі, Якщо ті двері чарівні Ми зможемо відкрити В країні Ввічливій тоді Залишимося жити. А перш за все, я від душі Скажу слова вам щирі: На цілім світі треба жить У дружбі, щасті, мирі! Учениця: (здивовано) Як нам бути, що робити? Як нам двері ті відкрити? Буратіно: Ключик є, та справа в тім – Не відкрити двері ним ... Фея Ввічливості: Слова незвичні ви скажіть – Відкриються вам двері вмить. Учениця: Відкрийтеся, дам цукерку! Буратіно: Відчиніться, пригощу яблучком! (Пауза) Учениця і Буратіно (разом) Не відчиняються. Учениця: Давай спробуємо разом! Учениця і Буратіно (разом) Двері, відкрийтесь, будь ласка! (Двері відчиняються. Фея Ввічливості показує чарівний ключик. На сцені групка дітей. Звучить пісня „На добро і надію " сл. В.Гутник та О.Кононенко, муз. О. Жулинського) Фея Ввічливості: Я вітаю друзі вас! Щиро запрошую вас на галявину ввічливості. Сію я в дитяче серденько Сійся, родися, ніжне „Будь ласка!" Вдячне „Спасибі", „Вибач" - тремтливе Слово у серці як зернятко в ниві. „Доброго ранку!", „Світлої днини!" – Щедро дарую я людям, дитині. Мова барвиста, мова багата, Рідна і тепла як батьківська хата. Учень: (з галявини) Ґречність – ввічливість, порядність, Розуміння, чуйність, доброзичливість, Щирість – це цілий синонімічний ряд. Учениця: Іванку, а що означає слово ґречність? Учень І: Ґречність - дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності. Учень II: Люб'язність, привітність, Коректність, тактовність, Завжди допоможуть в житті. Шана, повага, обачність і ласка, Врятують від зла і біди. Ґречно поводься, ґречно зростай, Гарні слова ти вживай зазвичай! Друзів багато набудеш тоді, Які не залишать ніколи в біді! Учень ІІІ: (говорить прислів'я) • За добре слово не платять грошей, А скажеш - усім приємно. • 3 другом говори ввічливо: Від грубого слова близький стає чужим. • Слова щирого вітання дорожчі за частування. Фея Ввічливості: Але ви не одразу стали такими уважними, слухняними, добрими, чесними. Послухайте, які випадки траплялися з нашими дітьми. (Діти на галявині сідають на пеньочки і слухають вірші „Сашко ", „Дивний звір", „Неввічливий ведмідь ".) 1-а дитина: Сашко В переповненім трамваї, Сашко з м'ячем сидить. А біля нього згорблений, Старий дідусь стоїть. Хтось до Сашка звертається: – Чи вас у школі вчать, Як місце дати старшому, Як старших поважать? – Та вчать, - Сашко відказує, Але у дану мить Розпочались канікули, І нас ніхто не вчить ... Фея Ввічливості: Отож і ви не забувайте: Дорослим місце уступайте! 2-а дитина: Дивний звір У хаті в нас з недавніх пір, Завівся дуже дивний звір. Живе собі і геть не йде, Звуть його „Не-знаю-де!" Учора тільки я заснув, Мої штани він проковтнув. Та що там одні ті штани? А кольорові олівці? А мій улюблений блокнот, А синій зошит мій для нот? Хустинок п'ять, шкарпеток шість! То він мене вже скоро з'їсть! Відстати я його просив Цукерки я йому носив Усе дарма! Прокинусь - знов чогось нема! – Ну годі з мене! - я сказав, Я за порядком стежить став. В шухляду клав я олівці, І вішав на стілець штанці... Безладдя звів я нанівець, І звірові прийшов кінець! Фея Ввічливості: Діти, а може у когось з вас, Живе цей дивний звір Не-знаю-де? Будьте старанні, будьте слухняні, Він і сам від вас піде, Дивний звір Не-знаю-де. 3-а дитина: Неввічливий ведмідь Жив собі ведмідь – гультяй. Знав єдине слово „Дай!” – Дай-но меду! Дай малини! Дай і риби, і калини! – Ну й неввічливий Бурмило! – Дорікали крокодили. – Чи ж тобі завчити важко Чарівні слова „Будь ласка?!” Фея ввічливості: Коли вітаємось, говоримо ... 1-а дитина: Здоровенькі були! 2-а дитина: Доброго дня! 3-а дитина: Вітаю! Фея Ввічливості: Коли звертаємося з проханням, говоримо ... 1-а дитина: Прошу, дозвольте, будьте ласкаві, ласкаво просимо! Фея Ввічливості: А коли вибачаємося, треба говорити ... 2-а дитина: Перепрошую, вибачте, прошу пробачення, з вашого дозволу! Фея Ввічливості: Прощаючись, не забувайте говорити ... 3-а дитина: На все добре! До побачення! До зустрічі! На добраніч! Фея Ввічливості: До всіх сердець, як до дверей, Є ключики малі. їх кожен легко підбере, Якщо йому не лінь. Ви, друзі, знайте, знайте: їх запам’ятать не важко, Маленькі ключики твої "Спасибі" і „Будь ласка". (Звучить пісня „Доброта", муз. Т.Назарової-Метнер. Виконується танок.) Учениця: (виходить на галявину і показує Марійка в бік сцени). Хто до нас так поспішає, Сильний вітер наганяє? (звучить музика, вбігає га галявину Розбишака-Заважака) Розбишака-Заважака: Привіт! Я теж цю пісню знаю! Хоча співать не дуже полюбляю ... Я більше люблю усім заважати - Стріляти птахів їх за хвіст хапати! Стрибати, скакати, дражнити дітей – Я жвавий, веселий, все в мене ОК! Марійка: Зачекай-но, зачекай, Ти себе не вихваляй! Розбишака-Заважака: Гаразд! (махає рукою) Якщо я Розбишака-Заважака, То ви - невиховані завадаки! Марійка: Ні, ти помиляєшся! Наші діти Чемні, добрі, ввічливі, щирі і привітні! Розбишака-Заважака: Ні, ні, ні! Все навпаки! Найскромніший, найвихованіший, найчемніший - це лише я! Марійка: Гаразд! Зараз ми перевіримо, який ти чемний, вихований. 1-а дитина: Якщо твій найкращий товариш випадково впаде, скажи, будь ласка, що ти робитимеш? Розбишака-Заважака: Ой! Покажу на нього пальцем, буду голосно сміятися, щоб він бачив, що я зовсім не засмутився! Справжній товариш не любить засмучувати своїх друзів! Діти: Як тобі не соромно! 2-а дитина: Скажи, будь ласка, як треба ставитися до дівчаток? Розбишака-Заважака: Дівчаток не буду помічати, Не даватиму їм ніде проходу! Ставитиму підніжки, лякатиму й показуватиму язика! Діти: Як тобі не соромно! Марійка: Я бачу - хвороба у тебе страшна. Крутиться, розглядає). Спокійно, спокійно, ось тут ти присядь. Уважно всіх слухай і про себе дізнайсь 1-а дитина: Марійко, а давай розповімо нашій Заважаці декілька історій. Все – із доброго чи злого – Починається з малого; Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка, Хліб - з маленької зернини, Дощ - із чистої краплини. Жахливі слова Дівчинка гарненька, Хлопчик чепурненький. Посварились у дворі, Щось не поділили в грі: – Ти дурна! – Ти дурень сам! – Ну тобі я зараз дам! Так кричали діти, що здійнявся вітер. Сонечко злякалося, В хмару заховалося. І пожовкла вся трава, Бо отруйні ті слова. Геть побігло літо, На малят сердите. Листя враз поопадало, Випав сніг. Зима настала. Є слова жахливі, Є слова лайливі Не повинні діти, Слів тих говорити. Забіяка Там, де він, там завжди бійка, Плачуть Петрик і Марійка. Повтікали кури з двору, Кіт чкурнув аж у комору. Песик в буду заховався - Розбишаки налякався. Всіх образив Коля Раков, Хуліган і забіяка. Брехунець Був би хлопець молодець, Якби був не брехунець. Його в школі посварили - Він сказав, що похвалили. Поламав шкільну лінійку, А звалив це на Андрійка. З’їв варення повну банку - Звинуватив в тім Оксанку. Всіх він дурить прямо в очі, Гратись з ним ніхто не хоче. (Звучить спокійна музика) Марійка: Діти, послухайте, яка чарівна музика звучить. Хто до нашої галявини поспішає? З нетерпінням кого дітвора чекає? Діти: Добру Фею! (З'являється Фея Доброти). Фея Доброти: „Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм, „Доброго ранку!" - кожному зичу я. „Доброго ранку!" - вам діти бажаю, „Вечором добрим" – гостей я вітаю. Ви усміхніться у відповідь людям, Добрі слова для кожного любі! (Звучить музика, з'являються Гноми. Батько, син, онук заходять, охаючи, стогнуть) Фея Доброти: Що з вами трапилось, любі Гноми? Гноми: (разом) Ми захворіли на якусь незнайому хворобу. У нас все болить, нас ламає А температури проте немає. Фея Доброти: Заспокойтесь, не хвилюйтесь, Я в біді вас не залишу. (Чарівною паличкою торкається Гномів) О, та ви захворіли на страшну хворобу – Хворобу неввічливості. Прошу вас сісти! Онук: Я повинен сісти першим! Син: Я вищий від тебе, мені треба сісти першим! Дідусь: Я - найстарший серед вас, Я закінчив перший клас! (Сідають, але не на свої місця) Фея Доброти: Спокійно, сідайте кожен на своє місце! (Гноми сідають правильно: кожен на свій стілець, але гойдаються) Спокійно сидіть на стільцях, не гойдайтесь. Будьте уважні і всім усміхайтесь. (Звучить пісня „ Справленій друг" сл. М. Пляцковського, муз. Б.Савельєва). Фея Доброти: Я бачу - хвороба від вас відійшла, Пісня вам у цьому допомогла. Що ж у коло з дітьми ставайте Усі разом гру починайте! (Рухлива гра „Карусель") Учениця: Що за диво чудернацьке стало? Наче Книжка до нас в гості завітала, Діти, Книжка ця чия? Розбишака-Заважака: (насуплено, сором'язливо) Це моя. Книжка: (з'являється дівчинка-книжка). Я у тебе не в пошані, Звідкіля це на мені. Плями сині та масляні? Подивися, от сторінка: Намальована хатинка, Під хатинкою маля, І написано: „Це я". А за дві сторінки далі, Різні звірі небувалі: Сині, жовті та рябі, Що й не снилося тобі! Люди кажуть ... Учениця: Ой, чия ти? Як тебе тепер читати? Скільки ми читали книг, А не бачили таких! Гей, тікай-но ти подалі. Розбишака-Заважака: Постій і пробач! Я вже не такий. Підклею листки, Обгорну у обнову, І, ніби новенька, Станеш ти знову! (Обнімає Книжку, бере її заруку і виводить. „Пісенька про дружбу"). Розбишака-Заважака: (виходить на галявину) Я такий схвильований, зворушений вашою увагою, Що не можу й словами передати! Недаремно кажуть, що за добро треба платити добром. Я поміркую і обов'язково щось придумаю. Учениця: Як нам пощастило, діти, що ми побували на казковій галявині Добра і Справедливості! Діти, а кому ж ми цим зобов'язані? Діти: Феї Добра та Феї ввічливості. (Заходять Феї на галявину) Учениця: А ось і вони - Фея Добра і Фея Ввічливості. Фея Ввічливості: Ми раді знову вас вітати. Чудове в нас сьогодні свято! Навчились старших поважати, І малюків не ображати! Вітатись чемно з усіма – За всіх радію недарма! (Звучить фонограма, Фея Добра говорить на фоні музики) Фея Добра: Здавна на Землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Треба стримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло, як відомо, довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро! Учениця: Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас! Учень: Сказав мудрець: „Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра Хай живе істина стара: „Людина починається з добра!” Фея Добра: Щоднини бувайте веселі та дужі. Фея Ввічливості: Жилось щоб у злагоді, щасті і мирі. (Пісня „Хай живе надія ", музика і слова Ірини Білик). Заключне слово вихователя. Висновки Залучити дітей до вироблення висновків, висловлення власних міркувань. Н.М. Павлюк, вихователь ГПД Червоноармійськоі ЗОШ І-ІП ст. | |
Переглядів: 4901 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всього коментарів: 0 | |