Година спілкування на тему: «Народні звичаї та обряди. Весняний цикл» 3 клас - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Година спілкування на тему: «Народні звичаї та обряди. Весняний цикл» 3 клас

Мета. З‘ясувати рівень обізнаності учнів з народним календарем; вчити учнів орієнтуватись у народних традиціях, звичаях та обрядах; з‘ясувати виникнення та зміст традицій своєї місцевості; формувати ціннісне ставлення до культури та мис-тецтва.
Розвивати творчу уяву, образне мислення, допитливість та пізнавальну активність; формувати естетичний смак.
Виховувати любов до сім‘ї, рідного краю, повагу та шанобливе ставлення до ку-льтурних традицій своєї Батьківщини.
Обладнання: добірка книг з історії традицій України, ілюстрації, аудіозаписи, пре-зентація
Зміст заняття
- Українські народні звичаї та обряди неосяжні, як море. Деякі з них, на жаль, назавжди потонули у віках. Але наші сучасники по крупинах збирають відомо-сті про духовне багатство нашого народу. І, напевне, в кожній родині є свої звичаї та обряди, що передаються з покоління в покоління, як коштовний скарб. Народні звичаї весняного циклу саме нашої місцевості ми розглянемо сьогодні.

БЕРЕЗЕНЬ
Березень – первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс. Але найбільш уживаними на-звами цього місяця були – березіль, березник і березень.
Для хліборобів з березня починався новий хліборобський рік, тому й місяць оде-ржав відповідну назву – березень або борозен від слова борозна. Бо місяць бере-зень – це період часу сільськогосподарських робіт, пов’язаних з прокладанням першої борозни. А ще це час багатьох знаних та улюблених українцями звичаїв.
1 березня - Ластівка - Початок закликання весни… «Печуть бублики (символи сонця весняного), печиво у вигляді «пташок» – «жайворонки» роздають дітям, аби ті закликали пташок з вирію…» Вербиця прокидається – вербний тиждень почина-ється… – і в Україні розпочинаються пташині
свята.
Благослови мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

Весна красна надходить,
Свої крила підводить,
Над полями та гаями,
Над вишневими садами,
Над левадами студеними
Віє крилами зеленими.
Каже: «Земле, пробудися,
Квітом чистим одягнися!»

Заклички до пташок
– Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Просимо ми, просив тато і мати:
Прилітайте, пташки до нашої хати!

– Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на добро.
(Кидають жмут сіна чи соломи).

– Гуси, гуси, вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!
- Лелеку, татку, збудуй нам хатку!

– Чорногузе, дядьку, зроби мені хатку,
І ставок, і млинок, і вишневенький садок!

– Веселик, веселик, колесом, колесом,
Перев’яжу тобі дорогу красним поясом!
9 березня - Обрітення = Обретіння = Обертіння — свято Обретіння. В цей день птахи починають повертатися з вирію до свого гнізда, а хлібороби до плугів; першими повертаються в рідні краї жайворонки; разом із журавлями, лелеками, граками вони несуть ключі, щоб відімкнути Небесні ворота для весни; у цей день виглядали весну, її провісників; виходили до схід сонця, закликали:
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!
14 березня – Явдохи-плющихи - За старим стилем цей день припадає на перше березня, отже він відкриває весну. І звуть його другою зустріччю весни, бо перша була на Стрітення (15 лютого). Плющихою цей день називають тому, що цієї пори дмуть теплі весняні вітри, які "плющать" шар снігу або криги, якщо він, звичайно, є. Дівчата і маленькі діти цього дня "кличуть весну", щоб скоріше приходила.
Колись цього дня починали білити полотно, бралися за ткацтво, оглядали сільсь-когосподарський реманент і лагодили його.
Прийди, весно,
Прийди, красна!
До нас іди,
Сонечко буди.
Хай воно гріє,
А травичка
Зеленіє.
17 березня - Герасима-грачівника - Цей день здавна пов'язується з прильотом перших граків. І понині у деяких селах цього дня печуть хлібини у вигляді граків.
Останній тиждень перед Великим постом - Ма́сниці — свято на честь весня-ного пробудження природи. Інші назви: Колодій, Пу́щення, Сиропу́ст, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця, Ніжкові за́говіни.
Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом.
Головним почастунком на Колодія є вареники з сиром і сметаною, пироги з си-ром, гречані млинці.
Традиційно свято завершується спалюванням опудала Зими, щоб зима не повер-нулась.
Після Масниці починається Великий піст, який триває 7 тижнів і закінчується Великоднем.
В першу суботу Великого посту господині збираються до церкви, приносять з со-бою хліб, коливо й мед і замовляють велику панахиду по рідних-небіжчиках.
22 березня - 40 Святих - Господині цього дня варили галушки, і кожен член сім'ї з'їдав їх по сорок штук. Школярі обдаровували своїх учителів сорока бубликами.
На Сорок мучеників було прийнято готувати печиво у вигляді жайворонків, які своїм прильотом вже сповістили про прихід весни. Саме тому цей день називають також святом жайворонків. Печиво роздавали дітям, і вони з криком бігли заклика-ти весну.
Жайворонки, беріте,
На високу гору йдіте,
Пісеньок гарних співайте,
Весну-красну величайие.
Просіть жита, пшениці,
Всякої пашниці,
Дощика дрібненького,
Сонечка ясненького.
30 березня – теплого Олекси - Свято бджолярів, мисливців і рибалок. А у хлібо-робів існує така традиція: в цей день обов‘язково треба посадити хоча б відро кар-топлі. За повір‘ям це гарантує гарний урожай (картоплі).

КВІТЕНЬ
Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Цвітень. Весна повністю вступає в свої права. Квітень – провісник літа.
У безкрайому небі тріпочуть жайворонки. Голосно співають зорянки, токують дя-тли. Перші концерти дають жаби. Все частіше посміхається сонечко.
Назва місяця пов'язана з періодом розквіту природи, людей, тварин та рослин. У цей час все живе наливається життєдайною силою і починає квітнути.
Сільські трударі цінували життєдайну силу квітня, тому намагались не втратити на другорядні справи бодай хоч один час, тому кожну годину витрачали на упоряд-кування свого господарства. Існувало навіть прислів'я: „Квітневий день рік годує!”
1 квітня – свято сміху, день жартів ( його називають ще брехливим днем).
Цього дня вручають жартівливі подарунки, розігрують друзів і знайомих, висло-влюють смішні побажання.
7 квітня - Благовіщення
Третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Його встановлено в пам'ять одержання Дівою Марією благої вісті про те, що вона стане Божою Матір'ю.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало на-зву третьої зустрічі весни (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що ве-сна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби, після чого можна копати чи орати землю.
Цього дня випускають на волю пташок, щоб співали, Бога прославляли та проси-ли щастя-удачі тому, хто їх випустив. А інших тварин виганяють на подвір'я, щоб весну чули. Виставляють вулики. Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
У народі з особливою пошаною ставилися до цього свята, оскільки вважали, що "Бог у цей день благословляє всі рослини", «Сьогодні птах гнізда не в‘є і дівка ко-су не плете». А відтак було за великий гріх братися за будь-яку роботу. За леген-дою, зозуля тому не має свого кубла й підкидає яйця в інші, що "колись на свято вила гніздо і Бог їй відібрав пам'ять".
Цього дня не можна брати яєць домашньої птиці з кубел, бо якщо доторкнутися до них рукою, то начебто вилуплюватимуться курчата з двома головами.
Обрядові дії проводили і з домашніми тваринами. Щоб корови давали багато мо-лока, ввечері, напередодні Благовіщення, наповнювали відра й дійниці водою.
З Благовіщенням пов'язаний ще один обряд, котрий у народі називали "вдовиним плугом". Саме в цей день сільські громади вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам.
Адже здавна в Україні існував звичай: першу весняну оранку починали в тих ро-динах, де не було господаря. Виконували цю нагальну і важливу роботу за допо-могою толоки, тобто колективно і без оплати. Вважалося аморальним, якщо хтось із односельців, знехтувавши звичаєм, раніше од вдів починав орати в себе вдома.
Благовісника
Продовження свята Благовіщення.
Вербна неділя
У Вербну неділю - Вхід Господній в Єрусалим. Це велике свято, яке відноситься до числа двунадесятих, тобто до 12 найголовніших. Його виникненню теж послу-жили біблійні оповіді. З давніх часів в Україні було прийнято святити вербу, якій приписується магічна сила. Цією вербою лікують головний біль, пропасницю, рев-матизм, шлункові захворювання тощо.
За народними повір'ями щойно принесена з церкви верба обов‘язково прийметься навіть без води, якщо її одразу посадити в землю.

ТРАВЕНЬ
Травень – вінець весни, найпрекраснішої пори року. Його здавна люблять в наро-ді, бо квітують немов облиті молоком сади, зеленіє земля, ліси й гаї наповнюються пташиним співом і гомоном. Природа повстає у всій своїй чарівній красі – світ до-вкола немов святкує свою вічну молодість, своє вічне оновлення.
Страсна седмиця
Страсний тиждень - це останній тиждень Великого посту або ж сьома седмиця.
Всі дні Страсного тижня - останнього тижня перед Великоднем - називаються Ве-ликими, і з кожним із них пов'язані свої традиції і звичаї.
У Великий понеділок треба до Великодня підготувати свою оселю - пофарбувати, помити, почистити.
У Великий вівторок треба підготувати одяг, випрасувати білизну.
У Велику середу завершуються всі господарські роботи. Треба прибрати хату, винести все сміття. Треба також заготовити яйця для крашанок та писанок, підготу-вати все необхідне для їх виготовлення знаряддя.
У Великий четвер традиційно цього дня випікають паски. Паска - це не просто ри-туальний хліб, вона символізує тіло Христове, і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим, як випікати, необхідно помоли-тись, аби очистити свої думи та помисли. На Чистий Четвер необхідно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно вимитись, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Виготовлена на Чистий Четвер
страсна свічка захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхід-но будь-що, і ні в якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку.
У Велику п’ятницю, не можна взагалі нічого їсти, співати, слухати музику.
В цей день не можна шити, прати, будь-що різати. Порушити цю заборону - дуже великий гріх.
Велика субота – останній день Великого посту. У Страсну суботу йдуть приго-тування до Великодньої святкової трапези.
Для господинь це найбільш клопітливий день, адже потрібно все приготувати, спекти, зварити. Цього дня красять яйця та виготовляють писанки. Про красу укра-їнської писанки відомо всім, їй навіть стоїть пам'ятник у Канаді. Для крашанок переважно використовується червоний колір, бо це символізує кров Христову. Лу-шпиння від яєць, які тріснули, не викидається, а несеться до річки і пускається на воду.
Світле Христове Воскресіння, Паска, Великдень
Найголовніше християнське свято, яке встановлене в пам'ять Воскресіння розп'я-того на хресті Сина Божого - Ісуса Христа. Святкування Великодня заповіли апос-толи.
За легендами, того дня, як Христос воскрес, сонце з радості не заходило, і день був великим, тому й названий Великдень. Інша назва - Паска (Пасха). Офіційна церковна назва свята - Світле Христове Воскресіння, Паска. Вітаючи один одного зі святом люди промовляють: "Христос воскрес!" і чують у відповідь: "Воістину воск-рес!".
В ніч на Великдень освячуються паска, крашанки, ковбаси, сир тощо. Після освя-чення треба якомога швидше дійти додому, аби «господарство добре велося», роз-будити всіх членів сім‘ї, похристосуватись, вмитись водою, в якій лежала червона крашанка та сідати до великодньої трапези. Спочатку всі члени сім‘ї беруть по крашанці та грають в «Набитки». Потім кожен член сім‘ї має з‘їсти крашанку на-впіл з родичем, щоб «блуд не брав» (тобто, не губити дорогу). По цьому їдять Пас-ку, яка цього дня смакує особливо гарно до будь-якої страви. Крихти зі святкового столу та лушпиння з яєць дають курям, щоб неслися добре. А якщо миші попаде будь-що зі святкового столу, то у неї «крила виростуть». Тому до великоднього столу ставляться особливо уважно.
Дуже важливим є обряд зустрічі великоднього сонця, яке один раз на рік «граєть-ся, бавиться». Існує повір‘я: хто побачив схід сонця цього дня, буде здоровим цілий рік.
Після гарної трапези та споглядання сходу можна й відпочити, бо згодом треба йти з гостинцем (паскою та крашанками) в гості до батьків (бабусь та дідусів), оскі-льки Великдень – свято сімейне. В цей день не лаються, не ображаються, не згаду-ють образ.
Проводи
Другий тиждень після Великодня називається «поминальним» тижнем. У народі він ще називається Радуниця, Радониця, Радовниця, Радунець. Згідно заповіту Все-вишнього Бога слов'ян, кожна людина повинна шанувати Рід людський та свій ба-тьківський рід, й завжди пам'ятати, якого вона роду та племені. Згідно з давнім на-родним повір'ям, покійники радіють, коли їх поминають добрим словом живі роди-чі та ще й приходять до них на їхні могили.
За тиждень до Проводів упорядковують на кладовищах могили, сіють квіти, са-джають дерева. Зокрема, на материнських могилах у нашій місцевості саджають барвінок.
Напередодні Проводів люди прибирають у своїх домівках, миють, білять, перуть, готуються як до великого свята: печуть паски, виготовляють сир, масло, фарбують яйця.
22 травня – Миколи весняного, теплого
«В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи (19 грудня) не буває тепла ніколи», — каже народне прислів'я. Це свято — одне з найпопулярніших у народі. Святий Микола міг зціляти сліпих і глу-хих, допомагав бідним, відвертав від них усілякі нещастя і взагалі прославився ба-гатьма дивами. Він став покровителем мореплавців, а також торгівлі, землеробства і коней. У цьому зв'язку виникли численні прислів'я: «Прийшов Миколай — коней випасай», «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки», «На Миколу весняного сади картоплю».

- Ось який багатий наш народ своїми звичаями, обрядами, повір’ями.
- Що ви сьогодні взнали нового?
- Що з розповіді запам’яталося найбільше?
- Поділіться звичаями своїх сімей.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: olga1_4 (02.04.2016) | Автор: Ольга E
Переглядів: 664 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!