Каталог статей

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Індивідуальне навчання організовується відповідно до закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти України, та інших актів чинного законодавства від 01.07.1993 p. № 230.

Індивідуальне навчання здійснюється до виповнення учням 15-ти років. Для дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації за рішенням місцевого органу державного управління освіти строк індивідуального на­вчання може бути змінений. Для вирішення цього питання школа до 1 ве­ресня кожного навчального року повинна подати списки учнів, яким виповнилось 15 років, до місцевого органу державного управління освіти і отримати дозвіл на подальше навчання цих учнів.

Підставою для організації індивідуального навчання хворих учнів є:

1. Довідка районної лікувально-консультативної комісії за підписом 3-х членів комісії.

2. Заява батьків з проханням зарахувати учня до школи.

3. Копія свідоцтва про народження дитини.

4. Направлення міського або районного органу державного управління освіти.

Довідка лікувально-консультативної комісії та заява батьків поновлюєть­ся щорічно. За наявності цих документів педагогічна рада вирішує питання про зарахування учня до школи, яке затверджується місцевим органом державного управління освіти. Після цього видається наказ по школі «Про зарахування до школи учнів, що потребують індивідуального навчання в ___ н/році». Копія цього наказу передається в бухгалтерію місцевого ор­гану державного управління освіти.

Після зарахування учня до школи наказом по школі призначається вчи­тель або кілька вчителів для його навчання вдома. У пояснювальній записці до навчального плану спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту і церебральним паралічем на 1998-1999 на­вчальний рік сказано, що кількість тижневих годин на індивідуальне на­вчання не може бути більшою 0,5 ставки вчителя, тобто в початкових класах — 10 годин, а в середніх та старших — не більше 9 год. Школи, до яких прикріплені такі учні, повинні вирішувати це питання в місцевому органі державного управління освіти.

Оплата праці педагогічних працівників здійснюється на загальних під­ставах відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України.

В окремих випадках (залежно від захворювань дитини) кількість тижне­вих годин може бути збільшена за рахунок грошових надходжень від під­приємств, організацій, приватних осіб тощо.

Вчитель, який призначений для навчання учня вдома, складає розклад уроків та графік роботи, який погоджується із заступником директора школи з навчально-виховної роботи і затверджується директором. Після цього він доводиться до відома учнів та їхніх батьків. Примірник цих документів зберігається в заступника директора з навчальної роботи для здійснення перевірки роботи вчителя.

II. ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Навчання осіб, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, здійс­нюється за індивідуальним планом, що складає вчитель, який проводить на­вчання з урахуванням психофізичних особливостей учнів.

За рішенням педагогічної ради, щоб не дублювати календарні плани, учитель записує план у класному журналі обліку занять з даним учнем, потім простав­ляється тільки дата проведення занять та оцінки з кожного предмета.

Індивідуальні плани роботи вчитель складає відповідно до навчальної програми для даного класу.

Складений план перевіряє і затверджує заступник директора з навчальної роботи. Класний журнал є документом для оплати праці осіб, які здійсню­ють індивідуальне навчання. Дата проведення кожного уроку повинна бути записана в класному журналі. Якщо вчитель проводить спарені уроки, то в журналі двічі ставиться дата проведення. У класному журналі вчитель зали­шає графу «Для приміток». У цій графі записуються заміни уроків іншими вчителями, якщо вони були. У кінці кожного місяця вчитель індивідуаль­ного навчання звітується заступникові директора з навчальної роботи про виконання програми з даним учнем Після цього заступник директора складає табель на оплату вчителеві.

У кінці кожного навчального року індивідуальний план роботи (журнал) з учнем, що навчається вдома, вчитель здає в навчальну частину. Після пе­ревірки заступником директора з навчальної роботи виконання програми журнал здається в шкільний архів.

Кожного школяра індивідуального навчання заносять у списки учнів класу, до якого він прикріплений. Учитель дає відомості про свого учня класному керівникові або класоводові, який записує одержані відомості про учня в класному журналі до графи «Відомості про учнів». У шкільному класному журналі виставляються оцінки тільки за чверть і річні, а також робиться запис рішення педагогічної ради про переведення учня до наступ­ного класу.

Учитель індивідуального навчання оформляє особову справу на учня В особовій справі записуються дані про учня, виставляються річні оцінки, вкладається направлення учня до школи та копія свідоцтва про народження.

Після закінчення учнем 1-го, 4-го та випускного класів у особовій справі пишеться коротка характеристика на учня. Ведення особових справ вчителем контролюється заступником директора з навчальної роботи Особові справи учнів індивідуального навчання зберігаються у секретаря школи.

У щоденнику учня, який веде він сам, якщо може самостійно писати, за­писуються домашні завдання. Якщо учень має тяжкі розлади рухів і писати не може, щоденник заповнює вчитель.

Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтер­нат України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку тривалість уроку у підготовчому класі — 30 хвилин, 1-2-му — 35 хвилин, 3-му — 12-му класах — 40 хвилин. На кожному уроці після 15-20 хвилин занять проводиться п'ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально-коригуючих вправ.

III. ОБСТЕЖЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ВДОМА

Перед складанням індивідуального плану роботи з учнем на навчальний рік учитель повинен ознайомитись із станом рухових функцій верхніх кін­цівок дитини, провести логопедичне обстеження та вивчити інтелектуаль­ний розвиток дитини.

Тільки після вивчення індивідуальних особливостей учня, на основі на­вчальної програми складається план індивідуальної роботи на весь рік

У процесі проведення обстежень учитель звертає увагу на основні мо­менти навчальної діяльності учня: працездатність, активність, цілеспрямо­ваність, наявність або відсутність планових дій. Відмічаються особливості уваги, пам'яті. При обстеженні пам'яті звертається увага на стан короткотривалої та довготривалої пам'яті, перевагу механічної або логічної, стан зорової, слухової і моторної пам'яті. На основі отриманих даних в учителя склада­ються уявлення про інтелектуальний розвиток учня з церебральним па­ралічем. В усіх випадках визначаються найбільш дефектні і найбільш збережені функціональні системи і з опорою на останні вчитель будує навчальний процес. У разі виявлення в учня зниженого інтелекту вчитель радить батькам зробити обстеження дитини з метою установити діагноз медико-педагогічною комісією.

IV. КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Дитячий церебральний параліч за останні роки став одним із найбільш поширених захворювань центральної нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання важко інвалідизує дитину, не тільки вражаючи рухову систему, а й викликає порушення мови та інтелекту. Як­що дитина має важкі ураження рухової системи і рука її зовсім не підго­товлена до письма, то рішенням педагогічної ради школи такий учень звільняється від оцінювання письмових робіт і з ним проводиться усне вивчення грамоти й української мови. Паралельно з цим проводяться впра­ви для підготовки руки до письма.

Навчання письму можна починати тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учень навчається контролю за роботою м'язів пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, ІІ, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі починається робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підбирається максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час учитель та батьки повинні при­ділити велику увагу розвиткові дрібної моторики пальців рук. Для цього можна рекомендувати таким дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою.

У період навчання грамоти діти, які не можуть писати, можуть вико­нувати завдання на магнітній дошці. Ця робота допомагає вчителеві пере­віряти знання учнів, а учням — розвивати дрібну моторику кистей верхніх кінцівок.

Кожний урок, який проводить учитель вдома, повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної підготовки учня до роботи. Після цього обов'язково проводиться логопедична гімнастка. Вчи­тель, який працює з хворий учнем на ДЦП, систематично консультується з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хви­лин уроку проводиться фізкультхвилинка, яка триває 5 хвилин. Для пра­вильного проведення фізкультхвилинки потрібно радитися з учителем фізкультури та інструктором ЛФК, які працюють у школі-інтернаті. Оскільки досягти позитивних результатів у навчанні хворого учня на ДЦП можна лише за умови співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, ін­структора ЛФК, вчителя фізкультури, лікаря школи.

Діти з церебральним паралічем, які навчаються в домашніх умовах, мають тяжкі порушення рухового апарату. В основному це діти, які прикуті до ліжка. Вони не мають можливості спілкуватися з однолітками, та чужими дорослими людьми. Тому зв'язна мова цих дітей часто не розвинута,  словниковий запас бідний. Ці моменти теж повинен врахувати вчитель при складанні індивідуального плану роботи.