Інтерактивні технології для активізації та розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів - Інноваційні технології навчання - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Інноваційні технології навчання [ Додати статтю ]

Інтерактивні технології для активізації та розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів

Інтерактивні технології для активізації та розвитку пізнавальних здібностей
 

З метою розвитку пізнавальних здібностей, я на кожному уроці застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.
Інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одним із завдань якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність.
Пізнавальний інтерес - це один із важливих мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Пізнавальний інтерес за умов правильної організації педагогічної діяльності учнів та системності повинен впливати на розвиток дитини.
Пізнавальний інтерес та здібності - це міцні засоби навчання. Класична педагогіка минулого стверджувала «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Тому потрібно надавати перевагу тим методам, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле їх поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання та розвинути пізнавальні здібності.
Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей та розвитку пізнавальних здібностей.
1. «Асоціативний кущ»
Серед інтерактивних методів навчан¬ня вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща».
Зупинімось детальніше на методі побудови «асоціативного куща». Напочатку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».
Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.
На уроках читання побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.
На уроках мови побудова «асоціативного куща» також може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.
Під час вивчення теми «Грунт. Значення та охорона грунтів» учитель, пояснюючи, проводить досліди з метою визначення складу грунту. У підсумку будується «асоціативний кущ».

2. «Мікрофон»
Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.
Правила проведення:
• Говорити має тільки той, у кого є «символічний» мікрофон;
• подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
• коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити, вигукувати з місця.

3. Робота в парах
Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:
• обговорити текст, завдання;
• узяти інтерв'ю і визначити став¬лення партнера до будь-якої на¬вчальної діяльності;
• зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;
• проаналізувати разом проблему, вправу;
• протестувати її оцінити одне од¬ного;
• дати відповіді на запитання вчи¬теля;
• порівняти записи, що зроблені в класі.

4.Робота в групах
Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.
Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:
• кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;
• усі учасники групи поважають цін¬ності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;
• обговорюються ідеї, а нелюди, що їх висловили;
• усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;
• усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
• усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;
• після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.
Правила роботи в групах:
• Перед початком роботи розподілити ролі.
• Уважно читати завдання-інструкцію(слухати).
• Говорити по черзі, не перебивати одне одного.
• Дотримуватися відведеного часу.
• Презентувати роботу може командир групи.
• Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.
• Дотримуватися правила піднятої руки.
• Працювати так, щоб не заважати іншим.

5. «Мозковий штурм»
«Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розв'язання проблем та розробки ідей. Є, однак, дуже специфічні правила й основні принципи для «мозкового штурму», яких потрібно дотримуватись.
«Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5-7 осіб.
Основні ознаки
Чітко визначте проблему або тему для «мозкового штурму». Працюйте в колі.
• Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.
• Щоб збільшити появу нових ідей, ви можете надати учням певний час на роздуми і після декількох хвилин розпочинати знову.
Правила «мозкового штурму»
• Жодної критики!
• Запозичення інших ідей є нормальним явищем.
• Бажаною є велика кількість ідей.
• Оцінювання відбувається згодом.
Щоб удосконалити якість ідей, надайте дітям час для того, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально.
Діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі та ідеї не повторюються.
«Мозковий штурм» може бути проведений у двох групах - тоді кожна група поширює список, який складається зважаючи на списки інших.

6. «Мозаїка»
Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по черзі ознайомлюють свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним занотувати до таблиці ті самі нотатки. Наприкінці спілкування в усіх членів групи повинна бути заповнена таблиця.
Цей метод можна застосовувати під час вивчення теми «Корисні копалини» на уроці природознавства у З класі.
На одному уроці вивчаються такі корисні копалини, як граніт, вапняк, пісок, глина. Напочатку уроку дітям необхідно чітко поставити завдання про те, що вони повинні занотувати:
• властивості корисної копалини;
• де її видобувають і як;
• як її використовують.
Разом слід накреслити таблицю, яку діти заповнюватимуть під час опрацювання своєї статті та обміну інформацією.
Кінцевий результат цього уроку - складена таблиця в кожної дитини.
Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага полягає в тому, що учні за¬своюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхнійпізнавальний інтерес у сприйманні знань. Значно підвищується особистісна роль учителя - він є лідером, організатором. Але необхідно зазначити, що проектування і проведенням уроків за інтерактивними технологіями потребують, перш за все, компетентності в цих технологіях учителя, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.
Суспільству майбутнього потрібні люди з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом. Не менш важливими будуть такі їх якості, як висока моральність, особистісна відповідальність, внутрішня свобода, налаштованість на максимальну самореалізацію, здатність досягати високої мети раціональним шляхом і коректними засобами.
Система освіти як частина суспільної системи перебуває під впливом багатьох сил, одні з яких потребують структурних змін у ній, інші - змістових, технологічних. Сучасний етап системи освіти не задовольняє багатьох, хто в ній працює. Неабиякі можливості для якісних змін в освіті пов'язані з інтенсивним розвитком засобів комунікації та інформаційних технологій.
Особливо значущим є формування компетентності педагога, його особистісно-професійних якостей, здатності жити і працювати в інноваційному режимі сучасного освітнього простору: прийняти і зрозуміти нове, опанувати інноваційну ситуацію.
Професіоналізм педагога і входжен¬ня його в інноваційний режим роботи, я думаю, неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливим є забезпечення нової якості освіти.
З точки зору інноваційної педагогіки, новою якістю освіти є належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя.
Оптимальним є цілісний погляд на освіту як на головний механізм соціального кругообігу якості.
• Якість особистості людини (те, що закладає педагог у самовиховання й виховання дитини)
• Якість життя
• Якість культури
• Якість виробництва
• Якість культури екологічного середовища (залежить від культури застосувань знань)
Динаміка сучасного розвитку цивілізації, прогнозування його перспектив наводять на думку, що освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які ігноруватимуть у своїй діяльності інноваційний чинник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, тенденцій, а й спричинятимуть формування особистості, покоління, заздалегідь запрограмованих на аутсайдерські інтелектуальні, духовні, соціальні позиції. Із розвитком цивілізації постійно оновлюються вимоги до якості освіти, одним із найважливіших засобів забезпечення якої є інноваційність освітнього пошуку.
Інноваційність розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість. Щодо особистісного чинника педагогічної діяльності це означає:
• відкритість вихователя до діалогічної взаємодії з вихованцями, що передбачає рівність психологічних позицій обох сторін;
• відкритість культурі й суспільству, яка виявляється у прагненні педагога змінити дійсність, дослідити проблеми та обрати оптимальні способи їх розв'язання;
• відкритість свого «Я», власного внутрішнього світу, тобто організація такого педагогічного середовища, яке сприяло б формуванню і розвитку образу «Я».
Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку, на соціалізацію особистості в сучасному освітньому просторі.
Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський цілісний аспект; гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності у нових соціально-економічних умовах, розвитку пізнавальних здібностей та соціалізації особистості в сучасному освітньому просторі та громадянському суспільстві.У зв'язку з цим винятково важливого значення набуває інноваційна діяльність педагога.
Головними особливостями інноваційної педагогічної діяльності є особистісний (спрямованість на особистість, гуманістична природа), творчий підхід, дослідно-експериментальний характер, стійка мотивованість на пошук нового в організації навчально-виховного процесу.

Категорія: Інноваційні технології навчання | Додав: olena1206 (06.02.2017) | Автор: Погорєлова Олена Сергіївна E
Переглядів: 311 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!