Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Інноваційні технології навчання | [ Додати статтю ] |
Роль форм та методів розивального навчання у загальному розвитку особистості школяра
| Космідайло Ганна Василівна, учитель початкових класів, Великосевастянівський навчально - виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІ ступенів» Христинівської районної ради Черкаської області РОЛЬ ФОРМ ТА МЕТОДІВ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності. Навчальний предмет «Я у світі» реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання. [ 4 c.204 ] Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загально навчальних умінь, оволодінні узагальненими способами дій; моделюванні культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиткові активного пізнавального ставлення до природного та соціального середовища; пізнанні школярами своїх можливостей. [ 4 c.204 ] Розвиток особистості дитини відбувається у різних видах діяльності. Процесом розвитку треба керувати. Пошук і вибір способу ведення уроку пов’язаний з роботою формування в учнів умінь спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, будувати гіпотези, робити висновки, ставити запитання, заперечувати, відстоювати свій погляд, оперувати не тільки маленькими порціями матеріалу, а й знаннями, здобутими під час вивчення теми загалом. Особливо результативними є репродуктивні методи навчання. Наприклад, при повідомленні фактичного матеріалу, при відтворенні раніше вивчених знань може бути використаний пояснювально-ілюстративний метод, при формуванні умінь і навичок – репродуктивний. Проте вивчення нового матеріалу завжди здійснюється при реалізації проблемно-пошукових методів навчання, змістовною основою для яких є проблемні задачі. Це чітко простежується у підручнику О.В.Тагліної, Г.Ж.Іванової «Я у світі». Підручник допоможе учням навчитися самостійно працювати з інформацією, практично і творчо застосовувати набуті знання. Його особливістю є те, що він призначений для організації навчально-дослідницької діяльності учнів. В підручнику міститься велика кількість розвивальних і творчих завдань, які сприяють розвитку творчого мислення учнів. На уроках в рамках розвивальної системи навчання дуже широко використовується групова робота учнів, яка спонукає дітей до співпраці. Саме в групі дітей, які спільно працюють, створюються сприятливі умови для розвитку самостійності мислення, пізнавальної ініціативи дитини. Особливою формою роботи в навчальному процесі стає робота учнів в парах змінного складу, при якій кожен учень по черзі вступає в змістовне спілкування зі всіма своїми однокласниками, будучи то їх учнем, то їх вчителем. Формуванню пізнавальних інтересів школярів сприяє створення проблемних ситуацій, які стимулюють учнів до самостійного осмислення нових знань та пошуку різних способів діяльності, особливий характер взаємостосунків між учителем і учнями – це особлива атмосфера довіри, співпраці один з одним, демократичний стиль спілкування. У системі розвивального навчання засвоєння учнями навчального матеріалу здійснюється в процесі самостійного пошуку, яким, зазвичай, керує вчитель. В ході навчання створюються умови для подолання дітьми посильних труднощів, які в першу чергу мають розвивати наступні компоненти психологічної діяльності дітей: спостережливість, мислення, емоційно-вольові якості і практичні дії. Постановка в процесі навчання навчальних завдань проблемного характеру, а потім і спільне виконання разом з вчителем і товаришами навчальних дій, що входять у структуру загального способу розв’язання навчального завдання, сприяють формуванню у молодших школярів пізнавального інтересу до способів отримання теоретичних знань. У даній системі головну роль виконують проблемно-пошукові методи навчання: евристичні бесіди, навчальні дискусії, дослідницькі роботи. Часто використовується також метод свідомої педагогічної помилки і метод пізнавальних ігор. Важлива роль відводиться такому методу навчання, як навчальна дискусія, в ході реалізації якої від учня вимагається вибір власної точки зору і її обґрунтування. Для організацій на уроці дискусій розроблені ігри – казки, герої яких постійно стикаються з проблемами, розроблені також провокаційні питання і завдання – пастки. Розвивається і вдосконалюється в молодших учнів уміння бачити, спостерігати, слухати. У пізнавальній діяльності взаємодіють дві форми: сприймання і мислення. Обидві вони мають різні функції. Перша в основному забезпечує пізнання зовнішніх ознак і властивостей об’єктів (колір, форма, величина, опір матеріалу, розташування предметів тощо), а друга – через розв’язування задач дає змогу пізнати внутрішні властивості і ознаки окремого предмета, явища і зв’язки між ними . Спинимося на змісті вправ і завдань, які удосконалюють процеси сприймання на різних уроках. Чутливе вухо. Уміти точно відтворювати на слух, правильно почути вимовлене, охарактеризувати невідоме за його звучанням, правильно висловлюватися, виділяти в мовленні вчителя нове, незвичайне. Чутливим має бути вухо дитини до звуків природи, до звуків найближчого оточення і мовлення. Під час осінньої прогулянки пропонуємо послухати, як „співає” на вітрі тоненька берізка, тріпочуть листочки тополі, якимось металевим шерхотом озивається дуб... Гостре спостережливе око. Найважливіша умова виразного зорового сприймання – уміння виділити предмет на загальному фоні на основі чіткого розпізнавання контуру. Цьому сприяють різні види завдань, що формують спостережливість, уміння помічати характерні, але малопомітні особливості предметів і явищ. Ця якість передбачає цілеспрямоване планомірне сприймання об’єктів, що викликають інтерес. Керуючи спостереженнями учнів, учитель: 1) уточнює і збагачує їхні уявлення і поняття про відомі об’єкти; 2) формує нові поняття про зв’язок, відношення між предметами і явищами; 3) активізує різні форми сприймання; 4) навчає послідовності розумових і практичних дій під час спостереження одного чи кількох об’єктів; 5) збуджує інтерес і допитливість дітей. Обов’язковими якостями творчої людини є: уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, розвинена уява, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків. Усі ці якості ми повинні виявляти, розвивати і закріпляти у процесі самостійної пошукової діяльності, що передбачає активне вправляння дітей у творчих завданнях. Через систему пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності діти вдосконалюють уміння аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи. Евристична бесіда. Цей метод – ефективний спосіб керівництва частково-пошуковою діяльністю учнів. У ній вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з учителем. Реалізація розвивальних функцій бесіди починається з постановки проблеми, коли створюють ситуацію необхідності пошуку нового знання. Тут учитель навмисно загострює увагу дітей на об’єкті пошуку. Коли сформульовано проблему, учні під керівництвом учителя відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання. [1 c. 20] Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності, висновки на її основі мають ситуативний характер. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий засіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій, її розвитку сприяють ігрові завдання: „Що на що схоже?”, „Хто так співає, хто так кричить?”, „Словесне плетиво” та ін. Інші функції в розвитку пізнавальних здібностей молодших учнів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про можливість його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни. Високий рівень самостійності мислення учнів – обов’язкова умова застосування евристичної аналогії. Суть її в тому, що на основі подібності явищ або об’єктів, які, здавалося б, не можна порівнювати, виникають здогадки, припущення про спосіб розв’язання проблеми, шукані ознаки. Цей вид аналогії може забезпечити лише високий ступінь абстрактного мислення учнів, їхньої аналітико-синтетичної діяльності. Самостійне ознайомлення з новим матеріалом. Розвивальні функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання учнями у взаємозв’язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Дослідницькі завдання. Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним встановленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів шляхом експериментального „відкриття” під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти самостійно на деяких етапах разом з учителем планують хід роботи, відбирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, у дослідницькому методі працює увесь діапазон пошукових умінь. Щоб захопити школярів дослідженнями, бажано прищепити їм смак до вдумливого нагромадження і осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Формування досвіду пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. [ 2 c. 12] Повноцінне навчання молодших школярів неможливе без цілеспрямованого розвитку процесів мислення (аналізу, порівняння, узагальнення) і мовлення. Ефективними у зазначеному аспекті є завдання на виділення ознак предметів, вилучення „зайвого”, логічне комбінування; вправи на різнобічний аналіз об’єкта; на класифікацію; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; обґрунтування власної точки зору та ін.; використання спеціальної рубрики „Поміркуй”. Доповнюють цю групу запитання на аналіз наявних знань; на уточнення і поглиблення відомого; на знаходження нових ознак, понять; на прогнозування. Важливим компонентом розвивального навчання визнано формування у молодших школярів творчих здібностей, а основою творчої діяльності вважають гнучкість мислення, розвинену уяву і фантазію, нестандартність думки. Ефективними є завдання «Ознайомся з думкою інших людей». [3 c.175] Суттєво посилюють розвивальну спрямованість підручника «Я у світі» творчі завдання, спрямовані на організацію пошукової учнів (проект «Славетні українці», «Винаходи людства», «Свята моєї Батьківщини». Ці завдання мають дослідницький характер. Вправи цього виду передбачають збір відомостей про рідний край; про походження назв населених пунктів, вулиць, річок тощо; вивчення родовідного дерева;. Пріоритетне місце займають вправи на формування пам’яті. Найчисельнішою є група завдань, спрямованих на формування у молодших школярів уміння міркувати. Значним розвивальним потенціалом у зазначеному аспекті підручник володіє. Завдання дослідницького характеру, вміщені в ньому, передбачають використання додаткової літератури, організацію пошукової діяльності, розвивають допитливість та уяву (використання народознавчого матеріалу – завдання на осмислення прислів’їв та приказок), спостережливість та увагу (фенологічні спостереження), пам’ять та мислення. З метою розвитку в учнів початкових класів процесів запам’ятовування використовуються вправи на заучування напам’ять, на використання життєвого досвіду, на актуалізацію набутих знань учні вчаться користуватися словничком. Якщо в процесі навчання забезпечити таку систему роботи щодо реалізації принципів розвивального навчання, яка передбачає розвиток процесів сприймання, формування загальнонавчальних умінь і навичок, нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності, розвиток уяви, використання вправ у комбінуванні, конструюванні, перетворенні, то рівень навчальних досягнень учнів, рівень їх розвитку значно підвищиться. Використання в процесі навчання розвивальних завдань позитивно впливає на підвищення рівня навчальних досягнень учнів. Саме це і має на меті розвивальне навчання. Тому актуальність цієї проблеми випливає сама собою. Адже у сучасній шкільній освіті намітилося немало позитивних тенденцій. Так, складається варіативність педагогічних підходів до початкової освіти; педагоги стали вільнішими у творчому пошукові, виникають авторські школи, використовується зарубіжний досвід; батьки мають змогу обирати педагогічну систему; дедалі більше усвідомлюється необхідність педагогічної підтримки індивідуальності дитини, побудови її власної траєкторії в освіті. Список літератури 1. Кодлюк Я.П. Аналіз розвивальної функції підручника для початкової школи // Початкова школа. – 2006. – № 4. 2. Система Д.Б. Ельконіна - В.В. Давидова: новий етап розвитку: Розвивальне навчання // Початкова освіта. – 2002. – № 47. 3. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська и др.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 255 с. 4. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К:Видавничий дім «Освіта», 2013.- 392. Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 1588 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |