Каталог статей

МОН: На часі 100 днів Уряду

Минуло сто днів із часу призначення уряду Володимира Гройсмана. Із цієї нагоди Міністр освіти і науки Лілія ГРИНЕВИЧ упродовж брифінгу в Кабміні розповіла, над чим працювало освітнє відомство у цей період. За її словами, за ці сто днів вдалося здійснити ряд тактичних і стратегічних кроків.

– Від початку роботи у МОН схвалили конкретний план дій, у якому було 23 пункти. Лілія Гриневич розповіла, що повністю вдалося виконати 20 із них, а ще три перебувають у процесі виконання.

Щодо антикризових кроків, то міністр нагадала про проблему можливої затримки виготовлення документів про загальну середню освіту. Цей виклик подолано, і випускники основ­ної і старшої школи вчасно отримали 329,5 тисячі свідоцтв і 128,8 тисячі атестатів.

Проблема підручників

Не оминула міністр і проблемного питання шкільних підручників, яке за минулий рік справді наболіло, адже діти не отримали навчальну літературу вчасно.

– Цього року ми доклали усіх необхідних зусиль для того, щоб підручники для 8 класу були у школах на початку навчального року, – повідомила Лілія Михайлівна. – Вже закуплено 218 назв накладом 7,8 мільйона примірників, із них 24 назви накладом 26,6 тисячі – для дітей з особливими освітніми потребами. Укладено договори з усіма перевізниками, обласні держ­адміністрації вже отримали плани поставки книжок.

Друк за кошти з держбюджету підручників для 4­х і 7­х класів виконано повністю. Крім того, за словами міністра, розблоковано всі питання для ОДА й органів місцевого самоврядування, пов’язані із закупівлею підручників. Отже, зараз усе залежить від областей – як вони спрацюють, аби вчасно закупити свою частину навчальної літератури, доклавши 25 відсотків за власні кошти.

– Для нас стає також зрозумілим – щоб отримати новий якісний український підручник, нам необхідно буде змінити порядок відбору видань на 2017 рік, – резюмувала Лілія Михайлівна. – Над цим працюватимемо вже з першого вересня.

Про опорні школи

З 1 вересня розпочнуть роботу 139 нових опорних шкіл у 24 областях. Але це ще не остаточна статистика, бо рішення про створення таких закладів приймають органи місцевого самоврядування.

– У цих школах, куди підвозитимуться діти з навколишніх сіл, мають бути створені кращі умови навчання – щоб учні отримали більше шансів здобути якісну освіту, – наголосила Лілія Гриневич. – Адже сьогодні результати ЗНО свідчать: діти із села мають менше шансів успішно скласти тестування, наприклад, з іноземної мови, ніж учні з міст. Це свідчить про нижчу якість освіти на сільських територіях. Створення опорних шкіл має подолати це явище.

Міністерство також співпрацює з облдержадміністраціями щодо закупівлі шкільних автобусів для таких шкіл. Станом на 22 липня закуплено 197 нових машин на 267 мільйонів гривень. Але міністр визнає: цього недостатньо. Вона нагадала, що деякі області ще не провели тендери на закупівлю шкільних автобусів.

Санітарний регламент

Завдання, яке можна вважати як тактичним, так і стратегічним, – дебюро­кратизація в освіті. За словами Лілії Гриневич, дещо вдалося здійснити і за ці сто днів. Зокрема, вона нагадала про «драконівські» санітарні регламенти, які не давали розвиватися сфері дошкілля. І це при тому, що у великих містах є проблема із влаштуванням дитини в садочок. Отже, спільно з Міністерством охорони здоров’я було ухвалено новий санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

– Усі цивілізовані країни йдуть шляхом створення можливостей для відкриття приватних малих ДНЗ, – наголосила міністр. – Новим регламентом розширено можливості для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності, які можуть розміщуватися навіть у житловому фонді. Скажімо, не обов’язково мати своє окреме приміщення, де готують гарячу їжу, а можна користуватися послугами спеціалізованих установ. Ще один важливий крок у цьому напрямі – ухвалення вже розробленого проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту».

Крім того, за словами міністра, зараз триває робота і над осучасненням санітарного регламенту для шкіл.

Оновлення програм

– Ми докладаємо багато зусиль і для реформування української школи. Звичайно, це поступовий і тривалий процес, – зауважила Лілія Гриневич. – За останні сто днів ми провели безпрецедентну акцію – оновлення програм для початкової школи. Учні 1–4­х класів, за свідченням опитаних учителів і батьків, дуже перевантажені. Чимала кількість інформації у програмах не відповідає віковим особливостям учнів. Як результат – школяр втрачає інте­рес до навчання. Отже, нагальна потреба – осучаснити те, що вивчає дитина в початковій школі.

Процес розвантаження програм Міністерства освіти і науки зробили пуб­лічним. На освітній платформіEdEra до нього долучилося 4 тисячі учасників – учителів, науковців, батьків, – які висловили 8,5 тисячі коментарів і пропозицій до програм.

Загалом 14 навчальних програм пройшли крізь «сито» громадського, експертного і наукового обговорення. 4 серпня їх може схвалити колегія МОН – за результатами вже другої фази обговорення. Отже, як наголосила міністр, з 1 вересня учні 1–4­х класів навчатимуться вже за оновленими програмами. Лілія Михайлівна навела декілька прикладів такого оновлення. Скажімо, з англійської мови для першого класу передбачалося, що діти мали відтворювати графічне зображення слів і речень, – проте вони лише починають писати українською. Внаслідок оновлення відбулися зміни – тепер учні мають значно більше розмовляти і поповнювати свій лексичний запас під час спілкування з учителем. Або, наприклад, у чинній програмі з фізкультури було мало ігор та іншої цікавої розвивальної діяльності, які притаманні дітям такого віку, – це змінили.

Нова концепція

У серпні в МОН обіцяють представити концепцію нової української школи, що буде обговорюватися на серпневих конференціях. У чому ж вона полягатиме?

– Як відомо, у парламенті лежить проект базового закону «Про освіту», – пояснила Лілія Гриневич. – Ми гаряче очікуємо, що восени парламент його прийме. А концепція відображає у популярному, зрозумілому для будь­якого читача стилі – в чому суть нової української школи, яка пропонується в цьому законі. Концепцію ми також обговорюватимемо публічно – як і програми для початкової школи, а також решту кроків, пов’язаних з оновленням змісту освіти.

Міністр також повідомила, що для початкової школи готуються методичні рекомендації щодо навчально­виховного процесу, котрі теж будуть оприлюднені для громадського обговорення. Зокрема, одна з таких рекомендацій – аби діти у першому класі, поки не отримають навичок письма, писали олівцем.

– Це дуже важливо, адже дає дітям право на помилку, право не боятися помилитись, – аргументує міністр. – Наприклад, можна витерти те, що школяр написав неправильно. Це практика технологій навчання, яка існує в усіх провідних освітніх системах.

У контексті нової української школи Лілія Гриневич згадала і про роль учителя, від якого залежить, як сучасні ідеї втілюватимуться у життя.

– Якщо не намагатись осучаснювати процес викладання відповідними методиками компетентнісногонавчання, тоді справжніх змін не відбудеться, – зауважила міністр. – Ми запланували, щоб інститути після­дипломної освіти зорієнтували свої курси на презентацію методик компетентнісного навчання. Окрім того, на платформі EdEra ми, крім оновлених програм, будемо поступово викладати навчальні матеріали, а також короткі відеоуроки для вчителів, де презентуються методики компетентнісного навчання.

Міжнародне дослідження

У липні підписано договір про приєднання України до Міжнародного порівняльного дослідження PISA– ми стали 79­ю країною, яка приєдналася до цього моніторингу. 2018 року в ньому візьмуть участь наші 15­річні школярі. За словами Лілії Михайлівни, для України це дуже важливий крок, адже дослідження оцінює компетентності.

– Оскільки нова українська школа – це школа, яка переходить від трансляції і відтворення знань до формування компетентностей як комбінації знань, умінь і ставлень, котрі необхідні кожній сучасній людині у ХХІ столітті, для нас дуже важливо, щоб ми показали – як можна оцінювати ці компетентності, – зауважила Лілія Гриневич. – Для нас важлива участь у PISA, аби ми побачили себе в цьому контексті серед багатьох країн світу.

Профтехосвіта

Усім відомі проблеми, що виникли через рішення парламенту в «бюджетну ніч» стосовно передачі фінансування ПТНЗ на рівень міст обласного значення. Як сьогодні намагаються вплинути на ситуацію?

– Уряд прийняв рішення про виділення 98 мільйонів гривень стабілізаційної дотації місцевим бюджетам тих міст обласного значення, в яких видатки на ПТО становлять більш ніж 20 відсотків видатків їхнього бюджету, – повідомила міністр.

Нині МОН працює з органами місцевого самоврядування щодо затвердження регіонального замовлення. Міністерство також надало свої пропозиції про те, як далі має фінансуватися ПТО.

– Наша позиція – ця система має фінансуватись і керуватися на обласному рівні, – наголосила Лілія Гриневич. – Якщо ж є міста, які хочуть узяти частину закладів на своє фінансування, то вони можуть виступити з такою ініціативою. Тоді їм передадуть заклади, котрі готують спеціалістів для їхнього регіонального ринку праці. Окрім того, із центрального бюджету має надаватися субвенція на здобуття загальної середньої освіти. Ми підготували за цей час відповідні пропозиції і вони погоджуються з різними центральними органами виконавчої влади – у вигляді проекту закону України «Про професійну освіту».

Про академічну доброчесність

МОН продовжує реформи й у вищій освіті. Зокрема, 22 липня на засіданні уряду ухвалили розпорядження про створення Національного репозитарію академічних текстів.

– Сьогодні в нас у багатьох питаннях чинним законодавством зв’язані руки, – зауважує Лілія Гриневич. – Нам потрібно терміново розширювати законодавче поле для того, щоб ми могли адекватно реагувати на прояви академічної недоброчесності. Зокрема, це розпорядження Кабміну дасть технічний інструмент, отже науковим установам, вишам, спеціалізованим ученим радам буде дуже легко перевіряти роботи на плагіат. Окрім того, ми підготували відповідні проекти постанов Кабміну, пов’язані із запуском Націо­нального агентства із забезпечення якості вищої освіти. Сподіваюся, що на найближчих засіданнях уряду вони будуть прийняті (27 липня це відбулось. – Ред.), і тоді НАЗЯВО запрацює з вересня. У рамках агентства є комітет з питань етики. Він матиме право ініціювати позбавлення вчених звань і наукових ступенів через плагіат.

Вступна кампанія

Важливим напрямом роботи для МОН була вступна кампанія. За новою системою, ВНЗ, за які вступники з високими балами ЗНО голосують своїм вибором, матимуть змогу отримати більше держзамовлення – до 25 відсотків. «Це має стати для наших вишів мотивацією підвищувати якість вищої освіти, і таким чином збільшуватиметься конкуренція між ВНЗ», – переконана міністр.

Цього року більшість абітурієнтів подавала заяви в електронній формі. Водночас були певні складнощі у перші дні, адже у цей час переважна кількість вступників виявили бажання подати свої заяви, але ці проблеми вчасно врегулювали.

Особливістю цьогорічної вступної кампанії є ще один експеримент – вступ на магістратуру з правознавства в 9 університетах за технологією ЗНО. Партнерами Міністерства освіти і науки України з його впровадження є проект USAID «Справедливе правосуддя», Координатор проектів ОБСЄ в Україні, а також Міністерство юстиції.

– Сьогодні є чимало скарг щодо непрозорого вступу до магістратури, – зауважила міністр. – Такий принцип вступу має зробити цю систему прозорою. Також цей експеримент важливий ще й у контексті реформи юридичної освіти, адже перед нами постане питання кваліфікаційного іспиту. Тому він закладає наступні кроки до формування таких випробувань.

Науковий горизонт

Наша наука потерпає від недофінансування, тому Україна дуже зацікавлена в розширенні міжнародної співпраці. Стосовно цього міністр наголосила, що зараз серйозно розширюється міжнародне співробітництво в рамках програми «Горизонт 2020». Кількість українських проектів програми за участю наших вищих навчальних закладів і науково­дослідних організацій зросла до 44, а бюджет українських учасників збільшився до 7 мільйонів 601 тисячі євро.

– Ми профінансували 50 білатеральних проектів спільно з міжнародними партнерами, зокрема Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF), урядами Словаччини, Французької Республіки, Республіки Австрії та Індії на загальну суму 1 млн 347 тисяч гривень, – повідомила міністр.

Щодо впровадження Закону України «Про наукову і науково­технічну діяльність», то міністр нагадала, що вже прийнято урядову постанову про створення Ідентифікаційного комітету й затверджено положення про нього.

Також уже проведено перший етап міжнародного аудиту національної дослідницької системи в рамках програми «Горизонт 2020», результати очікуються восени 2016 року. Відповідно до цих результатів здійснюватиметься реформування системи.

Замість післямови

– Звичайно, хочеться, щоб оперативне «гасіння пожеж» не заважало стратегічній роботі, – зауважила міністр на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. – Але ідеал недосяжний. Тому за ці 100 днів ми і «гасили пожежі», і працювали над стратегічними реформами. Цього тижня колегія МОН має схвалити оновлені програми для початкової школи – це перший крок до запровадження справжнього компетентнісногопідходу. До оновлених програм готуються методичні рекомендації та додаткові навчальні матеріали, які будуть поширені й по вертикалі МОН, і розміщені у вільному доступі в інтернеті й у педагогічних медіа. А на серпневі конференції будуть винесені не тільки оновлені програми, а й концепція нової української школи. Дякую всім за допомогу, підтримку та конструктивну критику, але попереду ще багато роботи.

Джерело