Тема. Я і моє захоплення
Мета. Розширювати знання учнів про працю людини, про різні професії; збагачувати словниковий запас учнів; вчити дітей правильно використовувати набуті знання, мислити, висловлювати свою думку, доводити свою точку зору; заохочувати дітей виготовляти вироби за власним бажанням.
Розвивати увагу, зосередженість, самостійність, допитливість, творчу фантазію, ініціативу, винахідливість, трудові та технічні навички.
Виховувати бережливе ставлення до речей, інтерес і повагу
до праці, до людей праці, працелюбність.
Обладнання: Вироби різних гуртків, напис прислів’я, теми заняття, написи назв гуртків.
Хід заняття
1.Організаційний момент.
Діти, стоячи, зустрічають вчителя і запрошених гостей.
Вчитель.
--Сідайте, діти, у гурті
Зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
Ми поведем розмову.
Всі вдячні золотим рукам,
Я теж їх поважаю.
Тож хочу розповісти вам
Усе про них, що знаю.
2.Вступна бесіда.
--Про які ж «золоті» руки я говорю?
(Це ті руки, які роблять роботу вміло, з любов’ю).
Ви ще тільки третьокласники, але вже, мабуть, розумієте, що без праці не можливо прожити, що кожна річ, яка оточує нас, створена працею, що
« праця людину годує, праця одягає, праця зігріває, на розум наставляє».
Розбір прислів’я.
--А як це «годує, одягає, зігріває»? (Діти пояснюють, вчитель поправляє).
Треба завжди пам’ятати, що будь-яка річ – результат праці багатьох людей. А щоб зробити її, треба багато знати і вміти.
Діти розповідають вірші.
Стіл, за яким ти ось сидиш,
Диван, на котрому заснеш,
Пенал і ручка, пара лиж,
Тарілка, зошит, ніж…
І кожний цвях, і кожний дім
І кожна скибка хліба –
Усе це створено трудом,
А не звалилось з неба.
За все, що створено для нас,
Ми дякуємо людям.
Прийде пора, настане час,
І ми трудитись будем.
--Поки ви школярі, головна ваша праця – це навчання, гарні знання. Але ви повинні не тільки гарно вчитися, але й допомагати мамі, сестрі, брату, бабусі, а в школі – вчителям.
3.Ігровий момент.
--А зараз послухайте загадку.
Мала, а великих лякає,
Бо голку у хвостику має –
Як вкусить когось, то вмирає.
А ще в неї є велика хата
На духмяний мед багата.
(Бджола)
Навіть прислів’я про неї в народі складено: “Бджола мала, а й та працює».
--Я недарма завела розмову про бджолу.Вона прийшла до нас на заняття і й тут попрацює. Вона допоможе мені розповісти вам, що праця буває різною. Є та, якої ми повинні навчитися, щоб нею заробляти гроші на прожиття. Це називається професія, яку ви будете здобувати після закінчення школи. Але є й така праця, під час якої людина відпочиває, отримує задоволення. Це називається – захоплення.
4.Оголошення теми заняття.
--Ось і тема нашого заняття так і звучить: «Я і моє захоплення!»
Ми вже з вами колись говорили про це. Які ж бувають захоплення? (Дехто любить рибалити, дехто полювати на звірів, займатися квітникарством, хтось любить колекціонувать деякі речі…) Кожна людина різна, кожна має свій індивідуальний характер, думки.І кожна людина любить щось робити своє, те, що найбільше їй до вподоби, чимось, як кажуть, захоплюється. І в вас появляться свої захоплення. Ви просто, можливо, про них ще не знаєте. І ось я разом з бджілкою допоможемо вам розібратися в собі.
5. Екскурсія по «магазинах».
--Сьогодні Бджілка нас запрошує на виставку власних виробів у місто веселих майстрів. А що ж це за місто таке? Де воно є? В якому районі?
Та це місто – це наша школа, а веселі майстри – це наші діти, учні нашої школи. І що вони вміють робити – ми зараз побачимо. Підемо в гості?
Отже Бджілка запрошує нас в магазин «Квітковий». Але подивіться – магазин цей незвичайний! Чому?(Діти розглядають вироби квіток, виготовлені з ниток – гачком)
Тому, що квіти в ньому неживі. Роздивіться уважно і скажіть-- з чого зроблені ці квіти? А чим їх в’язали? Все це зробили наші діти з ниток за допомогою гачка на гуртку , який веде вихователь Малаховська Р. О. Щоб всю цю красу робити, потрібно знати техніку в’язання гачком, які нитки краще підбирати за кольором, за товщиною, за якістю. Сподобалось? От таке захоплення в нашої Раїси Олексіївни і цій майстерності вона навчає і дітей.
Ну що ж, Бджілка веде нас до іншого магазину, який називається «Вишиванка». Як ви думаєте, чому він так називається? Правильно, бо в ньому всі речі вишиті.
Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, у якому узор та зображення виконується ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, шовковими, вовняними нитками. А ще можна вишивати бісером, перлами, коштовним камінням.
Цей вид мистецтва виник дуже давно. Корені його сягають у глибину віків. Зразки найдавнішої вишивки можна побачити в музеях Європи, а пам’ятки української вишивки – у музеї народно-прикладного мистецтва у Києво-Печерській лаврі.
Орнаментальні мотиви українських вишивок дуже різноманітні. Їх можна поділити на три основні групи: геометричні, рослинні, тваринні.
Геометричні орнаменти дуже прості: це кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести.
В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести на вишивку красу природи. Тут можна побачити виноград, хміль, барвінок, дубове листя,троянди тощо.
У вишивках тваринних орнаментів часто зображають: із птахів – голубів, зозулю, півня, сову; з комах – метелика, павука, муху; з тварин – коня, зайця, рибу, жабу.
Діти, подивіться на ці чудові вишивки на рушниках, сорочках, скатертинах. Жоден орнамент з них не повторюється. Це свідчить про велику майстерність і фантазію жінок-вишивальниць.
Вибір ниток для вишивання залежав від сукна й полотна, на якому вишивали, а вибір кольору – від мотивів і призначення одягу. Так, наприклад, червоний колір означав квіти, любов; зелений – зелені трави, буяння природи; блакитний – чисте безхмарне небо; чорний – смуток, журбу; жовтий – колосся у полі. Так само кольори мали своє призначення для людини. Чоловічі кольори – це чорний, зелений, фіолетовий, жовтий. Жіночий – блакитний, червоний. Майже у кожному регіоні України поряд із вишивкою вироби оздоблювалися мережкою. Мережка виконувала функції з’єднувального шва. Глибокі і різноманітні художні традиції української вишивки. Вони міцно пов’язані з давніми повір’ями, звичаями та обрядами, багаті стародавніми мотивами, своєрідними знаками-символами, так званими оберегами. Саме вони мали оберігати від злих духів, тому ними прикрашали одяг і дорослих, і малих.
І в цей магазин нас Бджілка недарма завела. Це все вироби нашої вчительки Святенко О. В., яка разом з своєю мамою і своїми дочками захоплюються вишиванням. І коли випадає хоч якась вільна хвилинка, то вони відразу ж сідають вишивати, бо це для них і відпочинок, і задоволення. А в нас в школі цьому виду мистецтва дітей навчає Погоріла О.І.
А ось в слідуючий магазин Бджілка нас веде. Хоче, щоб ми більше дізнались про такий вид народних ремесел, поширений також в Україні, як художнє випалювання по дереву.
Найчастіше випалюванням прикрашали бондарські вироби, які виготовляли зі смереки, сосни, ялини, берези. Випалені зображення не покривають лаком, орнаментальне обпалювання наносять на чисту нефарбовану поверхню дерев’яних виробів. Останнім часом художнє випалювання використовують для прикрашання сучасних інтер’єрів. (показую зразки)
Цьому виду мистецтва в нас навчає дітей Шевченко П. І. на гуртку «Умілі руки».
А що ж це за магазин з такими цікавими виробами, зробленими з складених папірців.
Це називається Орігамі (японською, орі – «складати», гамі – папір», тобто «складений папір») – мистецтво складання паперу.
Метою цього мистецтва є створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок. Термін «орігамі» відноситься до всіх типів складання паперу, а не тільки японських зразків.
Хоча, щодо походження Орігамі є деякі розбіжності, але напевно можна сказати, що розвинулось Орігамі саме в Японії. Спочатку це була забавка переважно для дітей, доки Йосідзава Акіра не додав нові технології, такі як мокре складання та система зображення отримання фігур, що отримала назву система Йосідзави – Рендлета. З 1960-х мистецтво Орігамі почало активно поширюватись в усьому світі, з’явились такі напрямки, як модульне орігамі Кірікомі, чисте орігамі
Хоча для складання може використовуватись будь-який листовий матеріал, але вибір матеріалу дуже впливає на складання й остаточний вигляд моделі. Звичайний копіювальний папір з густиною 70-90 г/м² може використовуватись для простих моделей, таких як журавлик або водяна бомбочка. Важчий папір, з густиною більш як 100 г/м² зазвичай використовується за технологією мокрого складання. Ця технологія дає змогу створювати округлі моделі, що стають твердими й міцними, коли висохнуть.
Спеціальний папір для оріґамі, що має назву камі, продається розфасований квадратами різного розміру від 2,5 см до 25 см та більший. Зазвичай такий папір має білу та кольорову сторони. Але також використовується папір, що з обох сторін кольоровий або візерунковий. Зазвичай папір для оригамі має густину менше, ніж копіювальний папір, що дає можливість створювати складніші моделі.
Захоплення до цього виду мистецтва в нас в школі має Нестеренко Н. П. і старається навчити цьому діток, які бажають цим займатися.
Ну а наша Бджілка-трудівниця невгамовна. Хоче багато всього вам показати. І знову нас веде в черговий магазин, не менш цікавий, ніж інші. Якісь картинки, зроблені з закручених папірців. Щож це таке?
А називається цей магазин « Квілінг». Мабуть,
багатьом з нас слово «квілінг» мало відоме. Проте всі сучасні рукодільниці знають, що, застосовуючи цю техніку, можна виготовити чимало цікавих та неповторних прикрас. Квілінг(анг.quilling) - мистецтво скручування довгих та вузьких смужок паперу.
Власне, «квілінг» - термін англійського походження, що перекладається, як пташине перо, гофрування, плоїти, паперокручення. Нині цим словом іменують мистецтво виготовлення плоских або об’ємних композицій зі скручених у спіралі смужок паперу.
Орнаменти, зроблені з маленьких паперових «баранців», - результат клопіткої, майже ювелірної роботи.
Техніка квілінгу відома людству ще з ХV століття, у той час вона вважалась справжнім мистецтвом.
Інструменти для квілінгу:
- шило;- пінцет;- ножиці;- клей;- папір для квілінгу.
Шило. Шило повинно бути діаметром близько одного міліметру. Використовується для намотування спіралі з паперової смужки.
Замість шила можна використовувати звичайну зубочистку.
Пінцет. Використовують для приклеювання.
Ножиці. Повинні бути невеличкого розміру з загостреними кінцями. Використовують для нарізання бахроми.
Клей. Повинен швидко висихати та не залишати слідів. Можна користуватися ПВА.
Папір для квілінгу. Можна купити в спеціалізованих магазинах або нарізати за допомогою різака. Папір повинен бути кольоровим з обох боків.
Стандартна ширина смужок для квіллінгу 3 мм.
Ширина залежить від того, що Ви хочете зробити.
В школі такий гурток веде Кравець О. А.
Щось наша Бджілка втомилася, але хоче ще один показати магазин.Не можу зрозуміти – що воно таке.
Це вироби з солоного тіста.
Ліпити з пластиліну люблять усі діти без винятку. Але, на жаль, пластилінові вироби мають дуже короткий термін життя. Як же бути, якщо хочеться зберегти пам'ять на довгі роки? У такому випадку варто звернути увагу на красиві вироби із солоного тіста. Напевно, всі чули про те, що з особливим чином приготовленого тіста виходять дуже гарні, а головне, довговічні вироби.
Перш ніж ознайомитись з тим, яка ж техніка ліплення з солоного тіста, хотілося б спочатку трохи розповісти про історію солоного тіста. Подібне тісто дуже пластичне, тому ідеально підходить для створення різних фігурок різноманітної форми і самих різних композицій з солоного тіста. Якщо знати, як правильно зробити солоне тісто, воно не буде ні тріскатися, ні кришитися довгі роки.
Ці особливості солоного тіста були добре відомі нашим предкам. Жінки з солоного тіста ліпили фігури птахів і тварин, дітям виготовлялися справжні іграшки з солоного тіста. Крім того, вироби з солоного тіста в давньої язичницької Русі використовувалися для різних обрядів та церемоній. Подібні фігурки також служили символічними подарунками на весілля, до народження дитини.
Рецепт приготування солоного тіста передавався від матері до дочки, і таким чином дійшов до наших днів. Багато людей перетворили ліплення в дану майстерність, створюючи справжні шедеври із солоного тіста. Звичайно ж, у тому випадку, якщо ви ніколи раніше не ліпили з солоного тіста, з першого разу створити шедевр з солоного тіста нереально.
Однак досить декількох уроків ліплення з солоного тіста, і ви зможете зробити достатню кількість чудових подарунків із солоного тіста.
Зацікавилися? Якщо ви хочете спробувати зробити фігурки з солоного тіста,то вам потрібно буде звернутися до Мусієнко С.М., яка веде цей гурток. І поступово ви навчитеся придумувати цілі композиції з солоного тіста. Однак для того, щоб робота приносила справжнє задоволення, треба хотіти цим займатися.
--Ось і провели ми з Бджілкою вам екскурсію по різних магазинах. Ви, мабуть, помітили, що ці магазини не такі, по яких ви звикли ходити. А чим же вони відрізняються від інших? Тим, діти, що всі вироби в наших магазинах створені працею наших учнів школи, золотими руками наших вчителів і вихователів. А магазини… Насправді – це не магазини, такі гуртки існують в нашій школі. І відвідують ці гуртки всі діти, які хочуть займатися якимсь одним видом цього мистецтва. Бджілка поводила вас тільки по декількох гуртках, аще є й інші. Це і гурток малювання, і аплікації, виробів з природного матеріалу, фізкультурний, в'язання гачком і багато інших. На сьогоднішньому занятті нам з бджілкою хотілось познайомити вас з цими гуртками, бо на той рік ви вже зможете відвідувати один з таких гуртків за своїм захопленням. Сподобались вам ці гуртки? А який з них ви вже зараз би відвідували? (Діти розповідають).
--Але ось тільки перед самим заняттям повіяв вітерець і позривав вивіски на магазинах.І я тепер переплутала, до якого магазину яка вивіска. Може допоможете мені? ( Діти з написів вибирають потрібний і чіпляють на відповідний «магазин».)
6.Підсумок заняття.
--Ось і закінчується наше заняття. У вас ще є час подумати ,що вам в житті найбільш подобається, чим ви захоплюєтесь. А зараз я знаю чим ви любите займатися у вільний час. Ви любите складати картинки з пазлів. І ос Бджілка вам зробила подарунок. Вона принесла вам дві коробочки-складачки. А ми проведем змагання між рядами – хто перший складе картинку. (діти складають картинки з пазлів).
--Ось на цьому наше заняття закінчується. На все вам хорошого! До побачення!
Література
1.Система виховання у початковій школі (за Національною
програмою виховання учнів 1-12 класів МОН України) //
упоряд. А.В.Лихва. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 373 с. –
( Серія «Початкова школа. Класний керівник»)
2.1400 загадок для дітей // Упоряд. В.І.Паронова, - Тернопіль:
Навчальна книга – Богдан, 2009. – 196 с.
3.Інтернет – ресурси:
«Орігамі» - Вікіпедія;
«Квілінг» - Вікіпедія.
|
