Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Казка кличе у дорогу
Казка кличе у дорогу 
Літературно-музична композиція 

1-й ведучий
Добрий день всім, добрі люди!
Щаслива година!
2-й ведучий
Свят попереду у нас буде ще доволі,
Та сьогодні свято «Казки» в нашій школі!
1-й ведучий
Сміху і радості багато
Подарує всім вам свято!
Вас чекає любов і ласка!
В гості кличе всіх вас
Всі разом
Казка!
1-й ведучий
Сьогодні ми Казку сюди запросили,
Щоб бачити Казку і слухать гуртом.
А Казка в дорозі десь там загубилась,
Давайте її погукаєм разом!
Всі разом
Каз-ко!
Каз-ко!
Каз-ко!
2-й ведучий
Зачекайте, здається, хтось у лісі плаче,
Давайте підемо побачимо.
А далі, коли Ваша ласка,
То помандруємо разом у Казку…
(На лісовій галявині між двома ялинками на пеньку сидить Заєць, тримає на колінах розгорнуту книжку, на якій великими літерами написано – «Казки». Біля нього стоїть Лисичка).
Лисичка.
Чого ти, Зайчику, плачеш?
Зайчик.
Ну, як же мені, Лисичко, не плакати? Стрибаю я оце собі лісом, дивлюсь, а під ялинкою лежить гарна книжка, а на обкладинці написано «Казки». Я так вважаю, що її, мабуть, хтось загубив. Я перелистав усі сторінки, а в книжці жодної казки, кудись усі казкові герої порозбігалися. Часом не ти їх, Лисичко, злякала?
Лисичка.
Ну що ти, Зайчику! Ти ж знаєш, яка я добра, ніжна, ласкава. Та й вигляд у мене зовсім не грізний. Навіть ти мене не боїшся, правда, Зайчику?
Зайчик.
Правда то правда, що не боюся. Але подивися-но, Лисичко, яка хмара суне, мабуть, дощ буде. Що ж мені робити? Книга розмокне, ніде буде казкам жити. Я ось написав оголошення. Прочитай!
Лисичка.
Охо-хо-хо! Щось я погано бачу. Окуляри вдома забула. Прочитай сам, Зайчику, будь-ласка…
Зайчик.
Хто загубив книжку, приходьте по неї за адресою: Дві ялинки, один пеньок, спитайте Зайця Біловусого.
Лисичка.
От і гаразд. Дивись, он Колобок біжить. Цікаво, куди це він так поспішає? Може він знає щось. Адже по лісу котився, можливо, з якимось казковим героєм зустрівся.
1-й ведучий
Знають всі дорослі й діти,
Жив та був на білім світі
В добрій казці Колобок,
Всіх малих дітей дружок.
2-й ведучий
Він пробіг стежок багато,
Поспішає до нас на свято.
Та коли він лісом біг,
Раптом Вовк його зустрів.
Колобок.
Я веселий Колобок,
Я усіх дітей дружок.
Від бабуні я тікав,
Бо до вас всіх, любі друзі,
Я на свято поспішав.
Стриб з горбка на горбок,
На доріженьку казкову,
На галявину шовкову.
Я в Казкарію спішу,
Від усіх тепер втечу.
Вовк.
Здрастуй, славний Колобок,
Ти куди спішиш, дружок?
Колобок.
На свято Казки я спішу,
Бо я з учнями дружу.
Вовк.
Я не їв уже днів сім,
Тож тебе я зараз з’їм.
Колобок.
Що ти, сірий, ні – не час,
Діти вже чекають нас.
В школу підемо на свято,
Будем казку зустрічати!
1-й ведучий
Покотився Колобок знову по дорозі,
А назустріч Колобку сам Ведмідь з барлогу.
Ведмідь.
Здрастуй, славний Колобок,
Ти куди спішиш, дружок?
Стій! Прекрасний, запашний.
Буде сніданочок смачний.
Колобок.
На свято в школу я спішу,
Бо я з учнями дружу.
Ото, який ти волохатий.
Та ще й незграбний, як гора,
Від тебе легко утікати,
Бувай здоров, мені пора…
Ведмідь.
Може, з’їм тебе я тут?
Колобок.
Та ж на мене друзі ждуть.
В школу приходь на свято,
Будем Казку зустрічати!
Ведмідь.
Добре, дякую, прийду,
Ще й малого приведу.
2-й ведучий.
Покотився Колобок далі без оглядки.
Бачить – грається в кущах біле Зайченятко.
Зайчик.
Здрастуй, славний Колобок,
Ти куди біжиш, дружок?
Колобок.
Поспішаю я на свято в школу
І несу я у торбинці
Пісні, загадки, гостинці…
Зайчик.
А я голодний тут сиджу,
І давно на тебе жду.
Колобок.
Ой, не їж, не їж мене,
В гості візьму я тебе!
Пожалій мої ти ніжки,
Бери в руки краще книжку,
Підем в гості до малят.
1-й ведучий
Під ялинкою, на хвої
Сидять казкові он герої.
Запросимо їх в цей зал –
На казковий карнавал!
(Лунає весела музика. Входять Добра фея і Ангел).
Добра фея.
Про казку ви згадали, діти,
Я допоможу вам в гості її запросити.
Казку в гості кличуть люди –
Так ведеться споконвік.
День, який почнеться з чуда,
Пам’ятаєм цілий рік!
Ангел-хранитель.
Кажуть, Ангел я прекрасний,
В мене крила білі, ясні.
Тож я – Ангел ваш небесний,
Неба я посол чудесний,
Опікун я всіх діток.
За наказом Пресвятого –
Бережу вас всіх від злого.
Не відступлю ні на крок.
Кожна дівчинка й хлоп’ятко
Мають своє Ангелятко.
Кожен Ангел без упину,
Береже свою дитину.
Й доки та дитина мила
І ні разу не згрішила,
Доти Ангелик радіє,
І веселістю ясніє.
А коли якась дитина
Чи дівчатко, чи хлопчина,
Зробить щось лихе, ледаче,
Ангел тоді гірко плаче.
Тож про це усі ви знайте,
І танцюйте, і співайте.
Казка всім вам хай зоріє,
І я з вами порадію!
Добра фея.
Казко, Казочко, прийди!
Дітей наших звесели!
Казкова фея.
Добрий день, мої дорогі друзі! Я впевнена, що всі ви давно знаєте мене. Я приходжу до вас перед сном, щоб ваш сон був спокійним. Я – чарівна Фея-Казка. І сьогодні перш ніж повести вас у свою чарівну країну – дивну Казкарію, мені цікаво, чи знаєте і любити ви казки? Зараз ми це перевіримо. Ось бачите, яка в мене гарна чарівна торбинка. В ній є різні речі, які залишилися від загублених Казок. Якщо ви відгадаєте, звідки вони, тоді казкові герої прийдуть до вас у гості.
(Дістає по черзі з торбинки, яйце. Ключик тощо. Діти відгадують назви казок).
Казкова фея.

Чудово! А тепер давайте разом відгадаємо, з яких казок взято ці рядки.
I. Жили собі дід і баба, та такі убогі, що нічого у них не було. От раз дожились вони до того, що не стало у них навіть хліба. Тоді й каже дід бабі…
(Колобок)
Добра фея.
Стоїть дід на воротях у червоних чоботях і питає…
(Коза-Дереза)
Казкова фея.
От вони нагадували його, напоїли, під крильця насипали пшонця. Так воно й полетіло. От вам казочка, а мені бубликів в’язочка.
(Івасик-Телесик)
Добра фея.
Отак вони собі живуть, хліб жують, коромислом сіно возять, оберемком воду носять. Дідова дочка пішла заміж, а бабина й досі дівує та гордує…
(Дідова дочка та бабина дочка)
Казкова фея.

Ну діти, сьогодні ви молодці! Ану відгадайте ще й ці загадки.
Добра фея.
Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята,
Та понесіть до батенька.
А в батенька їсти й пити,
Ще й хороше походити.
(Вовк і семеро козенят)
Добра фея.
Онде наша діва,
Онде наша діва.
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить.
Веретенце дзвенить,
Скиньмо по пір’ячку,
Хай з нами летить
(Кривенька качечка)
(ангел дарує дітям, які правильно відгадали назви казок, призи).
Казкова фея.

В чудеса не вірять люди,
Бо відомо всім давно,
Що чудес ніде не стріти,
Крім казок і крім кіно.
Але раптом так буває,
Що в найкращий день весни
Чудо в гості завітає
І повірим в нього ми.
Добра фея.
Що за диво сталося із вами?
У вас сьогодні, любі діти, зустріч із казками.
Прийшла нарешті довгождана мить –
Герої казок нас усіх вітають.
Казкова фея.
І знову сміх тут радісно дзвенить,
І Казка в залі знову оживає…
Ведмідь.
Хоч і звірі ми, одначе,
Всю компанію звірячу
Я представлю перед вами.
Сподіваюся, з казками
Ви усі давно знайомі,
Взагалі ми вам відомі.
Я – Ведмідь-Набрід, чували?
Мишком мене прозивали.
Я не плюшевий – живий.
Ох і горя я набрався,
Доки я сюди добрався.
Позбивав я навіть п’яти,
Поспішаючи на свято…
Лисичка.
Я – Лисичка, я – сестричка,
Хочу з вами святкувать,
Фея-Казку привітать.
Всі гуляють, веселяться,
Я ж сердешна у бігах.
Хай всі бачать і не кажуть –
Нема правди у ногах!
Буду з вами я дружити,
І не їстиму зайців.
Буду дуже скромно жити,
Бо люблю я танці й спів.
Піду краще я на свято,
З вами казку зустрічати.
Зайчик.
Ну, а я відомо – Зайчик!
Перший в світі Побігайчик,
Вмію не лише тікати,
Але й гарно танцювати.
Як ушкварю я –ой-ой!
Що це з моєю ногою?
Треба лікаря назвати,
Ніженьку перев’язати,
Дуже вже вона болить.
Добрий лікар Айболить,
Прийди мене рятувати,
Бо як чесно, то боюся,
Що на свято запізнюся…
Лікар Айболить.
Любий Зайчику, біжу,
Я тобі допоможу.
Як почув тебе, в ту ж мить,
Сів у свій я вертоліт.
Він швидкий, як блиск сузір’я,
Прилетів на подвір’я
І відразу, в той же час,
Я прийшов до вас у клас,
Знайте любії дівчатка
І хлоп’ятка, і звірятка,
Що до вас завжди спішить
Добрий лікар Айболить!
Зайчику допоможу,
Ніжку перев’яжу.
Й поспішим на свято,
Казку привітати.
Вовк.
Ну, Зайчисько, постривай!
Ти себе ото як знай,
Лиш постійно рекламуєш,
Але Вовка не обдуриш.
В мене мої прудкі ноги
Танцювати аж тремтять.
Я прибіг до вас на свято,
Щоби Казку привітать!
Колобок.
А я- славний Колобок,
В мне смажений бочок.
Стриб-скок, стриб-скок,
З вами нині ваш дружок.
Мальвіна.
Я дівчинка Мальвіна –
Подружка Буратіно.
Він – хлопчик незвичайний,
Хоч трішки неслухняний,
Але сміливий, добрий
І надто вже хоробрий.
Тож варто мені, Мальвіні,
Повчать його постійно.
Сьогодні у нас свято,
Потрібно жартувати!
Червона Шапочка.
Я прийшла до вас на свято
Щоби Казку привітати.
Разом я хочу із вами
Веселитись і співати!
Попелюшка.
Добрий день, улюблені звірята,
Добрий день хлоп’ята і дівчата!
Що за диво сталося із вами?
У нас сьогодні, мої друзі,
Зустріч із казками!
З казки ми потрапили до вас –
У казковий дивовижний час.
(Відкриваються двері і в зал входить Баба-Яга).
Баба Яга.

Ну, здрастуйте! Що, не чекали мене?
Добра фея.
Ой, діти, хто ж це до нас завітав? Я не пригадую, щоб таку гостю ми на свято запрошували.
Баба Яга.
Я – Бабуся Ягуся.
Я нікого не боюся.
Я – перша красуня у нашому регіоні. Переможниця конкурсу «Капосниця».
Казкова фея.
Тільки всяких капосниць нам тут не вистачало.
Баба Яга.
Я не всяка! Я – найкраща! Приходжу, куди захочу без запрошення. О! А чого це у вас тут стільки народу зібралося? Може тут гуманітарку роздають? Чи що? Дивись, і мені щось перепаде, а то геть обносилася! Та й заклякла геть, поки сюди добиралася. Потанцювати, чи що? Та кості розім’яти. Ану, включіть музику, та таке щось сучасне.
Котигорошко.
Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!
Я так поспішав на ваше свято,
Але зі Змієм Гориничем щойно бився,
Тому я трішечки спізнився.
Ви, учні, і ти, Фея-Казко,
Вибачте мені, будь ласка!
О, а хто це тут у вас? Давненько вона мені не зустрічалася.
Ану, геть звідси йди, стара!
Баба Яга (пританцьовуючи).
Фу! Який не культурний! А ще й воєнний! Подумаєш, герой – Котигорошко! Я тебе відразу пізнала! Стара!
Я жіночка вполне современна, молода, не дивлячись на преклонний возраст. Давайте я краще вам пісеньку заспіваю.
(Пісня Баби Яги).
Була раніш я дуже злою,
Жила у лісі між звірів (р-р-р)
Страшною Бабою Ягою,
Дітей лякали, хто хотів.
Жахливою була,
Тримала чорного кота (мяу).
Ну, а тепер я зовсім інша,
Ах, я тепер уже не та…
Приспів:
Люблю співати пісню я,
На пічці грітися в теплі.
Я вже давно на пенсії
І не літаю на мітлі.
Буваю я якоюсь і слабкою,
Хочу, щоб спокій мені дали,
Бабусею, не Бабою Ягою
Мене щоб називали.
Ах, я не думала про старість,
Була такою молодою
І Змій Горинич – красень
Тоді захоплювався мною!
І Соловей-Розбійник в травні
Свистів мені щось аж до ранку.
Ну, а тепер я зовсім інша,
Ах, я тепер уже не та.
Приспів
Люблю співати пісню я,
На пічці грітися в теплі.
Я вже давно на пенсії
І не літаю на мітлі.

Котигорошко.
Не знаю як вам, діти, а мені, слово честі, шкода Баби Яги. Пропоную, якщо вона відгадає зараз ваші загадки, тоді залишимо її на святі й заберемо в свою країну Казкарію! Згода?
Учні (разом).
Згода! Зго-да!
I. Що сходить без насіння? (Сонце)
II. На горищі у куточку висить сито на кілочку. (Павутинки)
III. У батька є 12 синів, але вони ніколи не зустрічаються разом.
(12 місяців)
IV. У батька сім синів і кожен має одне лише біле, а інше чорне.
(Тиждень, день і ніч)
Котигорошко.
Молодець, Бабуся!
Молодець Ягуся!
Будь смілива, гарна, дужа,
Ні до кого не байдужа,
В гостях раді зустрічати
Тебе й діти, і звірята…
А зараз просимо, будь ласка,
До нас, Ягусю, в гості, в казку.
Баба Яга.
А тепер, діти, я теж хочу загадати вам загадки.
1. Вчить читати, рахувати,
І писати, і співати,
Всіх дітей довкола –
Наша люба… (школа)
2. Невидимий дух
Скинув з мене капелюх. (Вітер)
Баба Яга.
Молодці! Вмієте загадки відгадувать. А тепер ще одне вам завдання. Якщо я говоритиму правильно відповідайте:
«Це все я, це все я,
Це компанія моя».
Зрозуміли? Ну, почали!
1. Хто співає, веселиться
І роботи не боїться?
2. Хто із вас хоч раз хворів,
Через те, що зайве з’їв?
3.Чи багато серед вас
Невмиваток ходить в клас?
4. Хто найбільше з вас зумів
З річки виловить слонів?
5. Хто був чесним і правдивим,
Не брехливим, не злостивим?
6. Хто казки завжди читав,
Маму й тата шанував?
Ох і добре я з вами, малята, повеселилася, пора мені в ліс повертатись до хатинки на курячих ніжках. До побачення, до нових зустрічей.
(Виходять Добра Фея, Казкова Фея, Ангел, ведучі).
Добре нам було в Казкарії гостювати,
Здоров’я і щастя бажаєм вам, діти!
Ангел.
Прощавайте, мир цій хаті,
Будьте щасні і багаті.
Майте долю добру й гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Божа ласка всіх спасе,
Край і нарід піднесе!
Казкова фея.
Дружіть зі мною, казку поважайте,
Шануйте книгу, ще більше читайте,
Бо книга – це віконце в світ, малята.
Читати будете – і будете все знати!
(Казкова фея пригощає всіх святковим пирогом).


Джерело: http://olauo76.wix.com/biblioteka116
Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (11.04.2013)
Переглядів: 2180 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!