Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Кирило-Мефодіївське братство
Відкритий урок на тему: «Кирило-Мефодіївське братство» (9 клас, 45 хвилин) Учителя іторії Торговицької ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Леся Мартовича Боднарчук Руслани Михайлівни с. Торговиця 2014 р. Тема. Кирило-Мефодіївське братство Мета уроку : пригадати суть поняття братство, хто такі Кирило і Мефодій, чому братство обрало саме таку назву; ознайомитись з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства, визначити його програмні цілі, значення братства у національному русі України; формувати вміння працювати з різними джерелами інформації; розвивати вміння працювати з історичними документами, робити висновки, давати власну оцінку; формувати навички пошуково-дослідницької роботи; виховувати гордість за людей, що боролись за українську національну ідею. Тип уроку: урок-засвоєння нових знань. Форма уроку: урок-дослідження. Обладнання: підручник ( Струкевич О. К. Історія України: Підручн. Для 9-го кл. загальноосвіт.навч.закл. ─ К.: Грамота, 2009. ─ 288 с.: іл. ), карта «Українські землі у першій половині ХІХ ст.», програмові документи, мультимедійна дошка, фотографії засновників Кирило-Мефодіївського братства, перегляд документального фільму «Кирило-Мефодіївське братство», збірка поезій Т. Г. Шевченка «Кобзар». Хід уроку І.Організаційний момент уроку ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель. Шановні діти! Тема нашого уроку сьогодні «Кирило-Мефодіївське братство». Епіграфом до нашого уроку будуть слова Михайла Сергійовича Грушевського: «Від Кирило-Мефодіїського братства веде свою історію весь новий український політичний рух». План уроку 1. Створення Кирило-Мефодіївського братства. 2. Програмні документи братчиків. 3. Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні. 4. Значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства. ІІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок учнів Учитель. Діти ви зрозуміли, що ми з вами будемо говорити на уроці про долю України та її народу в аспекті діяльності Кирило-Мефодіївського братства – першої української політичної організації. Але спочатку ми маємо отримати доступ до цієї актуальної теми і таким ключиком - доступом має бути карта. Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує пазли і складає карту «Українські землі у 1-й половині ХІХ ст.». Отже покажіть на карті (метод «Картограф»): До складу яких держав входили українські землі у першій половині ХІХст.? Охарактеризуйте адміністративно-політичний устрій цих земель. Учитель. Дякую за інформацію. А тепер я вам пропоную більш конкретну роботу – (метод «Мозковий штурм»). 1). Історія в датах та подіях дидактична гра «Відомі події» - скласти дати з окремих цифр, знайти відомі дати, назвати подію: 012345678 вихід друком «Енеїди» перша масонська ложа повстання декабристів польське повстання діяльність гуртка «Руська трійця» видання альманаху «Русалка Дністрова» 2). Історія в особистостях (скорочений історичний портрет): Григорій Калиновський Сергій Муравйов –Апостол Павло Пестель 3). Історія в поняттях (даємо визначення): братства національная ідея політична організація громадсько-політичний рух нація національно-визвольний рух Додатково учні записують у зошити визначення понять, працюючи з словниками (додаток №5). Політична організація – добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загально-національної програми суспільного розвитку. Братство – українські національно-релігійні громадські організації православного населення, що існували у ХVІ – ХVІІІ ст. і відігравали важливу роль у політичному та культурному житті України. ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Розповідь учителя про передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства Учитель. Перш ніж ми познайомимося із діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства, давайте пригадаємо, які існували етапи розвитку національних рухів у Східній Європі (в т. ч. і в Україні): 1. Фольклорно-етнографічний — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки. 2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті. 3. Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення. Проблемне питання уроку: Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства? Відповідь на це завдання учні повинні дати в кінці уроку. Учитель. На вашу думку, які фактори впливали на розвиток української національної ідеї на початку ХІХ ст.(метод «Пресс»): Революційні події в Європі Вітчизняна війна 1812р. Російський абсолютизм Кирило-Мефодіївське братство ─ перша політична організація в Україні, розглядаємо напрямки діяльності, завдання, види діяльності. Робота з таблицею (під час розповіді вчителя учні записують основнні події в таблицю, додаток №1). З березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров повідомив владі про діяльність таємного товариства, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх до Петербурга. Під час допитів заарештованих був підтверджений факт існування Кирило-Мефодіївського товариства. Товариство стало першою в історії Україні по¬літичною організацією. До складу групи входили тоді представники української інтелігенції. Восени 1846 р. загальна кількість чле¬нів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Протягом приблизно 14 місяців його існування братчики збиралися кілька разів на тривалі філо¬софські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підго¬тували ряд положень своєї програми. Засновниками Кирило-Мефодіївського товариства були молодий професор –ад’юнкт Київського університету М.Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії, кандидат права Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету Василь Білозерський. У засіданнях братства брали участь художник і поет Тарас Шевченко, письменник і педагог Пантелеймон Куліш та ін. Братство сформувалося як таємне. Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія – перших слов’янських релігійних просвітителів. До організації приймали представників слов’янства незалежно від станового походження. Кожний член складав присягу. Організація мала і свою печатку з зображення м Св. Кирила і Мефодія і з написом («І пізнаєте істину, і істина визволить вас»). Її зберігав у себе М. Костомаров. Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 р. в Петер¬бурзі. Покарано було всіх членів товариства. Розпочалися арешти та слідство. За відносно безневинний характер товариства царські власті вирішили покарати його провідних членів. При цьому суворість покарання була неоднаковою. Костомаров, Куліш та інші помірковані дістали порівняно легкі вироки, що передбачали заслання вглиб Росії на рік і менше, після чого їм дозволялося продовжити попередні заняття, однак Костомаров все ж таки провів рік в "Петропавловке". Гулака засудили до трьох років ув'язнення у Шлісельбурзькій в'язниці. Та найсуворіше було покарано Шевченка, в якому цар і його чиновництво вбачали найнебезпечнішого учасника товариства. "Поэта Шевченко послали рядовым в Оренбург, а потом в Новопетровское укрепление, -- писав журнал "Колокол" у 1860р. - Николай І строжайше приказал, чтобы ему не позволяли ни писать, ни рисовать... Шевченко пробыл более десяти лет в такой нравственной пытке". Фізичні й моральні муки цього заслання спричинили передчасну смерть Шевченка у 1861 р. Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які перебували на засланні. Робота з документами Учитель. Звертаю увагу примірники документів є у Вас на столі, тому запрошую до кропітливої роботи. Завдання в групах 1-а група опрацьовує «Книга буття українського народу» (додаток №2). 2-а група опрацьовує «Статут Кирило-Мефодіївського братства» (додаток №3). 3-я група опрацьовує відозви товариства «Брати українці» (додаток №4). Робота над новими поняттями зі словником, (додаток №5): Республіка - форма правління, за якої усі органи державної влади або обираються народом, або формуються парламентом – загальнонаціональним представницьким законодавчим органом. Федерація - форма державного устрою, за якої кілька державних утворень утворюють одну союзну державу. Запитання до класу: «Що? Де? Коли?» 1.Які політичні документи країн Західної Європи, Америки, України, з якими ви ознайомилися раніше, мають схожий з програмовими документами Кирило - Мефодіївського братства зміст? Відповідь: «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція П.Орлика», «Декларація прав та свобод громадянина США» Висновок: метод «Мікрофон» 1.Програмові документи Кирило - Мефодіївського братства значну увагу приділяли розв’язанню соціальних і національних проблем. 2.Передбачалося створення слов’янської федерації, ведучу роль в якій мала Україна 3.У своїй діяльності братчики використовували український та світовий досвід. Робота з уривками тексту (метод «знайди помилку», додаток №6). Повідомлення учениці «Місце Т. Г. Шевченка в національному відродженні». Учні розповідають вірші Шевченка, в яких прослідковується національна ідея, мрії Шевченка про кращу долю України. Запитання: Чи актуальною є творчість Т. Г. Шевченка в Україні у період сьогодення? Учитель. Для того, щоб отримати більше інформації про Кирило-Мефодіївське братство, попрацюємо з таким джерелом інформації як науково-популярний фільм. Це не просто перегляд кадрів, а цілеспрямована робота. Після перегляду фільму, учні дають відповідь на такі запитання: 1. Твори якого поета стали взірцем для написання програми Кирило-Мефодіївського братства? 2. Яка політична організація була утворена у Габсбурзькій імперії? Які спільні ідеї були у програмах Головної Руської Ради і Кирило-Мефодіївського братства? 3. Як склалася доля Т. Г. Шевченка? V.Узагальнення та систематизація знань Учні дають відповідь на проблемне питання, яке прозвучало на початку уроку: Завдання виконується методом «Прес». Значення Кирило-Мефодіївського товариства: 1. Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох міркувань. Воно явило собою першу, хоч і невдалу, спробу інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно привернуло увагу царського уряду (що доти намагався розіграти карту українофільства проти польських культурних впливів на Україні) до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців; ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом. 2. Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського товариства полягає в тому, що це була перша спроба національного відродження України політичними засобами, на основі програми, статуту та інших документів. Розгадайте кросворд Якщо правильно заповнити кросворд, то у виділених клітинках можна прочитати назву товариства, яке виникло на Україні у сер. ХІХ ст. (Кирило-Мефодіївське). 1. Місто, в якому виникло братство. (Київ) 2. Український поміщик, педагог і журналіст, прибічник ідей Французької революції, один із братчиків. (Савич) 3. Відомий перекладач, теж братчик. (Навроцький) 4. Програмовий документ братства «__ буття українського народу». (Книга) 5. Ім’я видатного українського громадського діяча, письменника, вченого, історика, члена братства. (Пантелеймон) 6. Автор програми цього ж товариства. (Костомаров) 7. Відомий український етнограф, теж входив до братства. (Маркович) 8. А це зрадник, за доносом якого братство було викрито. (Петров) 9. Братчики виступали за об’єднання слов’янських народів у Слов’янську __ . (Федерацію) 10. На чолі цієї держави повинен стояти Слов’янський __. (Собор) 11 . Викладач, теж учасник товариства. (Посяда) 12. Вірш Т. Г. Шевченка, в якому він виклав свою останню волю. («Заповіт») 13. Звернення братства мало назву «Брати __». (українці) 14. Автор поеми «Великий льох». (Шевченко) 15. Символ товариства, його носили всі братчики. (Перстень) 16. Які народи прагнули об’єднати братчики? (Слов’янські) 17. Він керував слідством над учасниками товариства і затверджував вирок братчикам. (Микола І) 18. Освічені люди, люди розумової праці. (Інтеліґенція) Метод «Дерево отриманих знань» (на дошці прикріплений стовбур дерева, кожен учень підходить до дошки і прикріплює стікери на яких записує отримані знання на уроці до стовбура). VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (параграф 14, ст. 110 – 117). 2. Опрацювати біографії братчиків. 3. Скласти есе: «Як на вашу думку склалася б доля України, якщо б ідеї кирило - мефодіївців були втілені в життя!». Додаток №1 Заповнити таблицю «Діяльність Кирило-Мефодіївського братства» Час і місце створення Засновники і кількість учасників Програмові документи Форми та методи діяльності Течії братства Покарання кирило-мефодіївців Значення діяльності кирило-мефодіївців Додаток №2 Робота з документом 1 група «Книга буття українського народу» 1.Бог создав світ: небо і землю. 2.Але род чоловічий забув Бога і оддався дияволу,...і на всім світі сталось горе, і біднота, і хорова, і нещастя, і незгода. 3.І так покарав людей справедливий Господь: потом, війнами, мором і найгірше неволею. 4.Нема другого Бога, тільки один Бог, що живе високо на небі, і хоч люди поробили богів в постаті звіриній і чоловічій со страстями і похотями, а то не боги, а то страсті і похоті, а правив над людьми отець страстей і похотей, чоловікоубииця, дияіуш. <...> 95. Лежить в могилі Україна, але не вмерла. 96. Бо голос її, голос, що звав всю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світу слов'янському. І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 травня постановили поляки, щоб не було панів, а всі були б рівні в Речі Посполитій, а того хотіла Україна ще за 120 літ до того. <...> 100.І голос України одозвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли прогнати царя і панство, і установити Річ Посполитую, і слов'ян поєднати, по образу іпостасей божественних нерозділимо і незмісимо; а сього Україна ще за двісті років до того хотіла. 101.І не допустив до того деспот, одні положили живот свій на шибениці, других закатували в копальнях, третіх послали на заріз черкесові. 103. Бо голос України не затих. І встане Україна зі своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщинаі не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні болгар. 104. І Україна буде непідлеглою Річчю. Посполитою в союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, него же не берегоша зиждущие, той оисть во главу угла». Питання до документа 1. Чому документ написаний релігійною мовою? 2. Про яку подію в Польщі йдеться в тексті? 3. Яке місце відводиться Україні у майбутній слов'янській державі? Якою повинна бути ця держава? Додаток №3 Робота з документом 2 група Статут Кирило-Мефодіївського братства Розділ І. «Головні ідеї» 1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. 2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар. 3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. 4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа. 5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні. 6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71). Розділ ІІ. «Головні правила» 1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих. 2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів. 3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому. 4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…> 8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності. 9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <…> 11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».(Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71). Питання до документа 1. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців. 2. Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією? 3. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»? Додаток №4 Робота з документом 3 група Відозви товариства «Брати українці! 1. Ми приймаємо, що усі слов'яни повинні з собою поєднатися. 2. Але так, щоб кожен народ зкомпонував свою Реч Посполиту і управлявся несмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такі народи по нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, серби і болгари. 3. Щоб був один сейм або рада слов'янська, де б сходились депутати од всіх Речей Посполи¬тих і там розважали б і порішали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов'янського. 4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на годи, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на годи. 5. Щоб у кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода і станів не було зовсім. 6. Щоб приймано депутатами і урядниками не породу, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором. 7. До того, щоб віра христова була основою закону і суспільної справи в цілому союзі і в кож¬ній Речі Посполитой. Отеє вам, братіє українці обох сторін Дніпра, подаєм на увагу, прочитайте пильно і нехай кожен думає, як до сього дійти і як би лучше воно було. Як багато голов, то багато розумів, кажуть. Коли ви об сім станете думати, то в той час, як прийде пора говорити об сім, вам господь бог дарує смисл і уразумєніе. Амінь». «Братья великороссияне и поляки! Сие глаголит к вам Украйна, нищая сестра ваша, которую вы распяли и растерзали и которая не помнит зла и соболезнует о ваших бедствиях и готова проливать кровь детей своих за вашу свободу. Прочитайте послание это братское, обсудите ваших, томящихся и в шелковых цепях немецких и в когтях турецких, и да будет целью жизни и деятельности каждого из вас: славянский союз, всеобщее равенство, братство, мир и любовь, господа нашого Иисуса Христа. Аминь». Питання до документа
1. Мета діяльності товариства. 2. Який державний устрій пропонують братчики? 3. Які відносини повинно встановити між Україною та Росією? Додаток №5 Основні поняття і терміни Братства — національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у 16-18 ст. Украї́нський націона́льний рух — соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-угорської імперії, що виступав за культурно-національне відродження й становлення української нації. Націона́льно-визво́льний рух ─ будь-який суспільно-політичний рух, учасниками якого є представники певної етнічної спільності (племені, народності, нації), з метою звільнення своєї країни від чужоземного панування. Політична організація — інституціалізоване, закріплене формальним членством суспільне об'єднання, яке має на меті досягнення певних політичних цілей і зазвичай бере участь в боротьбі за владу на тому чи іншому рівні. Зразком політичної організації є політична партія. Нація (від латів.(латинський) natio — плем'я, народ), історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки. Націона́льна іде́я — акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. Н.І. становить платформу національної ідеології, визначає теоретичні засади національної свідомості. Поряд з Національною ідеєю розрізняють також термін Ідея Нації, що вбирає в себе яскравий образ перспективного майбутнього нації, що, як правило міститься поза межами одного покоління і силою своєї притягальності та емоційного забарвлення пориває його та наступні покоління до осягнення поставленої цілі. Респу́бліка (від лат. res publica — справа громади) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову. Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів. Конфедерація — союз держав, кожний член якого зберігає незалежність, має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (насамперед військовій, рідше зовнішньополітичній, економічній та інших сферах). Додаток №6 Картка № 1 Кирило-Мефодіївське братство виникло у Харкові у січні 1847 р. і діяло до кінця березня 1848 р. Символом товариства став золотий ланцюжок з написом імен французьких просвітителів Кирила і Мефодія. До нього увійшло 20 осіб. Братство діяло легально. Його програмові документи називалися «Книга буття слов’янських народів» і Статут, основним автором яких був Микола Костомаров. Картка № 2 Програма Кирило-Мефодіївського товариства складалася з двох частин: «Першочергові ідеї» та «Основні правила». Там наголошувалося, що мета всіх народів на землі — це їх політичне об’єднання в імперію, де б кожен народ утворив би свою державу з монархічною формою правління. Повинен також існувати загальний орган влади — Європейський собор, який би складався із представників усіх народів. Картка № 3 Програмові положення Кирило-Мефодіївського товариства викладені в «Книзі життя українського народу», автором якої був Т. Г. Шевченко. Там зазначалося, що історичним покликанням Росії є: підняти всі європейські народи на боротьбу за економічне відродження. Саме ж товариство утворюється з метою поширення релігійних ідей через виховання, літературу та примноження членів товариства. У січні 1848 р. товариство було розгромлене, але його керівникам вдалося врятуватися. | |
| Переглядів: 5977 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |