Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Китайський Новий рік
| Мета: ознайомити дітей та дорослих з традиціями зустрічі Нового року на Сході; викликати цікавість до країни, мова якої вивчається; Дати можливість учням показати, чого вони навчилися. Обладнання: листи паперу з китайським ієрогліфом «Щастя», східна музика, декорації до вистави «Рукавичка», приладдя для чайної церемонії. Доброго дня шановні батьки, дорогі діти! Ми починаємо наше свято «Китайський Новий рік». Як це роблять в Китаї, про це нам зараз розкажуть діти. I Розповідь учнів про Китайський Новий рік 1 учень. Китайський Новий рік - Чунь цзе, що значить Свято весни, є для китайців самим головним святом, його відзначають вже більше двох тисяч років. Воно приходиться на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. З введенням григоріанського календаря це свято почали називати „святом весни”, щоб відділити його від Нового року за західним стилем. У побуті Чунь цзе називається „Нянь” (нянь - значить "рік"). 2 учень. За легендою Нянь – це страшне люте чудовисько з рогами на голові, що жило у древньому Китаї. Цілий рік він знаходився і глибині моря, і тільки в канун нового року виповзало з води, вривався в поселення, поїдав там худобу і губив людей. Тому селяни дуже боялися його і щорічно перед настанням Нового року цілими сім’ями полишали села і утікали в гори, щоб сховатися від страшного звіра Няня. 3 учень. Одного разу перед Новим роком, коли селяни Тао хуа („квітки персика”), підтримуючи старих, з дітьми на руках залишали село, туди прийшов старий жебрак зі срібного кольору вусами. В одній руці він тримаю тростину, в іншій – торбу. 4 учень. В цей час деякі селяни закривали вікна і запирали дім, інші збирали речі в дорогу, треті вели худобу, іншими словами, всі були зайняті і всі були в стурбовані, тому ніхто не звернув особливої уваги на цього старика. Тільки одна жінка дала йому трохи їжі і почала умовляти його скоріше залишити селище, щоб уникнути зустрічі з Нянем. Однак цей дідусь, посміхаючись, відповів: ”Дозвольте мені залишитися у вашому домі на ніч, і я вигоню Няня з села.” 5 учень. Жінка з подивом подивилася на старого і помітила, що цей сивий чоловік з моложавим обличчям виглядає бадьорим та міцним, але все ж умовляла його сховатися з усіма від хижого Няня. Однак старий стояв на своєму, і жінці довелось піти одній. 6 учень. Близько опівночі Нянь увірвався до селища. Цього разу він помітив, що у селі щось не так, як було раніше. З жахом помітив Нянь, що в одному домі горить вогонь, а двері пофарбовані червоною фарбою. А коли він добрався до входу у будинок, у дворі почувся тріск бамбукових хлопавок. Він не насмілився увійти у двір. 7 учень. Виявляється, Нянь боїться червоного кольору, яскравого полум’я і гучного шуму. В цей момент ворота відчинились, з них вийшов старий у червоному халаті і голосно засміявся. Нянь сильно перелякався і втік. 8 учень. На другий день селяни повернулися. Побачивши, що в їх домівках все уіле, вони дуже здивувались. Лише жінка зрозуміла, у чому справа, і розповіла односільчанам про обіцянку старця. Почувши цю розповідь, всі дуже зраділи, вдяглися у нові святкові одежі, поздоровляючи один одного з настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширилася у сусідні села, і всі узнали, як виганяти Няня. 9 учень. С тих пір щорічно в канун Нового року люди наклеюють на двері червоні парні надписи, запускають хлопавки, в домах горять вогні, люди не вкладаються спати всю ніч, що називається "шоу суй" – „оберігати рік”. 10 учень. Ніч на Новий рік китайці називають „ніччю зустрічі після розставання”. Для них це сама важлива мить року. Вся родина збирається за святковим столом, який вирізняється багатством і різноманіттям страв. Новорічна вечеря не обходиться без страв з курячого м’яса, риби і «доуфу» - соєвого творогу, який ми називаємо «тофу», тому що в китайській мові назви цих продуктів співзвучні зі словами, що означають „щастя” і „достаток”. 11 учень. На півночі Китаю на Новий рік прийнято їсти пельмені (цзяоцзы), а на півдні - «няньгао» (шматочки, виготовлені з клейкого рису). Мешканці півночі віддають перевагу пельменям, бо слово (цзяоцзы) у китайській співзвучно зі словами „проводи старого і зустріч нового”. Крім того пельмені за своєю формою нагадують злитки золота срібла і символізують побажання багатства. З тієї ж причини мешканці півдня їдять «няньгао», що символізують поліпшення життя з кожним роком. 12 учень. Перші п’ять днів нового року призначені для зустрічей. Рідні, друзі, однокласники, співробітники навідують один одного і вітають з Новим роком. 13 учень. Традиція дарування подарунків не дуже поширена в Китаї. На Чунь цзе традиційним подарунком є Я-суй цянь – кишенькові гроші у спеціальних червоних конвертах, які прийнято дарувати дітям. Дотримуючись давніх звичаїв, гроші дарують кожній дитині, що прийшла до будинку в перші 15 дней нового року. Якщо червоного конверту під рукою не знайдеться, нічого страшного, можна обійтися і без нього. 14 учень. На Свято весни кілька днів підряд проводиться гучні народні забави і ярмарки, де виконуються танки лева і драконів, танці „суходільних човнів”, номери на ходулях. Новорічні святкування закінчуються після Свята ліхтарів, на 15 день першого місяця нового року за місячним календарем. II Група учнів, що вивчають китайську мову, поздоровляють присутніх є Новим роком китайською мовою. III Учні, що вивчають хінді,вітають присутніх на хінді. IV Учні, що вивчають арабську мову, показують виставу «Рукавичка» арабською мовою. V Розповідь керівника гуртка «Чайна церемонія «Тяною» про чайну церемонію. Впевнена, що кожен із нас щонайменше двічі впродовж дня повторюєте цю послідовність дій, бо складно знайти у сучасному світі людину, байдужу до чаю. А в багатьох народів чайна культура здавен є частиною національної культури. Ніде чай не має такого символічного значення в житті людини, як у Японії. Тут чаювання – спеціальна церемонія (тяною), в якій злилися споглядання природи і предметів мистецтва, роздуми і спілкування. Приготування чаю – це творчість, особливий ритуал, що вимагає тиші, самоти, спокою. Далі діти, що відвідують гурток, пригощають присутніх чаєм та солодощами за всіма правилами японської чайної церемонії. Ось і закінчилось наше свято. Бажаю вам гарного настрою, посмішок,і всього найкращого на весь рік. До побачення. Сєрова Світлана Володимирівна, Київська гімназія східних мов №1 | |
| Переглядів: 1473 | Рейтинг: 3.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |