КОДЕКС ВОЛОНТЕРІВ - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

КОДЕКС ВОЛОНТЕРІВ

КОДЕКС ВОЛОНТЕРІВ

Зроби добро, Людино, і забудь,

Воно тобі сторицею віддасться,

Бо це єдина й непохитна суть

      По-справжньому людського щастя.

В О Л О Н Т Е Р (від лат. „voluntarius” – воля, бажання, від англ. „voluntary” – добровільний, доброволець, йти добровільно) – це особа, яка за власним бажанням допомагає іншим.

В О Л О Н Т Е Р С Ь К И Й  Р У Х— це доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому.

Волонтерський рух є одним із напрямів діяльності шкіль- ного учнівського самоврядування.

               Членами волонтерського руху можуть бути учні, що досягли 14 років, молодші школярі – тільки у співпраці та взаємодії з педагогами.

Головна мета волонтерського руху в загальноосвітньому закладі

– відродження кращих вітчизняних традицій добро- чинності; виховання у школярів таких соціально-значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідаль- ність, ініціативність; формування соціально-активної, гро- мадянської, соціально-моральної позиції особистості.

Основні завдання волонтерського руху у школі:

– гуртування шкільного колективу навколо добрих справ;

– задоволення духовних інтересів та потреб школярів;

– патріотичне виховання;

– організація змістовного дозвілля;

– профілактика девіантної поведінки і шкідливих звичок;

– пропагування здорового способу життя.

Волонтер повинен бути:

– безкорисливим;

– чуйним до проблем інших;

 – милосердним;

 – толерантним;

 – відповідальним;

 – ініціативним;

 – вихованим.

ПРИНЦИПИ  ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ- ВОЛОНТЕРІВ

1. Добровільність - ніхто не може бути примушений до заняття волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність здійснюється за власною ініціативою.

2. Безоплатність - волонтеська діяльність є неприбутковою, корисною для інших та суспільства в цілому.

3. Повага - волонтер поважає гідність, особистісні та культурні особливості всіх людей.

4. Відповідальність - волонтер несе відповідальність за свою роботу, її якість і дотримання встановлених термінів.

5. Самовдосконалення - волонтер завжди відкритий для придбання нових знань і навичок.

6. Здоровий спосіб життя - у повсякденному житті волонтер  дотримується даного  принципу.

7. Моральність - волонтер дотримується морально-етичних принципів.

8. Рівність - волонтер визнає рівні можливості участі кожного у волонтерській діяльності.

9. Волонтерська діяльність школярів повинна бути посильною.

10. Гарантованість безпеки волонтерської діяльності школярів.

Гасло волонтерів.

• Бажаєш щось змінити у суспільстві – прояви ініціативу

• Хочеш щось змінити – починай з себе

• Прагнеш бути корисним іншим – допомагай

• Головне не те, Що я віддаю, чи Що я отримую, а Ким я стаю, працюючи волонтером

Найважливіші риси волонтерства

–       турбота про людей. Адже співчуття, моральна підтримка, допомога, піклування сприяють формуванню важливої для людського суспільства атмосфери – взаємопідтримки. Для соціально-педагогічної роботи це важливий ресурс, який допомагає створювати безпечне середовище для існування та розвитку кожного члена суспільства. Найважливішим рушійним механізмом виступає людський фактор, який вище схеми взаємовідносин „ти – мені, я – тобі”. Для волонтерів характерними є формули: „я – тобі, ти – мені” та „я – усім”;

–       солідарність і гуманна корисливість. Люди добровільно жертвують своїм часом заради встановлення взаємодовіри та причетності, що робить їх зацікавленими в благополуччі інших;

–       духовна якість і громадянська чеснота. Адже його значення полягає не лише в тому, що ми робимо через любов та співчуття до інших, а й те, як це впливає на людину, яка надає добровільну допомогу, – „ми те, що ми робимо для інших”;

–       багате джерело людського досвіду. Під „людським досвідом” розуміють досвід, який набуває людина в процесі взаємодії з іншими людьми, соціальними групами, державою. Милосердя, толерантність, солідарність, співробітництво, подолання конфліктів, лобіювання, емоційні й соціальні зв’язки, захист від небезпечного впливу тощо. Можливість ділитися, обговорювати, переймати більш ефективні форми, методи – це можливість напрацьовувати та вдосконалювати цей неформальний суспільний фонд вмінь та навичок встановлення й підтримки стосунків;

–       нові інтелектуальні ресурси. Волонтери – це не лише виконавці програм, але й джерело нових ідей, нового життєвого досвіду;

–       участь і відповідальність як суть активної громадянської позиції. Громадянськість, взаємодовіра, солідарність і відповідальність, підкріплені соціальними відносинами, які базуються на схожих світоглядних установках і спільності обов’язків, є взаємодоповнюючими цінностями;

–       етичний стандарт,  ця риса волонтерства виражає якість людських взаємостосунків. За рівнем норм, які встановлюються (що дозволено, що заборонено), це одна з найвищих сходинок. Вона розміщена приблизно на такому ж рівні, що й етичні норми духовних конфесій, однак підтримується не встановленими догматами, а цілком, максимально усвідомлено;

–       забезпечення надійної платформи для відновлення зв’язків між людьми. Відомо, що людей завжди розділяли багатство, культура, релігія, етнічне походження, вік, стать. Волонтерство ж може бути одним з найголовніших засобів примирення та відновлення розділеного суспільства, оскільки ця діяльність здійснюється без дискримінації за певними ознаками;

–       нове бачення соціальної діяльності. Воно полягає в новому ставленні до зайнятості в галузі соціального захисту. Людина, яка бере участь у волонтерських програмах, отримує повну ясність у мотивації своєї праці. Первинним для неї є вже не компенсація за працю, а результат – допомога, вирішення проблеми тощо, а для руху в цілому – охоплення всього спектра суспільних проблем.

Типи волонтерської діяльності
- взаємодопомога та самодопомога;
- филантропия та послуги іншим людям;
- участь або громадянський обов’язок;
- рекламно-пропагандистська діяльність

Волонтер зобов’язаний:

–         поважати  гідность й культуру всіх людей, шановливо ставитися до інших членів команди;

–         надавати  допомогу, безкоштовні послуги  особисто чи організовано в дусі партнерства та братерства;

–     сприяти  забезпеченню рівних  важливостей особистих і колективних потреб,

–         перетворювати  волонтерство на елемент набуття нових знань і навичок, удосконалювати  здібності, стимулювати  при цьому ініціативу та творчість людей, надавати  кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем;

–    сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності;

–   не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;

Волонтер має право:

-  вибирати для себе той вид діяльності, який йому більш цікавий, до чого він прагне;

- волонтер має право висловлювати свою думку щодо діяльності волонтерського руху, пропонувати або робити зауваження в ході проведення будь-якої акції;

 -волонтер має право на шанобливе і доброзичливе ставлення до себе інших учасників заходу;

 -волонтер має право на визнання і справедливу оцінку його внеску;

-  якщо у волонтера є поважні причини, він може відмовитися виконувати покладені на нього обов'язк.

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: [ADM]Irina (12.03.2018) | Автор: Рінденко Алевтина Олександрівна
Переглядів: 129 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!