П. Тичина "Гаї шумлять", "Хор Лісових Дзвіночків" - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

П. Тичина "Гаї шумлять", "Хор Лісових Дзвіночків"

Тема. "Павло Тичина" (про нього). П. Тичина "Гаї шумлять", "Хор Лісових Дзвіночків".

Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини, удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.

Обладнання: портрет П. Тичини, презентація життя і творчості поета, картки для розчитування, відеосюжет пісні «Гаї шумлять», фізкультхвилинка «Райдуга»,відеосюжет твору «Хор лісових дзвіночків», картки для роботи в групах, картки для роботи в парах,
картки для індивідуальної роботи.

Хід уроку

Епіграф: Ах, скільки радості,
                 Коли ти любиш землю,
                 Коли гармонії шукаєш у житті.
                                                                       Павло Тичина


І. Організація класу. Створення емоційного фону.
Звучить стиха музика. Починаю урок читанням епіграфу уроку.
- Природа – це казка, яку треба читати серцем. Любов до природи допомагає нам стати кращими, відвертішими, добрішими. Прислухаймось до власного серця, створімо атмосферу довіри, тепла й затишку.
Вправа «Усмішка по колу».
Усі беруться за руки. Перший учень повертається до свого сусіда й усміхається йому і так по колу.

2. – А зараз послухайте поезію.
Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику.
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.

II. Повідомлення теми та мети уроку.
— Чи пригадали ви цей вірш? ("Осінь така мила".)
— А хто його автор? (Павло Тичина.)
- Ось перед вами його портрет.
— Сьогодні на уроці ми ближче ознайомимося із творчістю цього поета, вслухаємося у мелодійність і наспівність його творів.
Тому, що крім поетичного таланту Павло Тичина мав ще й музичне обдарування, тонко відчував і дуже любив природу.
Те місце де він народився давало йому силу жити і творити.

III. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом П. Тичини.

ІІІ. Розповідь про Павла Тичину

1. Слово літературознавцям


1. Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині
в родині сільського дяка і вчителя "школи грамоти". Дитинство його
пройшло у злиднях і нестатках. У сім'ї Тичини росло дев'ятеро дітей,
тому Павлусеві з дитинства довелося заробляти на кусок хліба.

2. Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх одноклас¬ників відрізнявся музичними та вокальними здібностями.

3.Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де пройшли майже всі його "учнівські роки". Співав у монастирському , світському хорі хлопчиків у Народному домі, навчався в бурсі та семінарії. Мав Павло неабиякий хист до малювання.

4.Водночас Павло Тичина цікавився театром. Він був душею драма-тичного гуртка, під його керівництвом ставилися вистави. Усі захоплю¬валися талантом Павла. Де б він не був — на уроках був повний порядок. І так усе життя.

5.Початковий період творчості Павла Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії.

6.Твори Павла Тичини для дітей виходили у багатьох збірниках і окремими книжками. Для дошкільнят надруковано вірш "А я у гай ходила", збірку "Хор Лісових Дзвіночків". Для дітей молодшого шкільного віку поет написав казки "Івасик-Телесик", "Дударик".

7.Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших народів. Він досконало володів російською, болгарською, вірмен¬ською, французькою, турецькою мовами, багато перекладав.

2. Перегляд презентації про життєвий і творчий шлях Павла Тичини.
_- А зараз переглянемо невеличку презентацію.

— Пересвідчитись у майстерності пера поета зможемо, прочитавши кілька його творів.
— Послухайте один з них.

IV. Опрацювання вірша П. Тичини "Гаї шумлять...".

1.Читання поезії «Гаї шумлять» підготовленим учнем.

• Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені автора)
• Хто є героєм вірша? (Сам поет.)

2. Словникова робота.
милуюся        дивуюся
нивами           переливами
співаючи        кохаючи
золото            поколото
горить            тремтить
Читання слів "луною" за вчителем (від початку і до кінця), а тоді "буксиром" за одним із учнів (від останнього слова до першого).

• Поясніть значення слів зворушений - переливи -

• Які слова римуються? Прочитайте їх парами.

2.Читання вірша мовчки.
• Які картини природи постають у вашій уяві?

3.Вибіркове читання. – Підтвердіть рядками вірша, що героєм є сам автор. . ("Я слухаю»,"Я йду".)
- Які почуття переживає автор? (Стривоженість, радість, захоплення.)

-Знайдіть вирази, вжиті у переносному значенні.

(ХМАРКИ БІЖАТЬ. ДУМКИ ПРЯДЕ. ШЕПІТ ТРАВ. МРІЄгай. - З якою метою їх ужито?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто швидше"

— Прочитайте речення із вірша, де вжиті слова-пари (зі словникової роботи).

б).Завдання у групах ( на картках)

-Знайдіть і продовжіть порівняння:

• «купаючи мене, мов…» (ластівку);
• «неба край – як …» (золото);
• «горить-тремтить ріка, як …»( музика).

6. Виразне читання вірша,

— Яку інтонацію підказують виділені слова? Де треба зробити паузу?
— Читаючи вірш П. Тичини "Гаї шумлять...", ви повинні передати ніжні почуття поета, які він висловлює у пісні. А пісня народилася у серці, бо автор до глибини душі зворушений шумом гаїв, гудінням дзвону, шепотінням трави, багатством кольорових тонів степу, хвилюючою рі¬кою, що "горить-тремтить, як музика". Від цієї пісні на душі стає "так весело", хочеться "співати-кохати", купатися в "нивах-переливах", мов ластівка, бо сонце "мов золото", запалило душу серед "тихого голублячого шелесту трав" — і затремтіло почуття радості, як ріка, полилася музика.
Інтонація вірша м'яка, милозвучна, музична, що відповідає настрою поета.

7. Твір «Гаї шумлять…» покладено на музику у декількох варіантах, послухайте один з них і перегляньте відео. Слухання пісні "Гаї шумлять...".

— Чи вдалося автору музики передати почуття поета?

- Час прийшов для відпочинку почнемо фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка « Райдуга»
-Припинили ми вже грати, будем далі працювати.

V. Опрацювання вірша П. Тичини "Хор Лісових Дзвіночків".

ІV. Актуалізація опорних знань

- Відгадайте загадку.
Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм, дзвоном сонце зустрічаєм,
Маєм гарні сині очки, називаємось…. (дзвіночки)

- Я впевнена, що кожен із вас бачив ці квіти. Павло Тичина теж бачив їх. А одного разу гуляючи в лісі він підслухав розмову.
- Давайте і ми її послухаємо.

VІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.( Слухання частини вірша і перегляд відео)

- А що ще вдалося почути поетові ви дізнаєтесь прочитавши поезію «Хор лісових дзвіночків»

- Зараз я пропоную вам вслухатись у мелодію чарівних звуків, які лунатимуть у чудових рядках поезії.

2. Виразне читання вірша П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» підготовленим учнем.
3. Бесіда з учнями.

- Яка картина постала перед вашими очима. коли слухали цю поезію?
(Дзвіночки своїм співом радісно зустрічають сонечко, що першими промінчиками гладить верхівки дерев і опускає свої руки, щоб привітатися із дзвіночками. А вітерець-пустун колише блакитні чашечки і вони ніжно співають пісеньку: день-дзень, тінь-дзінь.) (Дзвонять дзвіночки)
4. – А зараз правильно прочитаємо слова на картках.
Вправа «Блискавка».
ОКРОПІТЕ   ДЗВІНОЧКИ   СХИТНЕТЬСЯ
НАШЕЛЕСТІТЕ   ДЗВОНОМ   УСМІХНЕТЬСЯ
5. Читаємо поезію мовчки.
6. Опрацюва ння змісту поезії.

- Що люблять дзвіночки?
(День, сонце, небосхил, світлу тінь, сни розкішні, гаї затишні…)
- Як вони стрічають день? (Дзвоном)
-Чого вони дуже чекають? ( Дощу)
- Навіщо їм дощ? (Кожна рослина не може розвиватись й квітнути лише під сонячними променями, живлячись соками землі. Їй необхідна ще й цілюща волога, яку несуть у собі хмарки. Тому й звертаються до них дзвіночки з проханням окропити їх живлющим дощиком, обсушити лагідним вітерцем.)

- У вірші П. Тичини про людину не згадується. Але відчувається ії незрима присутність. Чи можна це довести на основі тексту?
( Про присутність людини говорить, „ золоте поле “- результат людської праці. Поле буває „ золотим “ лише тоді, коли на ньому колоситься і достигає колосся жита і пшениці ).

- Як же пов’язати лісові дзвіночки і золоте поле?
( У природі існує гармонія, і поет тонко це підмічає.
Дзвіночкам , як живими істотам радісно за своїх сусідів - житні колоски за людське щастя й добробут. Жито у вірші „ усміхається “, віддячуючи людям за їх працю і турботу; сонцю, хмарам, вітру – за ласку)

-- Чи є у вірші опис квіток? ( Ні, конкретного опису немає).
А які порівняння викликає у вас повтор в кінці першої строфи „ День! День!“?
( Ці слова нагадують і про день, який радісно зустрічають дзвіночки, і про звуки, що видає справжній металевий дзвіночок. Отже, тут іде ніби гра слів).

- Аналогічно слова „ Тінь! Тінь “
( Асоціюються з приємною прохолодою тіні, і з передзвоном справжнього дзвіночка)

7.Читання поезії

- А зараз ми спробуємо разом створити музику лісових дзвіночків, допомагаючи собі дзвіночками, що у вас на партах.
(Учні читають по строфі і в кінці кожної строфи дзвенять дзвіночки).

1. Художні особливості твору.

- Які ж художні особливості допомагають створити таку мелодійну картину поезії?

- Що ж допомагає надати віршу мелодійності, пісенності?
- Зверніть увагу: Які слова повторюються в тексті? Як ви думаєте, для чого?
( Повторюючи слова „ день-день “, „ тінь – тінь “,поет використовує засіб, який називається звуконаслідуванням.)
Звукові повтори створюють ритм, мелодію поезії.

- А ще зверніть увагу, як підібрані у вірші приголосні і голосні звуки?
- Візьмемо третю строфу: „ окропіте нас, нашелестіте “ приголосні звуки[ к, п, т, с, ш ] справді створюють звукову гаму дощу.
А в останній строфі „ по полю золотому полю “ шестикратно повторене відкрите „ о “ і тричі повторене („ у “) створюють картину колосистого безмежжя.

-Чим вірш П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» схожий на пісню?
( Музикальності віршеві надають повтори, які передають звуки природи).

2. Які почуття, настрій викликає вірш у читачів? ( Настрій вірша радісний, легкий, бадьорий).

3. Висновок учителя.
- Кожний рядок поезії передає велику любов поета до природи, його захоплення нею. Дзвіночки, ніби люди, закохані у велич і розмаїття природи, виявляють радість, любов, доброту, щедрість, привітність.

— Вправи для розвитку техніки читання.
Гра «Розвідники».
-Знайдіть і прочитайте прикметники, пов'язані з іменниками.
Дзвіночки (лісові), сни {розкішні), гаї (затишні), тінь (світлу),
день(ясний), полю (золотому).

Гра «Хто швидше?» (робота в парах).
- Знайдіть у тексті рими і запишіть їх у зошит. Яка пара впораєть-ся швидше?
Співаєм — окропіте —
розкішні — схитнеться —
- Прочитайте вірш уголос так, щоб слухачі відчули, як співає лісо-ва галявина.

8. Читання поезії ( 1-2 учні).

ІV. Контрольно-оцінювальний етап.

Гра «Так – ні» (знак +, якщо згодні з твердженням, знак - , незгодні).

• Ми познайомилися з творчістю Павла Семеновича Тичини.
• У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до природи.
• У віршах П. Г. Тичина описував своє тяжке дитинство.
• Читаючи поезію «Хор лісових дзвіночків», ми відчуваємо як співає лісова галявина.
• Павло Григорович Тичина володів мовами інших народів.
• У сім’ї П. Г. Тичини було 5 дітей.

6. Робота в зошитах .

VI. Підсумок уроку.
— З творчістю якого поета ознайомились на уроці? Що дізналися про нього?
— Яким темам присвячував Павло Григорович Тичина чимало своїх віршів?
— Який із віршів, що читали сьогодні, сподобався більше? Чому?

VII.Домашнє завдання
-Дізнайтеся більше про життя П. Тичини: знайдіть і прочитайте його твори.
-Навчіться читати поезії автора виразно, передаючи силу почуттів поета, його захоплення рідною природою.

Категорія: Уроки | Додав: pidtsarevychiwww (31.10.2016)
Переглядів: 112 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!