Тема. "Павло Тичина" (про нього). П. Тичина "Гаї шумлять", "Хор Лісових Дзвіночків".
Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини, удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати образне мислення, зв'язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.
Обладнання: портрет П. Тичини, презентація життя і творчості поета, картки для розчитування, відеосюжет пісні «Гаї шумлять», фізкультхвилинка «Райдуга»,відеосюжет твору «Хор лісових дзвіночків», картки для роботи в групах, картки для роботи в парах,
картки для індивідуальної роботи.
Хід уроку
Епіграф: Ах, скільки радості,
Коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті.
Павло Тичина
І. Організація класу. Створення емоційного фону.
Звучить стиха музика. Починаю урок читанням епіграфу уроку.
- Природа – це казка, яку треба читати серцем. Любов до природи допомагає нам стати кращими, відвертішими, добрішими. Прислухаймось до власного серця, створімо атмосферу довіри, тепла й затишку.
Вправа «Усмішка по колу».
Усі беруться за руки. Перший учень повертається до свого сусіда й усміхається йому і так по колу.
2. – А зараз послухайте поезію.
Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику.
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
осінь
славна.
II. Повідомлення теми та мети уроку.
— Чи пригадали ви цей вірш? ("Осінь така мила".)
— А хто його автор? (Павло Тичина.)
- Ось перед вами його портрет.
— Сьогодні на уроці ми ближче ознайомимося із творчістю цього поета, вслухаємося у мелодійність і наспівність його творів.
Тому, що крім поетичного таланту Павло Тичина мав ще й музичне обдарування, тонко відчував і дуже любив природу.
Те місце де він народився давало йому силу жити і творити.
III. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом П. Тичини.
ІІІ. Розповідь про Павла Тичину
1. Слово літературознавцям
1. Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині
в родині сільського дяка і вчителя "школи грамоти". Дитинство його
пройшло у злиднях і нестатках. У сім'ї Тичини росло дев'ятеро дітей,
тому Павлусеві з дитинства довелося заробляти на кусок хліба.
2. Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх одноклас¬ників відрізнявся музичними та вокальними здібностями.
3.Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де пройшли майже всі його "учнівські роки". Співав у монастирському , світському хорі хлопчиків у Народному домі, навчався в бурсі та семінарії. Мав Павло неабиякий хист до малювання.
4.Водночас Павло Тичина цікавився театром. Він був душею драма-тичного гуртка, під його керівництвом ставилися вистави. Усі захоплю¬валися талантом Павла. Де б він не був — на уроках був повний порядок. І так усе життя.
5.Початковий період творчості Павла Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії.
6.Твори Павла Тичини для дітей виходили у багатьох збірниках і окремими книжками. Для дошкільнят надруковано вірш "А я у гай ходила", збірку "Хор Лісових Дзвіночків". Для дітей молодшого шкільного віку поет написав казки "Івасик-Телесик", "Дударик".
7.Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших народів. Він досконало володів російською, болгарською, вірмен¬ською, французькою, турецькою мовами, багато перекладав.
2. Перегляд презентації про життєвий і творчий шлях Павла Тичини.
_- А зараз переглянемо невеличку презентацію.
— Пересвідчитись у майстерності пера поета зможемо, прочитавши кілька його творів.
— Послухайте один з них.
IV. Опрацювання вірша П. Тичини "Гаї шумлять...".
1.Читання поезії «Гаї шумлять» підготовленим учнем.
• Від чийого імені ведеться розповідь? (Від імені автора)
• Хто є героєм вірша? (Сам поет.)
2. Словникова робота.
милуюся дивуюся
нивами переливами
співаючи кохаючи
золото поколото
горить тремтить
Читання слів "луною" за вчителем (від початку і до кінця), а тоді "буксиром" за одним із учнів (від останнього слова до першого).
• Поясніть значення слів зворушений - переливи -
• Які слова римуються? Прочитайте їх парами.
2.Читання вірша мовчки.
• Які картини природи постають у вашій уяві?
3.Вибіркове читання. – Підтвердіть рядками вірша, що героєм є сам автор. . ("Я слухаю»,"Я йду".)
- Які почуття переживає автор? (Стривоженість, радість, захоплення.)
-Знайдіть вирази, вжиті у переносному значенні.
(ХМАРКИ БІЖАТЬ. ДУМКИ ПРЯДЕ. ШЕПІТ ТРАВ. МРІЄгай. - З якою метою їх ужито?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Гра "Хто швидше"
— Прочитайте речення із вірша, де вжиті слова-пари (зі словникової роботи).
б).Завдання у групах ( на картках)
-Знайдіть і продовжіть порівняння:
• «купаючи мене, мов…» (ластівку);
• «неба край – як …» (золото);
• «горить-тремтить ріка, як …»( музика).
6. Виразне читання вірша,
— Яку інтонацію підказують виділені слова? Де треба зробити паузу?
— Читаючи вірш П. Тичини "Гаї шумлять...", ви повинні передати ніжні почуття поета, які він висловлює у пісні. А пісня народилася у серці, бо автор до глибини душі зворушений шумом гаїв, гудінням дзвону, шепотінням трави, багатством кольорових тонів степу, хвилюючою рі¬кою, що "горить-тремтить, як музика". Від цієї пісні на душі стає "так весело", хочеться "співати-кохати", купатися в "нивах-переливах", мов ластівка, бо сонце "мов золото", запалило душу серед "тихого голублячого шелесту трав" — і затремтіло почуття радості, як ріка, полилася музика.
Інтонація вірша м'яка, милозвучна, музична, що відповідає настрою поета.
7. Твір «Гаї шумлять…» покладено на музику у декількох варіантах, послухайте один з них і перегляньте відео. Слухання пісні "Гаї шумлять...".
— Чи вдалося автору музики передати почуття поета?
- Час прийшов для відпочинку почнемо фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка « Райдуга»
-Припинили ми вже грати, будем далі працювати.
V. Опрацювання вірша П. Тичини "Хор Лісових Дзвіночків".
ІV. Актуалізація опорних знань
- Відгадайте загадку.
Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм, дзвоном сонце зустрічаєм,
Маєм гарні сині очки, називаємось…. (дзвіночки)
- Я впевнена, що кожен із вас бачив ці квіти. Павло Тичина теж бачив їх. А одного разу гуляючи в лісі він підслухав розмову.
- Давайте і ми її послухаємо.
VІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1.( Слухання частини вірша і перегляд відео)
- А що ще вдалося почути поетові ви дізнаєтесь прочитавши поезію «Хор лісових дзвіночків»
- Зараз я пропоную вам вслухатись у мелодію чарівних звуків, які лунатимуть у чудових рядках поезії.
2. Виразне читання вірша П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» підготовленим учнем.
3. Бесіда з учнями.
- Яка картина постала перед вашими очима. коли слухали цю поезію?
(Дзвіночки своїм співом радісно зустрічають сонечко, що першими промінчиками гладить верхівки дерев і опускає свої руки, щоб привітатися із дзвіночками. А вітерець-пустун колише блакитні чашечки і вони ніжно співають пісеньку: день-дзень, тінь-дзінь.) (Дзвонять дзвіночки)
4. – А зараз правильно прочитаємо слова на картках.
Вправа «Блискавка».
ОКРОПІТЕ ДЗВІНОЧКИ СХИТНЕТЬСЯ
НАШЕЛЕСТІТЕ ДЗВОНОМ УСМІХНЕТЬСЯ
5. Читаємо поезію мовчки.
6. Опрацюва ння змісту поезії.
- Що люблять дзвіночки?
(День, сонце, небосхил, світлу тінь, сни розкішні, гаї затишні…)
- Як вони стрічають день? (Дзвоном)
-Чого вони дуже чекають? ( Дощу)
- Навіщо їм дощ? (Кожна рослина не може розвиватись й квітнути лише під сонячними променями, живлячись соками землі. Їй необхідна ще й цілюща волога, яку несуть у собі хмарки. Тому й звертаються до них дзвіночки з проханням окропити їх живлющим дощиком, обсушити лагідним вітерцем.)
- У вірші П. Тичини про людину не згадується. Але відчувається ії незрима присутність. Чи можна це довести на основі тексту?
( Про присутність людини говорить, „ золоте поле “- результат людської праці. Поле буває „ золотим “ лише тоді, коли на ньому колоситься і достигає колосся жита і пшениці ).
- Як же пов’язати лісові дзвіночки і золоте поле?
( У природі існує гармонія, і поет тонко це підмічає.
Дзвіночкам , як живими істотам радісно за своїх сусідів - житні колоски за людське щастя й добробут. Жито у вірші „ усміхається “, віддячуючи людям за їх працю і турботу; сонцю, хмарам, вітру – за ласку)
-- Чи є у вірші опис квіток? ( Ні, конкретного опису немає).
А які порівняння викликає у вас повтор в кінці першої строфи „ День! День!“?
( Ці слова нагадують і про день, який радісно зустрічають дзвіночки, і про звуки, що видає справжній металевий дзвіночок. Отже, тут іде ніби гра слів).
- Аналогічно слова „ Тінь! Тінь “
( Асоціюються з приємною прохолодою тіні, і з передзвоном справжнього дзвіночка)
7.Читання поезії
- А зараз ми спробуємо разом створити музику лісових дзвіночків, допомагаючи собі дзвіночками, що у вас на партах.
(Учні читають по строфі і в кінці кожної строфи дзвенять дзвіночки).
1. Художні особливості твору.
- Які ж художні особливості допомагають створити таку мелодійну картину поезії?
- Що ж допомагає надати віршу мелодійності, пісенності?
- Зверніть увагу: Які слова повторюються в тексті? Як ви думаєте, для чого?
( Повторюючи слова „ день-день “, „ тінь – тінь “,поет використовує засіб, який називається звуконаслідуванням.)
Звукові повтори створюють ритм, мелодію поезії.
- А ще зверніть увагу, як підібрані у вірші приголосні і голосні звуки?
- Візьмемо третю строфу: „ окропіте нас, нашелестіте “ приголосні звуки[ к, п, т, с, ш ] справді створюють звукову гаму дощу.
А в останній строфі „ по полю золотому полю “ шестикратно повторене відкрите „ о “ і тричі повторене („ у “) створюють картину колосистого безмежжя.
-Чим вірш П. Тичини «Хор лісових дзвіночків» схожий на пісню?
( Музикальності віршеві надають повтори, які передають звуки природи).
2. Які почуття, настрій викликає вірш у читачів? ( Настрій вірша радісний, легкий, бадьорий).
3. Висновок учителя.
- Кожний рядок поезії передає велику любов поета до природи, його захоплення нею. Дзвіночки, ніби люди, закохані у велич і розмаїття природи, виявляють радість, любов, доброту, щедрість, привітність.
— Вправи для розвитку техніки читання.
Гра «Розвідники».
-Знайдіть і прочитайте прикметники, пов'язані з іменниками.
Дзвіночки (лісові), сни {розкішні), гаї (затишні), тінь (світлу),
день(ясний), полю (золотому).
Гра «Хто швидше?» (робота в парах).
- Знайдіть у тексті рими і запишіть їх у зошит. Яка пара впораєть-ся швидше?
Співаєм — окропіте —
розкішні — схитнеться —
- Прочитайте вірш уголос так, щоб слухачі відчули, як співає лісо-ва галявина.
8. Читання поезії ( 1-2 учні).
ІV. Контрольно-оцінювальний етап.
Гра «Так – ні» (знак +, якщо згодні з твердженням, знак - , незгодні).
• Ми познайомилися з творчістю Павла Семеновича Тичини.
• У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до природи.
• У віршах П. Г. Тичина описував своє тяжке дитинство.
• Читаючи поезію «Хор лісових дзвіночків», ми відчуваємо як співає лісова галявина.
• Павло Григорович Тичина володів мовами інших народів.
• У сім’ї П. Г. Тичини було 5 дітей.
6. Робота в зошитах .
VI. Підсумок уроку.
— З творчістю якого поета ознайомились на уроці? Що дізналися про нього?
— Яким темам присвячував Павло Григорович Тичина чимало своїх віршів?
— Який із віршів, що читали сьогодні, сподобався більше? Чому?
VII.Домашнє завдання
-Дізнайтеся більше про життя П. Тичини: знайдіть і прочитайте його твори.
-Навчіться читати поезії автора виразно, передаючи силу почуттів поета, його захоплення рідною природою.
|
