Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Любов’ю і добром хай повняться ваші серця

 Тема. Любов’ю і добром хай повняться ваші серця.

Мета: ознайомити учнів із законами доброти,честі, справедливості,патріотизму.

Формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, чуйність, любов до рідної України;

Викликати бажання діяти і підпорядковувати свої дії принципам моралі;

Виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;

Розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес до свого народу та його традицій.

Очікувані результати:

Формування активної життєвої позиції;

Прагнення творити добро;

Своєчасно допомагати іншим;

Бути гідним патріотом своєї Вітчизни.

Обладнання:

Плакати про добро, рідну мову, Батьківщину;

Повітряні кульки, вишиті рушники;

Картки з словами «гарно – погано»;

Твори В.О.Сухомлинського,  Ш. О. Амонашвілі, Т. Г. Шевченка

Хід уроку

І. Організація класу

Привітання:  

Добрий день, любі малята!

Добрий день, хлопчики й дівчата!

А чому такі сумні?

Усміхніться всі мені,

Усміхніться квіточці, хай вона росте,

Усміхніться гілочці, пташці і траві,

Подаруйте й усмішку ви самі собі..

Вчитель.  Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок?

( Діти смайликами показують свій настрій на початку уроку)

- Що ви зробили, коли прокинулися вранці, щоб день був вдалим?

Учень:  Я прокинувся раненько.

               Тата цілував і неньку.

               Посміхнувся дідусю,

               Привітав родину всю,

               Ласка ласкою озветься,

               Кожен радо посміхнеться,

               День почнеться з доброти,

               А посієш її ти!

Вчитель. На Україні є один давній звичай. Будь – яку добру справу починати з молитви. І свій урок ми почнемо з благословенних слів.

Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоровя, на довгії літа,

Щоб виростали розумні і сильні,

Душею чисті, і серцем вільні,

Щоб нам світила зіронька долі,

Щоб ви не знали лиха ніколи!

Тренінгова вправа «Барометр настрою»

 (Лунає спокійна музика)

Вчитель. Станьте, діти, рівненько, вільно, закрийте очі, простягніть ліву долоню і відкрийте її. Уявіть, що у цій чашечці поселилось добро, а тепер правою долонею підтримайте його, бо воно беззахисне. Можна подумати, що воно схоже на маленького сонячного зайчика. Але не дивлячись на те, що він маленький, світить дуже яскраво, бо добра і тепла у кожному з вас повинно бути стільки, щоб зігрівати не тільки вас, а й оточуючих. Притуліть долоньки до серця, поселимо сонячного зайчика саме там. Відкрийте очі, поверніться один до одного, подайте руку  своєму товаришеві, посміхніться. Я бачу, що у кожного з вас поселилося почуття Любові, Добра, Милосердя, які будуть вас охороняти від негарних вчинків.  Побажавши, один одному добра, любові,  ми разом із вами полинемо у прекрасні куточки нашої країни. Простягнемо промінчики доброти, взаєморозуміння всім людям, які живуть у нашій Україні.

ІІ. Оголошення теми і мети завдань

 Вчитель. Сьогодні на уроці ви матимете можливість виховати в собі ці почуття. Тому що тема звучить так: «Любов’ю і добром хай повняться ваші серця». Нехай він всім принесе задоволення. І ви зрозумієте, що від загальнолюдських цінностей, а саме: зернят Доброти, Віри, Любові, Надії, які проростають у ваших серцях залежить доля нас самих, нашої країни. Але з’являються ці  чарівні зернята в першу чергу  саме там, де ви навчаєтесь – у школі.

( Звучить пісня на мелодію «Усмішка»)

Кожен з радістю прийшов у клас.

І приніс любов, щоб поділитися із вами,

Став він ясним сонечком для нас,

Зігріває нас своїми промінцями.

Приспів

І чудово, що колись,

Води у Дніпрі злились.

Над країною моєю пісня лине.

Ми за руки  узялись,

Ніжно з другом обнялись.

Всіх плекає нас і любить Україна.

Вчитель.  Працюватимемо сьогодні під девізом :

Любові й Добра єднання нехай буде всюди.

І стане менше горя й бід.

Бо недарма казали мудрі люди:

Добро й любов - врятують світ.

ІІІ. Мотивація уроку

(бесіда)

Вчитель. Діти, сьогодні ми говоримо про почуття доброти та любові до своїх товаришів, однодумців, батьків, вчителів, дітей з обмеженими можливостями.

В житті ми зустрічаємось з красою і підлістю, радістю і горем. Чому ж в такому гарному світі існує зло,байдужість, жорстокість? Чому ми не вміємо прощати одне одному, захистити один одного, допомогти один одному?  Невже світ не без добрих людей і наповнений тільки злом? Чи залишимо ми добрі сторінки нашого життя? Це залежить від нас. Адже людина прийшла у цей світ, щоб творити добро і добру пам'ять залишити по собі. Кожен новий день повинен розпочинатися з добрих побажань один одному, і легкокрилою піснею благословлятися на добрі справи, на благо і добро нашої України.  І зараз, і у майбутньому я  хочу бачити вас творцями прекрасного, людьми з красивими душами і високими помислами. Щоб ви відкрили чарівні двері свого серця - двері добра та довіри один до одного. А вчитися всім цим якостям ми повинні вже зараз, не гаючи жодної хвилини.

Учень

Навчаймося добра,                                  Даруймо для людей.

Як вчаться мови діти,                              Погожі дні весняні,

Щоб потім все життя                               Щоб щирим садом вік,

Його творить святе.                                 Святився небокрай.

Плекаймо крізь роки                               Щоби беріз пісні,

Троянди  ніжні й жито,                           Лунали до безтями

Тримаймо у серцях,                                І повнились добром,

Як сонце золоте.                                      Наш дім і рідний край!

Учень. На жаль, у сучасному жорсткому світі не так часто, як хотілося б, ми зустрічаємо доброту.           

Найогидніші очі порожні,                          Найчистіша душа незрадлива,

Найгрізніше мовчить гроза,                       Найскладніша людина проста.

найнікчемніші душі вельможні,                 Але правди брехні не розмішуй,

найпідліша брехлива сльоза.                      Не ганьби все підряд без пуття,

Найпрекрасніша мати щаслива,                 Бо на світі той наймудріший, 

найсолодші кохані вуста,                            Хто найдужче любить життя.

Дівчинка -  українка  заходить до класу з великим червоним серцем

Я - доброта людська. Невже мене забуто?     А в ягідці калини — серця жар.    

Я мир несу і радість у серця.                           Я закликаю кожную дитину:   

Тож не впускайте в душі зла отруту,             «Душі своєї відкривай вівтар»

Бо зло лиш зло породжує все без кінця         Наповніть душу ніжністю й теплом.

Впустіть мене в думки і в душу,                    Добром, любов’ю, мудрістю зірійте!

Я принесу вам спокій і тепло.                         За зло ніколи не віддячте злом,

Крижинки зла розтоплювать я мушу,            Серця людей добром своїм зігрійте.

Щоби незгод між вами не було.                     Я вірю: разом ми багато зможемо

Дарує осінь вам плоди і калину,                     І зло на світі переможемо!

                                                                                                                    А. Терещук

ІУ. Робота над завданнями уроку

Вчитель. А зараз поміркуємо вголос чи зможуть почуття Любові, Добра, Віри і Правди об’єднати нас з вами і всю матінку Україну?

Побудуйте асоціативний кущ на тему: доброта  

Побудова  Асоціативного куща

радість, краса, світло

підтримка, добро, любов

співчуття, допомога,  порада

(вікторина)

- Чи можна прожити без доброти? Чому?

- До кого можна бути добрим?

- Які риси характеру ваших друзів подобаються найбільше?

- Чи буває так, що друзі засмучують вас?

- Як навчити свої однокласників мати хороші стосунки?

Етюд « Допоможемо Катрусі»

Учениця ( плаче)                                                                                                    

- Чого це на мене так сердяться в школі?                     

Та я ж не чіпаю нікого ніколи,

Ні з ким не сварюсь, сиджу собі тихо.

А з цього виходить одне тільки лихо.

Оце я сказала – така в мене звичка –

Що в Галі як мишачий хвостик косичка,

Що в Насті спідничка неначе з роготі,           

Та ще й черевики на човника схожі,

Що в Тані волосся нечесане досі,                       

Що очі в Мар’янки маленькі та косі.

Що в зошиті Лесі самі тільки плями,

Напевне бруднющими пише руками

Я ж правду кажу їм і що тут такого?

 Та я не чіпаю нікого ніколи.

Сиджу собі тихо і в школі і вдома

І чом вони сердяться всі – невідомо.

Вчитель. Чи можна назвати нашу однокласницю доброю та чуйною      дівчинкою? Якою людиною вона стане в подальшому житті, якщо буде себе так вести з товаришами?

( треба бачити в людях гарне, добре, і сам станеш добрішим)

Вчитель Ми повинні порадити дівчинці ось що :

Люби інших, як сама  себе,                     Другої правди не буває

І ворогу не мисли злого.                         Одну її я тільки знаю,

Чого не хочеш для себе,                     Не буде їй вовік кінця,

Не побажай того другому.                          Вона не вмре і не загине,

Уся наука в цих словах                           Із під тернового вінця,

Святої правди тут скрижалі,                   Вона колись до нас прилине!

Танок  «Добрий друг»

Вчитель  Діти, станьте в коло, візьміть м’яч. Передавайте один одному його та називаючи  ім’я свого товариша, скажіть теплі і чудові слова :

Пречудово в світі жити,

І по – справжньому дружити.                  

І любити геть усіх –

Хай лунає пісня й сміх!

Гарно друзів вірних мати,

З ними у танку кружляти,

Пісеньки співати, гратись,

З друзями не розлучатись!

Ситуація «Співчуття і доброта»

Вчитель. Хлопчики у дворі розпочали гру у схованки. Юрчику, побіжімо швидше, залізьмо у той великий ящик – там нас ніхто не знайде.

  Юрчик щодуху побіг до ящика, але несподівано спіткнувся, упав і розбив ногу. Він голосно заплакав. Федько підбіг до Юрчика.

  • Заспокойся, будь – ласка, Юрчику. Потерпи. Зараз я покличу твого дідуся.

Ось побачиш, усе буде добре. Із під’їзду вийшов  Юрчиків дідусь:

Опануй себе, онучку. Ти ж чоловік, а чоловіки повинні завжди триматися. Ану ж покажи, що в тебе там? Які дрібниці! Зараз ми промиємо рану, перев’яжемо коліно – і все минеться, а поки що тримайся. Терпи козак – отаманом будеш!

Вчитель. Хто допоміг Юрчикові почуватися краще?         

- Які заспокійливі слова використав дідусь та Федько?                        

- Коли вам боляче. Хто вам допомагає, співчуває?                 

Вчитель.

Хто вас, діти дуже любить?

Хто вас ніжно так голубить?

І не спить вночі частенько?

Хто турбується?  Це ж ненька!               

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

допоки ти живеш у рідній хаті.

Безперечно все починається з мами. Але у мами є своя мама, а для вас бабуся. Чи виявляєте ви свою любов до них? Чи піклуєтесь, дбаєте?

 «Чуйна бесіда»

  Вчитель.

- Чи може хворий хлопчик або дівчинка стати тобі гарним другом?

- Чи виникає у тебе бажання допомогти та поспівчувати їм?

     У кожному місті є дитячі будинки, в яких живуть діти. Ці діти - сироти. Сьогодні в Україні понад 96 тисяч дітей не мають батьків не через смерть – батьки відмовились від своїх дітей. Поміркуйте і зрозумійте, як їм важко в житті. Чим ми можемо потішити їх?

Учень

Як ростимуть діти, і що з ними буде?  

І якими стануть їхні серця?

Десь батьки живуть, як і усі люди,

А дитина зветься – сирота.

І у мами серце не здригнеться,

Зачерствіла батьківська душа.

Схаменіться, рідні, схаменіться.

Та хіба дитина вам чужа?

Чом же не приходить мама, татко?

Показатись їм давно пора.

На руках маленьке немовлятко

Пестить бережно медична сестра.

Вчитель. Діти, від того якими виростуть ці діти залежить і майбутнє нашої країни, бо вони стануть її громадянами. Згадаймо, як тяжко жилось в дитячі роки і Т.Г. Шевченку. Він був сиротою, але виріс великим генієм та патріотом своєї землі

Вчитель. Я пропоную:

- Намалювати малюнки та надіслати їх дітям - сиротам;

- Замовити автобус та поїхати до них в гостину;

- Подарувати дітям іграшки та книги;

- Разом з батьками приготувати «солодку бандероль».

Об’єднаймося в групи

(1 група пише листа дітям – сиротам)

(2 група малює малюнки про наші шкільні справи)

- Діти ,будьмо милосердними, вкладіть у свої роботи частинку себе, свого гарячого сердечка, яке зігріє обездолених дітей.

 Учениця 

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє.

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.

                                       Любов Забашта

Вчитель. А зараз з допомогою комп’ютера розділимо на дві колонки вчинки дітей.

Гра « Добре – погано»

Погано                                                       Добре

Розірвав                                                      захистив

Образив                                                      відвідав

Посварилися                                              обігрів

Відібрав                                                      допоміг

Штовхнув                                                   поділився

Ударив                                                       заспокоїв

Зруйнував                                                  покращив настрій

«Народна мудрість»

Вчитель. Розкажіть прислів’я,  які ви приготували  про людські цінності                

Добре слово і залізні ворота відкриє;

Сила слова –безмежна;

Тепле слово і вітер зігріє;

Добре слово дім будує, зле руйнує;

Добре слово людині, що дощ в посуху;

Слово ключ, яким відкривають серця;

Від теплого слова й лід розмерзає;

У кого є злість. Той своє серце з’їсть.

Коли до тебе люди добрі, то будь до них ще ліпший.              

Вчитель. Як добре, що ви помічаєте та пам’ятаєте добрих людей та їх справи. Вчитеся й самі робити добро.

Якщо кинути камінець у воду, підуть по воді кола. Думки та справи людей також утворюють відповідні кола в світі: або добро, або зло. Добро творить добро та робить життя радісним.

Зараз до вашої уваги оповідання Ш.О. Амонашвілі «Скалки  доброти».

Скалки доброти

     У вихідний день родина відпочивала на пляжі. Діти купалися у морі та будували  замки з піску. Раптом у далечині з’явилася маленька бабуся. Її сиве волосся розвівалося від вітру, а одяг був брудний і обшарпаний. Вона щось бурмотіла сама до себе, підбираючи з піску якісь предмети та кладучи їх до сумки. Коли вона проходила повз сім’ї, раз по раз нахиляючись, аби щось підняти, то посміхнулась родині, але ніхто не відповів їй на привітання. Через багато тижнів вони дізналися, що маленька бабуся все своє життя присвятила тому, щоби підбирати з пляжу скельця, якими діти могли порізати собі ноги.

Питання для дітей.

- Чи помітили оточуючі добро, яке робила бабуся?

- Як це впливало на його продовження?

- Чи потрібно робити добро задля того, щоб хтось це оцінив?

Вчитель. Але ми не можемо не згадати про найтрепетніші почуття до нашої країни, колиски в якій народилися. А ім’я її - Україна. Це та земля де ми з вами живемо, де народилися ваші мами, тата, дідусі та бабусі. Земля ця для всіх свята. Це земля, яку сходив босими ногами Тарас Григорович Шевченко! Він був вірним сином свого народу, патріотом. Гаряче любив свою Батьківщину, де б не був. Тема патріотичних почуттів та цінностей в наш час дуже актуальна. Адже тільки з допомогою любові та добра можна змінити людину. Навчити її людяності та милосердя в яких би куточках нашої країни вона не проживала.

Вчитель. Згадаймо, що ж таке рід, родина. Родина – це не тільки рідні. Це і наш клас, і школа. Родина до родини – народ. Ми з вами усі український народ, який складається з родин – маленьких і великих, дружніх і працьовитих.

Учень  Моє село у бабиному літі,                               

В ясному світлі Симиренка сад.                      

Повільно яра зелень пригаса,

Плоди і листя спокоєм зігріті.

Так людяно, дитинно так у світі,

Від радості прозориться сльоза.

І навіть сум, що душу пронизав,

Уже не просто у собі втаїти.            Максим  Гаптар

(виконується пісня «Україночка» муз. Б. Татарченка , сл. А. Демиденка )

Українець         

Дітвора ми українська,                     І у школі ми вчимося

хлопці та дівчата,                              Рідний край любити.

Хоч слабкі у нас ще руки                 І для краю працювати   

та душа завзята.                                 І для краю жити. 

Бо козацького ми роду,                     І за рідний край в потребі

Славних предків діти,                    Життя положити.

У. Підсумок уроку

Вчитель. Любі діти, Ви – майбутнє нашої держави, яке формується в сьогоденні. Ми дорослі, віримо, що ви знайдете своє покликання в житті, той єдиний правильний шлях. І Батьківщина, батьки, які дали вам життя будуть пишатися вами. А ви будете чесними, добрими, гуманними, справедливими.

Мені потрібно зовсім небагато:

Щоб не були байдужі до чужого горя,                                        

Назустріч людям серце відкривали,

В житті ви, як піщинки серед моря,

Тепло душі своєї щедро віддавали.

І люди не забудуть, відгукнутись,

Вони ніколи не дадуть спіткнутись.

В житті керуйтеся правилом святим.

Завжди будьте добрим, а не злим,

Адже посієш зло – збереш нещастя.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра.

Вчитель. Любі діти, дякую вам за роботу на уроці. Вірю, що ви зростатимете чуйними, милосердними, добрими людьми. І сьогоднішній урок побудований на вченнях любові, доброти, надії, патріотизму стане для вас знаменним у вашому житті. 

     Таким чином, виховний потенціал сучасного уроку в початковій школі досить широкий. А формування загальнолюдських цінностей є невід’ємною частиною розвитку та виховання підростаючого покоління.

 Гайдай Людмила Вікторівна, вчитель початкових класів Орловецької загальноосвітньої  школи І –ІІІ ступенів Городищенської районної ради Черкаської області 



Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/content/view/3870/15/
Категорія: Уроки | Додав: Natali (20.03.2015) | Автор: Гайдай Людмила Вікторівна
Переглядів: 1033 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!