Людина починається з добра - Класні виховні заходи - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Людина починається з добра

Вчитель Войтко Ірина Богданівна

Тема. Людина починається з добра
Мета. Розширити уявлення дітей про доброту як чесноту людини. Удосконалювати вміння аналізувати власні відчуття, вчинки людей. Спонукати на добрі вчинки. Формувати особисту життєву позицію.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Привітання.
ІІ. Вступне слово вчителя.

– Діти, я познайомлю вас із нашою гостею. Це свічечка. Погляньте, яка у неї вогненна зачіска. Вам приємно дивитися на її полум’я? А якщо піднести руки ближче до вогника, що ми відчуємо? (Тепло). Як ви гадаєте, чи може людина світитися, як свічка, і дарувати світло і тепло?(Так) За якої умови це може статися? (Коли людина робить добрі справи, га-ні вчинки).
У доброї людини очі сяють, як зорі, а своїми добрими вчинками во-на заспокоює, ніби притягує до себе. Якщо накрити свічку скляним ков-паком, то побачимо: світло є, а тепла ми не відчуваємо. Запалена свічка – добра, щира людина, а свічка накрита ковпаком – людина, яка дбає тільки про себе. Нехай свічечка залишиться з нами і нагадує нам, якою людиною треба бути.
Свічка прийшла до нас з подарунком – цікавою історією. Послухайте її, будь ласка.
Дідусь з онуком йшли лісом, стомилися, зголодніли. Раптом побачили хатинку для подорожніх. В ній було чисто прибрано. На столі чиста скатертина, хліб, мед. Поруч лежала гілочка ялини, яка за народним звичаєм означає: ласкаво про-симо, заходьте, пригощайтеся. Онук запитує : “Дідусю, хто це все приготував для нас?”
– Добра людина, хлопчику.
– Як це так? Залишив добрий чоловік нам їжу, а ми не знаємо, хто він. Для
чого ж він старався?
– Щоб ти став кращим, – відповів дідусь.
– Любі діти, я сподіваюсь, що після нашої сьогоднішньої зустрічі ми станемо кращими, добрішими.

ІІІ. Повідомлення теми виховної години.
– Тему сьогоднішньої виховної години дізнаємося, склавши розси-панку.

ІV. Робота над темою виховної години.
– Сьогодні кожен з нас буде розмірковувати над запитаннями: “Чи потрібна доброта людині? Що ви хотіли б змінити у собі?” І дамо відпо-віді на них наприкінці заняття.
1. Гра “Залиш собі”.
– Добро, доброта – місткі слова, у яких узагальнюються найкращі риси людини. Приготуйте “світлофорчики”, подумайте, що б ви зали-шили для себе, а чого хотіли б позбутися? (На дошці записані слова. Читаю, стежу за сигналами дітей, закреслюю).
доброзичливість                   працелюбність
щедрість                                крикливість
впертість                               милосердя
привітність                           хитрість
терпимість                            любов
заздрість                               злість
вдячність                              байдужість
чесність                                справедливість
Що ще ви хотіли б дописати?

2. Гра “Перевтілення”.
– Ми обрали такі чесноти, які цінуємо, поважаємо людей, які ними наділені. Ці люди схожі на чарівників. І кожен з нас може стати чарів-ником. Як ви думаєте, за якої умови? (Треба робити добрі справи.)
– Доброта може завітати до нас. Ось-ось вона зайде до нашого кла-су. (Підходжу до дверей.) Доброта вже знаходиться серед нас. (Діти складають усний твір “Я – доброта” за запитаннями).
– Де живе?
– Чим займається?
– Що не подобається у світі?
– Де ми можемо її побачити?
– Чи захоче оселитися у нашому класі?

3. Складання “Правил доброти”.
– Тож за яких умов доброта може оселитися в наших душах? Скла-демо “Правила доброти”.
 Дбати про слабких, маленьких, літніх, хворих.
 Не заздрити.
 Жаліти інших, а не себе.
 Своїми вчинками приносити радість.
 Не завдавати болю.

4. Виступ учня.
– А тепер послухайте, будь ласка, вірш.
Хіба це клас?
Нема ні миру, ні любові –
Розтанули і зникли вмить.
Розбив Віталік носа Вові,
І той заплаканий стоїть.
Замазали весь зошит Галі,
Погане слово хтось сказав.
Пішла біда гуляти далі…
Хтось Колі ручку поламав.
Скубнули Таню за косичку,
Вона ображена мовчить,
З книжками скинули поличку…
Ну як в такому класі жить?
Де хлопці і дівчата б’ються
І прозиваються весь час.
Де над бідою всі сміються…
Скажіть мені, хіба це клас?

5. Обрання девізу класу.
– Діти, як ви гадаєте, чи стосується цей вірш якимось чином нашого класу? (Ні.) Я хочу сказати, що мені дуже приємно навчати таких гар-них дітей. Я пропоную девізом для нашого класу обрати такі слова:
Культурним будь, слухняним будь,
І правила ці не забудь.
Молодших, старших поважай,
В спокійні ігри лише грай.
Не бігай в школі, не кричи,
Культури кожного навчи.
З любов’ю в свій заходь ти клас,
Добро принось ти кожен раз.
Не забувай: це клас ДОБРА,
ЛЮБОВІ, РАДОСТІ Й ТЕПЛА.
– Чи подобається вам такий девіз? Тож залишаємо його і розмісти-мо у нашому класному куточку.

6. Гра “Комплімент”.
– Василь Сухомлинський звернув нашу увагу на те, що від доброго слова людина може одужати (пам’ятаєте історію “Добре слово” про хво-ру дівчинку?), а від злого слова захворіти. Чи вміємо ми розпізнавати ці слова? Зараз перевіримо у грі, яка називається “Комплімент”.
Коли я скажу комплімент, ви маєте підстрибнути, а якщо ні – присі-сти.
 Які у вас красиві очі!
 Які у вас великі вушка!
 Які у вас охайні зошити!
 Ви крикливі, як півники!
 Які у вас довгі носики!
 Ви стрункі, як берізки!
 Ви співаєте, як кізоньки!
 Яке у вас гарне волосся!

7. Робота в групах.
– Послухайте життєву ситуацію, подумайте, як могла закінчитися ця історія.
Одного сонячного дня на пляжі гралися діти. Дівчинка будувала піщану вежу, а хлопчик підносив їй воду в іграшковому відрі.
У далині замаячила постать бабусі. ЇЇ сиве волосся розвивалося за вітром, одяг був брудним та обшарпаним. Вона щось бурмотіла, піднімаючи з піску якісь пред-мети і перекладаючи їх у торбинку.
Батьки покликали дітей і веліли триматися подалі від сивої бабусі. Коли стара проходила повз них, раз у раз нагинаючись, аби щось підняти, вона усміхнулася родині, але ніхто не відповів їй.
Згодом, через кілька днів, вони дізналися, що ця низенька бабуся постійно під-бирала з пляжу скалки скла, якими діти могли порізати собі ноги.
(Заслуховування варіантів відповідей дітей.)

8. Інтерактивна вправа “Острови”.
– Наближається до кінця наша зустріч. Кожна людина повинна ро-бити власний вибір у житті. Подивіться на ці острови. Де ви хотіли б оселитися? Напишіть своє ім’я на смужці, приклейте на обраний острів. (На дошці плакат з островами з написами: “Друзі”, “Гроші”, “Доброта”, “Здоров’я”, “Іграшки”, “Сім’я”).
(Обґрунтування вибору дітей.)

V. Підсумок.
– Сьогодні нам було затишно і приємно. І не тільки тому, що наша свічечка нас зігрівала і світила нам, а тому, що в кожній людині є добро-та, кожен в нашому класі добрий.
– Наша виховна година добігає кінця, але розмова не закінчується. Подбаємо про те, щоб кожен з нас випромінював добро, ніжність, не забував, що таке добре, що таке погано. (Звертаю увагу дітей на виставку малюнків, ілюстрацій). Тож настав час дати відповіді на запитання:
– Чи потрібна доброта людям?
– Чи варто бути добрими?
– Що ви хотіли б змінити в собі? (Діти відповідають).
– Ми будемо утримуватися від лихих вчинків і жити за законами народної мудрості. Нехай поруч із вами всім людям буде тепло і затишно.

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: (27.12.2015) | Автор: Войтко Ірина Богданівна
Переглядів: 1003 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!