Подолання вад мовлення у дітей із н/в ЗНМ на ІІ етапі корекційного навчання. Диференціація префікса та прийменника. - Логопедичні заняття - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Логопедичні заняття [ Додати статтю ]

Подолання вад мовлення у дітей із н/в ЗНМ на ІІ етапі корекційного навчання. Диференціація префікса та прийменника.
Подолання вад мовлення у дітей із н/в ЗНМ на ІІ етапі корекційного навчання. Диференціація префікса та прийменника

Засвоєння дітьми різних способів словотворення складає найважливіший елемент роботи на II етапі корекційного навчання у ході подолання вад писемного мовлення. Цьому етапу надається велике значення, адже саме тут здійснюється сприймання і розрізнення значимих частин слова. В учнів формується спостережливість, здатність співставляти слова за їх будовою, виділяти і порівнювати різні елементи в декількох словах.
Ознайомлення з темою "Будова слова" розпочинається з кореня — головної смислової частини слова. На логопедичних заняттях учні уточню- ють свої знання про корінь слова, вчаться виділяти корінь і визначати його смислове значення. В процесі роботи школярі вчаться підбирати спорід нені слова за змістом з ряду однокореневих слів (наприклад: вода, водити, підводний); вдосконалюють вміння підбирати спільнокореневі слова за заданим коренем і уточнюють їх значення; відшукують спільнокореневі слова в тексті; вводять їх в речення.
Наступна тема — "Суфікс". На логопедичних заняттях діти вивчають творення слів за допомогою суфікса. А також уточнюють поняття про суфікс і усвідомлюють роль суфікса у творенні слів з новим значенням або новим відтінком у значенні. Учні вчаться визначати суфікси в словах і, що найголовніше, утворювати слова з новим значенням, зі зменшувальним і пестливим відтінком у значенні за допомогою відповідних суфіксів. Суфіксальним способом учні утворюють слова — відтінки кольорів, слова — назви професій людей тощо. Утворені слова вводяться в словосполу- чення і речення з метою уточнення їх значень, адже значення слів пізнається, головним чином, у контексті. Здійснення цієї роботи тісно пов'язане з розвитком у дітей усного і писемного зв'язного мовлення.
Робота над темою "Префікс” починається з того, що ця морфема виділяється шляхом порівняння спільнокореневих слів з різними префікса- ми. Порівнюється значення поданих слів, встановлюється функціональне значення префікса, виявляється відношення між значенням і формою слова. Підсумком цієї роботи є висновок про те, що префікс змінює зміст слова, отже, це також словотворча морфема. Для виконання можна запро- понувати такі завдання:
• скласти декілька слів з префіксами (наприклад: при-, з-, від-);
• скласти словосполучення, вибираючи з дужок слово з відповідним префіксом (машина (доїхала, від'їхала) від хати);
• вставити необхідні за змістом префікси (... висла темна хмара) тощо.
Починаючи роботу над прийменниками, вчитель - логопед повинен дати учням поняття про те, що зрозуміти розташування предметів у просторі нам допомагають маленькі слова. Маленькі слова допомагають нам зрозуміти, де знаходиться предмет, тому без них не можна обійтись. Без маленьких слів не виходить речення. Кожне маленьке слово має своє значення і їх не можна плутати. Тому роботу по розумінню значення прийменників доцільно проводити таким чином:
- переміщуючи різні предмети у просторі;
- визначаючи розташування предмета, зображеного на малюнку;
- по різному розташовуючи зображення одного предмета відносно зображення іншого предмета на площині;
- впізнаючи і використовуючи прийменник в усному мовленні без зорової опори.
На заняттях вчитель - логопед широко використовує графічні схеми речень, вводячи в них не тільки графічне зображення прийменника, але і його буквене позначення. Прийменники рекомендується подавати в наступній послідовності: в, на, з, у, до , від, під, над, за, по і т.д.
Отже, працюючи над прийменниками, вчитель - логопед повинен ставити перед собою такі основні завдання :
1. Сформувати уявлення про смислове ( семантичне ) значення прийменників.
2. Сформувати уявлення про прийменник, як про окреме слово.
3. Сформувати навички правильного вживання тієї відмінкової форми іменника, якої потребує пов΄язаний з іменником прийменник.
4. Навчити дітей правильно вимовляти прийменники, а потім і правильно писати їх.
Обов'язково наголошується на диференціації префікса і прийменника,тому що такі помилки, як написання разом прийменника зі словами, або — окремо від слова, досить часто трапляються у дисграфіків. Для цього необхідно уточнити значення префікса і прийменника, звернути увагу на відмінність в їх написанні відносно слова.
Прийменники корінним чином відрізняються від префіксів:
Прийменник це слово, префікс – частина слова.
В письмовій формі мови ця риса виражається орфографічно:
Прийменники з іншими словами пишуться окремо Префікс разом з коренем
В усній формі мови – інтонаційно:
Між прийменниками і наступним словом є пауза Між префіксом і коренем паузи немає
Прийменники і префікси розрізняються між собою також і по функції
Прийменник допомагає формувати думку всього речення,зрозуміти розташування предметів у просторі. Він не має самостійно виявленого лексичного значення, але разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників та прикметників виражає різні смислові відношення, а саме:
- просторові (по діброві, по полю, край дороги, до дому, у хаті, від печі, по закутках);
- причинові (з нудьги, з жалю, від спеки, від несподіванки, через неуважність);
- часові (на осінь, од світання до ночі, за годину, через тиждень);
- мети (за волю проти рабства, на нараду);
- кількісні (на чотири, величезний в людській зріст);
- обставинні (промчав крізь натовп);

Префікс допомагає формувати нове значення в слові, а саме:
без – вказує на відсутність того, що означає корінь (безшовний, безкоштовний);
ви – рух з середини (випасти, вийти); повне завершення дії (вислухати, вирішити)
від – означає відокремлення, відділення (відколупати, відбивати); повернення до попереднього стану (відремонтований, відбудувати);
до – означає збільшення, додавання (досипати, додати); досягнення (дописати, доплив);
з – означає (зі, із, с) сполучення, з’єднання (збити, склепати, склеїти); відокремлення від поверхні (зірвати, зрізати); напрямок дії [вгору-вниз] (збігати, скотитися); завершення дії (здоїти, зібрати, зігріти).
за – означає початок дії (заспівати, заговорити); завершеність дії (заржавіти, запакувати, закусити);високу міру ознаки (задовго, забагато);
на – означає процес, що відбувається зверху (наклеїти, намастити); завершеність дії (натрудитися, натекти, помучитись);
над – означає частковість дії чи ознаки (надпиляний, надпити); розташування зверху, вище, перед (надбрів’я, наддверний); більше норми, понад норму (надприродний, надпотужний).
пере – означає повторення дії наново, по-іншому (переграти, перекласти); рух через щось (перегнати перейти); завершеність дії (перебороти, пережити); більше норми, понад норму (пережарити, пересолити);
під – напрямок дії знизу вгору, протікання дії внизу (підсаджувати, підбілити); частковість дії (підбрехати, підлікувати); приближення до чогось [когось] (підпливти, підкрастися) розташування біля чогось, під чимось (підберезник, підпічок); нижчий розряд (підмайстер, підтекст)
по – означає завершеність дії (пообідати, побити); періодичну повторюваність дії (постукувати, почитувати); частковість дії (поспати, поблимати); змінну дію або ознаки в бік їх збільшення (повеселішати, подорожчати); місце розташування вздовж чогось, понад чимось (Полісся, пониззя)
при – означає доповнення (припалити, прималювати); приєднання (припалити, приклеїти); завершеність дії (прижитися, прибігти); неповноту дії, якоїсь (приголосний, прикрити); розташування біля чогось (прикордонний).
про – означає дію крізь об'єкт (пробити, пропалити); довготривалість дії (просидіти, провчитися); завершеність дії (проварити, проголосувати).
роз – означає завершеність дії (розмішати, розчулити); розширення, розчленування на складові елементи (розбити, розхлюпати); високий ступінь якості, інтенсивність дії (розчервонітися, розхворітися).
в – означає рух всередину (вдихати, втягнути); віддаляння (втекти).
Доцільні такі завдання:
• записати речення, розкривши дужки ((за) йшов (за) товаришем);
• підібрати відповідний до змісту префікс чи прийменник (доплисти ... берега);
• ввести словосполучення такого типу в речення;
• розказати казку, наприклад, ось таку:

Казка
«Жили – були в країні Граматика Прийменники і Префікси. У Прийменників були свої окремі будиночки, в яких вони жили окремо від інших слів. Прийменники були дуже важні і строгі. Вони пишались тим, що були самостійні, не чіплялись за інші слова, і завжди в реченні мали своє місце. Крім того, одні прийменники вказували, де треба знаходитися: в або на, під або над. Інші показували, куди рухатися: до або від.
(логопед бере будь який предмет та ілюструє просторове значення прийменників.)А Префікси своїх будинків не мали. Вони були безпомічні, не вміли жити самостійно. І придумали Префікси чіплятись до інших слів. А щоб слова їх не виганяли, Префікси стали надавати словам різного значення: підбіг, перебіг, добіг. І навіть утворювати нові форми: вихід, перехід. Але деякі Префікси і Прийменники були дуже схожі один на одного: наступив на гілку, забіг за будинок. Стали учні їх плутати. Це не сподобалось Прийменникам. Вони звернулись по допомогу до Цариці – Граматики: ” Порадьте, як нам відрізнятися від Префіксів? ” Призадумалась Граматика. І тут прийшли на допомогу слова – ознаки:” Ви відсуньтеся трошки від слова, з яким дружите, а ми встанемо між вами. Ви свого значення не загубите, а від Префіксів будете відрізнятися.” Прийменники так і зробили. Було : Діти ввійшли в сад.
Стало: Діти ввійшли в яблуневий сад.
Почули це Префікси і теж вирішили відсунутися від свого слова і впустити слова – ознаки. І ось що вийшло: Діти в яблуневий ввійшли сад . Обурилося речення: „ Хто ж мене тепер зрозуміє??!!” Злякались Префікси, що їх взагалі вижене з країни Граматика, міцно – міцно приклеїлись до своїх слів і більше ніколи не розлучалися. Так Префікси навчились бути слухняними. А тепер і ми навчимось відрізняти Префікси від Прийменників.»
• провести логопедичне заняття за темою : Розвиток зв’язного мовлення при вивченні теми: ” Диференціація префікса та прийменника ”.
Мета: закріпити знання про префікс як значущу частину слова та його написання у слові;
- удосконалювати навички окремого написання прийменника як окремої допоміжної частини мови;
- навчити диференціювати однакові префікси та прийменники за змістом і за написанням;
- розвивати усне мовлення шляхом складання речень і оповідання з використанням певних префіксів та прийменників;
- збагачувати словниковий запас учнів фразеологічними зворотами;
- розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення;
- виховувати цікавість і любов до природи.
Обладнання: картки з префіксами та прийменниками, склянка води, серія малюнків, набірне полотно ” Річка ”.
Хід заняття 
І. Організаційний момент.
1. Актуалізація опорних знань.

― На попередніх заняттях ми вивчили значущі частини слова, будову слова. Яка частина слова найголовніша?(Корінь - найголовніша частина слова).
― Чому саме корінь слова найголовніша частина у слові?(Тому, що корінь містить основний смисл слова.)
― Яка частина слова стоїть після кореня?( Суфікс стоїть після кореня.)
― Яку роль у слові виконують суфікси? (За допомогою суфіксів ми утворюємо слова з новим значенням та новим відтінком у значенні.)
― Про яку частину слова ще говорили? (Про префікс.)
― Де стоїть префікс у слові? (Префікс стоїть перед коренем.)
― Що ми робили за допомогою префікса? (За допомогою префікса ми утворювали слова з новим значенням, уточнювали дію.)

ІІ. Вивчення нової теми.
1) – Давайте спробуємо за допомогою префіксів утворити слова з новим значенням від слова " лити ”.(Логопед тримає в руках склянку з водою, на якій наклеєні 3 різнокольорові смужки на різному рівні: зелена, біла і червона. Води налито по середню білу смужку.)
― Що я тримаю в руці? (Склянку з водою.)
― Що я повинна зробити, щоб води стало по червону смужку? (Долити.)
― Що мені треба зробити, щоб води стало по зелену смужку? (Відлити.)
― Що я хочу зробити зараз? (Підлити)
Логопед записує утворені слова на дошці в стовпчик.
― Прочитайте утворені слова.
― Які префікси допомогли утворити слова?(Діти називають префікси, логопед виділяє їх у словах.)
― То де у слові стоїть частина слова префікс? (Префікс стоїть перед коренем.)
― Що допомогли зробити префікси?(Префікси утворили слова з новим значенням.)
― Як пишемо частину слова префікс: разом зі словом чи окремо?(Префікс пишемо разом зі словом.)
― Чому префікс пишемо зі словом разом? (Тому що префікс - це частина слова.)
― Отже, префікс – це частина слова, що допомагає утворити нові слова і пишеться разом зі словом.
2) - Повернемось до склянки. До чого я хотіла долити воду? (До смужки.) Логопед записує слова на дошці в другий стовпчик.
― Яке слово вказало на місце майбутньої дії? (Слово " до ”.)
― Як напишемо це допоміжне слово: разом з наступним словом чи окремо? (Допоміжне слово напишемо з наступним словом окремо.)
― Чому напишемо окремо з наступним словом? (Бо це окреме допоміжне слово.)
― Щоб перевірити себе, спробуємо між допоміжним словом "до” та словом "смужки” вставити ще одне слово.
― До якої смужки я хотіла долити? (До червоної смужки.)
― Яке слово вставили? (" червоної ”.)
― Отже, слово "до” справді окреме допоміжне слово і пишеться окремо, тому що між ним та наступним словом можна вставити ще одне слово.
― Яку дію я хотіла зробити далі? (Відлити.)
― Відлити від чого?(Від смужки.) Логопед записує слова в другий стовпчик.
― Яке слово допомогло вказати на місце дії? (Слово "від”.)
― Як напишемо слово " від ”: разом чи окремо з наступним словом?
― Чому напишемо окремо з наступним словом? Перевіримо. Від якої смужки я хотіла відлити? (Від білої.)
― Який висновок зробимо про написання допоміжного слова "від”? Як перевірили?
― Яку дію я виконала останню? (Підлила.)
― Під що я підлила воду? (Під листки.) Запис на дошці.
― Яке слово вказує на місце дії? (Слово "під”.) Як напишемо його - разом чи окремо? Чому? Як перевіримо?
Вигляд запису на дошці:
Долити до смужки
Відлити від смужки
Підлити під листок
― Прочитайте в першому стовпчику виділені частини слова.
― Прочитайте виділені окремі слова.
― Ви бачите, що ви прочитали однаково. Але яка є різниця в написанні? Чому?

ІІІ. Повідомлення теми заняття.
― Отже, сьогодні на занятті ми вчимося розрізняти у написанні частини слова префікси та допоміжні слова .
― Як пишемо префікс у слові?(Префікс пишемо у слові разом.) Чому?
― Як пишемо допоміжне слово?(Окремо пишемо допоміжне слово.) Чому?
Запис теми у зошиті.

ІV. Основна частина.
1) - Запишіть утворені словосполучення у зошит . Допоміжні слова будемо виділяти зеленим кольором.

Фізкультхвилинка для очей

2) Робота за плакатом.
― Що зображено на плакаті?
― Хто може жити у річці?
― А у нашій річці живуть черепахи.(Фігурки черепах різного кольору.)
― Де ще може жити черепаха? Що вона носить на спині? Для чого черепасі панцир? Скільки років можуть жити черепахи?
― Черепахи досить цікаві створіння . Вони дуже люблять тепло. На суші вони досить незграбні, повільні і неповороткі. А ось у воді вони прудкі і швидкі. Є такий вислів:” Повзе, як черепаха”.
― Коли так кажуть? Про кого ми можемо так сказати?
― Описувати дії черепах ми будемо, користуючись відповідними префіксами та допоміжними словами.
― Що зробила жовта черепаха? (Відпливла від берега.)
― Як напишемо слово " відпливла ”? Чому?
― Як напишемо " від берега ”? Чому? Як перевіримо?
― Що зробила зелена черепаха? (Допливла до каменя.) .
Проводиться аналогічний аналіз написання префікса та прийменника.
― Що зробила коричнева черепаха? (Підпливла під міст.)
Аналізуємо аналогічно.
― Запишіть утворені словосполучення, виділяючи кольором допоміжні слова.
Читання записаного дітьми.
Рухлива фізкультхвилинка
3) Робота за серією малюнків.
― Спробуйте розташувати малюнки в послідовності: що було спочатку, що сталося потім, чим історія закінчилась.
Складання оповідання за малюнками з використанням поданих префіксів та прийменників.
Був чудовий літній ранок. Метелик відлетів від квітки. Та раптом почався дощ. Метелик підлетів під грибок і заховався. Закінчився дощ, засяяло сонечко. Метелик нарешті долетів до квітки.
Аналіз речень з використанням однакових префіксів і прийменників.
Запис окремих речень.

V. Підсумок заняття.
1. Що вчились розрізняти на письмі?
2. Як пишемо префікси у словах? Чому?
3. Як пишемо допоміжні слова? Чому? Як перевірити?
4. Оцінювання робіт учнів.

Наступні заняття є підсумковими по темі "Будова слова". Мета їх — узагальнити слова, закріпити учбові дії, необхідні для повноцінного засвоєння граматичних понять про будову слова і значення морфеми, розвиток зв'язного мовлення.
Отже, протягом II етапу логопедичних занять з дітьми, які мають порушення письма і читання, обумовлені н/в ЗНМ, учні продовжують удосконалювати звукову сторону мовлення і засвоювати граматичні поняття, що відносяться до морфемної будови слова, встановлюють відно -шення між значенням і формою слова. На цій основі школярі оволодівають способами словотворення, що в свою чергу є необхідною умовою уточнення і збагачення словникового запасу.
Категорія: Логопедичні заняття | Додав: Nanali_c (20.02.2014) | Автор: Ізотова Наталія, Войко Наталія E
Переглядів: 1508 | Рейтинг: 3.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!