Методичні рекомендації класному керівнику 5 класу (теоретичний матеріал) - "Методична скарбничка" - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" [ Додати статтю ]

Методичні рекомендації класному керівнику 5 класу (теоретичний матеріал)

Загородня Н.В. Борецька Н.О. Поради шкільної мами (5клас) (посібник для класного керівника 5 класу)

                                                        ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………….3

Розділ 1. Робота з дітьми ……………...………………………………5

1.1 . Я-класний керівник……………………..…………………….......5

1.2 . З чого розпочати?............................................................................6

1.3 . Допомога класного керівника в адаптації п’ятикласників…......8

Розділ 2. Взаємодія класного керівника з батьками ………….....10

2.1. Навіщо класному керівнику робота батьками?...........................12

2.2. Батьківські збори, яких учні не бояться, а батьки в них не розчаровуються?...............................................................................14

2.3. Методичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів ………………………………………..........................................................17

2.4. Програма вивчення сім’ї …………….………..………………....20 Післямова…………………………………………………………….… 22

Додатки ……………………………………………………..…………...24

Додаток 1. Основні нормативно-правові документи ………….…...25

Додаток 2. Батьківські збори …………..……………..………….……30

2.1 Відсутність мотивації до навчання- 7 помилок батьків………..31

2.2 Особливості морального виховання в сім’ї ……………………..35

2.3 У чому сутність гуманних взаємин батьків і дітей …………..…42

2.4 Спілкування дорослих та дітей …..................................................46

Додаток 3. Виховні години…………………………………………….50

3.1. Я і мій клас ……………………………………………………….51

3.2. Що таке 5 клас? …………………………………………………..56

Додаток 4. Поради і пам’ятки батькам, учням та колегам………..59

Література ………………………………………………………………...69

 

Вступ

Класний керівник — дуже важлива постать у школі. Від нього певною мірою залежить бажання або небажання дітей вчитися, їхні успіхи в навчанні, відносини з однокласниками, вчителями. Тому учням і батькам хочеться, щоб "класна" була "хороша". Із перших років роботи класним керівником я намагалася зрозуміти, як адаптувати дитину до життя в суспільстві, щоб вона зрозуміла й осмислила своє життя, навчилася розв’язувати щоденні життєві завдання, як виховати компетентну особистість, яка володіє не лише знаннями, професіоналізмом, високим моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідальних ситуаціях, застосовувати знання і брати на себе відповідальність за таку діяльність. Частина педагогів, особливо не замислюючись над суттю класного керівництва, займається імітацією діяльності: вони перевіряють щоденники, проводять батьківські збори, класні години — одним словом, роблять те, що є їхнім обов'язком. Інші хочуть, але не знають, що і як треба робити, щоб побудувати взаємодію з дітьми. Порадитися з самими дітьми їм просто не спадає на думку. Треті чудово виконують роль класного керівника, але діти живуть за законами і правилами педагога, не проявляючи своєї ініціативи. Згідно зі ставленням педагогів до діяльності в якості класних керівників й була розроблена класифікація діяльності педагога за ознаками. Вчитель передусім. "Я — перш за все вчитель. Так і в дипломі записано. Моя справа — навчати. Виховною діяльністю повинні займатися ті педагоги, яким це до душі, які хочуть і вміють організовувати позакласну роботу. Але якщо ви наполягаєте на тому, щоб я виконував обов'язки класного керівника, я буду, але без особливого ентузіазму",— твердять вони. Такі вчителі, як правило, не приховують від дітей свого ставлення: "Хочете, щоб у класі було цікаво, вам і карти в руки. Я братиму участь, якщо потрібна буде допомога чи порада". У випадку, коли вчитель має авторитет в учнів і їхніх батьків, діти приймають умови гри. Їм, у першу чергу, важливе спілкування з цікавою людиною, і вони гордяться, що саме у них така "класна". Вони починають організовуватися для різних справ самі, залучаючи класного керівника у разі ускладнень або за необхідності отримати його оцінку. Класна мама. Це вчитель, для якого робота з дитячим колективом виходить на перший план. Він діяльний, енергійний, клас завжди бере активну участь у всіх заходах. Йому властиво ставати в позицію опікаючого й організуючого. Він дуже нагадує квочку з курчатами: краще за дітей знає, що добре і що погано, як треба і як не треба. Далеко не всі діти добре себе почувають під "маминим" крилом, зате все під контролем, всіх охоплено діяльністю і клас на хорошому рахунку. "Класна" не за суттю, а за назвою. До цієї групи входять ті педагоги, для яких класне керівництво не є великою проблемою. Вони сприймають цю діяльність як складову педагогічної роботи, особливо не замислюючись над її глибинними значеннями. Контакт з дітьми, як правило, будується за принципом формальних відносин: "повинні прийти", "треба запросити", "необхідно заповнити". Інтереси дітей, їх індивідуальні особливості, взаємостосунки в класі не входять до поля зору педагога. Позакласні заходи проводяться за потреби і нерідко за сценарієм. Ставлення дітей і їхніх батьків не дуже турбує такого "класного". Наша класна. Такий педагог будує виховну діяльність на основі співпраці, тобто узгоджує та обговорює всі точки зору та думки. Класний керівник прагне пізнати свій клас, настрої, що панують у ньому, його ставлення до того, що відбувається у школі та всередині класного колективу. Його завдання полягає у виробленні загальних підходів до вирішення проблем. Педагог розвиває в дітей культуру договірних відносин, уміння аналізувати, творчо підходити до справ. Виробляючи норми й принципи життя дитячого колективу спільно з ним, класний керівник поступово передає управління класом до рук дітей. Розділ 1. Робота з дітьми 1.1. Я — класний керівник п’ятого класу З чого почати? Як зробити, щоб мої учні стали дружним колективом? Як навчити їх добру, справедливості, честі? Діти в класі різні. У більшості це діти з середніми здібностями. Інколи я відчуваю, що б’юся об зачинені двері. Але завзято продовжую працювати, наполегливо шукаю "ключик" до кожної дитини… Крок за кроком і… Змінюються мої вихованці: стають більш щирими, відвертими, їх вчинки вже не відштовхують своєю безглуздістю. Що з того, що йшла я до цього впродовж багатьох років і тільки ось зараз отримала бажаний результат? Важливо те, що я все ж таки досягла того, до чого прагнула. Моя щоденна завзята праця не пройшла задарма. Я щоденно терпляче працювала з ними. Мені було іноді важко, іноді мене роздратовувало небажання учнів навчатись, але я не зупинялась, продовжувала виконувати свій обов’язок. При цьому треба було діяти обережно, щоб не поранити, не зламати незміцнілий паросток дитячої душі, проявляти терпимість до дитячих слабкостей, розуміння найтонших спонукальних мотивів і причин дитячих витівок, чуйність, турботу. Можливо, я та мої колеги не змогли зробити зі своїх вихованців видатних математиків, фізиків або лінгвістів. Геніїв не може бути багато, та й не потрібно. Важливо те, що нам удалося виховати, чуйних, порядних людей, які свідомо будуть іти життєвим шляхом. Важливо, що слово вчителя знайшло відгук у серцях вихованців. Нарешті, ось вона — винагорода за працю : дитячі очі, у яких любов і повага, щирі і відкриті дитячі серця. 1.2. З чого розпочати? Створення дружнього класного колективу — це, перш за все, спільна творчість і самовіддана діяльність класного керівника та дітей. Як навчитися бути "класним" керівником в усіх значеннях цього слова? Варто звернути увагу на те, що класному керівникові зараз дуже нелегко. Як правильно організувати роботу класного керівника з учнями? З чого почати? Зараз кожен учитель знає, що одним із перших принципів роботи з дітьми є особистісний підхід у вихованні. Але, насправді, справа в інтерпретації цього підходу. Кожна дитина в класі знає, що вона найкраща. Саме з вивчення індивідуальності кожної дитини і діагностики її особистісних можливостей починає свою роботу вчитель, приймаючи дітей у клас. Установлення особистісних контактів і зближення учнів починаються з першого дня. Спробуйте почати своє знайомство з оформлення в класі стенду з фотографіями школярів. Наступним кроком може бути анкета. 1.Кого із однокласників ти узяв би із собою на ненаселений острів? Чому? 2.Для тебе вчитель-це…? 3.Кого ти обрав би командиром у туристичному поході? Чому? 4.Яка справа тобі до душі: а)організатор групи; б)навчальний сектор; в)редколегія; г)культмасовий сектор; д)трудовий сектор? За даними анкетування вчитель виявляє лідерів. Зазвичай це складні особистості, але з ними цікаво працювати. Потім комплектуються групи за бажанням дітей. При цьому необхідно зацікавити дорученнями, чітко сформулювати як обов’язки, так і обмежуючі умови. Кожен учень повинен чітко уявляти, за що він відповідає і хто йому підпорядковується. Учні мають зрозуміти: свобода — це зовсім не вседозволеність, кожен повинен відчувати відповідальність перед колективом. Алгоритм роботи класного керівника. 1.Знайомство з особистими справами учнів, журналом попереднього навчального року. 2.Бесіда з медпрацівником, психологом і соціальним педагогом. 3.Початкова, проміжна і кінцева стадії моніторингу пізнавальних інтересів, захоплень, потреб та особливостей учнів. (Проводяться шляхом анкетування, тестування, співбесіди з учнями і батьками, спостереження за учнями, проведення ігор, поточних співбесід з педагогами, які працюють у цьому класі.) 4. Складання картки інтересів — можливих і тих, які вже реалізуються. Картка інтересів Прізвище, ім’я, по батькові учня Де і чим займається Де і чим хотів би займатися 5. Проведення спільних з учнями і батьками зборів у формі гри, анкетування, походу. Здійснення перспективного планування життєдіяльності класу. 6. Розподіл обов’язків серед учнів (обирання відповідальних за різні сектори роботи: спорт, випуск класної газети, чергування тощо). 7. Індивідуальні бесіди з кожним учнем. 8. Складання соціального паспорта класу. 19. Складання плану виховної роботи в класі. 1.3. Допомога класного керівника в адаптації п’ятикласників Кожний педагог підтвердить, що початок п'ятого класу - складний період не тільки для дитини, але і для вчителів, і для батьків. Складностей багато, і пов'язані вони не тільки з навчальним процесом, але і з організацією життя в школі. І хоча кожна школа - складний і своєрідний "організм", але багато проблем, у випробовувані п'ятикласниками, схожі. Так, у більшості випадків, самі п'ятикласники вказують, що в школі стало складніше, тому що: • дуже багато різних учителів (і їх треба запам'ятати); • незвичний розклад (новий режим); • багато нових кабінетів; • нові діти в класі (або я сам у новому класі); • новий класний керівник; • у середній школі ми самі маленькі, а в початковій були вже великими; • проблеми зі старшокласниками. Дуже важлива для п'ятикласника ситуація з новим класним керівником. Адже при переході з молодшої в середню школу, діти мають потребу у встановленні адекватних рольових відносин з педагогами на уроках і поза ними. Прийняття і дотримання класних і шкільних соціальних і етичних норм також здійснюється в першу чергу класним керівником. У деяких дітей з'являються складності просто в інформованості й організації шкільного життя, і тут теж дуже важлива підтримка класного керівника. Компетентність класного керівника в питаннях життєдіяльності класу, його емоційне відношення до учнів, до своїх обов'язків, що виявляється в поводженні і спілкуванні з дітьми. Успішність адаптації школяра до навчання в 5-у класі залежить від реалізації наступних зв'язків між початковою загальною і основною загальною освітою. У формуванні позитивних, доброзичливих відносин між дітьми в період адаптації важливу роль відіграє класний керівник. Саме він повинен створювати атмосферу співробітництва, взаєморозуміння, підтримки. Не слід забувати, що ставлення вчителя до дитини – індикатор ставлення до неї і її однолітків. Від негативного ставлення вчителя дитина страждає двічі: учитель ставиться до неї погано, і так само до неї ставляться діти. Тому краще уникати негативних оцінок поведінки школяра і його шкільних успіхів. В разі необхідності, робити зауваження потрібно на одинці з учнем. Використовуйте в спілкуванні з учнями демократичний стиль спілкування. Безумовно нам, учителям, легко, комфортно і зручно з вихованим, тихим учнем, який завжди готовий до уроку, але, я гадаю, і Ви погодитись, що цікавіше з нестандартним, активним бунтарем. Тому, що Вчителем з великої літери може вважати себе той, хто вміє знайти спільну мову з "бунтівником – підлітком"! Ми думаємо, що пропоновані нами конкретні технології і вправи можуть бути з успіхом використані в роботі педагогів, а також спонукати їх до творчого осмислення і пошуку власних шляхів вирішення проблеми адаптації дітей в школі. На першому етапі роботи основна увага надається формуванню групової згуртованості, навичок поведінки в нових шкільних ситуаціях, умінню орієнтуватися в просторі школи. На другому етапі проводиться робота з основними проблемами, що виникають у п'ятикласників. Крім того, розв'язується важлива задача ухвалення правил школи і класу, встановлення норм взаємостосунків з однолітками в класі, викладачами і іншими співробітниками школи. На третьому етапі продовжується робота по усвідомленню дітьми вимог викладачів. На четвертому етапі особлива увага надається формуванню деяких учбових навичок, пов'язаних з самоорганізацією і самоконтролем в учбовій діяльності, продовжується робота над розвитком комунікативних умінь, серед яких виділяються конструктивні способи поведінки в конфліктних шкільних ситуаціях. На п'ятому етапі відбувається осмислення особистих цілей дітей на період навчання в 5 класі. Підводяться підсумки групової роботи. Розділ 2. Взаємодія класного керівника з батьками Класний колектив — держава у мініатюрі. У ньому знаходять відображення не тільки різні етнічні групи, але й різні соціальні верстви. У класі навчаються діти із різних родин, які мають свої традиції, різне матеріальне забезпечення, різний склад. Серед учнів класу можуть бути діти з багатодітних або неповних родин, діти-сироти та напівсироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних родин, діти-інваліди тощо. У "Положенні про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 № 434) зазначено, що класний керівник координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу щодо виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців) Після першого знайомства з учнями класу та їхніми батьками класний керівник повинен з’ясувати, у якій сім’ї живе та чи інша дитина, яким є її соціальний статус. Цю частину роботи класний керівник повинен виконати коректно, не образивши при цьому ані дитину, ані її батьків. Після визначення статусу кожного учня класу класний керівник приступає до складання соціального паспорту класу, який може мати таку форму. Соціальний паспорт класу Класний керівник Загальна кількість дітей у класі — Кількість дітей-сиріт — Кількість дітей, позбавлених батьківського піклування,— Кількість дітей із малозабезпечених сімей — Кількість дітей одиноких матерів — Кількість дітей із багатодітних сімей (до 18 років) — Кількість дітей-інвалідів — Кількість дітей військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків — Кількість дітей-напівсиріт — № з/п Прізвище,ім’я, по батькові учня Дата народження Соціальний статус Домашня адреса, телефон Такий соціальний паспорт класу складається на початку кожного навчального року. Він коригується протягом року, при зміні соціального статусу учня. Дітям, які потрапили до цього переліку, має приділятися особлива увага з боку класного керівника і адміністрації школи. Класний керівник повинен інформувати адміністрацію школи про умови виховання цих учнів у родинах та матеріально-побутові умови їхнього життя, складати спільно з батьківським комітетом класу акти обстеження, залучати цих дітей до класної суспільної роботи, допомагати їм адаптуватися до сучасних умов життя. 2.1. Навіщо класному керівникові робота з батьками? На це запитання можна відповісти висловлюванням В.Сухомлинського: "Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, учителі можуть дати дітям велике людське щастя". Починаючи з моменту вступу дитини до школи, виникає і існує "педагогічний трикутник": учитель — учень — батьки, що має свої труднощі та протиріччя, які потребують розв’язання. Цілі, сподівання, прагнення та дії і батьків, і вчителів спрямовані на благо дитини. Тоді чому стосунки в цьому "трикутнику" настільки суперечливі, а іноді драматичні? Різноманітність форм спілкування і взаємодії учителів, батьків і учнів залежить від творчості та бажання класного керівника. Чи уявляє собі сьогодні хтось школу без батьків ? Думається – ні. А якщо ні, то як побудувати відносини сім’ї й школи, батьків і учителів, адміністрації та батьківської громади ? Як зробити батьків своїми однодумцями ? Багато хто із батьків , віддавши дитину в школу, перекладає на школу всю відповідальність за виховання власної дитини, з самого початку її навчання намагаються лишитись осторонь шкільного життя. З чого ж починати роботу классному керівнику ? Робота з сім’єю складна і багатогранна. Основні її напрямки відбиті у змісті роботи класний керівник з сім’єю. Однак, чи не найголовніший її аспект – допомогти батькам осягнути значення родинної педагогіки, яка є серцевиною народної виховної практики. Це перевірений віками досвід національного виховання дітей в умовах родини. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Щоб робота з батьками дала найбільший ефект, необхідно використовувати різні форми зв’язку з ними. У деяких класних керівників цей зв’язок обмежується проведенням наприкінці навчального семестру (рідше чверті) батьківських зборів за підсумками навчальних досягнень та викликом до школи батьків тих учнів, які мають початковий рівень навчальних досягнень або порушують дисципліну. У роботі з батьками доцільно поєднувати колективні та індивідуальні форми. Роз’яснювальну роботу, розпочату на батьківських зборах, слід вести й під час індивідуальних зустрічей з батьками вдома і в школі. Індивідуальні бесіди часто підказують форми і зміст колективної роботи, допомагають накреслити ті заходи, які потрібно провести з батьками. Тісна співдружність класного керівника з батьками значно розширює сферу організованого виховного впливу на учнів і допомагає успішно розв’язувати завдання їхнього виховання. Правильно діють педагоги, які не тільки дають поради, а й прислухаються до батьківських пропозицій. Вони не допускають повчального тону, не читають нотацій, а намагаються знайти спільну мову, добитися довіри та відвертості. Як правило, вони звертаються до батьків у такій формі : "А як ви вважаєте ?", "Шукаймо разом виходу з цього становища" тощо. Не слід викликати батьків до школи для того, щоб поскаржитися на дітей чи запропонувати батькові або матері "вжити заходів", "узяти в руки", сина чи дочку. У такому разі батьки не рідко стають на шлях застосування фізичних покарань. Якщо запрошують до школи батьків недисциплінованих учнів, треба домовитися з ними про єдині вимоги і педагогічно виправдані заходи впливу. При цьому завжди слід пам’ятати, що батьки потребують кваліфікованої поради, товариської допомоги, а не нотацій і дорікань. Спокійна ділова бесіда про розумні заходи впливу на учня дасть набагато більше користі, ніж дорікання та скарги на нього. Звернемося до однієї із традиційних форм спілкування батьків класного керівника — батьківських зборів. Найчастіше повідомлення учня, навіть успішного про чергові батьківські збори не викликає у батьків захвату. Чому це відбувається? 2.2. Батьківські збори, яких учні не бояться, а батьки в них не розчаровуються? Бачити на батьківських зборах усіх батьків — бажання кожного класного керівника. Зрозуміло, що процес виховання може досягти найвищих результатів лише за умови постійного спілкування з батьками учнів, тобто має існувати зворотний зв’язок. Тому, збори мають бути цікавими, бажано, щоб батьки на них чекали та йшли з бажанням, навіть якщо їхня дитина не є дитиною зразкової поведінки. Це завдання цілком лягає на плечі класного керівника. Тільки вчитель має забезпечити ту атмосферу, яка сприятиме спілкуванню, повній довірі класному керівникові, бажанню разом вирішувати проблеми. Тому, батьківські збори треба планувати ретельно, хоча важко передбачити всі можливі варіанти їх проведення. Інтереси і потреби певного класного колективу найчастіше підказують тематику зборів. Не допускайте проведення формальних зборів, на яких, як правило, просто підводяться підсумки успішності за чверть, або за семестр. Підведення підсумків — момент дуже важливий, але не слід забувати, що кожен учень є особистістю з індивідуальними рисами характеру та темпераментом. Усі діти не можуть бути відмінниками, але якщо ви разом із батьками зможете виховати у дітей інтерес до знань і посидючість, застосуєте індивідуальний підхід до кожної дитини, то результати вашої роботи перевищать очікування. Учні не повинні боятися батьківських зборів, а батьки не повинні на них розчаровуватися. Збори слід розпочинати з гарної новини і закінчувати також гарними новинами. Практикуйте проведення спільних зборів з учнями, на яких батьки не тільки вирішують проблеми класу, але й дізнаються, як ставляться до їхньої дитини однокласники. Такі збори корисні тим, що учні вчаться критично ставитись до своїх вчинків та до вчинків друзів. Готуйте збори заздалегідь. Доберіть для цього необхідні літературу, анкети, педагогічні завдання. Обговорюйте з батьками актуальні статті та різні педагогічні ситуації. Від вашого виступу перед батьками залежить ефективність зборів. Він повинен бути педагогічно доцільним: розкривайте тему доступно, не забувайте наводити приклади із життя колективу вашого класу та досвіду роботи інших класів, посилайтеся на необхідні літературні джерела, порекомендуйте необхідні для батьків книжки, статті, журнали. Буде краще, якщо у класній бібліотеці буде література, до якої за необхідності можна звернутися. Це привчить батьків до систематичного читання педагогічної літератури. Актуальні теми батьківських зборів допоможуть вам поєднати процес виховання у школі та родині. Це буде досягненням тієї мети, яку ви повинні перед собою поставити. Мета батьківських зборів: — підвищення педагогічної культури батьків, поповнення арсеналу їхніх знань із конкретних питань виховання дитини в родині та школі; — сприяння зміцненню батьківського колективу, залучення батьків до життєдіяльності класного співтовариства; — вироблення колективних рішень та єдиних вимог до виховання дітей, інтеграція зусиль родини та педагогів щодо розвитку особистості дитини; — пропаганда досвіду успішного родинного виховання, профілактика невірних дій у ставленні до своєї дитини з боку батьків; — підведення підсумків сумісної діяльності педагогів, учнів і батьків за півріччя або навчальний рік. Правила поведінки класних керівників на батьківських зборах. 1. Зніміть напругу, тривогу, очікування неприємної розмови. 2. Надайте можливість батькам відчути вашу повагу та увагу до них. 3. Підкажіть, як знайти вихід із проблемної ситуації, спробуйте відшукати шляхи виходу разом. 4. Дайте зрозуміти, що у школи та родини спільні проблеми, спільні завдання, спільні діти. 5. Спробуйте зрозуміти батьків, поставити себе на їхнє місце. 6. Навчіться розмовляти з батьками спокійно, з повагою, доброзичливо, зацікавлено. Важливо, щоб батьки і успішних, і неуспішних учнів та дітей із девіантною поведінкою йшли з батьківських зборів з вірою у свою дитину. 7. Намагайтесь завжди закінчувати батьківські збори індивідуальними бесідами з батьками. У цьому можуть допомогти вчителі-предметники, психолог, соціальний педагог. Деякі секрети успішності батьківських зборів. 1. Можна розставити столи та стільці в інтерактивне коло (по колу): процес спілкування проходитиме більш активно, усі будуть бачити та чути одне одного. 2. Підготувати візитки з іменами батьків, особливо якщо вони ще не знайомі. 3. Використовувати форму розмови за чашкою чаю або кави, особливо на початку навчального року. 4. Визначити одну, найважливішу проблему розмови і побудувати збори на її обговоренні. 5. Твердо визначити регламент зборів, із розумінням ставитися до зайнятості батьків. 6. Придумати свої прості правила батьківських зборів, довести їх до відома батьків, наприклад: — знімати верхній одяг; — не відмовчуватися; — відкидаючи чиюсь пропозицію, вносити зустрічну; — мовчати, коли хтось говорить; — називати одне одного за іменами, а не "Іринчина мама…" 7. Використовувати групові форми роботи батьків, ігрові елементи. 8. Спиратися на досвід і думки авторитетних батьків. 9. Закінчувати збори прийняттям конкретного рішення. 2.3. Методичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів 2013/2014 навчальний рік був особливим для учнів п’ятих класів. Адже саме з 1 вересня в основній школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. Перед початком навчального року, в третій декаді серпня, було заплановано і проведено батьківські збори разом із дітьми (лист Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2013 року № 1/9-368 "Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"). У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад, і від того, як організована робота з батьками, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання учнів. Співпраця педагогічного колективу з батьками може проводитись у різноманітних формах і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори. Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу. Має сенс підготувати до батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов’язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу. Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації, тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими розділами, які згодом можуть стати традиційними, що сприятиме більш тісним взаєминам у тріаді "вчитель - учень – батьки". Буде набагато краще, якщо класний керівник передасть кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко пропишете час, місце і порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність наступних зборів, їх офіційний характер, вашу зацікавленість у присутності саме тих батьків, яким адресоване запрошення. Таким чином, класний керівник не тільки висловить повагу до батьків, а і власну зацікавленість в їх присутності. Якщо хтось із батьків не зможе прийти на збори, він на зворотній стороні зможе про це повідомити, а також узгодити дату та час свого приходу до школи. Оптимальний час проведення зборів 1- 1,5 години. Класному керівнику необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними "господарями" школи. Доцільно перед зборами провести екскурсію по поверхах, кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету. Батьківські збори можна провести у формі круглого столу. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників соціального педагога, практичного психолога, медичного працівника, керівників гуртків, у яких будуть займатись діти, бібліотекаря. Класному керівнику рекомендуємо погодити тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент. Наприклад: - про вимоги до навчання зі свого предмета та критерії оцінювання (вчителі-предметники) дати в порівнянні з вимогами до рівня знань, умінь і навичок випускника початкової школи; - надання рекомендацій з урахуванням отриманих даних медичного огляду, відзначення фізіологічних особливостей, пов’язаних з віковими змінами дітей (медичний працівник); - про можливості бібліотеки, ознайомлення з бібліотечним фондом, порекомендувати інші бібліотеки (з великим фондом, доступно розташовані й т. п.); - про умови прийому дітей до різних гуртків і напрями їх роботи (керівникам гуртків). Присутність та участь працівників педагогічного колективу у роботі батьківських зборів обов’язкова, адже саме вони зможуть відповісти на конкретні питання батьків та учнів, що знаходяться в їх компетенції, а при необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу. Рекомендуємо залучати до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування, напередодні обговорити делікатні моменти зборів, налаштовуючи батьків на підтримку в спірних питаннях. Збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це - взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем. На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (у повних класах). Батьківський комітет класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо. Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо ″демократичні вибори″ вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків упродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року по черзі у кількості 3-5 осіб бути членами батьківського комітету. Також вислухайте пропозиції з цього приводу батьків, прийміть колегіальне рішення. Важливим етапом батьківських зборів є прийняття рішень. Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей. Рекомендуємо рішення, прийняті батьківськими зборами, оформити протоколом. Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків. Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу, в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації відсутнім батькам, ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити з ними терміни індивідуальної зустрічі, не чекаючи наступних зборів. Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте за співпрацю. Пропонуємо також роздати видрукувані на окремих аркушах "Поради батькам п’ятикласників". 2.4. Програма вивчення сім'ї Головне завдання роботи класного керівника з батьками — забезпечувати єдність вимог до виховання учнів з боку сім'ї та вчителя, створювати нормальні умови для домашнього навчання дітей, спрямовувати виховну діяльність сім'ї. Розпочинати цю роботу необхідно з вивчення особливостей сімей. Слід вивчити: 1. Структуру сім'ї: склад (повна чи неповна), співвідношення поколінь у родині, кількість дітей. 2. Батьків: вік, освіта, професія, улюблені заняття. 3. Матеріальний добробут сім'ї. 4. Суспільно-педагогічну спрямованість життя сім'ї: ставлення дорослих до своєї професії, особисті моральні якості, ставлення до виховання дітей, спрямованість виховного впливу матері і батька, знання вихованця про суть трудової діяльності своїх батьків, їхню громадянську позицію, ставлення батьків до отримання освіти дітьми, виконання ними громадських доручень у школі, класі; педагогічна активність батьків (участь у заходах, які проводяться для них, обговорення з педагогом проблем виховання і навчання своїх дітей, допомога педагогу у формуванні колективу). Які методи виховання використовують батьки: живи як живеться, наказ, тиск, жорсткий контроль, вседозволеність, побажання, переконання, піклування, оберігання від труднощів, задоволення всіх бажань дити¬ни, покарання, пояснення, приклад, нотація, обмеження задоволень. Ставлення батьків до формування правильних стосунків між дітьми. Виховання поваги і готовності до праці, орієнтації батьків стосовно майбутньої професії дитини. Погляди батьків на майбутню сім'ю своєї дитини і підготовка дітей до ролі чоловіка або дружини. Ставлення сім'ї до самовиховання, стимулювання прагнення дитини вдосконалюватися тощо. 5. Внутрішньо-сімейні стосунки: - стиль взаємин між батьками (авторитарний, демократичний, ліберальний); - ставлення батьків до дітей: теплота-вимогливість, теплота-дозвіл, холодність-дозвіл, холодність-вимогливість; - ставлення дітей до батьків: повага, любов, піклування, грубість, егоїзм; - стосунки між дітьми у сім'ї: діти дружать з братами і сестрами, допомагають їм у навчанні; ворожі стосунки, діти постійно конфліктують, намагаються заподіяти шкоду одне одному (встановити причину); - загальна психологічна атмосфера в сім'ї: є у сім'ї порядок, оптимістичний настрій чи все робиться хаотично, залежно від настрою будь-кого; - дорослі і діти не привчені до порядку, нема постійного тону, сім'я живе емоційно бідно, замкнено; - виконання домашніх побутових справ у сім'ї: розподіл трудових обов'язків, спільне виконання трудомістких справ, участь дитини у домашній роботі; - дані про сімейну раду, чи є у сім'ї звичай радитися з важливих питань, чи залучаються діти до таких обговорень, як часто це відбувається. 6. Сімейні традиції: як у сім'ї відзначають календарні свята, зокрема народні, сімейні дати, чи існують у родині сімейні реліквії, знання родоводу власної родини тощо. 7. Проведення вільного часу: як у сім'ї дорослі та діти проводять вільний час, їхні захоплення. Чи є спільні, улюблені для всіх заняття? 8. Педагогічні висновки педагога про спрямованість спільної роботи з сім'єю, виправлення помилок у сімейному вихованні, підсилення виховного потенціалу сім'ї (план індивідуальної роботи з сім'єю на семестр). Післямова Виховання – поняття багатогранне, його не можна сприяти у одному значенні. Виховання – це єдність засобів, процесу і результату. Процес виховання – це взаємодія педагога і вихованців при активності обох сторін. Багато вчених і педагоги- практики минулого і сучасного як у нас, так і за кордоном прийшли до висновку, що виховання – особлива сфера і не може розглядатися як доповнення до навчання й освіти. Задачі навчання не можуть бути ефективно вирішені без виходу в сферу виховання. Кожна цивілізація народжувала новий тип школи, але в кожній цивілізації школа – це майбутній: батько, громадянин, особистість, робітник. Класний керівник у сучасній школі – головний вихователь, він формальний і фактичний лідер групи, організатор, витівник, помічник, опікун, координатор, співпрацівник, але головне – він творча людина, яка признана створити всі умови для самореалізації кожного зі своїх вихованців. Говорять, що учитель — артист своєї справи, але глядачі не зустрічають і не проводять його оваціями. Говорять, що учитель — скульптор, але його роботи до певного часу ніхто не бачить, окрім нього самого. Учитель — це лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування, та і лікуватися не дуже прагнуть. Де ж черпати цьому артисту-скульптору-лікареві натхнення, коли ти ще і не просто учитель, а класний керівник? Відповідь: у дітях, яких тобі довірили . Адміністрація, призначивши класним керівником, батьки, які з надією вірять, що ви станете для їх дитини другою мамою чи татом, або і мамою, і татом разом. Хорошим класним керівником стати нелегко. Про те ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно, любовно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути. Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину. Багато учнів після закінчення школи не поривають зв'язку із своїм класним керівником. Вони приходять в гості,телефонують, просять у нього поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у праці, в особистому житті. То ж скажіть собі 1 вересня або раніше: "Бувають керівники великі, дуже великі, керівники підприємств, держав, організацій. А я — класний керівник, і це звучить гордо. Саме від мене залежить, яким змістом наповняться шкільні роки моїх вихованців і на скільки вони будуть щасливими на все подальше життя. І якщо математиці, фізиці я навчу по-справжньому декількох дітей, то зробити щасливими можу значно більше, бо маю життєвий досвід, принципи, оптимізм Учителя." То ж сміливо беруся до справи. І перш за все, до особових справ. Разом з класоводом заочно вивчаю їх характеристики, соціальний стан, успішність. Якщо заздалегідь знаю, що буду брати клас, то відвідаю по декілька уроків і свят у 4 класі. Своє перше знайомство розпочинаю з цікавої анкети і вже до початку навчального року про дітей знаю багато: чим захоплюються, в яких сім’ях ростуть, з ким дружать, що читають і чи читають взагалі, які люблять предмети, подарунки, свята і т.п. Якщо всю роботу класного керівника виконувати системно, то час для неї з’явиться, і ви отримаєте надзвичайне задоволення від роботи, від її результатів (красивих, розумних, людяних, вихованих) і вже з вдячністю і гордістю скажіть : "Я — класний керівник"

Категорія: "Методична скарбничка" | Додав: (05.01.2015) | Автор: Загородня Наталія Вікторівна E
Переглядів: 1648 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!