Тема: Межа зламу – горизонт, хроматичні та ахроматичні кольори, практичне завдання «Будиночок равлика» (фломастер)
Мета: Дати елементарне поняття про межу зламу – горизонт, ознайомити дітей з хроматичними та ахроматичними кольорами, удосконалювати навички роботи графічними матеріалами, розвивати руку та окомір, розширювати поняття рівновага, виховувати любов до природи у всіх її проявах.
Обладнання: Диск із записом «Межа зламу – горизонт, хроматичні та ахроматичні кольори», таблиця «Будиночок равлика».
Інструменти та матеріали: Фломастери, альбом, гумка, олівець.
Хід уроку
І. Організація класу. ІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Бесіда-казка.
- Сьогодні на нас чекає нова цікава казка і незвичайна подорож. Уявіть собі, що всі кольори зникли і залишились тільки чорний і білий і все довкола стало таким, неначе фарби витерто. Ось в такій країні мешкали Біла пані і Чорний пан, одного разу вони так замилувались одне одним, що розчинились одне в одному і утворився новий колір – Сірий, і тепер їх було троє: Чорний, Біла і їх син Сірий, а прізвище їхнє Ахроматичні. Це звичайно казка, але я хочу, щоб ви запам’ятали, що ахроматичні кольори – це не кольорові кольори: чорний, білий і сірий, а означає «не» - не кольорові.
2. Перегляд сюжету «Хроматичні та ахроматичні кольори, межа зламу – горизонт».
-Отже, зараз ви побачите різницю між хроматичними та ахроматичними кольорами та познайомитесь з межею зламу, що відокремлює небо і землю, ця уявна лінія – лінія горизонту, без неї ми не зможемо сьогодні обійтись.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні ми намалюємо равлика.
1. Пояснення вчителя.
- Сьогодні ми будемо малювати твердими матеріалами, спочатку намалюємо олівцем, а потім обведемо чорним фломастером контур.
2. Поетапне виконання роботи вчителем.
1) Проведіть межу горизонту.
2) Спочатку у повітрі, а потім на аркуші паперу намалюйте
будиночок равлика, домалюйте йому ріжки, очі тощо.
3) Обведіть по контуру равлика.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Казочка з практичним виконанням роботи.
Бірманська казка «Равлик».
Біг якось дорогою прудконогий кінь. Аж бачить – повзе равлик. Смішно стало коневі, що той пересувається так повільно, і він гучно заіржав:
- Ого-го-го! Який же ти моторний! За сто років – сотню кроків! Чи не так?
Інший образився би за ті слова, я равлик гідністю відповів:
- Куди мені квапитися? Оце вийшов прогулятися, свіжого повітря ковтнути. Якщо ж ти такий допитливий, то влаштуємо перегони.
Хоч вір, хоч не вір, а більш як на сто кроків я від тебе не відстану.
- І-і-гі-гі-го! То ти ще хвастати мастак, - знову зайшовся сміхом кінь. Але равлик не відступався.
- Приходь сюди завтра на світанку, і тоді побачимо, хто з нас прудкі ший. Розтопчеш мене копитом, якщо я відстану більш як на сто кроків.
Самовпевнений кінь, звичайно, погодився.
Того ж таки дня равлик зібрав своїх родичів – а було їх у нього десять тисяч – і звелів їм поховатися вздовж усієї дороги за сто кроків один від одного. Щойно почало світати, кінь тут як вродився.
- Послухай, добродію хвалько, - звернувся він до равлика – невже тобі справді хочеться загинути під моїм копитом? Але ж це безглуздо. Може, передумаєш, поки не пізно? А ні – прощайся з білим світом.
Равлик відповів:
- Якщо ти боїшся програти, то я готовий відмовитися від перегонів.
- Ти ще й глузувати будеш? Що ж, ремствуй на себе, - і кінь зірвався з місця.
Пробігши сто кроків, він озирнувся і очам своїм не повірив: равлик повз неподалік від нього. Кінь побіг ще хутчій. Цього разу він подолав двісті кроків і, не озираючись, бундючно гукнув:
- Де ти там плентаєшся, нікчемне хвалько?
- За сто кроків від себе я бачу твої копита, - почувши спокійний голос.
Кінь повернув голову назад і від подиву аж спіткнувся. Равлик був зовсім близько. Він повз собі і повз - ніби нічого особливого й не сталося. Збентежений кінь стрілою пустився вперед. Помчав ще двісті, триста чотириста кроків… А равлик не відставав. Кінь, здавалося, летів над землею. І щоразу, озираючись, він бачив позад себе маленького рогатого суперника.
Нарешті знеможений кінь упав на землю. З ніздрів виривалася гаряча пара. Аж ось і равлик підповзає. Засміявся та й каже:
- Ну що, непереливки? Дарма, бач, кепкував. Гадав, як ноги довгі, то вже й не переможеш? Затям: перемагає не той, у кого довгі ноги, а той, у кого і розум не куций.
- Дітки, як ви гадаєте чим переміг равлик розумом чи хитрощами?
- Чи можна ображати слабких?
VI. Підсумки уроку.
- Відгадування загадки.
Хто повільно так повзе,
На собі свій дім везе? (Равлик)
Давайте попрощаємося з нашим гостем і продемонструємо йому наші малюнки.
|
