Каталог статей

ВИХОВНА ГОДИНА- КТС (Колективна творча справа)

 «МОЯ ЗЕМЛЯ – ЧЕРКАСЬКИЙ КРАЙ»

Мета. Формувати ключові компетентності.

Вміння вчитися - організовувати своє робоче місце; орієнтуватися у часі та берегти його; планувати свої дії; доводити роботу до кінця.

Громадянська компетентність - усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ. Компететності з ІКТ - Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел,  користуватися різноманітною довідковою літературою.

Формувати предметні компетентності. Сприяти творчій співпраці класного колективу через розподіл доручень для спільного виконання  творчо – пошукових завдань з теми: «Моя земля – Черкаський край». Систематизування і поглиблення знань учнів з історії, культури та звичаїв нашого народу. Виховання патріотичних почуттів, любові до рідної землі, прагнення бути справжнім громадянином та творцем її майбутнього.

Вчитель

- Діти, сьогодні нашу виховну годину мені хотілося б розпочати рядками з вірша В. Симоненка.

ЧУЖИХ КРАЇВ НІКОЛИ Я НЕ БАЧИВ,

ПРИНАД НЕ ЗНАЮ ЇХНІХ І ОКРАС,

ТА ВІРЮ СЕРЦЕМ ЩИРИМ І ГАРЯЧИМ

НЕМА ЗЕМЛІ ТАКОЇ, ЯК У НАС.

          Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, знати історію свого народу, його мову, культуру. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки, тут коріння нашого роду, що сягає сивої давнини. Де б ми не були, ми завжди відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось, зачувши рідне слово.

          Тема нашої виховної години «Моя земля - Черкаський край». Ми з вами помандруємо в її «ВЧОРА , звернемось до її «СЬОГОДНІ», полинемо у її «ЗАВТРА». Саме під такою назвою працювали наші творчі групи.

          Зараз ми звертаємось до групи «ВЧОРА». В ній працювали археологи. Надамо їм слово.

Археолог

          Археологія – наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам’яток минулого.

          Учні нашої школи, які відвідують геологічний гурток, привезли зі Смілянського вулкану цей дивовижний камінець, який прийшов до нас з прадавніх віків і розповів нам про далеке минуле нашої землі. Я хочу познайомити вас з гостем з далеких віків.

Первісна людина

Ми поселились на цій прекрасній землі дуже давно, ще в кам'яному віці.

 Це приблизно від 3 млн. до 200 тис. років тому. Улюблене заняття мого племені - це полювання на мамонтів. Їхнє м'ясо ми любили їсти, шкуру використовували, щоб зігрітися, а з кісток виготовляли різні речі: зброю, знаряддя праці,  предмети побуту, прикраси, а також для будівництва житла.

Археолог

         Не лише археологи цікавляться глибинними багатствами нашої землі. Цим займаються й геологи - люди, які вивчають історичний і речовинний склад землі. Юні геологи нашої  школи мандрують зі своїм керівником нашим краєм, спостерігають, вивчають дивовижні багатства рідної землі і запрошують відвідати геологічний музей, в якому й зберігаються їхні знахідки.

Первісна людина

 Мандруйте, пізнавайте, вивчайте багатства нашої землі. І ви побачите, скільки ще нерозкритих таємниць вона в собі таїть.

Вчитель

 Наш народ багатий своїми традиціями і звичаями. Про деякі з них розкажуть нам інші гості з минулого.

Дівчинка і Хлопчик (у національному одязі з короваєм та з колосками пшениці в руках)

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї.

І кращих немає на світі вістей,

Ніж – хліб уродився у рідному краї!

         Земля нашого краю славиться своїми родючими ґрунтами. Тому одним із найдавніших занять - було землеробство.

(розповідають вірш у парі)

(Звучить українська народна музика. Діти танцюють.)

     Пора збирання врожаю – найвідповідальніший момент в житті хлібороба. До жнив завжди готувались урочисто, дотримуючись звичаїв і обрядів.

         Початок жнив відбувався велично і святково. На поле виходили цілими сім’ями, чисто одягнені, з хлібом в руках. Господар, повернувшись на схід сонця, промовляв:

- Дай, Боже, час добрий і пору, в доброму здоров'ї пожати та й на той рік діждати.

Перший сніп приносили додому, де він стояв на покуті до закінчення жнив.

 Потім справлялись обжинки.

Наприкінці поля залишали невижатий жмут колосся й зав’язували його в «бороду». Люди вірили, що це буде притулком польових духів. Останній сніп  з піснями несли додому. Він ставав на Різдво «дідухом». Такий звичай звеличував нелегку працю хліборобів.

Вчитель

Та не лише хліборобами славилася наша земля. Якими ще ремеслами займалися люди нашого краю? (Ткацтвом, гончарством, бондарство, лозоплетіння…)

З стародавніми речами побуту ви й до цього часу зустрічаєтесь, коли гостюєте у бабусі в селі. Які з них ви бачили?

- В яких місцях Черкащини ви побували?

 - Що можуть розказати деякі населені пункти нашої області про походження свого «імені»?

Калейдоскоп «Що в імені моєму»

 (Учні презентують короткі відомості про походження назви деяких населених пунктів від першої особи.)

Я ваше рідне місто Черкаси. Моє ім'я пов’язане з п'ятигорськими черкесами, які вигнання прийшли на нашу землю і утворили тут своє містечко.

Моє ім'я - Городище, походить воно  від старослов'янського слова град, город. На цій території були городища Жабокрич, Теличівка, Бугаївка. Наявність кількох поселень (городищ) на порівняно невеликій території й спричинилася до такої назви.

         Я звусь – Звенигородка. Народилася  ще за часів Київської Русі. На одній із моїх веж висів дзвін, яким  попереджали жителів про наближення ворога чи скликали на раду. Тому й місто назвали Звенигородом, а пізніше Звенигородкою.

Я – Золотоноша. Біля мене протікає річка Золотоношка, від найменування якої, і пішло моє ім'я. А річку названо так, за дно, вкрите піщаними наносами, що виблискують, як золото.

         Моє ж ім'я – Сміла. Воно символізує активну участь і сміливість мого населення в боротьбі проти загарбників. За легендою, ім'я походить від імені дівчини Сміли, яка під час татарського нападу показала дорогу руським воїнам.

Я - Умань. Знаходжусь на річці Уманка. За одним переказом, давніше моє ім'я – Умінь, від тих умільців-майстрів, які втекли сюди з Києва під час татарської навали. За другим - місто дістало назву від річки Ума, яка згадується в літописі.

Я – Чигирин. І ім’я моє походить від слова чагарник. Отже, Чигирин - місцевість, покрита чагарниками. За другим переказом, у цьому місці на перехресті шляхів стояла криниця, біля якої висів чигир - дерев'яний черпак для води.

Вчитель

Багато цікавого підготувала нам група  з минулого. Та час нам повернутися в сьогодення.

Я всіх запрошую до туристичного агентства «Яблучко»

Представлення:

Як яблучко у казці,

по тарілочці кружляє,

про дивовижні речі

всім нам повідомляє -

так і агентство «Яблучко»

готове для всіх вас,

запропонувати  подорожі – вищий клас.

- Наше агентство може запропонувати вам цікаві подорожі в надзвичайні куточки нашого краю. Пропонуємо до вашої уваги наш рекламний буклет.

Реклама 1

Якщо ви хочете доторкнутися до колиски Т. Г. Шевченка, побачити дивовижні місця, де виріс великий Кобзар українського народу – пропо-нуємо вам цікаву подорож  до мальов-ничих  сіл Черкащини: Моринці, Шевченкове, Будище, які у 1992 р. об'єднані у державний історико – культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».

 Реклама 2

В народі кажуть: «Міцний як дуб». А який це?

 Зрозуміти це порівняння вам допо-може мандрівка до дуба Максима Залізняка в Холодному яру, який знаходиться  поблизу Мотронинського монастиря. Його вік близько 1200 років. Висота – 23 м, а в обхваті - 8,4 м, ширина крони – 27 м.Оце так дуб ! 

Реклама 3

Чарівні фонтани, вишукані альтанки та дивовижні рослини з різних куточків світу – все це  неповторна Софіївка.

Прекрасний парк, який подарував князь Потоцький своїй дружині. Завітайте, вона прекрасна будь–якої пори року!

Реклама 4

 Спекотний літній день, повітря дихає жаром, а тут прохолодно, спокійно, затишно …

   Це Ільїнська церква, яка була збудо-вана 1653р. за замовленням Б.Хмельницького в Суботові, на схилі долини р. Тясмин.

Реклама  5

Ваше рідне місто здивує вас єдиним  у світі музеєм однієї книги.  Черкаський музей «Кобзаря» гостинно відчиняє свої двері для відвідувачів.

 Екскурсовод 

 Крім захоплюючих подорожей, наше агентство «Яблучко» пропонує ексклюзивну послугу, якої ви не зустрінете в жодному туристичному агентстві світу – це міжчасові мандрівки-зустрічі з видатними людьми нашого краю.

Тільки у нас ви  зможете помірятися силою з відомим силачем  Іваном Максимовичем  Піддубним, який народився 1871 р. в селі Красенівці

Чорнобаївського району. До 70 років продовжував боротися на килимі і за 40 років суперникам не вдалося покласти Піддубного на лопатки. Можливо це під силу вам?

Лев Платонович Симиренко

  Запрошує всіх прихильників смачних фруктів відвідати сад та скуштувати

соковиті зелені яблучка, сорт яких він  вивів і назвав на честь свого батька

(ранет П. Ф Симиренка).

Вчитель Багато цікавого пропонує нам туристичне агентство «Яблучко». Сподіваюся, ви скористаєтеся його пропозиціями. Та час нам зазирнути в майбутнє, як нам запропонує це зробити група «Завтра»?

Вчений

 Я представник вченої ради групи «Завтра». Довго працювали ми над глобальною проблемою людства – допитливістю. Адже признайтеся чесно, кожному хочеться хоч на хвильку підняти завісу часу і зазирнути в майбутнє. Сьогодні ми надамо вам таку можливість.

         Зустрічайте людей з майбутнього, можливо вас і ваших товаришів, але через «кахи- кахи»... дцять років .

       1. Чемпіон олімпійських ігор зі спортивної гімнастики

       Радий вітати вас, мої друзі. З дитинства я займався моїм улюбленим видом спорту. Були й перемоги, були й невдачі, але наполеглива праця, тренування та велике бажання досягти успіху й прославити свій рідний край привели мене до олімпійських вершин.

 2. Відомий архітектор, автор проекту дитячого парку «Граємося й розвиваємося», який за свою оригінальність було занесено до «Книги рекордів Гіннеса» .

       Ще маленьким хлопчиком, коли мені потрібно було йти до школи, а  так хотілося на прогулянку в парк, я вирішив поєднати ці дві речі. Я дослідив досвід багатьох країн світу, вивчив побажання дітей та вчителів, підключив  свою фантазію, наполегливість і створив цей парк. Цим прославив наше рідне місто.

 3. Вчений, професор медичних наук

Коли я була школяркою, найбільше мені дошкуляли гіркі ліки, які потрібно пити під час хвороб. Тому перше завдання, яке я поставила перед собою після успішного закінчення медичного інституту – це створення таких ліків, які були б приємні на смак, виготовлені з натуральних речовин і саме головне, щоб вони могли подолати хворобу раз і назавжди. Мені це вдалося.

4. Відомий журналіст, володар багатьох премій за цікаві репортажі та пізнавальні статті.

Допитливість – це моє друге «Я». Але звісно не лише ця якість зробила мене відомим журналістом. Перш за все, щоб гарно писати, вміти спілкуватися з різними людьми – треба багато читати, з повагою і співчуттям ставитися до людей. А ще обов'язково цікавитися тим, що їх хвилює, про що вони мріють. Я хочу взяти у вас невеличке інтерв'ю.

• Яка ваша найзаповітніша мрія, пов'язана з вашим майбутнім?
• Що потрібно для того, щоб вона здійснилася?
• Про які зміни у вашому місті ви мрієте?
• Як ви могли б допомогти у впровадженні цих змін?
• Чи можуть діти змінити на краще  рідну країну? Як?

Велике спасибі вам за приємну розмову, за відверті відповіді та гарні пропозиції.

Вчитель

Так швидко минула мить зустрічі з майбутнім. А може її й зовсім не було і це все лише наша уява? Та не сумуйте, ви все ж таки туди потрапите. Крок за кроком, рік за роком  прямуючи до своєї мети. Обов'язково візьміть з собою трудолюбивість, цілеспрямованість, наполегливість. А ще не забудьте великий багаж знань про минуле рідної землі, бо без знання минулого неможливо творити її достойне майбутнє .

Тож, любі діти, нехай наша виховна година стане для вас першим етапом великих відкриттів, пізнання минулого і сьогодення, початком в будівництві майбутнього нашого краю.

Бажаю вам всім успіхів!

Використана література

1. Коваленко С. Колективні творчі справи в початковій школі: «Сонячна подорож». - К.: Вид. дім «Шкіль. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006.
2. Черкаський край – земля Богдана і Тараса: Культурологічний збірник / За редакцією Б. В. Губського, В. М. Литвина, В. А. Смолія. – К.: Українські пропілеї, 2002. – 656 с.: іл.
3.  Духовна спадщина Черкаського краю. Хрестоматія з історії культури Черкащини. Упорядник Г.В. Суховершки. – Черкаси: БРАМА-ІСУЕП. 2000. – 208 с., іл.
4. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник/А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюр, Т.В. Космічна та ін. К.: Либідь, 1993 – 256 с., іл.
5.  Нераденко Т.М. Золота підкова Черкащини: туристсько-краєзнавча подорож Черкащиною для учнівської молоді України.- Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 108 с.
6. Ресурси мережі Internet

   Ситник Тетяна Василівна, вчитель початкових класів Першої міської гімназії Черкаської міської ради