Тема: Народні свята весняного циклу
Мета: розширити і поглибити знання учнів про народні свята весняного циклу;
ознайомити із традиціями, звичаями та обрядами, пов’язаними з цими
святами;
допомогти учням усвідомити походження народних свят;
збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати інтелектуальні здібності , пізнавальні можливості кожного
учня;
викликати в учнів інтерес до традицій, звичаїв та обрядів українського
народу у відзначенні свят;
виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу.
Обладнання: малюнки із фрагментами народних свят весняного циклу, картка – календар „ Народні свята весняного циклу “, таблиці – опори на пояснення слів традиція, звичай, обряд, картки із текстами свят для роботи в парах, в групах, паперові жайворонки і проліски, диск „ Традиції українського народу “.
Хід уроку
І. Організація класу.
– Привітайте гостей, що до нас завітали.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
- Послухайте вірш, який прочитає Кудлай Влада.
На землі великій є одна країна:
гарна, неповторна, красна, як калина
І живуть тут люди, добрі, працьовиті.
І скажу по – правді, ще й талановиті.
Землю засівають і пісні співають,
На бандурах грають і вірші складають.
- Про яку країну говориться у вірші?
- Які люди живуть в Україні? (Відповіді учнів)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
- Український народ дуже працьовитий. Але в його буденному житті, попри всі негаразди, важлива роль відводиться святам, у яких втілюється душа народу, національні особливості і традиції.
Свята урізноманітнюють і пожвавлюють будні, дають можливість відпочити і набратися духовної та творчої наснаги.
Кожне із свят потребує дослідження: що воно означає, коли святкується, з якими подіями пов’язане, які звичаї передбачає.
ІV. Повідомлення теми та очікуваних результатів.
- Тема нашого уроку пов’язана із святами і звучить так: Народні свята весняного циклу .
- Що ж ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?
- Про що хотіли б ви дізнатися?
- Ти, Дімо?
Я хочу знать, яким же був колись мій рідний край,
Його традиції, звичаї і обряди,
Щоб душу завжди звеселять
Впродовж усіх народних свят.
(Відповіді учнів)
Очікувані результати :
дізнатися, які існують народні свята весняного циклу;
традиції, звичаї та обряди, пов’язані з цими святами.
- Що означають слова традиції, звичаї, обряди?
- Зверніть увагу на таблиці – опори .(Учні зачитують)
V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.
- Свята в Україні поділяють на державні, релігійні, народні, професійні, сімейно – побутові.(Вивішую таблицю)
- На уроці ми більше дізнаємося про народні свята і лише весняного циклу.
– Учні, чи знаєте ви, як виникли народні свята?
– Допоможуть вам зрозуміти відповідь на це питання наші друзі з Інтернетклубу.
– Відшукайте, кому залишили друзі лист? ( учень зачитує)
– Отже, зрозуміло, як виникли народні свята в Україні.
– А зараз я запрошую учнів Ящука Максима, Шинкарчук Віку, Колісник Віталіну, які підготували інсценівку за віршем С. Черкасенка „ Зима і Весна “.
Насуплю я брови, – говорить Зима, –
І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине – рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
А я засміюся, – Весна відмовля, –
І сонце пекуче засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
– Яке народне свято розкриває тема вірша? (Стрітення)
– Саме на Стрітення наші предки починали закликати весну і цим святом розпочинався весняний цикл народних свят.
• Робота за календарем народних свят весняного циклу.
– Зверніть увагу, які три періоди містить календар народних свят весняного циклу? (Учень зачитує)
– Які свята ввійшли до періоду закликання весни? (учень називає)
– На які два види поділяють народні свята за часом проведення?
– Що означають нерухомі свята?
– Яке пояснення рухомих свят? ( Учні зачитують)
– Що ви дізналися про свято Стрітення? (Повідомлення учнів)
– Що ви дізналися про свято Обретіння?
– Які особливості у свята Масляна?
– Про традиції та звичаї народних свят періоду закликання весни послухайте інформацію з диска „ Традиції українського народу“.
• Бесіда
– Якою уявляли весну наші предки?
– Якими скарбами володіє весна?
– Хто закликав весну?
– А які заклички весни ви знаєте? ( Вийди, вийди, сонечко…,Прийди весно,…, Іди, іди, дощику).
– Які свята ввійшли до періоду зустрічі весни? (учениця зачитує)
• Робота в парах за картками :
1 ряд – Явдохи;
2 ряд – День сорока святих мучеників.
3 ряд – Теплого Олекси.
(Розповіді учнів)
– Великий піст – це час покаяння і всепрощення, в якому беруть участь і душа, і тіло. Душа очищається через щиру молитву, а тіло – через щоденну обмеженість у земних благах.
VІ. Фізкультхвилинка.
Веснянка „ А вже красне сонечко …“
Розподіл учнів на групи:
1 група – блакитні проліски; Благовіщення.( сл. Киндюк Ю.„ Топчу, топчу, ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!“)
2 група – розфарбовані жайворонки; Вербна неділя.( сл.Зінчука В. „ Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!“)
3 група – сині проліски. Великодні свята.
Повідомлення учнів після роботи в групах.
– Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної дати немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.
– Відомо багато звичаїв цього свята( Великдень). Зустрічаючись одне з одним і вітаючись, люди обмінювались свяченими писанками. (фрагмент на малюнку)
VІІ. Продовження роботи за календарем народних свят весняного циклу.
– До якого періоду весни ввійшли ці свята? (Прихід весни)
– Які ще свята відносять до періоду приходу весни?
– Повідомлення про ці свята ви послухаєте з диску „ Традиції українського народу “.
• Бесіда
– Як називається свято?
– Для кого був оберегом Святий Юрій?
– Що в цей день робили з худобою?
– Для чого люди збирали росу на Святого Юрія?
– Що ще робили люди?
VІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.
– На свята наші пращури водили хороводи та грали ігри .
– Давайте і ми з вами пограємо у Великодні ігри „ Навбитки “ та „ Міньки навпомацки “.
• Гра „ Навбитки“ (в парах)
Один тримає в руці крашанку носиком догори, а другий – також носиком своєї крашанки цокає в носик свого товариша. Чиє яєчко розбито – той програв і мусить віддати битку тому, хто переміг.
• Гра „ Міньки навпомацки“ (2- 3 учнів)
Дівчина бере до однієї руки писанку, а до другої – крашанку, ховає руки за спину. Звертається до хлопця:„Відгадай, у якій руці писанка, а в якій – крашанка. Відгадаєш – твої будуть, не відгадаєш – мені віддаси“.
• Робота в зошитах. Завдання 5 – 6, ст. 34
• Тест (Взаємоперевірка)
ІХ. Підсумок уроку.
– Чи справдилися наші очікування?
– Отже, ми дізналися про народні свята весняного циклу, тож будемо їх берегти і пам’ятати , шанувати традиції і звичаї нашого народу.
Х. Оцінювання.
ХІ. Домашнє завдання.
Розповідь про святкування Великодня в родині.
Повідомлення до рубрики „ Чи знаєш ти?“.
Додатки до уроку
Народні свята весняного циклу
Закликання весни
15 лютого – Стрітення Господнє (нерухоме)
9 березня – Обретіння (нерухоме)
Масляна (Свято Весни. Проводи Зими.) (рухоме)
Зустріч весни
14 березня – Явдохи (нерухоме)
22 березня – День сорока святих мучеників (нерухоме)
30 березня – Теплого Олекси (нерухоме)
Немає сталої дати – Великий піст (рухоме)
Прихід весни
7 квітня – Благовіщення (нерухоме)
За тиждень до Великодня – Вербна неділя (рухоме)
Тиждень перед Великоднем – Білий тиждень (рухоме)
Немає сталої дати – Великдень (рухоме)
6 травня – Георгія Побідоносця (св.. Юрія) (нерухоме)
22 травня – Святого Миколи Чудотворця (нерухоме)
Сороковий день після Великодня – Вознесіння Господнє (рухоме)
На п’ятдесятий день після Великодня – Трійця або Зелені свята (рухоме)
Запам’ятай! Великдень немає сталої дати, але він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня.
Запам’ятай! За часом проведення народні свята поділяються на рухомі й нерухомі.
Нерухомі свята кожного року святкуються в один і той самий день, тобто дата завжди та сама.
Натомість числа рухомих свят можуть мінятися щороку.
Весняні свята
Закликання весни
Наші предки уявляли весну дівчиною з вінком квітів на буйних косах. Вважали , що вона володіє величезними скарбами. Скарбами були тепле сонечко, дощик і буйна зелень. Ці дари пишноволоса красуня приносила людям .Щоб їх отримати , наші предки кликали – закликали весну.
Закликали весну, як правило, діти, дівчата й жінки. Вони виглядали її вранці, до сходу сонця. Весну запрошували піснями. Люди не тільки чекали дарів весни,але й самі давали їй подарунки. Діти носили в руках зроблену з дерева ластівку. Вони ходили з нею від хати до хати й прославляли весну,що надходить. Діти також насаджували на довгі палиці спечених з тіста пташок і бігали,закликаючи весну. Ці пташки символізували жайворонків ,які поверталися з вирію.
Весна була символом життя .Зима – смерті. Тому закликання весни було своєрідним намаганням людей перемогти смерть. Разом з птахами з вирію на землю поверталися душі померлих . Наші предки вірили, що зима ходить землею у вигляді Марени або Мари. Марена морила землю стужею, а людину – холодом і голодом.
Щоб перемогти Марену, її солом’яне опудало з плачем несли до річки , кидали у воду й топили. Люди вірили , що тала вода несла Марену до сонячної Ра – річки, де земля межувала з небом. Там Марена зустрічала душі померлих. Вони теж перепливали Ра – річку й вертали у вирій. За легендою,кожна душа мала з собою грудочку рідної землі , щоб потім з птахами повернутися додому.
Стрітення
Стрітення належить до числа давніх свят.
Коли маленькому Ісусові було сорок днів, батьки принесли його до храму, де зустріли праведну та благочинну людину, яку звали Симеон. Бог обіцяв Симеону, що він помре тоді, коли побачить Спасителя. Так зустрівся (звідси й назва – стрітення ) старий Симеон з Господом.
За народними віруваннями, цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. Стара баба Зима сперечається з молодою дівчиною Весною,кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стало тепліше – перемогла Весна,якщо холодніше – Зима.
Обретіння
Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя.
Народ каже, що цього дня, птахи повертаються з вирію.
Першою пташкою, яка сповіщає нам прихід весни, є жайворон.
О цій порі прилітають граки і влаштовують свої гнізда на високих деревах. Слідом за граками повертаються додому дикі гуси.
Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори сіно та прокричати: „ Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко! “.
Масляна
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною.
За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду.
Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
Головною їжею українців на Масляну були млинці зі сметаною, вареники з сиром, гречані млинці та інша обрядова їжа.
У сучасному житті своє місце знайшло свято Весни (або проводи зими). Розважальну частину свята складають народні ігри та звичаї.
Явдохи
14 березня християнська церква вшановує пам'ять святої Євдокії.
Саме цей день, за народними традиціями, вважається першим днем весни. Із цим днем старі люди пов’язують повернення ластівок з вирію.
Діти, уперше побачивши навесні ластівку, беруть жменю землі, кидають її вслід ластівці – „ на гніздо“, будучи переконаними, що це прискорює прихід весни.
День сорока святих мучеників
22 березня вшановують пам'ять сорока святих мучеників.
За народними уявленнями, ще попереду можуть бути сорок морозів.
У цей день, а також на Явдохи й на Теплого Олекси люди закликали весну.
Батьки робили дітям дерев’яні іграшки – ластівки, які діти носили з хати до хати,прославляючи й закликаючи весну.
Теплий Олекса
30 березня – Теплого Олекси.
За народними традиціями це свято пасічників.
Якщо погода вже тепла, то пасічники виносять вулики із бджільника,замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.
Вербна неділя
За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень.
Це свято походить від релігійної легенди, за якою, коли Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім стьобали домочадців, приказуючи:„ Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!“.
Великдень
Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної дати немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть воскреснувши.
Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього великоднього тижня.
Отже, що нам розповідають церковні перекази?
Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки присвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрісні до чужої слави люди й звели на Христа наклеп, начебто Він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за тридцять срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого Вчителя й передав до рук „ правосуддя“. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пилат затвердив смертний вирок. Отож, Ісуса Христа було розіп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.
Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло Вчителя й поховав його у власному саду, точніше, у камінній печері, що знаходилась в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію Він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й не дуже - то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь, що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа,– і Син Божий воскрес. Протягом сорока днів після свого чудесного воскресіння являвся Він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого Вчителя.
Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період Він з’являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий та ясний, що дорівнював аж семи сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Тест
1. Як уявляли весну наші предки?
а) барвистою пташкою;
б) дівчиною у вінку квітів;
в) веселкою.
2. Хто переважно закликав весну?
а) діти, дівчата і жінки;
б) чоловіки, русалки і водяники;
в) дідусі і бабусі.
3. Яке свято відзначаємо 7 квітня?
а) Різдво;
б) Благовіщення;
в) Великдень.
4. Що в Україні освячують на Вербну неділю замість пальмового листя?
а) вербові котики;
б) ялинку;
в)яйця, паску і ковбаску.
5. На честь якої події святкують Великдень?
а) приходу весни і розцвітання лози;
б) Воскресіння Ісуса Христа;
в) просто так.
6. Що таке крашанки?
а) красиві дівчата із вінками на головах;
б) квіти;
в) пофарбовані в один колір яйця.
7. Що таке писанки?
а) яєчка, розписані символами - оберегами;
б) те саме, що крашанки;
в) гарно розмальовані речі.
8. Коли Ісус Христос вознісся на небо?
а) на 30 день після Воскресіння;
б) на 40 день після Воскресіння;
в) на 50 день після Воскресіння.
9. Який святий здолав змія – спокусника?
а) Святий Миколай;
б) Святий Юрій;
в) Святий Андрій.
10. Чим люди прикрашали домівки на Зелені свята?
а) гіллям дерев;
б) паперовими стрічками;
в) нічим.
|
