Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Населення України. Охорона природи в Україні
Урок 21
Тема. Населення України. Охорона природи в Україні

Мета: дати загальне уявлення про населення України, його націо­нальний склад, про територіально-адміністративний поділ держави; оз­найомити дітей із природними багатствами України; формувати поняття заповідник; навчити охороняти природу рідного краю; розвивати уяву ді­тей щодо навколишнього світу; розвивати пам'ять, мовлення, мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи та почуття патріотизму.
Обладнання: ілюстрації, плакати, діафільм «Охорона природи», фі­зична карта України.
ХІД уроку
I. Перевірка домашнього завдання
1. Фронтальне опитування.
Які групи тварин живуть у Кримських горах?
Чому тваринний світ Кримських гір є різноманітним?
Назвати рідкісних тварин.
Як змінюються ліси від підніжжя до вершин в Кримських і Кар­патських горах? У чому полягає відмінність між ними?
Чому в Кримських горах не ростуть ялини і смереки?
Які подібні тварини водяться в Кримських і Карпатських горах?
2. Самостійна робота в зошитах (С. 50).
II. Актуалізація опорних знань
На якому материку знаходиться Україна?
З якими державами вона межує?
III. Повідомлення теми і завдань уроку
Сьогоднішня тема уроку звучатиме так: «Населення України. Охо­рона природи в України».
IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
Ми живемо у самостійній незалежній державі — Україні. За своїми розмірами Україна є більшою за такі держави, як: Англія, Австрія, Бель­гія, Голландія, Данія, Португалія і Швейцарія, разом узяті.
За чисельністю населення вона посідає п'яте місце в Європі після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції та двадцять четверте місце у світі. В Україні живе близько 48 млн осіб.
Населення українських земель у княжу добу було нечисленним. На­прикінці ХІІІ ст. на землях України проживало близько 2 млн чоловік. За часів Б. Хмельницького населення України становило понад 5 млн осіб.
На початок 2001 року в країні налічувалося 49,3 млн жителів.
Сучасне населення України є досить різноманітним за етнічним скла­дом. На території країни живуть представники 110 національностей.
Крім українців, значну частину становлять інші східнослов'янські народи (росіяни, білоруси).
Українці — корінне населення країни, що за чисельністю є одним із найбільших народів Європи.
Українці рівномірно розселені по всій території країни (крім респуб­ліки Крим і деяких промислових районів півдня та сходу).
Уся територія України поділена на 24 області та містить у собі рес­публіку Крим. В Україні нараховується 451 місто. Найбільше їх у східних
областях України, найменше — у південних та північних областях. У дев'яти найбільших містах України проживає більше третини місь­кого населення. Це — міста-мільйонери (Київ, Харків, Донецьк, Дніп­ропетровськ, Одеса) і дуже великі міста (Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь). Міста будували там, де є родовища корисних копалин, за­лізна або шосейна дорога.
Чим займаються люди в містах?
Найпоширенішими населеними пунктами в Україні є села, яких майже 29 тисяч. На населеність, розміщення та особливості забудови сіл значною мірою впливали природні умови. Маленькі села переважа­ють на Поліссі. У степах розміщені одновулицеві села, що є витягнути­ми вздовж річкових долин. У Карпатах поширені хутори, що складають­ся із розкиданих на значній площі жител.
Чим займаються люди в селі?
2. Робота з фізичною картою України, картою природних зон і контур­ними картами.
Якими умовними позначками позначають міста?
Чому ці знаки є різними за розмірами?
Позначте на контурній карті усі обласні центри, столицю Респуб­ліки Крим.
Розгляньте карту природних зон. Які обласні центри знаходяться в кожній із природних зон?
3. Продовження розповіді вчителя.
Природа України є щедрою, багатою та різноманітною. М'який, помірний клімат, родючі ґрунти, значна кількість водних джерел ство­рюють умови для зростання лісової, лугової та степової рослинності. На півночі країни, а також у гірських районах Карпат, Криму зроста­ють хвойні, мішані та листяні ліси, що поступово переходять у широку смугу острівних лісів лісостепу. Ще південніше, у приморських райо­нах, розкинулася рівнинна степова зона, що нині є майже повністю пе­реораною.
Бурхливий розвиток промислового і сільськогосподарського вироб­ництв, будівництво міст, селищ, розширення мережі залізничних та авто­мобільних шляхів, осушення боліт, зрошення посушливих земель — все це призвело до значних змін у природі (ландшафту), вплинуло на еколо­гічну рівновагу, видовий і кількісний склад флори та фауни.
За останні десятиріччя помітно звузилися території, що зайняті при­родною рослинністю, збідніла флора більшості регіонів країни, зменши­лася кількість багатьох видів рослин, а деякі з них повністю зникли з по­верхні Землі.
У зв'язку із цим у наш час — час технічного прогресу — особливого значення набуває охорона рослинного і тваринного світу.
Трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобильсь­кій АЕС, внаслідок якої забруднилося навколишнє середовище, а це не­гативно позначилося на флорі та фауні нашої країни.
Із метою охорони і збереження тих видів рослин і тварин, які зникають, ще у 1948 році на Міжнародному симпозіумі охорони природи (МСОН) була створена постійна комісія із питань їх охорони. А вже наступного року була створена Міжнародна Червона книга, в якій описані види рос­лин і тварин планети, яким загрожує небезпека повного зникнення.
У 1980 році була видана Червона книга України. Рослини і тварини, що занесені до Червоної книги, охороняються законом.
Держава піклується про охорону природи, на цю справу виділяють­ся величезні кошти. Створюються заповідники, заказники, в яких охо­роняються рідкісні тварини і рослини.
Зараз в Україні нараховуються 13 заповідників, 2 національні пар­ки, 4 заповідно-мисливських господарства, понад 1500 державних за­казників та близько 4000 заповідних об'єктів: урочищ, пам'яток приро­ди, парків тощо.
Метою створення заповідників є збереження в природному стані ти­пових або унікальних для даної місцевості природних комплексів, ви­вчення природного ходу процесів та явищ, що в них відбуваються. У за­повідниках здійснюється значна наукова робота. Все, що знаходиться на території заповідника, — земля, її надра, водні простори, живі організ­ми — вилучається із господарської діяльності і передається у безтермі­нове користування заповіднику.
Найдавнішим у країні є державний заповідник — Асканія-Нова (Хер­сонська область, 1921 рік).
Наймолодшим заповідником є Медобори, що створений у 1990 році. Він розташований у Тернопільській області (це, переважно, урочища Кре­менецьких гір та гори Медобори). Основна територія масиву є вкритою лі­сами (98 %), а решта — лугові та степові ділянки, розсипи вапняків.
Заповідник багатий на тваринний світ та археологічні пам'ятки.
Крім того, ще є такі заповідники, як:
1) Дунайські плавні (Одеська область);
2) Карадазький ДЗ (схід Південного берега Криму);
3) Канівський ДЗ (Черкаська область);
4) Карпатський ДЗ (Закарпатська область);
5) Луганський ДЗ (Луганська область);
6) Мис Мартьян (Крим, білям. Ялта);
7) Поліський ДЗ (Житомирська область);
8) ДЗ Розточчя (Львівська область);
9) Український державний степовий заповідник (Запорізька та Сумсь­ка області);
10) Чорноморський ДЗ (Херсонська та Миколаївська області);
11) Ялтинський державний гірсько-лісовий заповідник (Кримські гори). На території Тернопільської області знаходиться 95 видів вищих рос­лин, і проживає 39 видів тварин, які занесені до Червоної книги нашої країни.
4. Хвилинка-цікавинка (розгляд ілюстрацій). Рослини, що занесені до Червоної книги:
1) дерева — береза Клокова, береза темна;
2) кущі — бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, зіновіть біла, клокич-ка периста, таволга польська;
3) трав'янисті рослини — анемона розлога, беладона звичайна, відкат­ник татарниколистий, зозулині черевички справжні, ковила воло­систа, ковила периста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дво­листа, молочай волинський, росичка англійська, сон великий, сон-цецвіт сивий, цибуля ведмежа, ясенець білий тощо.
Тварини, які занесені до Червоної книги:
1) комахи — шовкопряди березовий та кульбабовий, бражник дубовий, мертва голова та Прозерпіна, Аполлон, махаон і т. д.;
2) риби — стерлядь, марена звичайна, вирезуб, рибець малий;
3) плазуни — полоз лісовий, мідянка;
4) птахи — лелека чорний, лебідь-шипун, беркут, змієїд, шуліка рудий, орел-карлик, орлан-білохвіст, балабан, скопа, пугач;
5) звірі — кутора мала, підковоніс малий, пічниця триколірна, широ-ковух європейський, сліпак подільський, перегузня, горностай, тхір степовий, видра річкова, борсук, кріт лісовий.
V. Осмислення учнями знань
1. Робота з підручником.
Читання статей «Населення України», «Охорона природи в Ук­раїні».
2. Відповіді на запитання.
Хто становить більшість народу України?
Які ще національності входять до складу народу України?
Скільки областей є в Україні? Яка республіка входить до складу нашої держави?Як наша держава піклується про охорону природи в Україні?
Яка небезпека загрожує природі?
Для чого створена Червона книга?
Що таке національний природний парк?
Для чого створюють заказники?
Чим заповідник відрізняється від національного природного парку?
Що станеться, якщо природу не охороняти?
3. Робота в зошитах із друкованою основою (С. 45—46, завдання 1—9).
VI. Узагальнення та систематизація знань
1. Розповіді 2—3 учнів про особисту участь в охороні природи.
2. Бесіда.
Що нового ви почули на уроці?
Що станеться, якщо природу не будуть охороняти?
VII. Домашнє завдання
Прочитати в підручнику статті «Населення України», «Охорона при­роди в Україні». Позначити на контурній карті заповідники.
Творче завдання: підготувати свою програму збереження природи в Україні.
Категорія: Уроки | Додав: (05.09.2013) | Автор: ДОПОМОГА
Переглядів: 1733 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!