П'ять мов любові наших дорогих дітей - Сімейне виховання - Вчитель батькам - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель батькам » Сімейне виховання [ Додати статтю ]

П'ять мов любові наших дорогих дітей

П'ять мов любові наших дорогих дітей
 

Уявіть собі таку ситуацію: День матері, донька каже: «Мамо, я тебе люблю» і дарує матері підписану нею листівку зі словами про те, яка її мама чудова і прекрасна людина і як мати, і як зразок для наслідування. Чоловік приносить мамі, тобто своїй коханій дружині, тацю з кавою, апельсиновим соком, полуницею та млинцями з її улюбленим варенням; після чого сам прибирає на кухні. Середня дитина притискається до мами, гладить її по руці; молодша дарує трохи недбало упакований подарунок, який вона вибрала самостійно. Як зворушливо... Мамі, імовірно, більше сподобалася б путівка для всієї родини, щоб разом гуляти, спілкуватись, обговорювати отримані враження й ділитися сокровенним, але й ці подарунки, безумовно, вона вважає дуже зворушливими. Так, але ж вони ще й показові! Разом з подарунками ми отримуємо підказки про мову любові всіх членів нашої сім'ї.

За словами Гері Чепмена, автора бестселера «П'ять мов любові. Як висловити любов вашому супутнику», люди осягають почуття щирої любові п'ятьма різними способами, які він назвав «мовами любові». Тобто ми вважаємо за краще «говорити» про свою любов (або проявляти її) на мові, яку, як правило, самі відчуваємо.

Старша донька (у нашому прикладі) говорить мовою заохочення. Для таких людей добрі слова та слова підтримки, особливо похвала, є вираженням любові. Для чоловіка це мова допомоги. На його думку, дії свідчать гучніше, ніж слова. Допомагати – означає щось робити для іншого, намагаючись догодити йому й тим самим проявити любов. Мова дотику – це, швидше за все, перевага середньої дитини. Для деяких людей дотик – єдиний спосіб відчути й висловити любов. Їм необхідно триматися за руки. Їм потрібно, щоб їх цілували й обіймали. Тоді вони сповнені любові та переконані, що їх люблять. Мовою любові найменшої дитини може бути мова подарунків – більшість людей люблять дарувати подарунки, але малюк у даному випадку намагається говорити мовою любові, яку він найкраще розуміє і з якою себе ідентифікує. А яка мова любові цієї матері? Судячи з усього, її мова – це мова часу. Для неї разом проводити час означає цілком віддавати комусь свою увагу й тим самим проявляти любов.

Коли ви читали ці визначення й описи мов любові, чи хотілось вам сказати «так, дійсно»? Спочатку сказане може здатись помилковим або надуманим, але якщо ви подивитесь і глибше розберетесь у тому, як члени вашої сім'ї взаємодіють з іншими людьми й один з одним, то побачите в їхніх діях підтвердження кожної з описаних мов любові. Розуміння власної мови любові, а також мови вашого чоловіка й дітей допоможе вам не тільки дарувати глибокодумні та змістовні подарунки. Ваша дитина буде відчувати себе зігрітою теплом та увагою, вона знайде основу внутрішньої захищеності, яка безпосередньо трансформується в її зовнішні вчинки. Любов підживлює дітей, допомагаючи їм вирости щедрими, люблячими, впевненими в собі, відповідальними дорослими людьми.

Наша глибока потреба

Відчуття, що тебе люблять, це основа самооцінки й самоповаги. Дитина повинна відчувати, що її люблять, щоб рости впевненою в собі людиною, досить сміливою, щоб уміти ризикувати, і знати, що вона не самотня, що в цьому світі в неї є своє особливе місце.

Коли діти не відчувають любові у ставленні до себе, вони можуть сприймати негатив ї засвоювати його. Такі діти відчувають себе непотрібними, незрозумілими й поводяться неналежним чином, свідомо чи несвідомо. Дітям важливо відчувати, що дорослі в їх житті піклуються про них і люблять.

«Наша найглибша емоційна потреба – це потреба відчувати любов у ставленні до себе», – каже Гері Чепмен.

Ось чому він закликає батьків зрозуміти мову любові кожної дитини. Виховання на мові любові допомагає дітям відчувати серцем вашу любов, а не просто сприймати розумом, що їх люблять. Ви можете оволодіти мовою любові ваших близьких людей, спостерігаючи за тим, як вони взаємодіють з іншими людьми, чого хочуть від вас, про що просять і як у ставленні до вас висловлюють свою любов.

Одне просте запитання

Часто можна визначити головну мову любові малюка по тому, як він відповідає на одне просте запитання: «Як ти знаєш, що батьки люблять тебе?». Дитина, яка відповідає: «Вони мене люблять, бо грають і займаються зі мною», висловлює свою вдячність за проведений з нею час. Дитині, яка каже, що мама привезла їй особливу черепашку з поїздки на море, ймовірно, подобається отримувати подарунки. Дитина, яка каже: «Мама обіймає мене міцно-міцно і гладить по голові, коли я лягаю спати», вважає за краще дотик як проявів мови любові.

Зрозуміти мову любові дитини – це як визначати тип її особистості й темперамент. Більшість батьків, не усвідомлюючи цього, автоматично адаптують спосіб взаємодії до особистості своєї дитини. Ви знаєте, що для того, щоб зайняти свого маленького інтроверта під час очікування на прийомі в лікаря, вам потрібні лише кілька книг. На противагу йому його сестра не сидить на місці й не ходить спокійно там, де можна побігати, їй треба дати її улюблений пластилін або пограти з нею у «крокодила», доки ви перебуваєте в коридорі поліклініки.

Коли ви маєте справу з темпераментом, особистістю або мовою любові вашої дитини, то повинні приймати, розуміти й заохочувати її індивідуальність. Дитині важливо знати, що вона не втратить вашої любові й місця у вашому серці, навіть незважаючи на те, що сусідська дівчинка дуже красива, брат отримує більш високі оцінки, а сестра перемагає в спортивних змаганнях. Дитина повинна вільно досліджувати свій внутрішній світ і бути впевненою в тому, що якою б вона не була і якою б не відчувала себе – вона нормальна й навіть чудова людина.

Ваші слова підтримки, записка, в якій ви пишете, що вона молодець, бо прибрала за собою посуд, дарує дитині почуття любові. Ви йдете в дощ, щоб купити фарби й допомогти іншій своїй дитині виконати домашнє завдання з малювання, тому що її мова кохання заснована на допомозі з акцентом на корисний час. Діти розуміють, що ви їх любите, тому що вони це відчувають. І це почуття наповнює їх.

«Це те, що я роблю, а не те, як я люблю»

Діти в досить ранньому віці з'ясовують, що батьки забезпечують їх їжею, одягом і дахом; діти часто вважають, що це форми прояву любові. Інстинктивна мета батьків полягає в тому, щоб задовольняти потреби своєї дитини. Тому забезпечення дитини всім необхідним може відповідати цій меті. Але це не означає, що їжа та зручності повинні стати вашим основним способом демонстрації дитині своєї любові. Ці акти служіння й допомоги не обов'язково є вашою мовою любові. Насправді, ви можете думати: «Це те, що я роблю, а не те, як я люблю». Коли ви вчитесь розмовляти мовою любові, у першу чергу вам необхідно вивчити свій власний діалект, а потім з'ясувати мову вашої дитини й намагатись їх скоординувати.

Наприклад, ви думаєте, що демонструєте свою любов, щодня встаючи рано вранці і проводжаючи дитину до школи, навіть якщо працюєте до півночі. Цей час є моментами прояву любові для вас і, як ви вважаєте, для вашої дитини теж. Але мова любові вашої дитини інша. Хоча корисний час – це добре, і дитина його цінує, тому що діти більше, ніж дорослі, підживлюються усіма мовами любові, але ваша дитина сильніше відчуває любов у ставленні до себе, коли ви самі готуєте їй гарячий сніданок, а не спостерігаєте, як вона власноруч насипає собі в тарілку пластівці. Ви пишаєтеся собою, тому що рано прокинулись, і своєю дитиною, тому що вона така самостійна, а вона хотіла б, щоб ви підсмажили їй яєчню й допомогли зі сніданком - попіклувались про неї. Її реакція може бути навіть гнівною або дратівливою, але насправді вона відчуває себе обділеною. Це свого роду непорозуміння, яке примушує дитину відчувати порожнечу, невизначеність і меншу впевненість у собі. Ви повинні знати, що така демонстрація вашої любові не допоможе дитині відчувати це почуття у ставленні до себе, а воно важливе для розвитку людини.

Просто любіть своїх дітей

Одна з найкращих порад про виховання дітей звучить таким чином: «Просто любіть своїх дітей». Це дійсно чудова порада, але слово «просто» змушує її здаватись легкою для виконання, хоча цей процес насправді може виявитись досить складним. Показовий приклад – підлітки. Їм, безумовно, необхідно відчувати любов, але ви повинні демонструвати її з розумом і пильно відстежувати, як вона приймається ними. Визначити мову любові підлітка інколи складно, тому що в цьому віці діти часто більш закриті, потайні та вміють вправно маніпулювати людьми. Вам доведеться довго аналізувати їх стосунки, але не викликає сумнівів і те, що ці дорослі діти також відчувають потребу наповнюватись почуттям любові.

Багатьом людям (і дорослим теж) складно описати, як саме вони дарують свою любов або що примушує їх відчувати себе коханими. Але зрозуміти це треба, адже це того варте. Діти, які відчувають любов у ставленні до себе, частіше виростають упевненими в собі, стійкими людьми, досить сміливими, щоб ризикувати, і менше бояться невдач і відмов. Важливо добре знати їхню мову любові, тому що зворотна сторона медалі – це зневага або зловживання цією мовою, що особливо шкідливо для тендітної дитячої самооцінки, яка ще тільки зароджується. Фраза «Я люблю тебе, але...» може мати руйнівні наслідки для дитини, чия первинна мова любові – це слова заохочення.

Повертаючись до свята – Дня матері. Можливо, мама й не отримала путівку, проте вона насолодилася млинцями, притулилася до своєї лагідної дитини, поставила на чільне місце подарунок молодшої й написала відповідну записку старшій доньці. Для неї було не просто знайти час, щоб написати вдумливу відповідь, але вона це зробила, тому що знає свою дитину й любить її.



Джерело: http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1837/
Категорія: Сімейне виховання | Додав: (24.06.2016) | Автор: Психологія дитини
Переглядів: 185 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!