Поезія (сюжетний вірш). Валентина Зорік «Українонька моя», «Тобі, Україно!», «Вклоняюсь низько» - Уроки - Вчитель вчителю - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Поезія (сюжетний вірш). Валентина Зорік «Українонька моя», «Тобі, Україно!», «Вклоняюсь низько»

Левченко Галина Іванівна, вчитель початкових класів Макарівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І ступеня – районна гімназія»

Тема: Поезія (сюжетний вірш). Валентина Зорік «Українонька моя», «Тобі, Україно!», «Вклоняюсь низько».
Мета. Розкрити знання учнів про життєвий і творчий шлях Валентини Зорік; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; удосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; формувати патріотичні почуття у школярів, усвідомлення поняття «любов до Батьківщини…»; пробудження любові, почуття поваги до рідної землі; виховання патріотів рідної держави, усвідомлення себе як невід’ємної частини українського народу.
Тип уроку. Комбінований
Методично-дидактичне забезпечення: виставка книг, відеозапис, аудіо запис, ілюстрації, комп’ютер, телевізор, влучні вислови.
Завдання уроку:
– Розширити знання про творчість поетеси Валентини Зорік;
– Розкрити своєрідність поезії;
– Вчити розуміти поетичну мову, уявляти описані картини;
– Розвивати почуття людяності, патріотизму;
– Виховувати любов до людей, до України.
Вміти:
– Виразно читати вірші;
– Визначати настрій поезії;
– Знаходити у віршах різні художні прийоми.
Знати:
– Життєвий і творчий шлях Валентини Зорік;
– Художні засоби, якими користується поетеса;
– Особливості віршованих творів.

 

                                                                                            Хід уроку

І. Організація учнів до уроку
(Учні хором повторюють слова-налаштування на урок)

Виразно читаємо,
Чітко слова промовляємо.

Мову та творчість свою

Розвиваємо.
ІІ. Мовна розминка
1. Артикуляційна гімнастика
– Вдихнути повітря через ніс, видихнути через рот (губи трубочкою);
– Язичком почистити зубки;
– Дує легенький вітерець.

2. Робота над чистомовкою
(Прочитайте чистомовку спочатку повільно, а потім поступово прискорюючи темп читання)
Ину-ину-ину –
Зустрічай весняну днину, Ину-ину-ину –
Зустрічай малу пташину!

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
1. Слово вчителя (на дошці картина)


Біля високих гір чи синього безкрайнього степу чи в оточенні віковічних лісів, у місті, чи селі, у багатоповерховому будинку чи в маленькій хатинці, що потопає в землі мальовничого саду, все це зветься одним словом – Україна!
Україна – це ваша Батьківщина. Тут живуть твої батьки, дідусь, бабуся, сестри і брати. Усі вони громадяни незалежної країни. Ви теж громадяни України, бо живете на цій землі, знаєте співучу українську мову, любите і шануєте своїх батьків, свою землю, рідний край!
Багато поетів у своїх творах звертаються до України – в її радостях і болях.
І сьогодні ми з вами ознайомимося з творчістю поетеси Валентини Зорік.

2. Слухання запису диктора
Валентина Зорік – поетеса, яка пише тільки для дітей. Викладач дитячої педагогіки та психології за фахом, вона як ніхто розуміє і відчуває дитячу душу, опікується проблемами духовного становлення та виховання юних громадян нашої держави.

3. Читання довідки вчителем про Валентину Зорік.

IV. Робота з виставкою книжок
– Зверніть увагу на виставку книжок та скажіть, хто з вас чув про цю поетесу? Чи бачив такі чудові дитячі книжки в бібліотеці? (відповіді учнів)

V. Релаксаційна хвилинка
(під звуки спокійної мелодії діти виконують рухи за вчителем – вправи, які сприяють відтворенню енергії.)

VІ. Робота над темою уроку
- Сьогодні ми ознайомимося із творчістю поетеси Валентини Зорік . Відчуємо, як вона змальовує нашу рідну Україну в своїх творах, закликає берегти її, любити, шанувати.
1. Опрацювання вірша «Українонька моя»
А) Читання вчителем вірша (або заздалегідь підготовленим учнем)
Українонька моя

Україну люблять діти, пташеняточка малі, Не знайти у цілім світі Краще рідної землі.
В нашім краї,в Україні, Сонце дивне,золоте,

Небо чисте,мов перлина, А земля,мов сад,цвіте,
І зима,і барви літа,
І осінній день сумний, І весняні перші квіти. Це твоя земля. малий!

Лине спів над рідним краєм Гомінкого солов’я,
Б) Словникова робота

Пишним квітом розквітає Українонька моя!

Перлина– 5маленькі зірочки – діаманти (можна знаходити в мушлях – морських раковинках)
В) Читання вірша учнями мовчки Г) Читання вголос
Д) Аналіз змісту вірша

– З чим порівнює поетеса сонце, небо, землю в Україні? (відповіді учнів)
– Знайти в тексті слова, які належать порам року в Україні? (відповіді учнів)

2. Робота над віршем «Тобі, Україно!»
А) Читання вірша вчителем
– Які патріотичні почуття виникли у вас, слухаючи вірш?

Тобі, Україно!
Сміється листячко тендітне,

Дзвінка пташина пісня лине…

Шануймо ж рідну землю,діти,

Свою єдину Україну!

Промінням сонечко яскраве

Лоскоче воду кришталеву..

Де є такі шовкові трави,

Такі лани,такі дерева?...
Б) Читання вірша учнями мовчки
Зірок яскравіших немає
Під небом волошково-синім,

Ніж у навіки ріднім краї,
У Батьківщині солов’їній.

Її, квітучу,калинову.
Довіку нам не оспівати …

Слова дитячої любові–

Для тебе, Україно-мати!

В) Укажіть прислів’я, яке найточніше передає зміст вірша.
Робота над прислів’ям
Людина без Батьківщини, що пташка без домівки.( Батьківщина багато означає для кожного з нас. Це, передусім, місто або село, де ви народилися. Рідним краєм ми називаємо місце, де пройшло наше дитинство. Батьківщиною українці називають Україну – країну, в якій ми всі разом живемо.)
Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини. (Пояснення розуміння прислів’я учнями)
Та земля мила, де мати народила. (Відповіді учнів)
Г) Знайдіть у вірші слова, які характеризують: листячко, проміння, трави, небо.
Д) Відеозапис – музичний ролик на пісню Ірини Федишин «Лише у нас на Україні»
3. Робота над віршем «Вклоняюсь низько»
А) Читання вчителем

Б) Читання мовчки

Вклоняюсь низько
Матусю, люба, ти – моя країна,

Це ти – зігріта сонечком земля,

Я ж паросточок твій, твоя дитина,

Що серце материнське звеселя.

У погляді твоїм, моя рідненька,

Пестливим сяйвом тішать промінці,

Тобі вклоняюсь низько, люба ненько,

За теплі руки і за очі ці!

В) Робота над виразністю читання Г) Заучування вірша напам’ять
Вчитель. ( під музичний супровід пісні Світлани Весни «Мій рідний край»)
Моя Україно!... Скільки в цьому слові тепла ніжності, любові. Ми порівнюємо її з образом матері – рідної, єдиної, дорогої. Не можна уявити себе без України, без її колосистих нив, які тихесенько розмовляють з вітром, без її зелених лугів, що вражають своїми барвами. А небо… Ніде у світі немає такого блакитного неба, як над нашою Україною.
І як би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди пам’ятай, що ти – громадянин і патріот України, що твоя доля тісно пов’язана з долею Батьківщини. Зберігай у серці всі ті духовні скарби, які дісталися вам у спадок від попередніх поколінь. Крізь час і простір, крізь терни і приваби донесіть їх до поколінь у майбутнє. У цьому – ваше велике покликання!
VІІ. Підсумок уроку
Конкурс:
1. Познач, де і коли народилася Валентина Зорік:
А. у Росії в 1855 році;
Б. в Луганську в 1955 році; В. в Білорусії в 1965 році.
2. Укажіть, ким за фахом була Валентина Зорік:
А. лікар;
Б. викладач;
В. домогосподарка.
3. Кому була присвячена поезія поетеси?
А. дітям;
Б. дорослим; В. артистам.
4. Закінчи речення:
– Для мене Батьківщина – це………
– Бути патріотом означає………
– Я можу зробити для своєї Батьківщини, рідного краю……..
VІІІ. Домашнє завдання.
Вивчити вірш Валентини Зорік «Вклоняюсь низько» напам’ять.

Категорія: Уроки | Додав: (25.07.2017) | Автор: Левченко Галина Іванівна
Переглядів: 174 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!