Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Позакласний захід з української мови для початкових класів «Шляхами української писемності»

Тема: «Шляхами української писемності»
Мета: ознайомити учнів із походженням та розвитком писемності, поглибити знання про традиції та звичаї українського народу, інтерес до вивчення української мови й літератури,
розвивати потяг до знань, бажання примножувати свій інтелектуальний набуток;
розвивати вміння працювати в команді, приймати спільні рішення, розвивати комунікативну й полікультурну компетентності учнів;
виховувати відповідальність, товариськість, любов до рідної мови, бажання вивчати її впродовж життя.
Обладнання: плакат «Калина»,мультимедійна презентація, картки з прислів’ями.

Хід заходу:

(Святково прибраний кабінет. На дошці написаний вислів: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід» (Н.Рій).)

Вступне слово вчителя.
– Сьогодні я запрошую Вас здійснити уявну мандрівку в Країну Писемності.
– Як ви думаєте, навіщо люди мандрують? (Відповіді учнів).
– Так, дійсно, щоб пізнати щось нове, відкрити щось невідоме до цього часу. От і ми з вами попливемо безкрайніми просторами, щоб потрапити в барвисте море української мови, побувати в Країні Писемності, щоб знати види письма, які існували за всю історію людства, і повернемося додому річкою народної мудрості. І нехай наша дорога пройде під девізом: «Із слова починається людина, із мови починається мій рід».
–Тож у дорогу: «Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово, Ти наше диво калинове, Кохана материнська мова.» – так натхненно писав Д.Білоус.
Робота з учнями. Гра в асоціації, метод гронування.
(На ватмані намальована гілка калини без ягід, на яку учні згодом наклеюють свої відповіді.)
– Діти, зверніть увагу на цю гілочку. Чи можна її назвати калиновою? (Ні, не можна).
– Чому? (Тому що калина має плоди, а тут їх немає). Так, правильно. Немає коло гілки ягідок тому, що вони знаходяться у мене. Я зараз роздам вам по одній ягідці кожному і попрошу вас дуже добре подумати, обговорити в групі, а потім записати на цій пурпуровій намистинці, що ви собі уявляєте, коли чуєте слово «мова».
(Діти працюють у групах. Потім по черзі читають дібрані слова й прикріплюють їх до калинової гілочки.)
– Тепер у нас утворилося міцне й велике калинове гроно. А ось якою постає мова у вірші Л.Лужецької:
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українська рідна мова.
Із барвистого моря української мови ми дійшли до берегів Країни Писемності. Розглянемо види письма, які існували за всю історію людства.
Перегляд мультимедійної презентації.
(Презентація «Мандрівка в Країну Писемності». Завчасно кожен учень підготував інформацію про певний вид письма. Учні супроводжували перегляд презентації своїми повідомленнями.)

Учень. 1. Предметне письмо. (Слайди 4, 5).
Це спілкування за допомогою певних предметів. Наприклад, у північноамериканських індіанців спільне розкурювання люльки означало прийняття миру. В Україні є звичай вручення гарбуза, що означає відмову дівчини вийти заміж. Або зав’язування вузликів на хустині, щоб пам’ятати.
Предметне письмо досить обмежене: ним можна передати коротке конкретне повідомлення.

Учень 2. Малюнкове, або піктографічне, письмо. (Слайди 4, 5).
Початки такого письма – зарубки мисливців на деревах. Зараз таке письмо ми можемо спостерігати у знаках дорожнього руху: наприклад, перекреслена стрілка означає, що рух у певному напрямку заборонено.
У сучасному суспільстві малюнкове письмо зустрічається на кожному кроці. Ось декілька загальноприйнятих прикладів: череп і кістки на трансформаторних будках; знаки родів військ на погонах і в петлицях військовослужбовців – танки, гармати, крила; малюнок чарки на коробках, в яких перевозяться предмети, що можуть розбитися і т. д.

Учень 3. Піктографічне письмо. (Слайд 6).
Спосіб передачі інформації, коли предмет замінюється його малюнком. Вперше таку писемність створили близько 3200 р. до н.е. шумери, які жили на території Межиріччя.
Писали шумери на глиняних табличках тригранною паличкою, яка залишала слід у вигляді клина. Тому шумерська писемність називається клинописом.

Учень 4. «Українська писанка» ( Слайди 8-13).
Легенда про писанку
Доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть люди на землі щороку. Доки пишуться писанки, світ буде існувати. Зло у вигляді диявола щороку посилає своїх слуг на землю, щоб вони перевірили, чи пишуться ще писанки і чи багато їх є. Якщо так, то він втрачає силу, тому що людська любов перемагає зло.

СИМВОЛІКА
Сонце - символ світла й життя. Символ Христа.
Трикветр – символ вогню і символ чоловічої та жіночої енергії; символ пресвятої Трійці
Дерево життя – символ безперервного відновлення природи; образ Божої мудрості.
Гілка – охорона проти хвороб та злих сил; символ безконечного життя.
Півень – вістун дня; охоронець добра; символ світла, яке побороло темряву.
Колосся і зерно – уособлення духів предків; у християнстві – воскресіння, Боже царство.

Кольори на писанках
Червоний – символ радості, життя, любові.
Жовтий – символ сонця, урожаю, тепла.
Зелений – символ весни, воскресіння природи, плодючості.
Бронзовий – символ матері – землі і її щедрості.
Блакитний – символ неба, здоров’я.

Учень.5. Ідеографічне, або символічне, письмо. (Слайд 14).
Ідеографічне письмо іменується ще ієрогліфічним. Найвідоміші писемності – єгипетська, шумерська, китайська, писемність майя (Мексика). З них лише китайська (та взята від неї японська) поширена й досі.
Всього у сучасній китайській писемності близько 60 тисяч ієрогліфів. Як правило, китаєць володіє декількома тисячами ієрогліфів і цього достатньо, щоб читати газети, журнали і художню літературу. (Слайд 17).
Ці знаки зрозуміє і українець, і француз, і турок, але прочитають (тобто озвучать) кожен по-своєму., , , Ми зараз теж користуємося ієрогліфами, самі того не помічаючи. Наприклад, %. Сюди належать арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) і римські (І, V, Х…) цифри, математичні знаки

Учень 6. Звукове, або буквене, письмо. (слайди 15-18)
Це письмо, яким користуємося зараз ми. Це письмо, в якому звуку відповідає окрема буква. Знаки для позначення приголосних звуків були взяті греками з фінікійської писемності, а для голосних – греки придумали самі.
Перед вами грецький алфавіт. Зверніть увагу на назви перших двох літер.
Грецький алфавіт виявився таким простим і зручним, що його використали й інші народи Середземномор’я.
У свою чергу, більшість писемностей, в тому числі і латинський алфавіт, виникли з грецького письма. Латинським алфавітом з різними додатковими знаками, які не існували в латинській мові, користується величезна частина людства.
Але нас цікавить український алфавіт, або, як його ще називають, кириличний. Кирилиця має 43 букви. З плином часу деякі букви стали зайві й були вилучені з алфавіту. Кирилиця не єдина ранньослов’янська писемність. Існувала ще і глаголиця. Вона складніша, ніж кирилиця.
Вважають, що кирилицю, точніше слов’янський алфавіт, створили два брати-монахи – Кирило і Мефодій. Саме цим алфавітом користуються сучасні українські школярі

– Як бачимо, до питання мови наші дуже далекі предки ставилися дуже серйозно, з усією відповідальністю. Ось ми й побували в Країні Писемності. Чи було вам тут цікаво?
– Але час повертатися додому. Нас чекає ріка народної мудрості.Пропоную вам зіграти в «Мовне доміно».
( Роздаю картки із записаними на них прислів’ями про слово, мову. Поєднати початок і закінчення прислів’їв.)
Для 1 команди.
Де мало слів, там більше правди.
Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
Більше діла – менше слів.
Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – ворогів.
Шабля ранить тіло, а слово – душу.

Для 2 команди.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Гостре словечко коле сердечко.
На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
І від солодких слів буває гірко.
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
– Зачитаймо прислів’я і закінчимо нашу мандрівку.
Бережімо і плекаймо мову
Так, як мати береже дитя.
Не цураймось батьківського слова,
Відречемось – втратимо життя.
– Чи цікавою була наша мандрівка?
– Що нового ви дізналися про нашу мову?
– Що було найцікавіше?

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: alenasavchuk001 (24.12.2017) | Автор: Савчук Альона Станіславівна E W
Переглядів: 431 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!