Впровадження Державного стандарту початкової освіти на уроках в 2 класі - Методична робота - Презентації та відео матеріали - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Методична робота [ Додати статтю ]

Впровадження Державного стандарту початкової освіти на уроках в 2 класі

Звіт
про впровадження
Державного стандарту початкової загальної освіти
у Настасівській ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 Станом на 01.09.2014 року школа була підготовлена до прийому учнів 2 класу, які навчаються за новим Державним стандартом:
- складено робочий навчальний план для 2 класу на основі Типових навчальних планів початкової школи, що регламентується Інструктивно-методичним листом МОН молоді та спорту «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року» № 1/9-349 від 20.05.13 року;

- кожний учитель був ознайомлений з новим Державним стандартом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 та інструктивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України № 1/9-383 від 30.05.2013 «Організація навчально-виховного процесу в 2 класі»;
- здійснено кадрове забезпечення початкової школи компетентними фахівцями, які пройшли курсову перепідготовку як учителі початкових класів (Гринь О.А., Кірова В.О.) та з предметів інформатика, фізична культура (Кірова В.О.), іноземна мова (Ткаченко Н.М.);
- ознайомлено вчителів 2 класу зі змістом нового Державного стандарту на засіданнях районних та шкільних методичних об’єднань вчителів початкових класів у серпні-вересні та психолого-педагогічних семінарах;
- забезпечено навчально-методичний супровід процесу навчання другокласників (безкоштовне отримання школярами підручників);
- до 1 вересня проведено батьківські збори ;
- створено необхідні умови для адаптації учнів до систематичного шкільного навчання (організовано гаряче харчування, підвіз учнів до школи шкільним автобусом;
- придбано “Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи.” – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392 с.
- облаштовано класну кімнату для навчання;
- створено ігровий куточок.
- учні 2 класу залучаються до групи продовженого дня. Діти, які відвідують групу продовженого дня харчуються двічі.

У Настасівській ЗОШ І-ІІІ ст. у 2 класі працюють вчителі:
Кірова В.О. – «спеціаліст І категорії», класний керівник, учитель природознавства, риторики, російської мови, образотворчого мистецтва, інформатики, основ здоров’я, фізкультури, музики.
Гринь О.А. – «спеціаліст вищої категорії», учитель українськоїмови, літературного читання, математики, трудового навчання.
Ткаченко Н.М. – «спеціаліст І категорії», учитель англійської мови.

Усі вчителі систематично, протягом своєї педагогічної діяльності, проходять курси підвищення кваліфікації при ДОІППО, відвідують районні семінари, знайомляться з досвідом педагогів - новаторів, виписують фахові журнали, тому повністю підготовлені та озброєні необхідними професійними знаннями для впровадження інноваційних реформ у початкову освіту задля її модернізації, згідно з вимогами сучасності.

Державний стандарт включає такі освітні галузі (інваріативна частина):
 “Мови і літератури”,
 “Суспільствознавство”,
 “Мистецтво”,
 “Математика”,
 “Природознавство”,
 “Технології”,
 “Здоров’я і фізична культура”,

зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.
Зміни, які визначені в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, реалізуються шляхом:
- формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема: уміння вчитися, забезпечення загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікаційної освіченості.

Освітня галузь "Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва.
Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.
Мова навчання (українська мова)
Метою вивчення української мови, як мови навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Завдання, що ставить перед собою учитель :
-формування в учнів мотивації вивчення мови;
-забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
-формування комунікативних умінь;
-опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням -особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
-соціально-культурний розвиток особистості;
-формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі
змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Мова вивчення (українська мова)
Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Завдання:
-створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
-формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
-засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для -формування мовленнєвих умінь і навичок;
-залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;
-сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Змістовні лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов'язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Завдання:
-правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
-оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
-отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається;
- розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
-розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;
-участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
-уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам'ять римовані твори дитячого фольклору;
-оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, -використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
-правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
-засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
Змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Літературне читання
Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
Завдання:
-формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
-ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
-формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
-розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
-формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
-розвиток творчої літературної діяльності школярів;
-виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
Змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Вчитель на уроках української мови формує у школярів комунікативну, соціокультурну компетентність, формує компетентність уміння вчитися, реалізовує мовленнєву, мовну, діяльнісну лінії.

Освітня галузь "Математика"
Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної меучитель формує:
-цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
-вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;
-інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
Виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
На уроках математики реалізовуються основні завдання навчання – опанування учнями предметної математичної компетентності. Особлива увага звертається на формування в учнів міцних обчислювальних навичок, формується уявлення про число, геометричну фігуру.

Освітня галузь "Природознавство"
Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети учитель ставить перед собою такі завдання:
-виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
-формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
-розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
-забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
-засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
-оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"
Метою освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" є формування здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
Завдання, які стоять перед учителем, щоб досягнути поставленої мети освітньої галузі:
-формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв'язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
-формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
-розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров'я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я;
-виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
-набуття учнями власного здоров'язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров'я;
-використання у повсякденному житті досвіду здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров'я і фізична культура.
У Державному стандарті загальної початкової освіти зазначається, що інваріантна складова частина змісту Базового навчального плану включає освітню галузь «Здоров’я та фізична культура» , яка «забезпечує свідоме ставлення до свого здоров’я, як найвищої соціальної цінності». Для реалізації цієї складової разом з кафедрою культури здоров’я був розроблений спецкурс з методики викладання фізичної культури в початковій школі. Також було організовано і проведено тренінг з основ здоров’я для вчителів – тренерів початкової школи.

Освітня галузь "Технології"
В освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення
з інформаційно-комунікаційними технологіями», тому Базовим навчальним
планом у 2-4 класах передбачено по 2 години щотижня на викладання
предметів «Трудове навчання» і «Сходинки до інформатики».
Навчальний предмет "Сходинки до інформатики- пропедевтичний.
На уроках основна увага приділяється саме ознайомленню учнів з визначеним програмою
набором понять і термінів, не формулюючи строгих означень,часто звертаючись до
набутого життєвого досвіду учнів початкової школи, але не відходячи в той самий час
від принципу науковості.
Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети учитель ставить на уроках перед собою ряд завдань:
• формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;
• розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером;
• виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
• Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комун

Освітня галузь "Мистецтво"
Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;
розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення музимого мистецтва та образотворчого мистецтва.

Відповідно до методичного забезпечення та належної підготовки педагогічних працівників, які викладають у 2 класі, за рахунок годин варіативної складової було взято додаткові курси за вибором, зокрема: "Риторика» та «Російська мова».
Мета впровадження «Риторики»:
забезпечення формування особистості, яка б володіла знаннями, вміннями і навичками ефективного спілкування, збагачувала свій комунікативний досвід, зберігала культурно-мовленнєві традиції українського народу.
Риторика має особливий потенціал для формування духовної культури, що є основою для виховання інших якостей, таких як толерантність, чесність, доброта, справедливість, відповідальність за власні слова та вчинки, повага до співрозмовника.
Мета впровадження “Російської мови”:
у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.
На варіативну складову відведено 2 години. Сумарне навантаження навчальних годин інваріантної й варіативної складових у 2-му класі складає – 25 годин.
Спостереження за ходом уроків в 2 класі свідчить про те, що вчителі в знають і реалізовують освітні лінії кожного предмету, який викладають.

На уроках використовують сучасні інноваційні технології, ІКТ. Особливу увагу звертають на ігрові технології, запроваджують елементи тренінгових та здоров’язберігаючих методик.

Вчителі мають наочні матеріали для проведення уроків, дотримується принципів науковості, наочності, доступності і послідовності.

Учителями другого класу складено план дій на майбутнє:
- урізноманітнити форми науково – методичної роботи з метою формування
готовності вчителів до впровадження інновацій (проведення ШМО, педчитань, семінарів, засідань творчих груп учителів початкових класів щодо реалізації освітніх галузей, змісту навчальних програм на компетентнісній основі);
- забезпечити курсову перепідготовку педагогів, згідно інноваційним змінам;
- продовжув впроваджувати особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховний процес;
- дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування(ДСанПіН 5.5.2.008-01).
- формувати ключові компетентності учнів, зокрема загальнокультурної,
громадянської, здоров'язбережувальної, інформаційно-комунікаційної;
- використовувати на уроках здоров’язбережувальні технології;
- забезпечувати екологічну спрямованість освіти;
- оновити наочні матеріали (схеми, таблиці, роздатковий, дидактичний матеріал), щоб відповідали новим програмам;
- поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток;
- наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей;
- зміна підходу у роботі педагогів з батьківською громадськістю;
- розвивати інформаційно-комунікаційні компетентності учнів через вивчення предмету «Сходинки до інформатики»;
- комп’ютерно-інформаційна підтримка кожного предмету програми.



Джерело: http://docme.ru/6mB4
Категорія: Методична робота | Додав: ЄЄЄЄЄЄЄЄЄ (15.11.2014)
Переглядів: 2707 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!