Урок-радість - Трудове навчання - Презентації та відео матеріали - Каталог статей - Вчитель вчителю, учням та батькам

Каталог статей

Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Трудове навчання [ Додати статтю ]

Урок-радість
Урок-радість

    Інтегрований урок трудового навчання, образотворчого мистецтва,  розвитку зв’язного мовлення 

 
Тема. Виготовлення подарунка другові.
Мета: вчити цінувати і любити один одного, навчити навичкам ефективної взаємодії, усвідомленню своїх почуттів і почуттів іншого, підвести учнів до розуміння отримання радості від результатів праці, від того, що приносиш почуття радості іншим людям. Сприяти стоншенню почуттів, розвитку думки, становленню характеру, формуванню морального стрижня в дитині. Розвивати навички роботи з кольоровим папером, ножицями та клеєм, природним матеріалом, фарбамикольоровими олівцями.
Девіз уроку: «Не будьте байдужим, байдужість смертоносна для душі» (М.Горький)

 
Хід уроку
І. Оргмомент
- Посміхніться! Життя прекрасне!

 
ІІ. Основна частина уроку
1. Актуалізація опорних знань
- Діти, сьогодні ми постараємось з’ясувати, що таке РАДІСТЬ.
Юрій Дружков, автор книжки «Чарівна школа», стверджує, що радість ... Втім, давайте, прочитаємо зараз цей фрагмент з книги.
«Веселіше всіх тому, чиї бажання миттєво виконуються. Хто, наприклад, має багато-багато, цілу купу грошей? Найменша золота монета робить веселим найсумнішу людину. Будь-який застрибає від радості.
Ось які слова говорив вчитель Булькін. А ти коли-небудь бачив, щоб радість була в монетці?
Я бачив її, справжню Радість, в паперовому кораблику, в кульбабі, у краплі дощу, в долоньці дитини, у верхівці маленького хлопчика, в усмішці дівчинки, в кошеняті, яке стрибає, у білій хмаринці над галявиною.
І навіть в доброму слові, яке не побачиш. Але я не вірю, щоб вона, жива Радість, могла бути в монетці!»
- То ж якою буває радість на думку автора?

 
2. Асоціативний кущ
                                        в кораблику                     в кульбабі

                               у краплі дощу                                 в долоньці

                                 несправжня         
РАДІСТЬ             справжня 

                                            у верхівці                  в грошах

                                  у посмішці          в кошеняті           в хмаринці

 
3. Вправа на сприйняття почуття радості
- З яких понять складається справжня радість? Для того, щоб відповісти на це питання, поверніться один до одного, подивіться, посміхніться сусідові (ці), скажіть йому (їй) добре слово. Ви відчули радість?
- Спробуємо скласти ланцюжок ключових слів-іменників
посмішка - слово - радість - …
- Де живе Радість? (В кожному з нас.)
- Радість у християнстві носить не пасивний, але діяльний характер. Первинне значення старослов'янськоого та українського слова - це «готовий до благодіяння - його вчинення або сприйняття».
- Чи готові ви зараз зробити щось таке, щоб ваш друг/подруга зраділи?
- Коли ви радієте? (коли добре виконали завдання і вас похвалили, коли отримали перемогу в змаганнях, радіємо подарунку, хорошій погоді, від того, чого довго чекали, випадковому подарунку долі, завершенню своєї роботи, успіхам іншої людини.)
- Радіти можна без всякої конкретної або видимої причини - від відчуття фізичного здоров'я, повноти життя.
- Як змінює вас радість? (Хочеться співати, літати, додає впевненості.)

 
Радість - це пісня, радість - це сонечко,
Радість - коли усміхається донечка.

Радість - із квітів килим строкатий,
Радість - це мамині руки і тата.

Радість - веселки шарфик барвистий,
Радість - із зірок сріблясте намисто.

Радість - дарунки, радість - це свято,
Радість - це сніг, перший, ніжний, лапатий.

Радість - оцінка, радість - це друзі,
Радість - мелетик в зеленому лузі.

Радість - робота, радість - це успіх,
А після всього - втомлений усміх.

Радість - це усмішка й тепле слово,
Що з твоїх уст злетіти готове.

Радість - добро, без якого на світі
Не можуть жити й дорослі, і діти.

Найголовніше для вас, любі діти, -
Бачити радість навкруг і радіти,

Вміти її по краплинах збирати
І одне одному їх дарувати.       Т. Цидзіна

 
4. Метод «Займи позицію»
- Радість – природна якість людини, що дається при народженні;
- Радість – почуття, яке може з’явитися в людини у будь-яку хвилину.

 
5. Фізкультхвилинка
"Хто як радіє?"
- Без слів покажіть, як радіють лисички, вовки, ведмеді, мишки, діти, дорослі.
"Почуття, замри!"
- "Раз, два, три, радість замри!" (Діти за допомогою міміки зображують назване почуття.)

 
6. Технологія «Мозковий штурм»
- Уявіть собі, що у світі зникло почуття радості. Яким стане все навколо? До чого це призведе?

 
7. Інсценування казки.
- Ходити до школи і взагалі ходити в будь-яке місце добре, коли там люди добре ставляться один до одного. І в тому, щоб ставлення людей було хорошим, можемо взяти участь і ми. Яким чином?
Є казка про людей які стояли біля столу зі стравами, але руки у них були прив'язані одна до одної, а до рук була прив'язана ложка, але довга - себе не нагодувати, не дотягнутися. Вони були голодними і не знали, що робити. Тоді до них прийшла одна людина і порадила кожному з них годувати не себе, а свого сусіда, а сусідові годувати його. І всі змогли поїсти.
(Розіграти цю казку за ролями. Кілька дітей зображують людей зі зв'язаними руками, дівчинка підходить і радить їм, що треба робити)
- Так відбувається не тільки в цій казці але і в житті - коли ми думаємо про інших, ми чинимо правильно.
- Діти в дитинстві часто хворіють. Якщо дитина хвора, вона ніби людина зі зв’язаними руками: хочеться погуляти, але не можна – темпуратура, хочеться побачитися з однокласниками, але лікар не дозволяє йти до школи.

 
8. Зачитую оповідання «Наш тато одужав»
У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі. Як прийшла вона до школи, зустріла й поділилася радістю:
- Наш тато одужав.
- Петько і Грицько подивились на Катрусю, знизали плечима й нічого не сказавши побігли ганяти в м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.
- Наш тато одужав, - сказала вона й засяяла на радощах. Одна із них, Ніна, здивовано спитала:
- Ну то й що?
Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я і заплакала.
- Чого ти Катрусю плачеш? – почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову, Костик , мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.
- Наш тато одужав, - каже, схлипуючи Катруся.
- Ой, як здорово! – зрадів Костик. – Біля нашого дому в бору зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.
Як би хто знав, як було радісно на душі у Катрусі.
- Чому ж так радісно було на душі у Катрусі?
Висновок: Почуття радості – це не тільки здатність допомагати, а також співчувати. Радість – це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою.

 
9. Метод «Прес»
- Як ви вважаєте, хто найбільше потребує радості: доросла людина чи дитина?
Я вважаю…
Тому що…
…, наприклад, …
Отже, …
(Підведення до думки, що найбільше потребує радості дитина, особливо, якщо вона хвора.)
- А чи є в нашому класі хворі діти, які сьогодні не змогли прийти до школи на уроки? (Є, однокласниця Анжеліка.)

 
10. Обговорення життєвих ситуацій
- Діти, розкажіть випадки, коли в класі хтось думав про інших.
- Хто при цьому отримав радість?
Висновок: радість стає вдвічі більше, якщо ти поділився нею з кимось, або зробив щось приємне іншому.
Як людей полюбиш, пошануєш, силу радості в душі відчуєш.
І якщо вона як сонце світить, то радіють і дорослі, й діти.

 
11. Оголошення теми та мети уроку
- Отже сьогодні ми спробуємо принести радість хворій дитині – однокласниці Анжеліці.
- Яким чином це можна зробити? (Зробити щось своїми руками, сходити провідати хвору і подарувати їй свої вироби).
- Що саме можемо зробити? (Вироб з паперу, малюнок, напишемо добрі слова-побажання або складемо віршик).

 
12. Фізкультхвилинка
"Танець радості"
Діти стають в коло, беруться за руки. Потім всі разом скачуть, як радісні горобчики в сонячну погоду, підставляють боки сонечку, як радісні кошенята, а потім стрибають, як радісні діти на сонячній галявинці.

 
13. Робота у малих групах (технологія кооперативного навчання) під музичний супровід.
- Дорогі діти! Давайте зараз заглянемо у свою душу і дамо відповідь на таке питання: чи завжди наші слова відповідають вчинкам? Що красномовніше говорить про здатність людини приносити радість іншим людям – красиве слово чи конкретна справа?
То ж я пропоную перейти до справи.
1) Поділ на групи відбувається за інтересами: майстри, художники, літератори.
І група «Майстри»
Виготовляють вироби з кольорового паперу, природного матеріалу.
ІІ група «Художники»
Малюють все, що на їх думку принесе радість.
ІІІ група «Літератори»
Спробуйте скласти лист-побажання або віршик для Анжеліки.
2) Інструктаж та правила роботи з ножицями, клеєм, природним матеріалом.
3) Метод «Криголам»
- Як будемо працювати? Підберіть слова-асоціації.
Р – разом, робота, руки
А – акуратність
Д – доброта, доброчинність, дарунок, душа, духовність
І – інтерес, інтрига
С – самостійність, свято
Т – творчість, талант
Ь –
4) Виставка готових робіт «Вернісаж творчості»
5) Прибирання робочого місця

 
VІ. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та метод „Незакінчені речення”
– Продовжте речення, записані на дошці: „Сьогодні на уроці я зрозумів...”, „Тепер я знаю, що…”, „Ти радієш, якщо...”
1 учень
Не лінуйтесь робити добро
Лише зла не бажайте нікому
Бо воно, як велика гора
Стане вам на шляхові земному.
2 учень
І старайтесь робити добро
День і ніч, і у кожну хвилину,
Щоб серденько, як сонце цвіло,
Це хорошою робить людину!
(Виходить учитель із запаленою свічкою, на фоні музики робить загальний висновок)
Учитель.
Що найціннішого є у житті,
І найдорожчого за все на світі,
То – доброта, запам’ятайте діти,
І хай вона крокує по землі.

Цінніша перлів, золота і слави,
Вона єдина зігріває нас,
Така одвічна, мудра, нелукава,
Пригорне кожне серце повсякчас.

А ми сьогодні, поєднавши руки,
Запалюємо свічку доброти,
Її вогонь освітлює стежину
Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,
І відкривайте душі для добра,
І буде янгол щиро Ваш радіти,
І доторкнеться вашого плеча.

 
Учитель. Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наш урок. Я вірю в те, що від сьогодні кожна дитина зрозуміла, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. І з кожною корисною справою, зробленою вашими руками, він буде розгорятися і з часом перетвориться у великий факел радості, яким ви зможете запалити інші серця для добрих справ.
 
ІІІ. Підсумок уроку
- Діти, бажаю вам жити так, щоб отримувати не просто задоволення і результат від праці, а й величезну радість. Саме творче ставлення до справи допомагає людині розкрити свої здібності, свій талант. Для цього потрібно докладати багато зусиль. Впевнена, що саме творча праця наповнює душу радістю. Ми разом вчимося любити цей світ і передавати свою любов іншому.
- А зараз я пропоную сходити провідати хвору Анжеліку і віднести їх всі наші роботи. Як ви думаєте, вона зрадіє?
Презентацію можна скачати за посиланням:


Джерело: http://docme.ru/Opk
Категорія: Трудове навчання | Додав: [ADM]Irina (16.12.2011) | Автор: Кащенко Ірина Петрівна
Переглядів: 2237 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!