Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи [ Додати статтю ]

Прощання з 1 класом

Прощання з 1 класом

Зал святково прибраний

Пісня про рушничок

1. Простелись, наш рушничок,                                                                                                    

Через річку на місток. (Двічі)                                                                                        

Хай прийдуть сюди до нас                                                                                              

Наші гості в цей же час. (Двічі)                                                                                       

Приспів.

Рушничок розстеляй,

Наших гостей привітай.

2. Затанцюємо танок,

Заведем пісень вінок. (Двічі)

Хай прийдуть сюди до нас

Наші гості в цей же час. (Двічі)

Вчитель. Приймати гостей – велика радість. А у нас сьогодні подвійна радість: до нас зібралися гості і в нас сьогодні свято – прощання з першим класом і найпершою та найдорожчою для нас книжкою – «Букварем».

Всіх присутніх вітаю зі святом!

Перший клас! Перший клас!

Скільки грамотних у нас?

Всі. Нас 25! 

Учень. Увага! Увага! Шановні друзі!

Ми сьогодні зустрілись

В тіснім нашім крузі

У радісний, веселий час, -

Всі. Бо закінчили перший клас!

Вчитель. Дорогі друзі!

               Сьогодні закінчується наш перший навчальний рік, рік напруженої праці, перших успіхів і перших невдач. Ми впорались з навчально-виховним завданням, і всі 25 учнів перейшли до другого класу.

               Дивлюсь я сьогодні на вас, гордих і щасливих, і подумки повертаюсь до 1 вересня, коли ви радісні, але схвильовані, переступили поріг школи. Хвилювалася і я. Думала, як зрозуміти кожного, знайти стежину до серденька, навчити читати, писати, рахувати, бути добрими, вихованими. Хвилювання не були даремними. Згадайте, як комусь не вдавалось красиво писати, хтось не міг швидко рахувати, виразно читати, дехто плакав від невдач. Та коли щось виходило – раділи всім класом..

Учень. Сьогодні весело нам дуже,

             І ми радієм щиро від душі,

             Що другокласниками стали,

             І не назвуть нас більше «малюки»!

 

Діти виконують веселий танок.

Вчитель. Давайте згадаємо, як починалося навчання, якими стежинами ми пройшли у країну знань.

Учень. Сміх навкруги розсипає

             Дружна учнівська сім’я.

             Нас біля школи зустріла

             Вчителька перша моя.

Учень. Були ми всі смішними малюками,

            Зайшовши вперше в наш просторий клас,

            Отримали ми зошит з олівцями

            Й за парти сіли самий перший раз.

Учень. Ми Букварик почали

            В вересні вивчати.

            Дуже гарно весь наш клас

            Навчився читати.

Вчитель. Літера перша і перше слово,

                З книгою перша серйозна розмова.

                Перша сторінка і друга сторінка,

                Перша тривога і перша оцінка. 

Сценка.

Дівчинка (сидить за партою, з-за куліс чути нявкання)

                - Мурчику, годі нявкати,

                Я літери буду вивчати!

                (Чути кукурікання)

                - Не клич мене, Петько, облиш!

                Я вчитися буду. А киш!

                (Хтось кличе дівчинку)

                - Я кинула ляльку, сиджу і мовчу,

                Ой, ніколи гратись, бо літери вчу!

 

(Пісня «Урок», «Розкажіть онуку», №4,2007 рік, с.109)

Вчитель. А скільки літер ми вивчили?

Учні. Ой, багато, аж 33!

Вчитель. Гей ви, букви, жвавим кроком!

                Вчили вас багато уроків –

                Через те вас добре знають,

                 З вами вже слова читають!

Учень. Нас 33, нас 33,

             У нас міцна сім’я.

             Складаємо слова нові

             Від А до Я, від А до Я.

Учень. Знай рідну мову і вивчай:

            Вона твоя й моя.

            Та перш за все абетку знай

            Від А до Я, від  А. до Я.

( На сцену виходять діти з намальованими літерами)

А: Алла, Галя та Андрійко

     Дуже люблять апельсинку.

     Апельсинка запашна,

     Тане в ротику сама.

Б:  Бабин біб розцвів у дощ.

     Буде бабі біб у борщ. 

В:  Віл везе важучий віз –

      Вовну, вату, верболіз.

      Вперся віл, і впало з возу

     Вісім в’язок верболозу. 

Г:  Гриб у лісі заблудився,

     Бо гіллячкою накрився. 

Г:  Голубок на ганок сів,

     Гулю гусачок набив. 

Д:  Джерело дзюрчить – іскриться,

     Дай водиці нам напиться. 

Е:  Дуже люблять всі діти його,

     Бо смачне і солодке воно,

     У ротику тане само.

     Здогадалися? Це – ескімо. 

Є:  Єноти вийшли погуляти,

      Єхидна їх не хоче знати.

Ж: Вибіг Гришка на доріжку,

     На доріжці сидить кішка.

     Взяв з доріжки Гришка кішку –

     Хай піймає кішка мишку. 

З: Зіна в зарості пішла,

    Зіна зайчика знайшла. 

И: И – великої немає,

     И – слова не починає. 

І:  Іваночку, Іванку,

    Іди, посидь  на ганку. 

Ї:  Їхав кіт на коні,

    Їв перепічки смачні. 

Й: Буква Й (всі знати мусять)

    Народилась в капелюсі.

    Ані вдома, ані в школі

    Не скида його ніколи. 

К: Куй, ковалику, підкову.

    Коник мій поскаче знову. 

Л: Лиска лащить лисеня,

     А лосина – лосеня,

     Лев ласкаво лапою

     Левенятко ляпає. 

М: Мишко клишоногий – в бар лозі.

     Мале мишеня – у підлозі. 

Н: Ніна, Нонна і Наталка

     Не сварилися ізмалку.

О: Осел по вулиці гаса,

     Осла ужалила оса.

П: Перепілка – гарна птиця,

     Та вона хлоп’ят боїться.

     А хлоп’ята візьмуть гілку,

     І лякають перепілку.

     Не потрібно так лякать:

     В неї п’ять перепелят. 

Р: Рік у рік біля воріт

    Риє нірку чорний кріт. 

С: Спить старий сердитий сом.

     Сому сниться сьомий сон. 

Т: Тигреня гарчати вчиться,

    Тигра всякий звір боїться. 

У: Уродила груша рясно.

    Урожай збирали вчасно. 

Ф: Фізкульт – ура! Фізкульт – ура!

     Футбол для нас – найкраща гра! 

Х: Ховрашки хотіли хліба.

     Ховрашкам давали рибу. 

Ц: Цап до цапа в гості йшов.

     Цап дороги не знайшов. 

Ч: Через річку, через брід

     Ходить чапля на обід.

     Для маленьких чапленят

     Носить чапля жабенят. 

Ш: Кішка мишку пошукала –

     Не знайшла, нявчати стала. 

Щ: Щиглик, щиглик, що з тобою,

      Що не чуть пісень весною? 

Ь: Я не шість, я – м’який знак,

    Це повинен знати всяк.

    Я не літера проста,

    Я пом’якшую слова. 

Ю: Юля юшку вранці їла.

     Юля юшки не хотіла.

     Мама просить: «Ще наллю!».

     Юля каже: «Не люблю!». 

Я: Стрічок дві, один вінок –

     Буква Я іде в танок.

Вчитель. Де ви, друзі, всі живете?

                Звідкіля так дружно йдете?

Діти (букви). І великі, і малі

                       Ми живемо в Букварі.

                       За морями, за горами,

                       Кажуть, є така земля

                       Із усякими дивами,

                       І це – царство Букваря.

                       В царстві тім живуть всі букви. 

(«Абеткова пісенька») 

(Стук у двері)

Вчитель. Хто це стукає до нас,

                Поспішає у наш клас?

                Двері швидше відчиняймо,

                Гостя нашого стрічаймо.

(Заходить Буквар)

Буквар. Добрий день! В добрий час

              Радий, друзі, бачить вас!

Що я скажу вам від душі,

Мої милі товариші,

Цілий рік я вас учив,

Ви тепер письменні.

Допоміг я вам відкрити

Диво те чудове,

Як з малих зерняток-літер

Проростає слово.

Літеру за літерою

Вчили ви щодня,

Підійшли до світлого

Справжнього знання.

За науку в перші дні

Що ви скажете мені?

Учень. Книга мудра і багато знає,

            Вчить людину, як на світі жить.

            Мудрий той, хто книжечку читає,

            Знайко завжди спереду біжить.

(Вчитель про підсумки перевірки техніки читання. Вручення «медалей» кращим читачам.)

Учні. Спасибі тобі за добру науку,

          За паличку першу і першу букву,

          За перше слово і першу казку,

          За першої вчительки щиру ласку.

Буквар. Але замало тільки вміти читати й писати. Треба бути ще й гарною людиною.

              Щоб усі вас поважали,

              Щоб любили і пишались,

              Не багато і не мало –

              Треба знати аж 5 правил.

Вчитель. Любий Букварику! Наші дітки знають ці правила і, сподіваюсь, Будуть їх виконувати.

Учні:

1. Ми у школі вже прижились,

Правил добрих ми навчились,

Ось послухайте ви їх,

І дотримуйтесь усіх.

2. Перше правило – учитись

Дуже вам старанно –

Всім лиш на 12 балів.

3. Друге правило – трудитись,

Батькам вдома помагати.

4. Бути чесним і правдивим –

    Третє правило у нас.

5. Бути другом незрадливим,

    Клас – за тебе, ти – за клас.

6. П’яте правило – читати,

    Малювати і співати,

    Гратися з товаришами

    І дружити з малюками,

    І ніколи не скучати.

Буквар. Які ви, дітки, молодці! Як любо вас слухати. Як хороше у вас на святі! Я полюбив всіх вас і пишаюся, що ви вже стали справжніми школярами. Та прийшов час прощатися з вами. На прощання я хочу побажати:

Ідіть, вивчайте всі науки,

Відкриті двері в другий клас.

Ви відпочинете за літо.

Воно, як ластівка, промчить.

А в вересні для вас привітно

Шкільний дзвіночок продзвенить.

(Буквар уходить)

Учні (махають руками услід Буквареві).

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Вчитель. Діти, а хто цілий рік був поруч з вами, допомагав у навчанні?

Учні. Мама й тато.

Вчитель. Я думаю, що їм теж треба подякувати, за підтримку, допомогу, за їхню любов та ласку.

Учні.

1. Ми на нашому святі

    Бажаємо батьків привітати.

2. Щирими словами

    Їм щастя побажати.

3. Батько розуму навчає,

    Мама приголубить.

4. Ніхто мене так на світі,

    Як вони, не любить.

(Вручення квітів батькам)

Учень. Як з учителькою бути?

            Хіба кине вона нас?

Учениця. Ні, ми свою вчительку

                 Переводим в другий клас!

Вчитель. Дякую, діти. Я бажаю вам бути дружними і веселими, гарно вчитись, цікаво жити:

Вчись і працюй, мрій, здобувай,

Але перший клас свій ніколи не забувай,

Все краще візьми від життя:

І мудрість, і щастя, і шану від друзів.

Хай легкою буде доля твоя,

Хай люблять тебе і шанують усюди.

 

Давайте на прощання заспіваємо пісню і станцюємо.

 

Вальс

У всіх у нас прощальний настрій,

Ми всі схвильовані украй,

Скажемо разом: «Хай живе другий!»

А першому мовимо: «Прощай!»

Дзвенить, дзвенить дзвінок,

Сумний він і веселий,

Закінчився для нас

Наш перший клас.

(Виконується танок. Після танку діти стають на сцені один за одним і, махаючи руками, виходять із залу)

Категорія: Класні виховні заходи | Додав: [ADM]Irina (09.03.2015) | Автор: Попруга Світлана Вікторівна
Переглядів: 2680 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!