Петропавлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Куп'янської районної ради Харківської області
Робота над розвитком зв’язного мовлення
Робота вчителя початкових класів
Радченко Оксана Миколаївни
Зміст
I. Вступ
II. Робота над розвитком зв’язного мовлення в початковій школі.
1. Дидактична гра – засіб стимулювання мовленнєвої творчості.
2. Казка - одна з найпопулярніших видів творчості.
3. Уроки мислення серед природи.
4. Роль вчителя у складанні творів.
5. Робота над переказом.
III. Висновки.
IV. Робота з батьками.
1. Педагогічний всеобуч - одна із форм роботи з батьками.
2. Школа і сім'я.
3. Підготовка батьків до морального виховання.
4. Вчимося виховувати.
V. Список використаних джерел.
VI. Додаток.
Завдання розвитку мовлення в наш час одне із актуальних, навіть, воно «вічне». Мовлення є засобом пізнання, спілкування, впливу, планування, оскільки воно дає змогу робити узагальнення різноманітних фактів та явищ. Сформоване мовлення позитивно впливає та характеризує людину будь-якого віку, а тим більше школяра.
Для того, щоб опанувати рідну мову, молодші школярі повинні навчитися читати, правильно розмовляти, будувати зв’язні висловлювання. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1–4 класів, видавництво «Початкова школа», Київ – 2006 рік передбачає у розвитку усного мовлення широко використовувати роботу в парах і групах, яка дає можливість висловитись більшості учнів класу. А також важливо, щоб на уроках складались такі ситуації, які б спонукали до говоріння. З цією метою використовувати сюжетно-рольові ігри. Розвивати писемне мовлення молодших школярів. Для побудови розповідей, описів, казок, переказів відводити уроки розвитку зв’язного мовлення. Їх рекомендовано проводити не рідше як один раз на два тижні.
Робота в школі показала, що зв’язне мовлення шестиліток на початку розвинене недостатньо. Причини цього:
- воно не було предметом вивчення;
- учні в цьому віці оволоділи побутово-розмовним, діалогічним мовленням.
Тому з перших уроків починаю дітла-хів вчити правильній побудові словосполу-чень та речень. На уроках навчання грамоти використо-вую багато наочних посібників, для того, щоб поповнити слов-ничок школяра.
Найменші школярі ще не мають достат-нього соціального та пізнавального досвіду, це впливає на їхню поведінку під час уроків розвитку мовлення. На уроках у 1 класі я спостерігала, що у ході складання розповіді, деякі діти говорили тихо, боязко, а деякі навпаки-викрикували. Навіть, недослухавши запитання, першокласники пориваються щось сказати. Це імпульсивна активність, вона безконтрольна, випереджає обдумування, зважування необхідності говорити про це зараз чи потім. Для створення необхідного настрою дітей я вводжу до навчального процесу ігри. Бо я вважаю, що гра - це вид діяльності, де школярі навчаються спілкуватися, пізнають навколишній світ
Так з 1 класу, спираючись на дидактичну гру, я намагаюсь підвести дітей до розуміння найбільш уживаної лексики, слів з переносним значенням, близьких та протилежних. Питання ставлю так: « Чому саме так? Доведи!» Це вчить добирати найбільш точні, влучні слова. Великої уваги надаю удосконаленню граматичної будови мовлення учнів. Тому, що молодші школярі всі ознаки предмета здебільшого передають за допомогою присудка (Зайчик біжить. Зайчик сірий ), їм важко об’єднати в одному судженні про предмет – дві ознаки. (Сірий зайчик біжить). І щоб активізувати різні типи простих та складних речень, використовую ігри та ігрові ситуації. Наведу приклади:
- «Торбинка з подарунками»
(Вчитель тримає торбинку та гравець. Педагог описує ознаки предмету, а гравець – відгадує. Потім у ролі керівника стає учень.)
- «Чи таке буває?»
(Вчитель пропонує, наприклад: «Вертоліт летить у небі» або «Мишка живе у дзеркалі». Дитина повинна уявити ситуацію та довести чи буває таке.)
- «Хвилинка фантазії»
(За будь-яким малюнком із підручника, школярі фантазують, що б могло статися далі.)
А ще виконую такі вправи:
- добирання заголовків до вправ;
- робота над деформацією тексту;
- встановлення співвідносності заголовка зі змістом.
Чому діти охоче слухають казки? Тому, що казкові герої яскраві, емоційно забарвлені. Серце дитини завмирає, коли вона слухає чи вимовляє слова, що створюють фантастичну картину. Я й сама не уявляю у школі не лише без слухання, а й без складання казок. Казка - це жанр, у якому геніально переплітаються всі типи мовлення (розповідь, опис, міркування) та його форми (діалог та монолог). Сюжет будую так, що й середніх здібностей учень осилить зміст, тему, ідею та під моїм керівництвом перенесе у свою розповідь. Отже, ведучий казкар - це педагог. Я формулюю ідею, підтримую творчий інтерес, спрямовую його в певному руслі, елементарно допомагаю «підказками» типу: «Одного разу…», «Це діялось у лісовій школі…», чи навіть пропоную їм зачин: «Якось білочка запросила до себе зайчика та бобра..». Розповідь у класі з низьким мовленням можна організувати системою запитань. Наприклад:
- Кого запросила білочка до себе?
- Як вона готувалась до прийому гостей?
- Де накрила стіл лісова господиня?
- Про що говорили за столом?
- Чи сподобалась вам білочка?
Ми переходимо в клас і казка переходить з нами. У 1 класі ми були гостями «Міста Гарного мовлення», познайомилися з двома сестрицями – Усною і Писемною мовою, а у 2-4 класах діти подорожують по країні Веселої Граматики, знайомляться із сестрицею Пунктуацією та братиком Синтаксисом.
Я переконана, що пробуджене у школі творче начало й надалі послужить імпульсом до різнобічного розвитку школяра.
«Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе», - писав В. О. Сухомлинський.
У сільській школі для розвитку зв’язного мовлення доцільно використовувати «живі картини». Ми сидимо у класі, а за вікном миготять «кадри» природного кіно. Описати картину, назвати іменники, що «супроводжують» дощ, скласти речення, зі звертанням до дощика, спостерігати, що він подарував (деревам - водяні намистинки, сонечку - дзеркало – калюжу, небу – веселку). Кілька роздумів на тему «Великий дощ – це добре чи погано», «Золото падає з неба». Діти стомились, відкрийте вікно та впустіть голоси весни – багатющий матеріал для уроків розвитку мовлення.
А ще проводжу уроки серед природи. Поруч зі школою є парк. Ми спостерігаємо за ним восени, потім - взимку. Звертаємо увагу на дерева, траву. Школярам подобається перехід від осені до зими, а надто, від зими до весни. Всі об’єкти ретельно обсте-жуються з користю для себе: розвиваються вміння порівнювати, робити висновки, поповнюється словниковий запас. А в кінці уроку кожен учень самостійно складає розповідь.
Під час таких уроків, під керівництвом вчителя, діти вчаться порівнювати листя берези та клена, слухають їх розмови, шелест листочків. Ці вправи сприяють правильно будувати висловлювання. Бажання учнів поділитися чимось особистим після спостережень в природі має великий виховний підтекст. На основі власного досвіду в них виникають найрізноманітніші проблеми й запитання. І тут вчитель не спонукає дитину висловлюватись - вона розповідає побачене охоче, реалізуючи свій мовленнєвий потенціал. У ході процесу багато слів та словосполучень з пасивного словника молодших школярів переходять до активного.
Корисним для розвитку зв’язного мовлення є робота над складанням творів (описів, порівнянь, за уявою). Під час роботи опираюсь на життєвий досвід дітей, на ілюстрації із підручника, творів живопису. У процесі спостережень заохочую вихованців до самостійної діяльності, щоб вони залучались до пізнавальних операцій зіставлення, порівняння, виявлення розбіжностей і, що важливо, висловлюватись про це. Пропоную дітям розглядати об’єкти у вузькому та широкому розумінні. У першому – це окремий предмет (тварина, квітка, дерево). У другому – певний об’єкт природи (ліс, клумба. парк).
Спостерігаючи за предметами чи ілюстраціями (кішка, лисиця) я спочатку влаштовую співбесіду навколо характерних ознак (голова, тулуб, лапи, хвіст тощо). Потім слухаю їх розповіді про спосіб життя тварин, користь, яку вони приносять людям. Лише тоді доповнюю сама. Далі пропоную в групах усно скласти розповіді.Це стимулює мислення школярів наприкінці такої роботи проводимо у класі спільне обгово-рення, в ході якого узагальнюємо все складене усно у 1–2 класах, письмово у 3–4 класах.
В роботі використовую багато ілюстрацій. Досить показати кота – і відразу діти починають розповідати, описувати. Школярі, у більшості, описують зображення одиничних предметів. Тому я пропоную їм два подібні, але й різні малюнки: тигр і кіт, редька і морква, собака і вовк, гуска і качка. У ході бесіди з’ясовуємо складові частини зображених предметів, а потім діти складають зв’язні тексти.
Корисним для дітей є придумування розповідей на основі малюнків, об'єднаних однією темою. Тут чітко простежується початок певної події чи явища, окремі епізоди яких показано на ілюстрації. Школярі зацікавлено беруться передбачити розвиток зображеної ситуації, розмірковують уголос, що, власне, й потрібно для поліпшення зв’язного мовлення.
Роботу проводжу так:
- показую малюнки окремо;
- переходимо від малюнка до малюнка;
- використовуючи всі фрагменти, складаємо розповідь;
- при цьому бажано слухати не окремі фрази, а вислухати - одного, другого, третього;
- створення зв’язної розповіді.
А ще приділяю велику увагу переказуванню текстів. Я завжди заохочую переказування без попередньої підготовки, практикую різні його форми:
- книжковою мовою;
- своїми словами;
- наочним способом, з опорою на життєвий досвід;
- зі зміною особи, часу тощо.
А у 3-4 класах вчимося письмово переказувати різні тексти, спираючись на почуте, опорні слова та складені плани.
Отже, розвиток мовлення є провідним методом навчання рідної мови в початкових класах, оскільки дає змогу об'єднати всебічну мовленнєву діяльність учнів.
Для полегшення роботи дітей застосовую пам’ятки.
1. Пам'ятка написання переказу:
- поділи текст на частини;
- добери заголовки до кожної частини;
- заголовки до частин і є планом переказу;
- запиши план;
- попрацюй з опорними словами;
- напиши переказ.
2.Пам'ятка під час складання розповіді за малюнком:
- розглянь малюнок;
- визначи про кого чи про що розповідається на ньому;
- виділи головне: хто з героїв що робить, чому, які події чи предмети зображено;
- придумай заголовок;
- склади усну розповідь.
3. Пам'ятка під час роботи над серією малюнків:
- розгляньте серію малюнків, скажіть, про кого вона або про що;
- знайдіть перший малюнок, доберіть до нього заголовок;
- розгляньте другий малюнок. Хто тут намальований? Як цей малюнок можна назвати?
- де третій малюнок? Придумайте заголовок;
- складіть зв’язну розповідь за серією малюнків;
- доберіть заголовок.
1 клас
Тема уроку. Словниково–логічні вправи. Визначення предмета за його ознаками.
Мета уроку: розширювати уявлення учнів про навколишній світ; збагачувати активний словник лексикою на позначення ознак предметів; виробляти вміння спостерігати, виділяти головне; виховувати естетичні смаки.
Обладнання: предметні малюнки: котика, зайця, лисиці, берізки, моркви, помідора, білочки.
(Це заняття проводжу на уроці письма, коли вчимося писати букву К.)
Хід уроку
1. Вступна бесіда
- Яку букву навчилися сьогодні писати?
- Який звук вона позначає?
- Назвіть слова зі звуком (к).
2. Робота за малюнком «Котик на килимку».
- Кого бачите на малюнку?
- Яким звуком розпочинається слово котик?
- А яким закінчується?
- Яким словом можна назвати котика? (кіт, кицька, котусь).
- Послухайте уривок із народної пісеньки. Як ще називають котика?
«Ой ти, коте. Коточок,
Не ходи у садочок,
Не полохай діточок».
3. Гра зі словами.
- А тепер пограємо у слова. Стежачи за рухами моєї указки, назвіть слово зі звуком (к) на початку. В кінці чи в середині слова.
(Голівка, вушка, носик, очки, ротик. вусики, лапки, хвостик, зубки).
4. Робота над визначенням ознак предметів.
Добір слів «Хто більше?»
- голівка – невеличка, кругла…
- вушка – короткі, чуткі…
- очки – круглі, зелені..
- вуса – довгі, тонкі..
- лапки – м’якенькі, з кігтиками та подушечками..
- хвостик – довгий, пухнастий, пишний…
5. Робота над загадками
«Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім вмиє личко». (Котик).
«Хто з хвостиком і з вушками,
В кого лапки з подушками?
Як ступа - ніхто не чує,
Тихо крадучись, полює».(Кішка)
- Які ознаки котика допомогли її відгадати?
- Якого кольору шерсть у нашого котика?
- Які котики у вас вдома?
6. Робота над піснею про кота.
« Ой ти, коте сірий. Ти вимети сіни.
А ти, білуватий, та вимети хату.
А ти, коте-рудьку, та вимети грубку.
А ти, коте чорний, такий вже моторний.
Не ходи по хаті, не буди дитяти».
7. Робота над визначенням предмета за його ознаками.
- Розгляньте малюнки. Я назву їх ознаки, а ви відгадаєте, хто це чи що?
« Руда, хитра, пухнаста, хвостата…»
« Білокора, зелена, кучерява..»
«Продовгувата, солодка, оранжева…»
« Круглий, червоний…»
« Влітку носить сіру шубу, взимку - білого кожуха.
Має з тріщиною губи, косі очі й довгі вуха».
8. Підсумок уроку.
- Про що дізналися на уроці?
- Які слова допомагають розпізнати предмети?
- Наведіть приклади слів - ознак.
2 КЛАС
Тема уроку. Складання казки про Сонечко за початком та опорними словами.
Мета уроку. Вчити будувати зв’язну розповідь, складати текст казки за поданим початком; розвивати творчу уяву учнів, зв’язне мовлення; виховувати прагнення до естетичного сприйняття дійсності, добробуту, любов до природи.
Обладнання уроку: ілюстрації з зображенням казкового Сонечка, комахи сонечка, соняшника, квітів, дерев, звірів.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань.
Складання загадки з деформованого речення.
«Cиньому, небі, У, пливе, червона, тарілочка». (Сонце)
III. Робота над новим матеріалом.
3.1. Повідомлення теми і мети уроку. Бесіда.
- Розгляньте предмети на дошці.
- Як ви думаєте, про що ми будемо сьогодні говорити на уроці?
( Сонце, сонечко – комаху, соняшник, квіти, дерева, звірі).
- Іноді з цими предметами відбуваються дива: вони розмовляють, веселяться, допомагають один одному.
- Як називаються твори, в яких з рослинами, тваринами відбуваються дива?
- Так, ми будемо складати казку.
3.2 Повторення з теми «Текст».
- Що таке текст?
- Назвіть його частини.
- І що ми добираємо до тексту?
3.3. Робота над текстами на дошці.
« Де ночує сонечко?
- У бабусі в хатинці.
- Хто ж його бабуся?
- Синє небо.
- Чим воно вкривається?
- Голубою хмаркою»
О. Орач.
«Сонце заходить, цілуючи гай.
Квіти кивають йому на добраніч».
М. Вороний.
- Діти, люди вірили в могутність Сонця. Коли воно не з'являлось а небі, вони співали заклики.
(Діти промовляють заклики).
3.4 Бесіда про комаху - сонечка.
«Прилетіло сонечко на мою долонечку –
Крильця червоненькі, цяточки чорненькі».
- Складіть речення .
- Сонечко – це отруйна комаха з яскравим забарвленням.
- Яка ілюстрація ще схожа на сонечко? Так, соняшник.
(Дитина розповідає про соняшник)
IV. Фізкультхвилинка.
V. Творча робота.
5.1 Робота в групах.
(Діти складають казку за початком та опорними словами).
Початок казки:
«Давним-давно в небі з'явилося Сонечко. Було воно веселе, радісне, ласкаве та тепле.»
Опорні слова:
«Сонечко, золоті промін-чики, виглянув, сонечко, свої крила, виросла, квітка, соняшник, усміхнувся, старанно, труди-лося, зігрівало».
5.2 Колективна робота.
- А зараз ми разом складемо казку про Сонечко.
(Я читаю початок речення, а діти - доповнюють).
5.3. Запис казки в зошитах.
5.4. Фізкультхвилинка.
5.5. Підбір заголовка до казки.
VI. Підсумок уроку
- Чи сподобався урок?
- Чи сподобалась вам казка?
- Чи задоволені ви своєю роботою?
3 клас. Урок-екскурсія.
Тема уроку: Складання усного оповідання «Золото осені нашого парку».
Мета уроку: формувати вміння складати розповідь на основі власних спостережень, опорних слів, художніх текстів; збагачувати словниковий запас, розвивати зв’язне мовлення; виховувати почуття прекрасного.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
- Діти, послухайте вірш і підберіть до нього заголовок.
«Подивись: на видноколі.
Мов змінилися ліси.
Ось край річки - жовті клени.
І берези золоті».
( Жовтень)
- Сьогодні ми підемо на екскурсію до нашого парку і завітаємо в осінню казку. Спробуємо самі відшукати « золото» осені.
- Відгадайте загадку: «Без пензлика та олівця розфарбувала деревця».
- Так, осінь!
II. Робота серед природи
2.1. «Хвилинка спостереження»
- Діти, огляньтесь і поспостерігайте краєвидом нашого парку.
- Назвіть « фарби» осені.
- Який колір вам найбільше подобається і чому?
2.2. Поетична хвилинка.
(Діти читають вірші про осінь).
2.3 Бесіда з учнями
- А тепер пошукаємо «золото» осені серед опалого листя, послухаємо розповіді багряних листочків.
(Далі пропоную школярам поспостерігати за конкретними породами дерев, обмінятися враженнями. Одне із мальовничих дерев – клен.
Звертаю на це увагу.)
2.4 Робота в групах.
(Діти складають розповіді про клен)
2.5 Усне складання розповіді про горобину.
- « Весною зеленіла,
Влітку загоріла.
Червоні корали
Восени наділа». (Горобина).
- З чим можна порівняти червоні кетяги горобини?
- А які листочки у дерева?
- З чим можна порівняти золоті листочки, що падають з неба?
(Із золотим дощем, з метеликами, з парашутиками).
2.6 Збирання золотих листочків, що найбільше сподобались.
2.7 Складання усного колективного твору «Золото осені нашого парку».
III. Підсумок уроку – екскурсії.
4 клас
Тема уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис снігура.
Мета уроку. Вдосконалювати уміння дітей описувати снігура за малюнком; збагачувати словниковий запас, розвивати увагу, зв’язне мовлення. мислення; виховувати любов до птахів, бажання допомагати їм взимку.
Обладнання уроку. Ілюстрації картин із зимовим пейзажем, ілюстрація із зображення снігура.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
2.1 Відгадування загадки про зиму.
«Хто натче полотна.
Аж від лісу до вікна.
І сміється, задається:
- Ось така ширина».
2.2 Робота за ілюстраціями про зиму.
- Доберіть слова, що характеризують цю пору року.
III. Оголошення теми і мети уроку.
3.1 Робота із загадкою
« Всі в блакитнім кожушку,
В рожевій сорочці.
В нас гуляють у садку.
Гуляють, як гості».
Легенда про снігура.
«Жив собі снігур. І захотів полетіти до сонця. Вирушив у дорогу. Подивилось сонце на сміливця - здивувалося.
Виставило воно свої вогняні стріли, запалило груди снігуреві. Не пустило сонце його далі. З тих пір снігурі червоні груди мають»
IV. Робота над складанням опису снігура.
4.1 Учень читає вірш про снігура Г. Демченко.
(Завдання: назвати слова, які характеризують цих птахів.)
4.2 Бесіда за ілюстрацією снігура.
- Які це птахи: перелітні чи зимуючі?
- Яка особливість є у снігура, що відрізняє його від інших птахів?
4.3 Гра « З'єднай слова».
Голівка коротенький, товстий.
Грудки червоні.
Дзьоб чорна.
Спинка чорний.
Хвіст сіро-блакитна.
4.4 Фізкультхвилинка.
4.5 Робота в групах.
( Діти складають усні описи снігура).
4.6. Написання твору-опису.
V. Підсумок уроку.
ІІІ. Висновки
Молодші школярі знають і застосовують у повсякденному житті багато слів, однак їх мало, щоб висловлювати нові уявлення і поняття, набуті у процесі шкільних занять. Тому, робота над розвитком зв’язного мовлення – одна з головних.
Молодший шкільний вік вважається початком становлення мотивації навчання, коли в дітей складається « внутрішня потреба школяра», яка виявляється у бажанні відвідувати школу, навчатися, займати нову соціальну роль серед навколишніх. Позитивному ставленню учнів до мовлення сприяє широта інтересів, їхня допитливість, емоційність. Важливо пробудити і закріпити ці якості у процесі мовленнєвої діяльності, викликати інтерес о самостійного висловлювання думки і внаслідок цього сформувати стійкі бажання реалізувати будь – який намір у мовленні ( що говориться і чому саме це, для чого).
На початковому етапі діти можуть виявити думки і почуття знання й інтереси тільки в усному – безпосередніх висловлюваннях або організованих вчителем зв’язних повідомленнях. Ось чому, зазначав К. Д. Ушинський: «…вчитель зобов’язаний дати усні вправи і керувати ними, притому дати такі завдання, які пробуджують думку дитини, викликають вираження цієї думки у слові».
Робота над розвитком зв’язного мовлення є однією з найголовніших. Тому, що з перших уроків в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення:
- важливий засіб спілкування;
- обмін думками й почуттями між людьми;
- передача та засвоєння інформації;
- колективний досвід людства.
Ось чому розвиток мовлення потребує постійного педагогічного керівництва. Вчителі мають пам’ятати, що умовою успішного розвитку мовлення, формування мовленнєвих умінь і навичок і дітей є потреба спілкування, або, комунікації, тому, під час проведення будь – якого уроку рідної мови необхідно передбачати такі ситуації, які б спонукали дитину висловлювати свою думку, розповідати про щось. Школярі впевнено розкажуть або напишуть лише про те, що вони знають: у них має бути запас знань, матеріал для розповіді за темою, тоді вони зможуть виділити головне, суттєве.
У розвитку зв’язного мовлення чітко простежуються такі лінії:
- покращення артикуляції звуків;
- підвищення культури вимови;
- збагачення та активізація словника;
- удосконалення граматичного ладу;
- робота над побудовою словосполучень, речень, тексту.
Багатоаспектний підхід до розвитку мовленнєвої діяльності ( говоріння, слухання, читання і письмо ) проходить при чіткому лінгводидактичному розчленуванні мови й мовлення в їх усній та писемній формі і аналізі тексту.
|
